ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.01.2007р. Справа № 4/480
За позовом Спільного українсько-американського товариство з обмеженою відповідальністю "Кондор", м.Полтава
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваш Престиж", м.Полтава
АКБ"Укрсоцбанк" в особі Полтавської обласної філії, м.Полтава
про визнання недійсним договору
Суддя Плеханова Л.Б.
Представники:
від позивача: Мараховська В.О., дор. від 05.01.06р.
від відповідача:1. Шевченко О.А., дор. №12679 від 03.01.06р.
Розглядається заява СП "Кондор" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Полтавської області у справі №4/480 від 30.09.2003р.
Відповідач - ТОВ "Ваш престиж" був належним чином повідомлений про день і час розгляду справи, але своїм правом на прийняття участі у розгляді даної справи не скористався.
Відповідач - АКБ "Укрсоцбанк" в особі Полтавської філії у відзиві на позов (лист №02-08/85-86 від 29.11.2006р.) просить відмовити в задоволенні заяви СП ОВ "Кондор" про перегляд рішення господарського суду Полтавської області від 30.09.2003р. у справі №4/480 за нововиявленими обставинами, а саме рішення залишити без змін на тій підставі, що в постанові Ленінського районного суду м.Полтави від 29.09.2006р. не встановлено нових обставин, які мають значення для справи та не були відомі заявникові під час розгляду справи.
Позивач відповідно до вимог ст.22 ГПК України уточнив свої позовні вимоги відмовившись від позові щодо визнання недійсним кредитного договору №451 від 30.07.1997р.
Позивач прохає переглянути за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Полтавської області від 30.09.2003р., яким було відмовлено у задоволенні позову СП "Кондор" до ТОВ "Ваш престиж", ПОФ АКБ "Укрсоцбанк" про визнання недійсними на підставі ст.57 ЦК УРСР як укладеними внаслідок обману: кредитного договору №451 від 30.07.1997р., договору поруки б/н від 30.07.1997р. та договорів застави від 06.08.199р. та від 17.09.199р. Позивач вважає, що зазначене судове рішення підлягає перегляду, оскільки 29.09.2006р. Ленінським райсудом м.Полтави винесена постанова, якою керівник ТОВ "Ваш престиж" Діткевич Н.І. звільнена від кримінальної відповідальності у зв"язку із зміною обставини згідно ст.7 КПК України, ст.48 КК України.
У постанові Ленінського райсуду м.Полтави зазначено, що матеріалами кримінальної справи громадянка Діткевич Н.І. досить повно викривається в тому, що будучи посадовою особою ТОВ "Ваш престиж", вона обманним шляхом одержала у ЦМВ "Укрсоцбанку" кредитні ресурси за кредитним договором №451 від 30.07.1997р. в сумі 195000 дол. США, отримані кошти використала не за їх цільовим призначення. Укладаючи кредитний договір №451 від 30.07.1997р., уклала обманним шляхом договір застави із СП "Кондор", подала банкові-кредиторові і заставникові в п.1.1 і п.4.1 договору №451 від 30.07.199р. свідомо неправдиву інформацію про повернення кредитних коштів до 01.09.1998р. і таким способом, шляхом шахрайства одержала кредитні ресурси в сумі 195000 дол. США, до зазначеного в договорі терміну кошти не повернула, заподіявши ЦМВ АКБ "Укрсоцбанк" і МП "Кондор" великий матеріальний збиток, що складає 61141 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на той період часу. Таким чином, своїми навмисними діями скоїла злочин, передбачений ч.2 ст.222 КК України.
Постанова набула чинності 09.10.2006р. Позивач вважає, що вказана постанова суду містить факти, які мають істотне значення для справи №4/480, постанова є остаточним документом по кримінальній справі, оскільки у відповідності до ст.248 Кримінально-процесуального кодексу України в разі прийняття цієї постанови, провадження по справі закривається. Також позивач зазначив, що до цього часу постанова Ленінського райсуду є чинною, підсудною Діткевич Н.І. вона не оскаржена, та у відповідності до ст.7-1 КПК України постанова була прийнята судом виключно при наявності згоди на це підсудної, про що зазначено в тексті постанови і підсудна ні при винесенні постанови, ні до цього часу не заперечувала проти закриття справи і не доводила свою невинність у скоєнні інкримінованих їй злочинів. Навпаки, при вирішенні Ленінським райсудом питання про можливість закриття справи, Діткевич Н.І. заявила, що їй зрозумілі підстави звільнення від кримінальної відповідальності та закриття справи і правові наслідки, про що також зазначено в тексті постанови.
З огляду на викладене позивач вважає, що у відповідності до ч.5 ст.35 ГПК України саме у постанові Ленінського райсуду м.Полтави від 29.09.2006р. містяться факти скоєння Діткевич Н.І.Злочину, передбаченого ч.2 ст.222 КК України, ці факти мають істотне значення для справи та не повинні знову доводитись. В разі, якщо будь-яка особа (у тому числі і підсудна Діткевич Н.І.) не вважає зазначені факти доведеними, то вони повинні бути спростовані у загальному порядку.
За наслідками перегляду рішення від 30.09.2003р. за новояивленими обставинами позивач прохає його скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати недійсними за ст.230 ЦК України (ст.57 ЦК УРСР в редакції 1963р.), як укладені внаслідок обману: договір поруки б/н від 30.07.1997р. та договори застави від 06.08.1997р. та від 17.09.1997р.
В поясненнях, наданих суду, представник позивача пояснив, що він не наполягає на визнанні недійсним кредитного договору №451 від 30.07.1997р., оскільки СП "Кондор" не є стороною цього договору, а також умови вказаного кредитного договору не порушують законні права позивача. Тобто, представник позивача відповідно до ст.22 ГПК України уточнив свої позовні вимоги і вказане уточнення прийнято господарським судом.
Другий відповідач пояснив, що факти, на які посилається позивач, були відомі ще в 2003 році із обвинувального висновку по кримінальній справі №99210456, як сторонам по справі №4/480, так і судовим органам, постанова Ленінського райсуду м.Полтави від 29.09.2006р. не є документом, який встановлює будь-які факти, а лише дублює текст обвинувального висновку, винесеного по кримінальній справі №99210456 та затвердженого 07.02.2003р. прокуратурою Київського району м.Полтави, а також вважає, що посилання позивача на докази, зібрані в ході попереднього слідства по кримінальній справі №99210456, є неналежними і не мають значення для справи з підстав, викладених у відзиві на заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. також, відповідач вважає, що свої вимоги позивач повинен підтверджувати в повному обсязі, оскільки згідно з ч.3 ст.35 ГПК України тільки вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов"язковим для господарського суду при вирішення спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.
До початку розгляду справи сторони заявили клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
Рішенням господарського суду Полтавської області від 30.09.2003р. у справі №4/480 було відмовлено СП "Кондор" в задоволенні його позовних вимог щодо визнання недійсними на підставі ст.57 Цивільного кодексу УРСР, як укладені внаслідок обману, кредитного договору №451 від 30.07.1997р. укладеного між першим та другим відповідачем, договору поруки від 30.07.1997р. укладеного між позивачем та відповідачами, договорів застави від 06.08.1997р. та від 17.09.1997р. укладених між позивачем та відповідачами. Зазначене рішення господарського суду залишено в силі постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2003р. та постановою Вищого господарського суду від 05.02.2004р. Ухвалою від 15.04.2004р. Верховним судом України СП "Кондор" відмовлено в порушенні касаційного провадження.
Відмовляючи позивачу в задоволенні позову, господарські суди виходили з того, що на підтвердження своїх позовних вимог СП "Кондор" під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції посилався як на доказ на вирок Ленінського суду м.Полтави від 08.01.2002р. по кримінальній справі №99210456, однак ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 03.04.2002р. по кримінальній справі по звинуваченню гр-ки Діткевич Н.І. було встановлено, що в її діях відсутній склад злочину - спричинення майнової шкоди СП "Кондор" шляхом обману або зловживання довірою, передбачений ст.87 Кримінального кодексу (в редакції 1960р.), а справа в цій частині закрита. В іншій частині вирок Ленінського райсуду м.Полтави від 08.01.2002р. був скасований, а справа направлена для проведення додаткового розслідування прокурору Полтавської області. на цій підставі посилання позивача на докази, зібрані в ході попереднього слідства по кримінальній справі №99210456 відповідно до ч.1 ст.34 ГПК України визнані неналежними.
