Головуючий у І інстанції Чех Н.А.

Провадження № 22-ц/824/8297/2021 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 вересня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Матвієнко Ю.О., суддів Мельника Я.С., Гуля В.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про стягнення неустойки, моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» про стягнення неустойки та моральної шкоди, посилаючись на те, що ПрАТ «АК «Київводоканал» є виконавцем послуг з холодного водопостачання для будинку АДРЕСА_1 . Протягом тривалих договірних відносин (понад 10 років) позивач, як споживач, своєчасно сплачував за послуги ХВП, і ніколи не мав будь-якої заборгованості перед виконавцем, сумлінно виконував інші вимоги публічного договору.

12 серпня 2020 року, орієнтовно о 15.30 год., сталося знеструмлення теплопункту ДП «Укржитлосервіс» в будинку АДРЕСА_1 , що призвело до відсутності водопостачання на верхніх поверхах будинків АДРЕСА_1 через відсутність її підкачування насосами, розташованими в теплопункті.

Як вдалося з`ясувати через кол-центр м. Києва, це не аварійне відключення, а санкціоноване, яке сталося через неврегульовані господарські відносини між ДТЕК «Київські електромережі» та ДП «Укржитлосервіс».

14 серпня 2020 року листом ОСББ «Окіпної 3В» № 47-Л/2020 відповідачу була доведена інформація про відсутність холодного водопостачання в будинку, мешканці якого просили негайно втрутитися в ситуацію з метою відновлення водопостачання. Однак, отримавши інформацію про припинення ХВП, відповідач ніяких дій з вирішення проблеми не вчинив. В листі № 3938/5/36/02-20 від 21 серпня 2020 року відповідач не вважає себе відповідальним перед споживачами за ненадання послуги, яку має надавати згідно укладеного публічного договору.

Враховуючи бездіяльність відповідача, ситуація з відсутністю ХВП тривала аж до 09 вересня 2020 року, та була вирішена втручанням Управління житлово-комунальної інфраструктури м. Києва, без будь-якої участі та сприяння відповідача, як виконавця послуги. У зв`язку з викладеним, позивач майже місяць був змушений жити в умовах антисанітарії та інших незручностей в період пандемії коронавірусної хвороби, що призвело до моральних та фізичних страждань.

09 вересня 2020 року був складений Акт-претензія без участі представника відповідача, який не з`явився для його складання.

05 жовтня 2020 року Акт-претензія був направлений до Центру обслуговування споживачів.

07 жовтня 2020 року позивачу надійшло смс-повідомлення про реєстрацію акту за № 4618/0/8/18-20.

Однак, станом на 27 жовтня 2020 року результати розгляду Акту-претензії не надходили, що свідчить про повне небажання відповідача виконувати умови публічного договору.

Враховуючи викладене, на підставі п. 5.2 публічного договору, позивач просив стягнути з відповідача неустойку за період з 12 серпня 2020 року по 09 вересня 2020 року в розмірі 146,31 грн. Оскільки вимога про сплату неустойки містилась у акті-претензії, однак сплачена не була, позивач також просив стягнути з відповідача інфляційні втрати, починаючи з 09 вересня 2020 року - 30 днів - 1,005 грн., та 3 % річних в сумі 036, грн., що разом становить 147,40 грн.

Крім цього, позивач просив стягнути на свою користь моральну шкоду, яку він оцінив у 12 000,00 грн., завдану йому бездіяльністю відповідача, як виконавця послуги ХВП, що призвело до порушень прав споживача. Крім того, позивач займає виборну посаду заступника голови ОСББ «Окіпної 3В», тож бездіяльність відповідача завдала шкоди його діловій репутації з огляду на те, що він не міг оперативно вплинути на розв`язання проблеми ХВП протягом тривалого часу.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 22 березня 2021 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «АК «Київводоканал» на користь ОСОБА_1 неустойку за ненадання послуги холодного водопостачання з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в сумі 147 грн. 40 коп. та моральну шкоду в сумі 3 000 грн.

