Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #117809453


Справа № 761/39661/20

Провадження № 2/761/3235/2021


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


10 вересня 2021 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака М.А.

за участю секретаря Горбань К.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представників позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року ОСОБА_1 ( далі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22 жовтня 2020 року між позивачем і відповідачем був укладений договір позики на суму 110 000 євро, що по курсу НБУ на той день складає 3 688 432,00 гривень (110 000 х 33,5312). ОСОБА_4 була складена розписка про отримання коштів, які відповідач зобов`язувався повернути до 01.12.2020р. Також 22 жовтня 2020 року між позивачем і відповідачем був укладений договір позики на суму 175 500 доларів США, що по курсу НБУ на той день складає 4 962 034,35 гривень (175 500 х 28,2737) ОСОБА_4 була складена розписка про отримання коштів, які відповідач зобов`язувався повернути до 01.12.2020р. До цього часу грошові кошти за договором позики позивач не отримав, при цьому боржник ігнорує будь-яку можливість врегулювання спору в позасудовому порядку.

Враховуючи вищевикладене позивач просила стягнути з ОСОБА_4 за договором позики від 22.10.2020р. основну заборгованість в сумі 3 688 432,00 гривень і проценти в сумі 25 819,02 гривень та за договором позики від 22.10.2020. основну заборгованість в сумі 4 962 034,35 гривень і проценти в сумі 34 734,24 гривень, а всього - 8 711 019,61 гривень. Стягнути з ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору 10930,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 28 000,00 грн.

Ухвалою суду від 14.12.2020 року справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

10.03.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову. Відзив обґрунтовано тим, що стороною позивача не доведено факту видачі ОСОБА_4 у листопаді 2020 року розписок про отримання грошей та отримання останніх грошових коштів.

Ухвалою суду від 11.03.2021 року закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті.

Позивач та представники позивача у судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомляв, відзиву на позов у встановлений судом строк не надавав та не просив розглядати справу за його відсутності.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст. 178 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення позивача та представників позивача, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 22 жовтня 2020 року між позивачем і відповідачем був укладений договір позики на суму 110 000 євро, що по курсу НБУ на день укладання договору складає 3 688 432,00 гривень (110 000 х 33,5312), про що ОСОБА_4 була складена розписка про отримання коштів, які відповідач зобов`язувався повернути до 01.12.2020 року (а.с.13).

Також 22 жовтня 2020 року між позивачем і відповідачем був укладений договір позики на суму 175 500 доларів США, що по курсу НБУ на день укладання договору складає 4 962 034,35 гривень (175 500 х 28,2737), про що ОСОБА_4 була складена розписка про отримання коштів, які відповідач зобов`язувався повернути до 01.12.2020 року (а.с.14).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 ЦК України визначено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, і може не збігатися з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передання коштів у борг.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.

Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України; у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.

Оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 доведено факт надання ОСОБА_4 у позику грошових коштів у розмірі 110 000 євро та 175 500 доларів США.

Судом встановлено, що предметом договору позики виступали кошти в іноземній валюті - доларах США, а розмір процентів сторонами не був визначений.

Облікова ставка Національного банку України (далі - НБУ) є основною процентною ставкою, одним із монетарних інструментів, за допомогою якого НБУ встановлює для суб`єктів грошово-кредитного ринку України орієнтир за вартістю коштів на відповідний період, не є сталою величиною, змінюється рішенням правління НБУ та встановлюється виключно для національної валюти України - гривні.

Висновок проте, що чинне законодавство не передбачає встановлення НБУ облікової ставки для іноземної валюти міститься у постанові Верховного Суду України від 16 серпня 2017 року у справі № 6-2667цс16.

У випадку отримання позики в іноземній валюті без обумовленої сторонами у ньому умови такої складової грошового зобов`язання як розмір і порядок сплати процентів від суми позики, положення частини першої статті 1048 ЦК України не можуть бути застосовані, з огляду на відсутність передбаченого ЦК України, іншими законодавчими актами або конкретним договором механізму (формули) їх застосування та нарахування.

Конвертація суми позики в іноземній валюті для визначення розміру процентів на рівні облікової ставки НБУ в національну валюту України - гривню буде суперечити частинам першій, третій статті 1049 ЦК України щодо обов`язку позичальника.

Під час вирішення питання про можливість нарахування та стягнення процентів від суми позики у розмірі, визначеному на рівні облікової ставки НБУ, згідно із частиною першою статті 1048 ЦК України, необхідно мати на увазі, що такі проценти нараховуються у разі: 1) якщо у договорі позики не зазначені проценти або не вказано, що він безпроцентний; 2) предметом договору позики є грошові кошти у національній валюті України - гривні; 3) період нарахування процентів від суми позики - є період дії договору позики в межах строку, протягом якого позичальник може правомірно не сплачувати кредитору борг (що відбувається у разі повернення боргу періодичними платежами), оскільки на період після закінчення цього строку позика не надавалась.

Вказаний висновок висловлений, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16 (провадження 14-465цс18).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів від суми позики не підлягають задоволенню.

Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача,викладені у відзиві, оскільки такі не доведені належними та допустимими доказами, та спростовуються матеріалами справи.

Оцінюючи належність допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за договорами позики від 22.10.2020 року у розмірі 3688432,00 грн. та у розмірі 4962034,35 грн., в іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 28000,00 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача (п. 2 ч. ст. 141 ЦПК України).

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, позивачем не було надано доказів понесення нею витрат на правову допомогу, а саме переліку наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та обґрунтування розміру таких витрат, тому у задоволенні вимоги про стягнення витрат на правову допомогу слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню, судовий збір у розмірі 10463,94 грн.

Керуючись ст. ст. 259, 263, 264, 265, 268, 272, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 530, 625, ст. ст. 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договорами позики в сумі 8650466,35 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 10463,94 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

ОСОБА_4 : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .


СУДДЯ М.А. РИБАК




Повний текст рішення суду складено 20.09.2021 року.


  • Номер: 2/761/9816/2020
  • Опис: за позовом Дзядзіної З.М. до Гусак В.В. про стягнення заборгованості
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 761/39661/20
  • Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
  • Суддя: Рибак М.А.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 04.12.2020
  • Дата етапу: 04.12.2020
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація