Справа № 2-а-2016/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

05 листопада  2010  року                  

Суддя Керченського міського суду Захарова К.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу  за позовною заявою Прокурора м. Керчі в  інтересах  ОСОБА_1 до Управління  пенсійного  фонду  України  у м. Керч Автономної  Республіки  Крим  (далі УПФ м. Керчі) про  стягнення недоплаченої грошової надбавки,  

В С Т А Н О В И В :

      Прокурор м. Керчі звернувся  до суду з даним позовом в інтересах соціально незахищеної категорії громадян – ОСОБА_1,  у якому просить  стягнути недоплачену грошову надбавку як «дитині війни»,  у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей  війни», за період часу з квітня по вересень 2010 року у розмірі 974,70 грн.

Вимоги мотивовані  тим, що ОСОБА_1 є «дитиною війни», в розумінні  Закону  України  «Про соціальний  захист  дітей  війни»  і має  право на  пільги,  передбачені  цим Законом, які їй не сплачені відповідачем за зазначений період.    

Прокурор та ОСОБА_1  у судове засідання не з’явились, про день, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, надали  суду заяви  про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали  у повному обсязі.    

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, а також письмові заперечення, які мотивовані тим, що виплата соціальної пільги -  «дитині війни», яка передбачена до виплати за рахунок Державного бюджету України, УПФ м. Керчі здійснювалось у повному обсязі, запланованому у Державному бюджеті, та у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року.

Згідно із вимогами ч. 4 ст. 122 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.    

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.    

Згідно ст. ст. 21, 22  Конституції України  права  і свободи  людини  є  невідчужуваними та непорушними.  Зміст  та обсяг  прав  і свобод  людини  при  прийнятті  нових законів або  внесенні  змін  до чинних  законів  не може бути  звужений.      

Відповідно до ст. 1 Закону України  «Про  соціальний захист  дітей війни» «дитина війни»  -  особа,  яка  є громадянином  України, та  якій  на час закінчення  Другої світової війни  (02 вересня  1945 року) було  менше 18  років, що підтверджується довідкою відміткою у пенсійному посвідченні (а.с.10).    

ОСОБА_1  народилася  ІНФОРМАЦІЯ_1.  На час закінчення  Другої світової війни  їй  було  менш  18 років, тому вона  віднесена до категорії  осіб, визнаних  дітьми  війни.    

Статтею 6  Закону  України  «Про соціальний захист дітей  війни»  визначено, що  дітям  війни  пенсії  або  щомісячне  довічне  грошове  утримання  чи  державна  соціальна допомога,  що  виплачується  замість  пенсії,  підвищуються на 30 %  мінімальної  пенсії  за  віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суд не бере до уваги положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на підвищення пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування». мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність встановлений:   з 1 квітня 2010 року – 706 грн., з 01 липня 2010 року – 709  грн.  

Щомісячна державна соціальна допомога за  період часу  з квітня 2010 року по вересень 2010 року  дорівнює – 1273 грн. 50 коп.  (706 грн. х 30%  х 3 + 709 х 30% х 3).      

З урахуванням сплаченої ОСОБА_1  допомоги за зазначений період у розмірі 298,80 гривень (49,80 х 6), невиплачена їй соціальна допомога становить 794,70 гривень (1273,50– 298,80). Саме ця сума  повинна  бути виплачена  відповідачем  ОСОБА_1, як дитині війни.    

Згідно з п.3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 24 жовтня 2007 року, до основних засад Пенсійного фонду України відноситься, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплат пенсій та інших виплат, які здійснюються за рахунок коштів Пенсійного Фонду.    

 Однак як слідує з листа №14348/04-08 від 05.11.2010 року Управління  Пенсійного фонду України у м. Керчі за період з 2006 року по листопаду 2010 року  жодної особі, яка має статус «дитини війни» , та отримує пенсію, або щомісячне  довічне  грошове  утримання  чи  державну  соціальна допомогу,  що  виплачується  замість  пенсії,  надбавка у розмірі 30 %  мінімальної  пенсії  за  віком – не нараховувалась.

    Посилання відповідача у запереченнях на відсутність фінансового забезпечення у Державному бюджеті України на фінансування вказаних пільг суд вважає неспроможними, оскільки з огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини та положення ч. 1 ст. 58 Конституції України реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних відносин нормативних правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тому посилання органів державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання, не повинні прийматися до уваги.

   Згідно із ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

   У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

                 При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

                Проте, представником відповідача у своїх запереченнях не було доведено правомірності дії стосовно яких було подано адміністративний позов.

                 На підставі  викладеного  та  керуючись ст. ст. 6, 8, 9, 70-72 , 86, 99, 158-163, 167  Кодексу  адміністративного  судочинства  України;  ст. 6  закону  України  «Про соціальний захист дітей війни», суд

П О С Т А Н О В И В :

    Адміністративний позов  Прокурора м. Керчі в  інтересах  ОСОБА_1 – задовольнити у повному обсязі.      

  Зобов’язати  Управління  пенсійного  фонду  України  в м. Керчі Автономної  Республіки  Крим нарахувати та сплатити ОСОБА_1, як дитині війни, державну соціальну допомогу за період з квітня по вересень 2010 року в  розмірі    974    (дев’ятсот сімдесят чотири)    грн.. 70 коп.      

   Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Керчі судовий збір на користь держави у розмірі  3(три) грн.. 40 копійок (місцевий бюджет м. Керчі  рахунок 31417537700019 за кодом бюджетної класифікації доходів 22090100 банк – Головне управління Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740946).  

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова,  якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Керченський міський суд протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови суду, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення постанови суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом  десяти днів з дня отримання копії цієї постанови

    Суддя                                                                        Захарова К.П.