Стягнуто з ПрАТ «АК «Київводоканал» в дохід держави судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду в частині розміру відшкодування завданої моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким визначити розмір відшкодування моральної шкоди відповідно до норм чинного законодавства. Обгрунтовуючи скаргу, апелянт посилався на те, що суд, визначаючи розмір компенсації заподіяної відповідачем моральної шкоди на суму 3 000,00 грн., не в достатній мірі врахував практику Європейського суду з прав людини та чинні норми процесуального права України. Зокрема, практикою Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Право на відшкодування з урахуванням практики Європейського суду з прав людини повинно носити ефективний характер, та є засобом попередження з боку відповідача вчинення повторних порушень прав, отже має бути відчутним не тільки для позивача, але й для відповідача, що спонукало б відповідача вживати заходів щодо зміни практики нехтування положеннями законодавства. Визначене судом відшкодування моральної шкоди - 3 000 грн., не відповідає критеріям, проголошеним Європейським судом з прав людини, оскільки не є відчутним для відповідача та не спонукає його вживати заходів щодо зміни практики нехтування положеннями цивільного судочинства.

Відповідач ПрАТ «АК «Київводоканал» також подав на рішення суду апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

В обґрунтування вимог скарги апелянт зазначив, що свої обов`язки за публічним договором холодного водопостачання виконав належним чином, оскільки будинок АДРЕСА_1 у період з 12 серпня 2020 року по 09 вересня 2020 року забезпечувався водою цілодобово, однак через індивідуальні особливості будинку (значна поверховість), нормальний тиск у зовнішніх розподільчих мережах не дозволяв забезпечити підйом води вище 9-го поверху, у зв`язку із чим при проектуванні таких будинків і передбачається необхідність встановлення обладнання для підкачування води. При цьому, ПрАТ «АК «Київводоканал» не обслуговує регулятори тиску та насосне обладнання для підкачування холодної води, встановлені в котельнях та ТП і прибудовах до них, натомість така відповідальність має покладатися на їх балансоутримувача, який отримує від мешканців плату за підкачування води у складі тарифу на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для зазначеного будинку. Причиною ж зупинення роботи обладнання для підкачування води, розташованого у теплопункті, стало знеструмлення теплового пункту, до чого відповідач не має жодного відношення, тому, зважаючи на відсутність у його діях вини, відсутні підстави для притягнення його до цивільно-правової відповідальності за порушення зобов`язання.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , підписаному представником ПрАТ «АК «Київводоканал» Тараненком С.В., останній проти задоволення скарги позивача заперечив та просив рішення суду скасувати, ухваливши по справі нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ «АК «Київводоканал» позивач ОСОБА_1 просив у задоволенні скарги відповідача відмовити, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість викладених у ній доводів.

Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскільки ціна позову в даній справі (12 147 грн. 40 коп.) менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, її апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення скарги ОСОБА_1 без задоволення та задоволення скарги ПрАТ «АК «Київводоканал», виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 проживає в квартирі АДРЕСА_5 .

Відповідач ПрАТ «АК «Київводоканал» є виконавцем послуг з холодного водопостачання та водовідведення в будинку АДРЕСА_1 .

12 серпня 2020 року, орієнтовно о 15.30 год., сталося знеструмлення теплопункту ДП «Укржитлосервіс» біля будинку АДРЕСА_1 , що призвело до відсутності водопостачання на верхніх поверхах будинків АДРЕСА_1 , через відсутність її підкачування насосами, розташованими в теплопункті. Причиною стали неврегульовані господарські відносини між ДТЕК «Київські електромережі» та ДП «Укржитлосервіс».

14 серпня 2020 року ОСББ «Окіпної 3В» повідомило ПрАТ «АК «Київводоканал» листом № 47-Л/2020 про відсутність в будинку холодного водопостачання, та просило негайно втрутитися в ситуацію з метою відновлення водопостачання вказаних будинків (а.с.18).