Розглядаючи заяву позивача №24 від 11.10.2006р., подану ним до господарського суду 17.11.2006р., суд дійшов висновку, що вимоги позивача про перегляд рішення господарського суду Полтавської області від 30.09.2003р. за нововиявленими обставинами та скасування зазначеного рішення, підлягають задоволенню з наступних підстав.
Суд вважає, що вказаною постановою Ленінського районного суду м.Полтави від 29.09.2006р. встановлені факти, які мають істотне значення для справи №4/480 та є такими, що не були відомі заявникові на час винесення рішення господарським судом від 30.09.2003р., а саме:
Виходячи з матеріалів справи під час проведення додаткового розслідування по кримінальній справі №99210456 Діткевич Н.І. було пред"явлено звинувачення у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 355 ч.2, 367 ч.2, 222 ч.2 КК України, на підставі обвинувального висновку, складеного 16.07.2004р. помічником прокурора Київського району м.Полтави Висоцьким Е.М. та затвердженого прокурором Київського району м.Полтави, радником юстиції В.А.Павлийчуком 16.07.2004р.
29.09.2006р. Ленінським районним судом м.Полтави на підставі ст.7, 7-1, 237, 248 КПК України, ст.48 КК України була винесена постанова про закриття провадження по кримінальній справі внаслідок зміни обстановки. Постанов набула чинності 09.10.2006р.
Згідно із ст.232 КПК України прокурор або його заступник, затвердивши обвинувальний висновок, складений слідчим, або склавши новий обвинувальний висновок, направляє справу до суду, якому вона підсудна, тобто в даному разі обвинувальний висновок не можна вважати документом, який беззаперечно встановлює ті чи інші факти по кримінальній справі, а викладені у ньому факти потребують подальшого доказування у суді.
Згідно із п.2 постанови Пленуму Верховного суду України №1 від 23.12.2005р. "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд під час попереднього розгляду справи повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчинення.
Згідно з преамбулою цієї ж постанови Пленуму ВСУ звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, яка вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Згідно із ст.248 КПК України при наявності обставин, передбачених ст.7 КПК України, судді своєю вмотивованою постановою закриває справу. постанова може бути оскаржена протягом семи діб з дня її винесення.
Згідно із ст.7 та ч.2, ч.3 ст.7-1 КПК України в разі, якщо підсудний заперечує проти закриття справи з підстав, зазначених у цих статтях, провадження у справі продовжується у звичайному порядку.
Також, у тексті постанови зазначено, що підсудній Діткевич Н.І. судом було роз"яснено сутність обвинувачення та підстави звільнення від кримінальної відповідальності та право заперечувати проти закриття справи з цих підстав і Діткевич Н.І. в судовому засіданні вказала, що їй зрозумілі підстави звільнення від кримінальної відповідальності та закриття справи і правові наслідки.
Відповідачами не надані суду докази того, що постанова Ленінського райсуду м.Полтави від 29.09.2006р. оскаржена ким-небудь з учасників процесу та не є чинною на момент розгляду справи №4/480.
Виходячи з цього, суд вважає, що згідно з ч.5 ст.35 ГПК України факти, викладені у постанові, є встановленими відповідно до закону та не доводяться при розгляді справи №4/480, а припущення щодо їх недостовірності може бути спростовано заінтересованими особами в загальному порядку.
Також, у вказаній судовій постанові зазначено, що матеріалами кримінальної справи винна Діткевич Н.І. досить повно викривається в тому, що будучи генеральним директором ТОВ "Консалтинг-Сервіс" і ТОВ "Ваш престиж", будучи посадовою особою, наділеною організаційно-розпорядницькими повноваженнями, зловживаючи своїм службовим становищем, у період 1997-1998 року обманним шляхом одержала в центральному відділенні "Укрсоцбанку" м.Полтава, розташованому по вул.Жовтневій, 29 у м.Полтаві, кредитні ресурси за кредитним договором №451 від 30.07.1997р. у сумі 195000 доларів США (139389,00 грн. за курсом НБУ на той момент) і за кредитним договором №27 від 09.04.1998р. в сумі 79893,02 грн., а всього на суму 1119282,02 грн.
Так, 30.07.1997р. між Полтавським ЦМВ АКБ "Укрсоцбанк" і генеральним директором ТОВ "Ваш престиж" Діткевич Н.І. був укладений кредитний договір №451 на суму 2000000 доларів США для придбання ТОВ "Ваш престиж" устаткування і видаткових матеріалів для хімічного чищення одягу, для забезпечення зворотності даного кредиту 06.08.1997р. і 17.09.1997р. були укладені договори поруки між Полтавським ЦМВ АКБ "Укрсоцбанк" і ТОВ "Ваш престиж" і СП ТОВ "Кондор", у яких СП ТОВ "Кондор" виступило поручителем ТОВ "Ваш престиж" перед ЦМВ АКБ "Укрсоцбанк" і передало під заставу банкові устаткування фотолабораторії "Фуджі" на суму 298756,30 грн. і власне нежиле приміщення на суму 319516 грн., а всього на суму 618272,30 грн.
Діткевич Н.І., укладаючи кредитний договір №451 від 30.07.1997р. із ЦМВ АКБ "Укрсоцбанк", уклала обманним шляхом договір застави із СП "Кондор", подала банкові і заставникові в п.1.1 і 4.1 договору №451 від 30.07.197р. свідомо неправдиву інформацію щодо терміну повернення кредитних коштів до 01.09.1998р. і таким способом, шляхом шахрайства, одержала кредитні ресурси в сумі 195000 дол. США. До зазначеного в договорі терміну Діткевич Н.І. кредит не повернула, заподіявши ЦМВ АКБ "Укрсоцбанк" і СП "Кондор" великий матеріальний збиток, що складає 61141 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на той період часу.
Також, Діткевич Н.І. шахрайським шляхом 09.04.1998р. уклала із ЦМВ "Укрсоцбанк" м.Полтави договір №27 про видачу кредиту в сумі 80000 грн., а також у подальшому повторно подавала банку завідомо не відповідні дійсності документи. Всі вказані дії кваліфіковані як навмисні, що виразилися в наданні громадянином-підприємцем або засновником, або власником суб"єкта підприємницької діяльності, а також посадовою особою суб"єкта підприємницької діяльності свідомо неправдивої інформації банкові з метою одержання кредиту, при відсутності ознак розкрадання, вчиненої повторно, що заподіяло великий матеріальний збиток кредиторові, гр-ка Діткевич Н.І. вчинила злочин, передбачений ст.222 ч.2 КК України.
З огляду на це суд вважає, що позивачем надані належні докази доведеності факту обману директора СП ТОВ "Кондор" Журавльова Р.В.з боку директора ТОВ "Ваш престиж" Діткевич Н.І. під час укладання ними, а також ЦМВ АКБ "Укрсоцбанк" кредитного договору №451 від 30.07.1997р., договору поруки б/н від 30.07.1997р. та договорів застави від 06.08.1997р. та від 17.09.1997р. в частині терміну виконання ТОВ "Ваш престиж" своїх зобов"язань по поверненню кредиту у строк до 01.09.1998р., а саме - навмисно ввела його в оману щодо обставини, яка має істотне значення для вчинення всіх перелічених правочинів, що були укладені Журавльовим Р.В. від імені СП ТОВ "Кондор".
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до п.п.2,3 Роз"яснень Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996р. №02-5/422 "Про судове рішення" - рішення господарським судом повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.
Відповідно до ст.ст. 161, 162 ЦК УРСР (ред. 1963р.), що діяв на момент укладання спірних договорів), зобов"язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов"язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.
Як встановлено господарським судом, спірні договір поруки та договори застави було укладено між позивачем та відповідачами 30.07.1997р., 06.08.1997р., 17.09.1997р. відповідно.
Згідно п.1 Розділу "Прикінцеві положення" Господарський кодекс України набирає чинності з 01 січня 2004 року.
Пунктом 4 цього розділу передбачено, що Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу.
До господарських відносин, що вникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов"язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.
Враховуючи те, що на час подання СП ТОВ "Кондор" заяви про перегляд рішення від 30.09.2003р. у справі №4/480 сплинув строк позовної давності, тому позивач просить поновити строк позовної давності, передбачений для визнання угод недійсними, пояснюючи порушення вказаного строку за браком інформації про оману позичальником при отриманні кредиту, який встановлений матеріалами кримінальної справи №99210456 і постановою Ленінського районного суду м.Полтави від 29.09.2006р., якою керівник ТОВ "Ваш престиж" Діткевич Н.І. звільнена від кримінальної відповідальності у зв"язку із зміною обстановки згідно ст.7 КПК України, ст.48 КК України.
Відповідач, відповідно до ст.29 Цивільного кодексу України як юридична особа набуває права і приймає на себе зобов"язання через свої керівні органи, тобто через певних посадових осіб. Дії цього органу - це дії самої юридичної особи.
Таким чином, можна вважати, що юридичні наслідки від дій відповідних посадових (фізичних) осіб покладаються на юридичну особу, яку вони очолюють (представляють). З цього загального правила є деякі винятки, наприклад, дії посадових осіб, що суперечать цілям юридичної особи (укладення недійсних угод, що визнаються такими відповідно до ст.57 ЦК тощо).
Відповідно до ст. 57 Цивільного кодексу УРСР угода, укладена внаслідок обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною, а також угода яку громадянин був змушений укласти на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин, може бути визнана недійсною за позовом потерпілого або за позовом державної чи громадської організації.
Як зазначається в пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року за №3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" при вирішенні позовів про визнання угод недійсними на підставі статті 57 Цивільного кодексу УРСР суди повинні мати на увазі, що такі вимоги можуть бути задоволені при доведеності фактів обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною або збігу тяжких для сторони обставин і наявність їх безпосереднього зв"язку з волевиявленням сторони укласти угоду на вкрай невигідних для неї умовах.
Під обманом у таких випадках слід розуміти умисне введення в оману учасника угоди шляхом повідомлення відомостей, що не відповідають дійсності, або замовчування обставин, які мають істотне значення для угоди, що укладається.
Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов"язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов"язкові умови договору відповідно до законодавства.
Недійсною може бути визнана лише укладена угода, тобто така, щодо якої сторонами в потрібній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов (п. 17 Роз"яснення ВГСУ № 02-5/111 від 12.03.1999р.).
Статтею 203 Цивільного кодексу встановлено, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законодавством, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. А відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України порушення вище перелічених вимог є підставою для визнання правочину недійсним.
Тобто, недійсним є той правочин, що не відповідає вимогам закону.
Згідно з п. 1 роз"яснення президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов"язаних з визнанням угод недійсними" №02-5/111 від 12.03.1999р. це правило повинно застосовуватись в усіх випадках, коли угода вчинена з порушенням закону.
У відповідності із ч. 2, 3 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов"язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб та не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати школи іншій особі, а також зловживання правом в інший спосіб.
Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 зазначеного кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа, заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та він має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст. 179 Господарського кодексу України та ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору, що передбачає свободу в укладенні договору, неприпустимість примусу щодо вступу у договірні відносини.
Аналіз матеріалів справи показав, що внаслідок вищевказаних дій Діткевич Н.І. щодо подання неправдивої інформації про строк повернення кредиту позивач був позбавлений майна і був вимушений нести витрати. Цим йому заподіяно матеріально шкоди. Як вважає позивач, його Діткевич Н.І. ошукала, а тому всі угоди щодо поруки і застави мають бути визнані недійсними.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності зі ст. 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили (Роз"яснення ВАСУ від 10.12.96р. №02-5/422 "Про судове рішення").
Як зазначається в ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
З постанови Ленінського райсуду м.Полтави від 29.09.2006р. вбачається, що Діткевич Н.І. здійснювала злочинну діяльність шляхом неналежного виконання нею як посадовою особою своїх службових обов"язків унаслідок несумлінного ставлення до них, що заподіяло шкоду державним інтересам і спричинило тяжкі наслідки. Своїми діями, що виразилися в наданні посадовою особою суб"єкта підприємницької діяльності свідомо неправдивої інформації банкові з метою одержання кредиту, що заподіяло великий матеріальний збиток кредиторові, Діткевич Н.І. вчинила злочин, передбачений ст.222 ч.2, ст. 366 ч.2 КК України.
Необхідною умовою закриття кримінальної справи за ст.7 КПК України є доказовість факту злочину, винуватості обвинуваченого, а також дослідження всіх інших елементів предмета доказування, сутності цих елементів, які мають кримінально-правову природу.
Ст.48 КК України передбачає як одну з підстав звільнення від кримінальної відповідальності втрату внаслідок зміни обстановки суспільної небезпечності особи, яка вчинила злочин.
Суть поняття "Зміна обстановки" пов"язана з дійсною, об"єктивною, що не залежить від волі та бажання суб"єкта доказування зміною обстановки, і ця зміна стосується не тільки цієї особи, але рівною мірою поширюється на всіх громадян держави або жителів певного регіону чи на всіх працівників тієї чи іншої установи або підприємства.
У результаті діяльності суб"єктів доказування з формування доказів матеріальні ознаки скоєного Діткевич Н.І. злочину де-юре отримали статус доказу і стали засобом доказування. Доказування - це діяльність слідчо-судових і прокурорських органів із збирання, закріплення й оцінки доказів. Отже, на підставі аналізу зібраних доказів у кримінальній справі суд Ленінського районного суду виніс постанову від 29.09.2006р.
Дослідивши обставини справи і наявні у ній докази, суд дійшов висновку, що Діткевич Н.І. усвідомлювала або повинна була усвідомлювати протиправність своїх дій і прагнула або свідомо допускала настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження.
Як вказано в тексті рішення Господарського суду Полтавської області від 30.09.2006р. по справі №4/480 (аркуш 69 том 3), не можуть бути взяті судом до уваги і посилання позивача на ст.57 Цивільного кодексу УРСР в обгрунтування вимог щодо визнання недійсними спірних договорів як таких, що укладені внаслідок обману з боку колишнього директора ТОВ "Ваш престиж" Диткевич Н.І. по відношенню до директора СП "Кондор" Журавльова Р.В.
Суд вважає, що об"єкт злочинного посягання колишнього директора ТОВ "Ваш престиж" підсудної гр-ки Диткевич Н.І. в кримінальній справі №99210456 по звинуваченню її у скоєнні злочинів, передбачених ст.222 "Шахрайство з фінансовими ресурсами" ч.2; ст.367 "Службова недбалість" ч.2 Кримінального кодексу України, не співпадає з предметом заявленого позивачем позову у справі №4/480 про визнання договорів недійсними. Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 03.04.2002р. по кримінальній справі по звинуваченню гр-ки Диткевич Н.І. було встановлено, що в її діях відсутній склад злочину - спричинення майнової шкоди СП "Кондор" шляхом обману, кримінальна справа в частині звинувачення за ст.87 Кримінального кодексу України (в редакції 1960 року) - спричинення майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою - закрита за відсутністю в її діях злочину, цивільний позов СП "Кондор" залишено без розгляду.
У зв"язку з цим, посилання позивача на докази, зібрані в ході попереднього слідства по кримінальній справі №9910456, відповідно до ч.1 ст.34 ГПК України є неналежними і не мають значення для справи.
Ленінським районним судом м.Полтави закінчено розгляд кримінальної справи по обвинуваченню директора ТОВ "Ваш престиж" Діткевич Н.І. у скоєнні злочинів, передбачених ст.366 ч.2, 367 ч.2, 222 ч.2 КК України.
За наслідками розгляду справи 29.09.2006р. Ленінським райсудом у справі №1-4/06 винесено постанову, якою Діткевич Н.І. звільнена від кримінальної відповідальності у зв"язку із зміною обстановки згідно із ст.7, 48 КК України, а справа закрита. Постанова набула чинності 09.10.2006р.
При винесенні вказаної постанови судом було встановлено, "що матеріалами кримінальної справи винна Діткевич Н.І. досить повно викривається в тому, що будучи посадовою особою ТОВ "Ваш престиж":
- обманним шляхом одержала у ЦМВ "Укрсоцбанку" кредитні ресурси за кредитним договором №451 від 30.07.1997р. в сумі 195000 дол.США;
- отримані кошти використала частково не за їх цільовим призначенням;
- укладаючи кредитний договір №451 від 30.07.97р., уклала обманним шляхом договір застави із СП "Кондор", подала банкові-кредиторові і заставникові свідомо неправдиву інформацію про повернення кредитних коштів;
- вказаними діями заподіяла УМВ АКБ "Укрсоцбанк" і СП "Кондор" великий матеріальний збиток...
Таким чином, своїми навмисними діями, що виразилися в наданні громадянином-підприємцем, або засновником, або власником суб"єкта підприємницької діяльності, а також посадовою особою суб"єкта підприємницької діяльності свідомо неправдивої інформації... банкам або іншим кредиторам... що заподіяло великий матеріальний збиток кредиторові, Діткевич Н.І. вчинила злочин, передбачений ст.222 ч.2 КК України.
