Справа № 2а-263

2010 рік

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

11 жовтня 2010 року      Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

        головуючого                 - судді Дмитрієва Т.М.

        при секретарі             - Яровій Л.А.

за участю позивача             - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління ДАІ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим, інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ Білогірського району Автономної Республіки Крим – Гупського Івана Володимировича про визнання противоправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 29 серпня 2010 року та закриття справи про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління ДАІ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим, інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ Білогірського району Автономної Республіки Крим – Гупського І.В. про визнання противоправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 29 серпня 2010 року та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначеною постановою його було притягнуто адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. ОСОБА_2 вважає прийняту постанову противоправною, тому просить її скасувати та справу провадженням – закрити.

Представник відповідача Управління ДАІ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим та інспектор дорожньо-патрульної служби ВДАІ Білогірського району Автономної Республіки Крим – Гупський І.В., про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Інспектор ДПС – Гупський І.В. направив на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

З огляду на викладене, суд відповідно до положень ст.ст. 40, 128 КАС України вважає за можливе справу розглянути без участі представників відповідачів на підставі наявних у ній доказів.

Позивач – ОСОБА_2 у судовому засіданні уточнив позовні вимоги, просив визнати противоправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 29 серпня 2010 року, а також закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення, при цьому пояснив, що дійсно керуючи своїм транспортним засобом  29 серпня 2010 на 40 км автошляху Сімферополь-Феодосія у м. Білогірськ АР Крим був зупинений інспектором ДАІ, який йому пояснив, що він перевищив швидкість руху транспортного засобу більш як на 20 км/г та показав йому показання приладу «Визир» із зафіксованими показниками, але він вважає, що ці показники були не його транспортного засобу, а іншого, який рухався позаду у попутному напрямку, крім того, прилад знаходився у руках інспектора, а не закріплений на штативі, погодившись з цим, він став наполягати взяти пояснення у свідка, однак йому було відмовлено і інспектор склав протокол та постанову про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, в тому числі, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а також з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Отже, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування постанови відповідача, якій є суб’єктом владних повноважень, суд повинен встановити чи діяв відповідач у спосіб передбачений законом, у межах наданих йому повноважень, а також чи є прияйте ним рішення обґрунтованим та чи не порушено право позивача на участь у процесі прийнятого відповідачем рішення.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АК 1 № 066348 від 29 серпня 2010 року, складеного інспектором дорожньо-патрульної служби ВДАІ Білогірського району Автономної Республіки Крим – Гупським І.В., у відношенні ОСОБА_2, останній 29 серпня 2010 року о 10 годині 39 хвилин, керуючи транспортним засобом «Renault Clio Symbol» номерний знак НОМЕР_1, на 40 км автошляху Сімферополь-Феодосія у м. Білогірськ рухався із швидкістю 85 км/год, чим порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху України, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

На підставі зазначеного протоколу, посадовою особою 29 серпня 2010 року прийнята постанова серії АК № 329672, якою позивача у справі визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Частиною 1 статті 122 КУпАП, за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, встановлена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від п’ятнадцяті до двадцяті неоподаткованих мінімумів доходів громадян.  

    Таким чином, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування постанови про адміністративне правопорушення, суд зобов’язаний встановити чи діяв відповідач на підставі закону, чи являється його дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

Як вбачається з положень ст. 251, 252 КпАП України розглядаючи справу про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) повинна оцінити докази в справі про адміністративне правопорушення, якими є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку, встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що стосуються забезпечення дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

    Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Так, частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п. 13.1 Інструкцій по діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС від 13.11.2006 № 1111, спеціальні технічні засоби, у тому числі прилади, для визначення швидкості руху застосовуються згідно з інструкціями і методичними вказівками з їх експлуатації.

Так, згідно з Методичними рекомендаціями по роботі з радіолокаційним відео записуючим вимірювачем швидкості «Візир» цей прилад для чіткого визначення швидкості руху повинно бути встановлено стаціонарно на штативі.

Крім того, у судовому засіданні, допитана у якості свідка – ОСОБА_5, повідомила про те, що вона разом із ОСОБА_2 знаходилася в одному транспортному засобі, який рухався на автошляху Сімферополь-Феодосія, при цьому швидкість транспортного засобу була не більш ніж 74 км/год. Крім того, вказала, що прилад «Визир» не був встановлений на штативі. У суду немає підстав для того, щоб ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідком.

У зв’язку з тим, що відповідачами не було надано суду доказів в обґрунтування правомірності оскаржуваної постанови, зокрема тих, які б безумовно підтверджували, що ОСОБА_2 порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху України, а саме: перевищив швидкість більш як на двадцять кілометрів на годину, доказами цього факту могли би бути пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків події, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо.

За таких обставин, на думку суду, постанова в справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП прийнята посадовою особою Гупським І.В. необґрунтовано, без належної оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, тому є протиправною і підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по справі, суд згідно з положеннями ст. 94 КАС України, вважає необхідним віднести їх на рахунок держави, оскільки позивач на підставі положень ст. 288 КУпАП при подачі позову до суду був звільнений від сплати державного мита, а відповідач Управління ДАІ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим по справі є суб’єкт владних повноважень, а відповідач  - інспектор дорожньо-патрульної служби ВДАІ Білогірського району Автономної Республіки Крим – Гупський І.В. є їхньою посадової особою .

Повний текст постанови складений відповідно до вимог ст. 160 КАС України  12 жовтня 2010 року.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 8, 71, 94, 160 – 163, 167  КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_2  задовольнити.

Визнати дії інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ Білогірського району Автономної Республіки Крим – Гупського Івана Володимировича незаконними.

Визнати противоправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АК № 329672 від 29 серпня 2010 року, ухвалену інспектором дорожньо-патрульної служби ВДАІ Білогірського району Автономної Республіки Крим – Гупським Іваном Володимировичем, про притягнення ОСОБА_2  до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП до адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, - закрити.

Судовий збір віднести на рахунок держави.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя – підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Совєтського районного суду АР Крим Т.М.Дмитрієв