Листом № 3938/5/36/02-20 від 21 серпня 2020 року ПрАТ «АК «Київводоканал» повідомило, що не вважає себе відповідальним перед споживачами за відсутність холодного водопостачання (а.с.25).

Питання щодо водопостачання було вирішено 09 вересня 2020 року після втручання Управління житлово-комунальної інфраструктури м. Києва.

09 вересня 2020 року було складено Акт-претензію (а.с.19-20), який 05 жовтня 2020 року був направлений до Центру обслуговування споживачів, та зареєстрований за № 4618/0/8/18-20, однак станом на 27 жовтня 2020 року відповіді на Акт-претензію надано не було.

Відносини між позивачем та відповідачем регулюються Договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), який є договором приєднання.

Згідно умов даного договору, виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачу послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги до затверджених цін/тарифів та обсягів спожитих послуг, визначених відповідно до законодавства.

Згідно п. 4.1 Договору споживач має право на: отримання своєчасно та належної якості послуг згідно із законодавством та умовами цього договору; отримання в установленому законодавством порядку інформації про перелік послуг, їх вартість, загальну суму місячного платежу, структуру тарифів, нормативів (норм) споживання, режиму надання послуг, їх споживчі властивості; відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуг; зменшення розміру плати в разі ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання; усунення виконавцем виявлених недоліків у наданні послуг протягом установленого Кабінетом Міністрів України строку; несплату вартості послуг за період тимчасової відсутності споживача і членів його сім`ї (у разі відключення виконавцем холодної і опломбування запірних вентилів у квартирі та відновлення надання відповідних послуг шляхом зняття пломб за власний рахунок протягом доби згідно з письмовою заявою; зменшення розміру плати за послуги у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї на підставі письмової заяви та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання); перевірку кількісних та/або якісних показників надання послуг (якість води,) у порядку, встановленому Правилами, іншими актами законодавства України та цим договором. Витрати, пов`язані з перевіркою кількісних і якісних показників надання послуг, відшкодовуються виконавцем у разі обґрунтованості звернення споживача або споживачем - у разі необґрунтованості такого звернення; установлення квартирних засобів обліку води та взяття їх на абонентський облік; періодичну повірку, обслуговування та ремонт квартирних засобів обліку, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж; ознайомлення з нормативно-правовими актами у сфері комунальних послуг; звільнення від плати за послуги у разі їх ненадання та отримання компенсації за перевищення строків проведення аварійно-відновлювальних робіт на мережах виконавця; укладення з виконавцем договору про заміну або ремонт технічно несправних квартирних засобів обліку води.