Таким чином, у постанові Ленінського райсуду м.Полтави містяться дані про встановлення факту обману з боку гр-ки Діткевич Н.І. відносно ЦМВ "Укрсоцбанк" та СП "Кондор" при укладенні нею кредитного договору №451 від 30.07.1997р. та отриманні майнової застави СП "Кондор" для забезпечення його повернення.
Зазначені обставини є істотними для вирішення спору по справі №4/480, оскільки вони спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, так як Ленінським районним судом було встановлено, що Діткевич Н.І. мала намір не виконувати умови кредитного договору №451 від 30.07.1997р., а вчинені нею дії після укладення договору можуть розглядатися як доказ ведення сторін договору в оману.
На підставі аналізу суті укладених договорів (кредитного, поруки, застави) господарський суд вважає, що вищевказані нововиявлені обставини доводять факт введення позивача в оману шляхом повідомлення Діткевич Н.І. відомостей, що не відповідають дійсності і замовчування обставин щодо неплатоспроможності, які мають істотне значення для вищезазначених угод.
У відповідності з ст.181 ЦК України та ст.3 Закону України "Про заставу" застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов"язання. У даному випадку вона походить від кредитного договору №451 від 30.07.1997р.
Статтею 12 Закону України "Про заставу" встановлено, що у договорі застави повинно бути зазначено найменування, місцезнаходження сторін, суть забезпеченої заставою вимоги, її розмір і строк виконання зобов"язання, опис предмета застави, а також будь-які інші умови, відносно яких за заявою однієї з сторін повинна бути досягнута угода. Наведені умови викладені у договорі застави.
Фактично істотна умова договорів поруки б/н від 30.07.1997р. та договорів застави від 06.08.1997р. та від 17.09.1997р. щодо строку виконання зобов"язання є оманною.
Директор ТОВ "Ваш престиж", уклавши кредитний договір №451 від 30.07.1997р. з філією банку, припустилася злочинного обману відносно позивача СП "Кондор", повідомила неправдиву інформацію про повернення кредиту, уклала з позивачем договори застави про забезпечення кредиту, і таким чином шляхом шахрайства отримала кредитні кошти.
Відмовляючись від виконання взятих на себе зобов"язань за кредитним договором №451 від 30.07.1997р., керівник ТОВ "Ваш престиж", маючи намір не повертати кредитних коштів, постійно укладала додаткові угоди з перенесенням строків погашення боргу та відсотків: додаткова угода №1 від 05.08.1997р.; додаткова угода №2 від 15.12.1997р.; додаткова угода №3 від 02.02.1998р.; додаткова угода №4 від 02.03.1998р.; додаткова угода №5 від 01.04.1998р.; додаткова угода №6 від 04.05.1998р.; додаткова угода №7 від 01.09.1998р. про продовження терміну погашення кредиту та відсотків до 05 лютого 1999 року.
Вся відповідальність за погашення боргу по кредиту лягла на СП "Кондор", та як ЦМВ УСБ м.Полтави списувало суми заборгованості по кредиту та відсоткам за його користування не з ТОВ "Ваш престиж", а з рахунку СП "Кондор", прямі збитки у вигляді сплачених банку коштів по договору поруки склали 36847,68 грн.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 35, 112, 144 ГПК України, ст. 80 ЦК УРСР, ст.230 ЦК України, ст.ст. 48, 57 ЦК УРСР, п.5 ст.267 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 30.09.2003р. у справі №4/480 за нововиявленими обстваинами.
2. Поновити строк позовної давності.
3. Задовольнити позов СП ТОВ "Кондор", м.Полтава до ТОВ "Ваш престиж", м.Полтава; АКБ "Укрсоцбанк", м.Київ про визнання недійсним договору поруки б/н від 30.07.1997р., договорів застави б/н від 06.08.1997р. та від 17.09.1997р.
4. Визнати недійсними договір поруки б/н від 30.07.1997р., договори застави б/н від 06.08.1997р. та від 17.09.1997р.
5. Стягнути на користь Спільного українсько-американського Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор", 36020, м.Полтава, вул.Комсомольська, 27, р/р 26007173097067 в ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 31401, код 19365299 з:
- Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" м.Київ - 21,25 грн. витрат по оплаті держмита, 59,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваш престиж", м.Полтава, вул.Героїв Сталінграду, 18, к.86, код ЄДРПОУ 23275886 - 21,25 грн. витрат по оплаті держмита, 59,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази.
Суддя Л.Б.Плеханова