Справа № 2а-245

2010 рік

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

13 вересня 2010 року      Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

        головуючого             - судді Дмитрієва Т.М.

        при секретарі         - Яровій Л.А.

        за участю позивача         - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Кіровському районі Автономної Республіки Крим про визнання противоправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності № 10 від 28 квітня 2010 року,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до суду позовом до управління Пенсійного фонду України у Кіровському районі Автономної Республіки Крим про визнання противоправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності  № 10 від 28 квітня 2010 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі зазначеної постанови її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП та п.. 6 ч. 6 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»

Позивачка – ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, при цьому пояснила, що по електронній пошті 17 березня 2010 року, тобто у встановлений законом строк, надала до управління ПФУ у Кіровському районі АР Крим   звіт персоніфікованого обліку за 2009 рік, що підтверджується повідомленням про його отримання, а також протоколом загрузки електронних пачок АРМ з електронним цифровим підписом.  

Представник відповідача управління Пенсійного фонду України у Кіровському районі в Автономній Республіці Крим не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, направив на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

З огляду на викладене, суд відповідно до положень ст.ст. 40, 128 КАС України вважає за можливе справу розглянути без участі представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, в тому числі, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а також з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Отже, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування постанови відповідача, якій є суб’єктом владних повноважень, суд повинен встановити чи діяв відповідач у спосіб передбачений законом, у межах наданих йому повноважень, а також чи є прияйте ним рішення обґрунтованим та чи не порушено право позивача на участь у процесі прийнятого відповідачем рішення.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 10 від 20 квітня 2010 року, складеного головним спеціалістом управління ПФУ у Кіровському районі АР Крим – Артюх Є.О., у відношенні ОСОБА_2, остання в порушення вимог п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року, п. 13 Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню» не надала у встановлений строк звіт персоніфікованого обліку за 2009 рік, тим самим скоїла адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 165-1 КУпАП.

На підставі зазначеного протоколу, посадовою особою 28 квітня 2010 року прийнята постанова № 10, якою позивачку у справі визнано винною у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Частиною 1 статті 165-1 КУпАП, за несвоєчасне неподання за встановленою формою звітності щодо страхових внесків що використовуються в системі персоніфікованого обліку встановлена адміністративна відповідальність.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з  протоколом завантаження електронних пачок АРМ з Електронним цифровим підписом (а.с.5) 17 березня 2010 року надійшло повідомлення про оброблення даних страхувальника: 33797492 Товариства з обмеженою відповільністю «Агрооб’єднання Батьківщина» - перевантаження даних з буферних структур завершено, що також підтверджується квитанцією про отримання звітності (а.с.6).

Відповідно до п. 3.3.2. «Порядку подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 7-7 від 19 квітня 2007 року датою та часом надання електронного звіту є дата та час, які зафіксовані у квитанції про одержання електронного звіту, а також п. 3.6 цього вищезазначеного Порядку передбачено, що електронний звіт не вважається одержаним у відповідності до вимог Порядку, якщо страхувальник не отримав квитанції про одержання електронного звіту або отримав зазначену квитанцію, що містить інформацію про неправомірність накладених ЕЦП страхувальника або невідповідність затвердженому формату електронного звіту.

    Таким чином, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування постанови про адміністративне правопорушення, суд зобов’язаний встановити чи діяв відповідач на підставі закону, чи являється його дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

Як вбачається з положень ст. 251, 252 КпАП України розглядаючи справу про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) повинна оцінити докази в справі про адміністративне правопорушення, якими є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку, встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що стосуються забезпечення дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

    Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

    Так, частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідачами не було надано суду достатніх доказів в обґрунтування правомірності оскаржуваної постанови, зокрема тих, які б безумовно підтверджували, що ОСОБА_2 порушила   вимоги п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року, п. 13 Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню», тобто не надала у встановлений строк звіт персоніфікованого обліку за 2009 рік , доказами цього факту могли би бути пояснення свідків події, висновком експерта, речовими доказами, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За таких обставин, на думку суду, постанова в справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 165-1 КУпАП прийнята посадовою особою ОСОБА_4 необґрунтовано, без належної оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, тому є протиправною і підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по справі, суд згідно з положеннями ст. 94 КАС України, вважає необхідним віднести їх на рахунок держави, оскільки позивач на підставі положень ст. 288 КУпАП при подачі позову до суду був звільнений від сплати державного мита, а відповідачем по справі є суб’єкт владних повноважень.

Повний текст постанови складений відповідно до вимог ст. 160 КАС України  15 вересня 2010 року.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 8, 71, 94, 160 – 163, 167  КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати противоправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 10 від 20 квітня 2010 року, ухвалену начальником управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим – Додо Сейраном Усеіновичем, про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП до адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, - закрити.

Судовий збір віднести на рахунок держави.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя – підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Совєтського районного суду АР Крим Т.М.Дмитрієв