Відповідно до п. 4.4 Договору виконавець зобов`язаний: своєчасно надавати споживачу послуги в установлених обсягах, належної якості, безпечні для його життя, здоров`я та які не спричиняють шкоди його майну, відповідно до вимог законодавства, Правил та цього договору; інформувати споживача про адресу та номер телефону диспетчерської, аварійної або аварійно-диспетчерської служби (зазначаються в договорі і рахунках на сплату послуг, а також розміщуються на дошках оголошень в усіх під`їздах багатоквартирного будинку, а також на дошках оголошень, розташованих поблизу житлового будинку); надавати споживачеві в установленому порядку інформацію про перелік послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру тарифів, нормативи (норми) споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості, якісні показники надання послуг, граничні строки усунення аварій або інших порушень порядку надання послуг, а також інформацію про Правила (зазначається у цьому договорі, а також розміщується на дошці оголошень у приміщенні виконавця); контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж; проводити два рази на рік перевірку стану внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку із складенням відповідного акта; узгодити із споживачем не пізніше ніж за три робочих дні до проведення планових робіт всередині житлового приміщення час доступу до такого приміщення з наданням йому відповідного письмового повідомлення; повідомляти споживача про плановану перерву в наданні послуг через засоби масової інформації, а також письмово не пізніше ніж за 10 днів до її настання (крім перерви, що настає внаслідок аварії або дії непереборної сили) із зазначенням причини та часу перерви в наданні послуг; відновлювати надання послуг за письмовою заявою споживача шляхом зняття протягом доби пломб із запірних вентилів у квартирі; забезпечувати або доручати іншій юридичній особі на підставі відповідних договорів за заявою споживача взяття у тижневий строк на абонентський облік квартирних засобів обліку; усувати аварії на мережах виконавця та інші порушення порядку надання послуг, а також виконувати заявки споживачів у строк, установлений законодавством і цим договором; вести облік скарг (заяв, вимог, претензій) споживачів щодо кількості та якості надання послуг, а також облік їх виконання; зменшувати розмір плати за послуги у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї на підставі письмової заяви та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання); звільняти від плати за послуги в разі їх ненадання та виплачувати компенсацію за перевищення строків аварійно-відбудовних робіт; проводити перерахунок розміру плати за надання послуг у разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та визначеному цим договором; своєчасно проводити за власний рахунок роботи з усунення виявлених несправностей, пов`язаних з отриманням послуг, що виникли з його вини; відшкодовувати збитки, завдані майну та/або приміщенню споживача та/або членів його сім`ї, шкоду, що заподіяна його життю чи здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуг, а також моральну шкоду в порядку та розмірі, які визначаються відповідно до законодавства і цього договору; сплачувати споживачу неустойку (штраф, пеню) у разі ненадання послуг або надання послуг неналежної якості у порядку та у випадках, передбачених законодавством і цим договором; в межах своєї компетенції перевіряти утримання внутрішньобудинкових мереж в належному технічному стані; у разі особистого звернення споживача невідкладно інформувати його про виявлення недоліків у роботі внутрішньобудинкових інженерних систем та/або інженерного обладнання, що розташовані за межами багатоквартирного будинку або житлового будинку, про причини та очікувану тривалість зупинення надання послуг або обмеження їх кількості, а також про причини порушення якісних показників надання послуг; виконувати інші обов`язки відповідно до законодавства та цього договору.

Пунктом 5 Договору визначено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за: недотримання вимог нормативно-правових актів у сфері комунальних послуг; несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені; втручання у роботу засобів обліку води; порушення зобов`язань, установлених законодавством і цим договором. Виконавець несе відповідальність у разі: неналежного надання або ненадання послуг, що призвело до заподіяння збитків, завданих майну та/або приміщенню споживача, шкоди, що заподіяна його життю чи здоров`ю, - шляхом відшкодування збитків; надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості, зокрема зниження їх кількісних та/або якісних показників - шляхом зменшення розміру плати та виплати споживачеві компенсації за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт, у розмірі, встановленому законодавством; порушення прав споживачів згідно із законодавством; порушення зобов`язань, установлених цим договором або законодавством.

Статтею 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Статтею 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг, зокрема, є: споживачі (індивідуальні та колективні), а виконавцями комунальних послуг є - послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; та послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення.

Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги зобов`язаний: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором; без додаткової оплати надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості та іншу інформацію, передбачену законодавством; своєчасно проводити підготовку об`єктів житлово-комунального господарства до експлуатації в осінньо-зимовий період; розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором про надання комунальних послуг; вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством; виплачувати споживачу штраф за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відновних робіт у розмірі, визначеному законодавством; своєчасно реагувати на виклики споживачів, підписувати акти-претензії, вести облік вимог (претензій) споживачів у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг; своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з наданням комунальних послуг, що виникли з його вини; у разі укладення індивідуальних договорів про надання комунальних послуг здійснювати розподіл загальнобудинкового обсягу послуг між співвласниками багатоквартирного будинку у передбаченому законодавством та договором порядку; інформувати споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до законодавства.

Згідно ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.

У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг.

Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача.

Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.

У разі проведення перевірки якості наданих послуг з централізованого водопостачання, централізованого постачання гарячої води або постачання природного газу споживач має право здійснити забір проб. Інформація про забір проб включається до акта-претензії.

