КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційного провадження: Доповідач - Кулікова С.В.

№ 22-ц/824/10921/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 756/16428/20

23 вересня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.

суддів - Заришняк Г.М.

- Рубан С.М.

при секретарі - Климчук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Фєтісова Євгена Павловича на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 04 червня 2021 року, постановлену під головуванням судді Ткач М.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

в с т а н о в и в :

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на його користь заборгованість за договором позики у розмірі 101 443,00 доларів США, що станом на день подання позову становить 2 837 360,71 грн. та судові витрати у розмірі 10 510 грн.

У квітні 2021 року представником відповідача ОСОБА_3 - адвокатом Петришак А.Я. було подано клопотання про зупинення провадження у цивільній справі №756/16428/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №316/666/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним, посилаючись на те, що до прийняття судового рішення у справі про визнання договору позики недійсним, є неможливим вирішення цієї справи, вимоги в якій ґрунтуються на умовах оспорюваного договору позики.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 04 червня 2021 року клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката Петришака А.Я. про зупинення провадження у цивільній справі №756/16428/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_1 - задоволено.

Зупинено провадження у цивільній справі №756/16428/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №316/666/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Фєтісов Є.П. подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 04 червня 2021 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначав, що ОСОБА_3 звернувшись до Енергодарського міського суду Запорізької області з позовом про визнання договору позики недійсним намагається уникнути наслідків своєчасного не вчинення нею процесуальних дій по даній справі.

Вказував на те, що суд першої інстанції не врахував правові позиції викладені в постанові ВП ВС від 16.10.2019 року у справі № 800/330/17; постанові ВС від 03.05.2018 року у с праві № 752/9802/17, в постанові ВС від 26.02.2020 року у справі № 752/4653/18, в постанові ВС від 07.11.2018 року у справі № 501/793/16-ц.

Посилався на те, що ОСОБА_3 не довела, що обставини, встановлення яких вона просить Енергодарський міський суд Запорізької області, не могли бути з`ясованими та встановленими у судовому процесі по даній справі.

Вважає, що у даній справі суд в силу п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, не міг посилатися на об`єктивну неможливість розгляду даної справи, оскільки зібрані докази встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Стверджував, що зупинення провадження у даній справі порушить право позивача на розумні строки розгляду справи, порушить норму ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також суперечитиме принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи, та суперечитиме практиці Європейського суду з прав людини.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 адвокат Петришак А.Я. зазначав, що враховуючи, що предметом розгляду у справі № 316/666/21 є визнання недійсним договору позики, на якому ґрунтуються позовні вимоги у справі № 756/16428/20, задоволення позову у справі № 316/666/21 безпосередньо може вплинути на розгляд та оцінку доказів судом у справі № 756/16428/20, зокрема у питанні наявності правових підстав у позивача на звернення до суду з даним позовом. Також зазначав, що жодним нормативно-правовим актом, в тому числі ЦПК України, не передбачено обов`язку для відповідача звертатись до суду виключно шляхом подання зустрічного позову, оскільки це було б обмеженням доступу до правосуддя. Реалізація права сторони на звернення з зустрічним позовом покладено виключно на розсуд сторони у справі, натомість, ЦПК України прямо гарантує право сторони звернутись з окремим позовом у загальному порядку. Посилався на необґрунтованість посилань позивача на те, що зупинення провадження у справі призведе до затягування строків розгляду справи і перебування в стані невизначеності учасників процесу, оскільки розумний строк розгляду є оціночним поняттям та становить ідеальну часову модель відправлення правосуддя без визначення конкретних строків з огляду на ті дії (рішення), які суд ухвалює для справедливого та неупередженого розгляду справи з метою постановлення обґрунтованого рішення, що повинно бути ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - Фєтісов Є.П. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 - Петришак А.Я. проти доводів апеляційної скарги заперечувала та просила залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Право на ефективний судовий захист закріплено у статті другій Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція).

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що судові процедури повинні бути справедливими.

За правовою позицією Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункт 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Задовольняючи заяву про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив з об`єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства.

Положеннями частини першої статті 251 ЦПК України передбачено ряд підстав для зупинення провадження, який є вичерпним.

Так, пунктом 6 частини першої вищевказаної норми права передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

За пунктом 5 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Згідно роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в п. 33 постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2, визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року у справі № 1957цс16, визнаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Таким чином, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Суд першої інстанції не зазначив, в чому саме полягає неможливість розгляду справи, яка перебуває на розгляді, до вирішення справи №316/666/21 про стягнення заборгованості та які обставини неможливо встановити та оцінити без вирішення зазначеної справи.

Матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором позикидозволяють у повній мірі встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

При таких обставинах суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 316/666/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими та достатніми для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає провадженню у справі.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляцій суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Фєтісова Євгена Павловича - задовольнити.

Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 04 червня 2021року - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 27 вересня 2021 року.

Головуючий: Судді: