КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/12451/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2021року місто Київ

справа № 362/2741/18

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Кравченко Л.М., у справі за позовом Комунального підприємства «Васильківтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза надані послуги з централізованого опалення,-

В С Т А Н О В И В:

29 травня 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь:

заборгованість за надані послуги з централізованого опалення за період з 01 жовтня 2014 року по 01 травня 2018 року у розмірі 11997,47 грн.

В обґрунтування вимог посилався на те, що відповідачє власником квартири АДРЕСА_3 , за вказаною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Вказував, що зазначена квартира обладнана централізованою системою опалення.

Зазначав, що нарахування за послуги з централізованого опалення проводяться відповідно до опалювальної площі квартири та тарифів, затверджених рішеннями Васильківської міської ради Київської області №73 від 11 квітня 2014 року, №187 від 30 липня 2014 року, №399 від 18 жовтня 2017 року.

Посилався на те, що в результаті невиконання відповідачем своїх обов'язків по оплаті наданих позивачем послуг з централізованого опалення у ОСОБА_1 утворилась заборгованість.

Заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2018року позов КП «Васильківтепломережа» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Васильківтепломережа» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення за період з 01 жовтня 2014 року по 01 травня 2018 року у розмірі 11997,47 грн. та понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 1762 грн.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 червня 2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2018 року залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову КП «Васильківтепломережа».

В обґрунтування вимог посилався на те, що відповідач був неналежним чином повідомлений про судовий розгляд справи, а тому не міг використати свої процесуальні права та надати відзив на позовну заяву та інші докази по справі.

Вказував, що наданий позивачем витяг з особового рахунку відповідача №4735-7 не може слугувати належним та допустимим доказом, що підтверджує розмір позовних вимог.

Зазначав, що позивач здійснює нарахування за послугу з централізованого опалення за всю житлову площу, незважаючи на те, що відповідач є співвласником лише частини квартири 9/25 частин, що становить 9,3 кв.м, що підтверджується договором купівлі-продажу частини квартири від 07 грудня 2010 року, що долучений до матеріалів справи і вимога про стягнення з іншого співвласника заборгованості позивачем не заявлялася.

Посилався на те, що згідно витягу особового рахунку позивач самостійно здійснив розподіл між співвласниками квартири загальної площі квартири без урахування їх частки у праві власності та нараховує відповідачу плату за послуги з теплопостачання за 20,8 м.кв.

Вказував, що в період з 2011 року по 01 травня 2016 року відповідач у вказаній квартирі не проживав та комунальними послугами не користувався.

Зазначав, що вказана квартира по 01 травня 2016 року не була підключена до системи централізованого опалення будинку в зв`язку з відсутністю батарей в кімнаті.

Посилався на те, що на підтвердження надання неякісних комунальних послуг з централізованого опалення відповідач долучає до заяви акт обстеження від 24 січня 2017 року щодо проведення перевірки внутрішньої температури в приміщенні квартири АДРЕСА_2 та акт обстеження від 23 лютого 2016 року щодо проведення перевірки внутрішньої температури в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , які були підписані представниками позивача та відповідачем.

Вказував,що відповідач звертався до позивача з вимогами про проведення перерахунку. На сьогодні відповідачу невідомо чи здійснив позивач такий перерахунок, оскільки з наданого позивачем витягу по особовому рахунку відповідача не можливо встановити такі обставини, що є істотним при вирішенні даного спору.

Зазначав, що суд першої інстанції неправомірно стягнув з відповідача судовий збір, оскільки останній є інвалідом 2-ї групи, а тому в силу Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Посилався на те, що позивач звернувся до суду з позовом поза межами строку позовної давності та просив застовувати до даних правовідносин наслідки строку позовної давності.

16 серпня 2021 року від відповідача КП «Васильківтепломережа» до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній посилався на те, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а її доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, просив рішення суду залишити без змін, а скаргу без задоволення.

У порядку ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.

З`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.п.3.1, 3.2 статуту КП «Васильківтепломережа», основною метою діяльності підприємства, як виробника комунальної послуги, є забезпечення якісного та безперебійного постачання теплової енергії, централізованого опалення і гарячого водопостачання споживачам міста: підприємствам, організаціям, установам, відомчого і комунального житла та іншим. Підприємство створено з метою організації ринку житлово-комунальних послуг міста Василькова.