Порядок здійснення забору проб та проведення їх дослідження щодо послуг з централізованого водопостачання, централізованого постачання гарячої води та послуг з постачання природного газу затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі встановлення за результатами дослідження відібраних проб факту постачання послуг неналежної якості витрати споживача на оплату проведених досліджень проб підлягають компенсації за рахунок виконавця відповідної послуги.

У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом.

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п`яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

Судом встановлено, що в період з 12.08.2020 року по 09.09.2020 року позивачу не надавались послуги з холодного водопостачання та водовідведення у зв`язку із знеструмленням теплопункту ДП «Укржитлосервіс» в будинку АДРЕСА_1 , що призвело до відсутності водопостачання на верхніх поверхах будинків АДРЕСА_1 через відсутність її підкачування насосами, розташованими в теплопункті. Дані обставини були визнані сторонами під час розгляду справи.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 147 грн. 40 коп. та моральної шкоди у розмірі 3 000 грн., суд першої інстанції виходив з того, що саме відповідач, як виконавець комунальної послуги, обслуговує насоси для підкачування холодної води, розташовані у теплопункті біля будинку позивача, і оскільки саме у зв`язку із відключенням насосів позивач не отримував послуги з холодного водопостачання та водовідведення, на що мав право згідно умов договору, відповідач і повинен сплатити позивачу пеню та відшкодувати моральну шкоду.

Однак з вищенаведеними висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Статтею 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Для застосування цивільно-правової відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із зазначених елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що судом першої інстанції неналежним чином досліджено питання наявності вини відповідача у неотриманні позивачем послуг з холодного водопостачання та водовідведення.

Так, ПрАТ «АК «Київводоканал» на виконання вимог ст. 23 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у період з 12.08.2020 по 09.09.2020 безперервно надавав послуги з холодного водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 . Даний будинок у період з 12.08.2020 по 09.09.2020 забезпечувався водою цілодобово, однак через індивідуальні особливості будинку (значна поверховість), нормальний тиск у зовнішніх розподільчих мережах не дозволяв забезпечити підйом води вище 9-го поверху, у зв`язку із чим при проектуванні таких будинків і передбачається необхідність встановлення обладнання для підкачування води.

Як зазначає представник відповідача у скарзі, добові параметри тиску холодного водопостачання в зовнішній розподільчій мережі Д=400 мм (до підвищувального обладнання) у період з 12.08.2020 по 09.09.2020 року перебували в межах 3,0-3,5 атм, що відповідає нормативним показникам, передбаченим пунктом 6.3 «Вільні напори» розділу 6 «Розрахункові витрати води і вільні напори» ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди». Отже, відповідачем обов`язок по наданню послуг з постачання холодної води до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , виконувався належним чином.

Суд першої інстанції у рішенні не дав належної оцінки тій обставині, що відсутність холодного водопостачання на верхніх поверхах будинку за адресою: АДРЕСА_1 спричинена знеструмленням теплового пункту, що обслуговується ДП «Укржитлосервіс», що власне і призвело до зупинення роботи обладнання для підкачування води, розташованого у такому теплопункті. Та обставина, що постачання води на верхні поверхи будинку АДРЕСА_1 не відбувалося через знеструмлення теплового пункту та, як наслідок, неможливості роботи обладнання для підкачування води з причин наявності заборгованості у їх балансоутримувача - ДП «Укржитлосервіс», не заперечувалася сторонами та була підтверджена Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за результатами перевірки можливого порушення ПрАТ «АК «Київводоканал» чинного законодавства в частині надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з п. 6.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила № 190), у разі недостатнього тиску в мережі централізованого водопостачання для постачання водою верхніх поверхів будинків за проектом, узгодженим з виробником, передбачається встановлення насосів для підвищення тиску води, а при постійному надмірному тиску понад 1 кг/кв.см - регуляторів тиску «після себе».

