Справа № 430/513/21

Провадження № 1-кп/419/136/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року смт Новоайдар

Новоайдарський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Глазкової Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Шапки О. О.,

прокурора Пєлішенко О.О.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

особи, стосовно якої розглядається клопотання ОСОБА_2 ,

законних представників особи, стосовно якої розглядається клопотання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника Шепель М. В.,

розглянувши у закритому судовому засіданні у смт Новоайдар Луганської області клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020130570000443 від 25.09.2020 року відносно

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Луганськ Луганської області, росіянина, з середньою освітою, приватного підприємця, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України,

щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

встановив:

До Новоайдарського районного суду Луганської області надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_2 у зв`язку із вчиненням ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, оскільки останній за станом здоров`я потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.

З клопотання вбачається, що ОСОБА_2 , 22.09.2020 року приблизно о 20.00 годині, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 під час словесного конфлікту зі своєю дружиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на грунті ревнощів умисно наніс один удар долонею правої руки в область лівої щоки дружини, після чого остання нанесла удар кухонною дерев`яною дошкою в область правої брові ОСОБА_2 . У відповідь ОСОБА_2 схопив дружину за одяг в області грудей та вони разом впали на підлогу, він продовжував наносити не менше десяти ударів правою рукою в область лівої сторони обличчя ОСОБА_5 . Продовжуючи свій умисел на завдання тілесних ушкоджень своїй дружині, ОСОБА_2 сів зверху на неї, тримаючи її руки, діючи умисно, на грунті ревнощів, закрив своєю долонею правої руки рот ОСОБА_5 та утримував руку у такому положенні до настання її смерті. Після цього, розуміючи, що настала смерть дружини, він вранці наступного дня - 23.09.2020 року з метою приховування слідів злочину, вивіз на власному автомобілі труп ОСОБА_5 в лісосмугу, розташовану у східному напрямку від вул. Кримської м. Луганська, де закопав труп потерпілої, який вподальшому був виявлений.

ОСОБА_2 після вчинення злочину, перетнув кордон у населеному пункті с. Чертково, Російської Федерації та перейшов на територію України - смт. Мілове Луганської області. Потім поїхав у м. Старобільськ, зупинившись у готелі «Астра», де ним було власноручно написано зізнання у вчиненому злочині та 25.09.2020 року він направився до смт. Станично-Луганське Луганської області, де здався робітникам поліції з зізнанням у вбивстві.

Таким чином, дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, умисне вбивство.

В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_2 та пояснила, що досудовим слідством зібрано достатньо доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 вчинив умисне вбивство, передбачене ч.1 ст.115 КК України, але під час досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що він неосудний, а тому просила клопотання задовольнити та застосувати до нього примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації в психіатричний заклад з суворим наглядом.

Потерпіла ОСОБА_1 підтримала клопотання прокурора, просила його задовольнити.

ОСОБА_2 не заперечував проти задоволення вказаного клопотання, підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, викладені у клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру.

Законний представник ОСОБА_2 просив застосувати до останнього примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації в психіатричний заклад з суворим наглядом.

Захисник Шепель М.В. підтримала заявлене клопотання.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження з приводу клопотання, допитавши свідків, дослідивши зібрані докази, суд на підставі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, доходить висновку, що ОСОБА_2 вчинив суспільно -небезпечне діяння -умисне вбивство.

Винуватість ОСОБА_2 повністю підтверджується наступними доказами:

- поясненнями потерпілої ОСОБА_1 , яка є рідною донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , та яка у судовому засіданні повідомила, що 22.09.2020 року не змогла додзвонитись до обох батьків, приїхала за місцем їх проживання, дома нікого не було, побачила краплі крові на плитці у дворі та виявила у автомобілі батька дві лопати, на яких була земля, одна з лопат була зламана, і звернулась до органів поліції на території України з метою розшуку матері та батька. Після того, як ОСОБА_2 був затриманий співробітниками поліції та розповів про місце, де закопаний труп матері, який вподальшому був знайдений та перевезений нею на українську територію з метою проведення експертизи. Також повідомила, що батько вживав алкоголь та наркотичні засоби, раніше завдавав тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_5 ;

- поясненнями свідків ОСОБА_6 , який є племінником потерпілої ОСОБА_5 , пояснив, що йому 22.09.2020 року повідомила ОСОБА_1 про те, що не може додзвонитись до матері, він зібрав групу людей для пошуку ОСОБА_5 . Пізніше 26.09.2020 року від ОСОБА_1 йому стало відомо місце, де ОСОБА_2 сховав труп та він разом з іншими людьми приймав участь у знаходженні тіла вбитої, яке було закопане у тому місці, на яке вказав ОСОБА_2 . Тіло ОСОБА_5 було з тілесними ушкодженнями, вкрите пледом, одягнене у халат, на шиї був золотий хрестик. Свідок ОСОБА_7 , яка є матір`ю ОСОБА_6 , повідомила, що дізналась про смерть ОСОБА_5 від свого сина, надала суду аналогічні покази з показами ОСОБА_6 ;

- поясненнями ОСОБА_2 від 25.09.2020 -26.09.2020 (арк. кр. пров. 9-13, Том1);

- витягом з ЄРДР за № 12020130570000443 від 25.09.2020 (арк. кр. пров. 1, Том 1);

- заявою ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення (арк. кр. пров. 14,16-17, Том1);

- заявою ОСОБА_1 від 26.09.2020 (арк. кр. пров. 94-130, Том 1);

- протоколом огляду трупа від 28.09.2020 з фототаблицею (арк. кр. пров.132-151, Том 1);

- висновком експертизи трупа № 208 від 18.11.2020, згідно якого на тілі ОСОБА_5 виявлено не менше 42 тілесних ушкоджень, смерть якої настала при явищах асфіксії (арк. кр. пров. 158-161, Том 1);

- копією свідоцтва про смерть ОСОБА_5 від 30.09.2020 (арк. кр. пров.166, Том 1);

- протоколом слідчого експерименту від 29.09.2020 з відеозаписом (арк.кр. пров.219-234, Том 1);

- висновком експертизи трупа від 19.03.2021 (арк. кр.пров. 214-215, Том 2).

Однак, згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 47 від 16.03.2021, проведеної експертною комісією КНП «Сватівська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги» ОСОБА_2 у період вчинення інкримінованого діяння виявляв ознаки розладу психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (згідно МКХ -10 F 10.2) з розладом особистості (F 10.71), та з психотичним розладом, переважно маячним (марення ревнощів) (F 10.51), що позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. В даний час за своїм психічним станом ОСОБА_2 не здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними, тому до нього може бути застосований примусовий захід медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з суворим наглядом.

Розглядаючи вказане клопотання, суд виходить із положень ст.ст.93, 94 КК України, ст.ст.512, 513 КПК України, роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені у постанові № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», Закону України "Про психіатричну допомогу".

Згідно ст. 19 Закону України "Про психіатричну допомогу", примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку, встановлених Кримінальним, Кримінально-процесуальним кодексами України, цим Законом та іншими законами.

Відповідно до ст. 92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

Згідно зі ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

У частині 5 ст. 94 КК України передбачено, що госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов`язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах суворого нагляду.

Частинами 1- 2 статті 513 КПК України передбачено, що під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з`ясовує такі питання: 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; 2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; 3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; 4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; 5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які. Визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що скоєння ОСОБА_2 суспільно-небезпечного діяння, що передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, а саме умисного вбивства доведено повністю, але під час вчинення суспільно-небезпечного діяння ОСОБА_2 не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними внаслідок розладу психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, а тому він не підлягає кримінальній відповідальності відповідно до ч.2 ст. 19 КК України.

Враховуючи зазначене встановлена неосудність ОСОБА_2 на час розгляду кримінального провадження, так як він в даний час не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними і потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги.

Згідно ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.115 КК України, є особливо тяжким злочином.

Згідно п. 3 наказу МОЗ України №397від 08.10.2001року «Про затвердження нормативно-правових документів з окремих питань щодо застосування примусових заходів медичного характеру до осіб, які страждають на психічні розлади» вид примусового заходу медичного характеру залежить від характеру та тяжкості психічного захворювання в особи, тяжкості вчинення нею діяння з урахуванням її ступеня суспільної небезпечності.

Враховуючи особливу тяжкість суспільно-небезпечного діяння, вчиненого ОСОБА_2 , його психічний стан, в силу якого він не може усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними і за своїм психічним станом представляє підвищену суспільну небезпеку для суспільства, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та наявність правових підстав для застосування до ОСОБА_2 примусового заходу медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з суворим наглядом.

Обраний запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 у вигляді поміщення до психіатричного закладу з суворим наглядом в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, а саме до державного закладу Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України» слід залишити до набрання ухвалою законної сили.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів у кримінальному проваджені слід вирішити у відповідності до положень ст.100 Кримінального процесуального Кодексу України.

Керуючись ст.ст.19, 93, 94 КК України,ст.ст. 369-372, 376, 392, 393, 395, 505, 512, 513, 516 КПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12020130570000443 від 25.09.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України відносно ОСОБА_2 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Луганськ Луганської області, росіянина, з середньою освітою, приватного підприємця, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України, примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з суворим наглядом.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 у вигляді поміщення до психіатричного закладу з суворим наглядом в умовах, що виключають небезпечну поведінку особи залишити до набрання ухвалою законної сили.

Знищити як такі, що не мають цінності речові докази: футболку чорного кольору марки виробника «Фишка», джинси марки виробника «Colin`s jeans» зі шкіряним ременем, шкіряні черевики чорного кольору марки виробника «SNT», шорти темно синього кольору, кофту синього кольору марки виробника «BOSS», брюки джинсові темно-синього кольору марки «Colin`s», біологічні зразки букального епітелію, біологічні зразки крові та біологічні зразки піднігтьового вмісту, які поміщені до камери зберігання речових доказів Станично-Луганського ВП ГУНП в Луганській області.

Речовий доказ: оптичний диск (DVD-R 4/7 Gb № DR5FA1-00968) залишити зберігатись в матеріалах кримінального провадження.

Копію ухвали після її проголошення вручити учасникам судового провадження.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Новоайдарський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Ю.О. Глазкова