Відповідач ОСОБА_1 є власником 9/25 частин квартири АДРЕСА_3 відповідно до договору купівлі-продажу частини квартири від 07 грудня 2010 року.

З грудня 2010 року особовий рахунок № НОМЕР_1 , що зареєстрований в КП «Васильківтепломрежа» за вказаною адресою оформлено на ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу частини квартири. Нарахування за опалення здійснюється на площу 20,8 кв.м.

Інша частина квартири площею 35,5 кв.м згідно свідоцтва про право власності від 05 лютого 2002 року належить ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частках та вказану частину квартири відкрито інший особовий рахунок № НОМЕР_2 .

Як зазначено позивачем у позовній заяві, ним надаються послуги з централізованого опалення квартири АДРЕСА_3 .

За надані послуги позивач здійснював нарахування оплати згідно тарифів, затверджених рішеннями Васильківської міської ради Київської області №73 від 11 квітня 2014 року, №187 від 30 липня 2014 року, №399 від 18 жовтня 2017 року.

У зв`язку з несплатою відповідачем коштів за отримані у період з 01 жовтня 2014 року по 01 травня 2018 року послуги з централізованого опаленняу останнього виникла заборгованість, яка згідно переліком сум по особовому рахунку № НОМЕР_1 становить 11997,47 грн.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин) визначені права та обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, за якими споживач, зокрема, має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, та зобов`язаний оплачувати їх у строки, встановлені договором або законом.

09 листопада 2017 року набув чинності Закон України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII на підставі якого втратив чинність Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтями 7, 8Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, за якими споживач, зокрема, має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, та зобов`язаний оплачувати їх у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду України, наведеним у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до п.11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодних та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку.

Згідно з ст.ст.19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.

Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі вимог ст.ст.66, 67 ЖК України плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку).

Плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли з приводу несплати відповідачем наданих позивачем послуг з централізованого опалення за період з 01 жовтня 2014 року по 01 травня 2018 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для його задоволення.

Разом з тим, колегія суддів не в повній мірі погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції розглядав справу в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін. Копію ухвали про відкриття провадження по справі та копію позовної заяви було направлено відповідачу за адресою його місця реєстрації: АДРЕСА_3 (а.с. 9). Однак конверт з зазначеними документами повернувся на адресу суду з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с.11), що обмежило права відповідача подати як докази на обґрунтування своїх заперечень проти позову, так і заяву про застосування строку позовної давності.

А відтак, судом першої інстанції при ухваленні рішення були порушені норми процесуального права, оскільки справу було розглянуто за відсутності належного повідомлення відповідача про розгляд справи, що є безумовною підставою для скасування рішення суду відповідно до п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України.

Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Представник відповідача, звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, вказував на те, що позивач КП «Васильківтепломрежа» звернувся до суду з даним позов з пропуском строку позовної давності.

Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята цієї статті).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч.3 ст.267 ЦК України).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №200/11343/14-ц викладено правову позицію, згідно якої відповідач, який не був належним чином (згідно з вимогами процесуального закону) повідомлений про час і місце розгляду справи у суді першої інстанції, не має рівних з позивачем можливостей подання доказів, їх дослідження та доведення перед цим судом їх переконливості, а також не може нарівні з позивачем довести у суді першої інстанції ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень. Якщо суд першої інстанції, не повідомивши належно відповідача про час і місце розгляду справи, ухвалить у ній заочне рішення, відповідач вправі заявити про застосування позовної давності у заяві про перегляд такого рішення. У разі відмови суду першої інстанції у задоволенні цієї заяви, відповідач може заявити про застосування позовної давності в апеляційній скарзі на заочне рішення суду першої інстанції. Той факт, що відповідач, який не був належно повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, не брав участі у такому розгляді, є підставою для вирішення апеляційним судом заяви цього відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася ним у суді першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands» від 27 жовтня 1993 року (заява № 14448/88, § 33).

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість за послуги з централізованого опалення нараховувалась позивачем щомісяця, а відтак перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу.

Пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 визначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Отже, платіж за жовтень 2014 року відповідач мав внести до 21 листопада 2014 року, за листопад 2014 року до 21 грудня 2014 року, за грудень 2014 року до 21 січня 2015 року, за січень 2015 року до 21 лютого 2015 року, за лютий 2015 року до 21 березня 2015 року, за березень 2015 року до 21 квітня 2015 року, за квітень 2015 року до 21 травня 2015 року, за травень 2015 року до 21 червня 2015 року.

З даним позовом КП «Васильківтепломрежа» звернувся до суду 29 травня 2018 року.

Таким чином до вимог про стягнення заборгованості за період з жовтня 2014року по квітень 2015 року (включно) має бути застосовано наслідки пропуску строку позовної давності.

КП «Васильківтепломережа» здійснює постачання теплової енергії до вказаного багатоквартирного житлового будинку, що підтверджується актами включення/відключення, що укладені за участі представника балансоутримувача будинку КП «Комбінат комунальних підприємств міста Василькова». Дані акти підтверджують початок та кінець опалювальних сезонів за період.

Оскільки відповідач є споживачем послуг, які надаються позивачем, а відтак з останнього на користь КП «Васильківтепломережа» підлягає стягненню заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з травня 2015 року по 01 травня 2018 року у розмірі 10541,43 грн.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Заперечуючи проти вимог позивача, відповідачем не надано власного розрахунку заборгованості та не спростовано розрахунок заборгованості, наданого позивачем.

Щодо посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідач в період з 2011 року по 01 травня 2016 року у вказаній квартирі не проживав та комунальними послугами не користувався, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна. Послуги, вартість яких залежить від площі квартири - послуги з теплопостачання повинні оплачуватися співвласниками згідно своєї частки.

А відтак, відповідач відповідно до своєї частки у квартирі повинен оплачувати послуги з централізованого опалення.

Про що також зазначено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №521/3743/17-ц, від 19 серпня 2020 року у справі №703/2200/15-ц, від 15 квітня 2021 року у справі №638/5001/17.

Доводи апеляційної скарги про те, що: спірна квартира по 01 травня 2016р. не була підключена до системи централізованого опалення будинку в зв`язку з відсутністю батарей в кімнаті; позивачем надавалися неякісні комунальні послуги з централізованого опалення оскільки загальна температура повітря у квартирі становила 10-140С, що не відповідає нормативним вимогам визначеними державними санітарними нормами колегія суддів відхиляє, оскільки матеріали справи не містять відповідної проектної документації, яка б засвідчувала факт відключення квартири відповідача від мережі централізованого теплопостачання та доказів ненадання йому послуг з постачання тепла.

При цьому, відсутність батарей не є доказом відключення квартири від мережі централізованого теплопостачання в установленому порядку та доказом ненадання послуг з постачання тепла.

Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до відповідної організації із заявою про відключення квартири від мережі теплопостачання.

Доводи апеляційної скарги про те, що згідно витягу особового рахунку позивач самостійно здійснив розподіл між співвласниками квартири загальної площі квартири без урахування їх частки у праві власності та нараховує відповідачу плату за послуги з теплопостачання за 20,8 кв.м колегія суддів вважає неспроможними, оскільки як вбачається з матеріалів справи вище відповідач є власником 9/25 частини квартири загальною площею 56 кв.м, а відтак позивач правомірно нараховує відповідачу плату за послуги з теплопостачання за 20,8 м.кв. відповідно до його частки.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про часткове задоволення позову.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, а відтак останній звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях згідно з п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на викладене, сплачений КП «Васильківтепломережа» судовий збір у сумі 1548,09 грн. пропорційно до задоволеної частини позовних вимог слід компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2018 року скасувати та ухвалити нове.

Позов Комунального підприємства «Васильківтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза надані послуги з централізованого опалення - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 на користь Комунального підприємства «Васильківтепломережа», місцезнаходження: Київська область, місто Васильків, вул. Декабристів, 60-а, код ЄДРПОУ 31916457 заборгованість по сплаті за послуги з централізованого опалення у розмірі 10541 грн. 43 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Сплачений Комунальним підприємством «Васильківтепломережа» судовий збір у сумі 1548 грн. 09 коп. компенсувати за рахунок держави.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: