Справа № 2-а-2117/2010
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2010 року суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Золотоніському районі про визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахування і виплати підвищення до пенсії як «дитині війни», -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі, в якому просить суд визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі щодо не нарахування позивачу як дитині війни соціальної допомоги, та зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в Золотоніському здійснити нарахування та виплату на її користь недоплачену надбавку до пенсії як дитині війни за період з 01.03.2010 року на період дії вказаного закону, виходячи з 30% мінімальної пенсії за віком, що встановлена відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на відповідний період виплат.
Відповідач – управління Пенсійного фонду України заперечує проти заявлених позовних вимог, мотивуючи свою позицію тим, що позивачем пропущено строк для звернення до суду, а також, що ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, однак дію цієї статті було зупинено на 2007 рік згідно із п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України». Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного утримання, чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Після визнання неконституційними норми ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України» на 2007 рік, законодавством не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищені пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір, як не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", так як ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальна пенсія за віком за наявності достатнього страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте в ч.3 вищезгаданої статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, а тому щодо пенсіонерів, яким пенсія призначена за іншими спеціальними законами, у тому числі і відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", розмір мінімальної пенсії за віком, зазначений у ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не застосовується. Відповідно до роз’яснення Міністерства юстиції № 21-46-561 від 31.08.2007 року питання, що пов’язані з підвищенням пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» слід вирішувати шляхом внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» були внесені зміни в ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а саме: дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Відповідно до ст. 14 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" надбавка даній категорії пенсіонерів встановлена в розмірі 10% прожиткового мінімуму для громадян, які втратили працездатність. Тому починаючи з 01.01.2008 року всім особам, які мають статус «дитини війни», дана надбавка виплачувалась у встановленому законодавством розмірі.
В ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зазначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
Кабінетом Міністрів України для реалізації положень Закону не приймалось рішення щодо внесення змін до нормативно-правових актів, прийняття нових актів, а органи Пенсійного фонду України не наділені компетенцією у визначенні конкретних розмірів доплат, пенсій, компенсацій, тому у них немає передбачених законом підстав для проведення перерахунку пенсії позивачу.
Суддя, вивчивши матеріали справи та оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до норм ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та, як вбачається з пенсійного посвідчення НОМЕР_1, позивач ОСОБА_1 відноситься до категорії "дітей війни", і має право на соціальний захист в межах, що був передбачений даним законом на момент його прийняття, і, зокрема, відповідно до норм ст. 6 вказаного Закону, має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Частиною 2 пункту 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14 прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Тому при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове соціальне страхування".
Як вбачається з ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , зокрема вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30% якої мають підвищуватися пенсії «дітям війни», суддя вважає безпідставними, оскільки ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та ст. 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету міністрів України надано право у 2009-2010 роках встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної зарплати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віко, що у відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Суд також вважає, що позовні вимоги в частині зобов`язання управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі в подальшому нараховувати надбавку до пенсії як "дитині війни" на період дії Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є безпідставними, так як такий спосіб захисту порушеного права, як зобов`язання вчиняти певні юридичні дії у майбутньому не передбачений чинним законодавством.
За таких обставин відповідач зобов`язаний нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції закону, яка діяла до 01.01.2006 року, виходячи з 30% мінімальної пенсії за віком, що встановлена Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на відповідний період виплат, за період з 01.03.2010 року по 07.10.2010 року з урахуванням вже проведених за цей період виплат.
Оскільки відповідач є суб’єктом владних повноважень, а відповідно до п.34 ст. 4 Декрету КМУ від 21.01.1993 року № 7-93 Пенсійний Фонд України, його підприємства, установи та організації звільнені від сплати державного мита, то відповідно до ст.94 КАС України, суд присуджує всі здійснені позивачем судові витрати, з Державного бюджету України.
На підставі зазначеного та керуючись ст., ст.3, ч. 2-3 ст. 46, ст. 56 Конституції України, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове
державне пенсійне страхування" , ст., ст. 99, 100, 183-2 КАС України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі про визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахування і виплати підвищення до пенсії як «дитині війни» - задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі щодо виплати ОСОБА_1 надбавки до пенсії як «дитині війни» за період з 01.03.2010 року по 07.10.2010 року у неповному розмірі, неправомірними .
Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену надбавку до пенсії як дитині війни за період з 01.03.2010 року по 07.10.2010 року, виходячи з 30% мінімальної пенсії за віком, що встановлена відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на відповідний період виплат з урахуванням вже проведених виплат.
Повернути позивачу сплачене ним державне мито з Державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Золотоніський міськрайонний суд протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Суддя: Середа Л.В.