Насосне обладнання для підкачування холодної води та регулятори тиску, встановлені в котельнях, ТП і прибудовах до них, які перебувають на балансі юридичних осіб, експлуатуються ними відповідно до умов договорів, укладених з виробником.

Таким чином, регулювання (коригування) параметрів тиску холодного водопостачання після підвищувальних насосів ПрАТ «АК «Київводоканал» не проводиться, оскільки відповідач не зобов`язаний утримувати насосне обладнання і не надає послуги з утримання будинків, адже утримання будинків та відповідного обладнання покладено на їх балансоутримувача - ДП «Укржитлосервіс».

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове,сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення.

Пунктом 1.3 Правил № 190 визначено, що ПрАТ «АК «Київводоканал» обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем.

Пунктом 1.7 Правил № 190 закріплено також те, що виробник послуг з водопостачання та водовідведення експлуатує водопровідні вводи до об`єктів, що належать до комунальної власності територіальної громади та розподільчі мережі холодного водопостачання, розташовані від них до зовнішнього зрізустіни будівлі.

Витрати на підкачування води для будинку АДРЕСА_1 входять до витрат з технічного обслуговування та поточного ремонту мереж та електрообладнання тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для зазначеного будинку (інформація наявна у відкритому доступі в Інформаційно-аналітичній системі управління житловим фондом м. Києва).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що ПрАТ «АК «Київводоканал» не є відповідальним за недостатнє постачання води на верхні поверхи будинку АДРЕСА_1 , адже ПрАТ «АК «Київводоканал» не обслуговує регулятори тиску, натомість така відповідальність має покладатися на їх балансоутримувача, який отримує від мешканців плату за підкачування води у складі тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для зазначеного будинку.

Вищенаведене підтверджується також і тим, що за результатами перевірки можливого порушення ПрАТ «АК «Київводоканал» чинного законодавства в частині надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , проведеної Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, остання листом від 03.03.2021 року повідомила заявника про відсутність у діях ПрАТ «АК «Київводоканал» порушень чинного законодавства в частині надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Вищенаведеним обставинам суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не дав належної оцінки, дійшовши помилкового висновку, що саме у зв`язку із неправомірними діями відповідача позивач у період з 12.08.2020 по 09.09.2020 року не отримував послуги з холодного водопостачання та водовідведення. При цьому необґрунтованими є посилання суду на порушення відповідачем умов договору постачання холодної води та водовідведення, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем не виконувався обов`язок постачання холодної води до будинку АДРЕСА_1 , у якому проживає позивач. Натомість, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що водопостачання у квартирі позивача було відсутнє у зв`язку із знеструмленням теплового пункту, що обслуговується ДП «Укржитлосервіс», що, в свою чергу, призвело до зупинення роботи обладнання для підкачування води, розташованого у такому теплопункті.

Враховуючи викладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду про порушення відповідачем умов договору, укладеного між ним та позивачем, та, як наслідок, стягнення з відповідача на користь позивача пені за ненадання послуги холодного водопостачання з урахуванням індексу інфляції та 3% річних та моральної шкоди, оскільки висновки суду у цій частині, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на те, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, в частині задоволення позовних вимог не відповідають обставинам справи, а суд, ухвалюючи рішення, допустив неправильне застосування норм матеріального права, наслідком чого стало ухвалення помилкового рішення про часткове задоволення позову, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову у їх задоволенні. Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга останнього на рішення суду в цій частині - залишенню без задоволення, оскільки ОСОБА_1 не доведено, а апеляційним судом не встановлено наявності підстав для відшкодування на його користь за рахунок відповідача моральної шкоди.

В зв`язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) - г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 389 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» - задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 березня 2021 року в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія«Київводоканал» на користь ОСОБА_1 неустойки за ненадання послуги холодного водопостачання з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в сумі 147 грн. 40 коп. та моральної шкоди в сумі 3 000 грн. - скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні цих вимог.

Скасувати рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 березня 2021 року в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» в дохід держави судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп.

В іншій частині рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 березня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач:

Судді: