ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"15" жовтня 2007 р. | справа № 20-7/313 |
За позовом: Комунального підприємства „Севтеплоенерго”
Севастопольської міської Ради
(99011, м. Севастополь, вул. Л. Павліченко, 2)
до відповідача: Комунального Ремонтно-експлуатаційного підприємства № 9
(99014, м. Севастополь, вул. М. Крилова, 19)
про стягнення заборгованості по оплаті за теплову енергію по договору № 527 від 13.07.2007 в розмірі 61471,86 грн., з яких: 53924,56 грн. –основний борг, 664,21 грн. – пеня, 5522,43 грн. – індекс інфляції; 1360,65 грн. –3% річних,
в порядку статті 22 ГПК України, позовні вимоги зменшено до 39937,41 грн., з яких: 32598,37 грн. –основний борг, 5494,80 грн. –індекс інфляції, 1180,03 грн. –3% річних, 664,21 грн. –пеня,
Суддя Ілюхіна Г.П.
Представники сторін:
від позивача: - Жих Т.Ю., представник, довіреність № 233/07027;
від відповідача: - Терещенко Н.Г., юрисконсульт, довіреність № 849 від 12.10.2007,
Суть спору:
21.09.2007 (вх.№3384) Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради звернулось до господарського суду м. Севастополя з позовними вимогами до Комунального Ремонтно-експлуатаційного підприємства № 9 про стягнення заборгованості по оплаті за теплову енергію по договору № 527 від 13.07.2007 з урахуванням пені, індексу інфляції та 3% річних в розмірі 61471,86 грн., з посиланням на статтю 526, 527, 610, 611, 623, 625 Цивільного кодексу України, статті 173, 174, 230-232 Господарського кодексу України (арк. с. 3-4).
Ухвалою суду від 24.09.2007 порушено провадження у справі (арк.с.1-2).
Відповідач в відзиві на позов (вх.№48286) позовні вимоги частково не визнав по мотивам, викладеним в ньому, основні з яких полягають в тому, що позивачем заявлена до стягнення заборгованість за період з листопада 2002 року по липень 2007 року без врахування строку позовної давності, зазначив, що заборгованість за 3 роки за період з серпня 2004 року по липень 2007 року складає 34723,73 грн.; заперечує проти стягнення 3% річних у зв’язку з тим, що договором передбачена інша відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення; заборгованість з урахуванням індексу інфляції також не визнає, так як знаходиться в важкому фінансовому стані та у зв’язку з наявністю заборгованості населення по оплаті квартплати станом на 01.10.2007 в сумі 357183,24 грн.; просить суд застосувати строк позовної давності (арк.с.100).
Заявою (вх.№48287) позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив позовні вимоги у зв’язку з заявою відповідача про застосування строку позовної давності до 39937,41 грн., з яких: 32598,37 грн. –основний борг, 5494,80 грн. –індекс інфляції, 1180,03 грн. –3% річних, 664,21 грн. –пеня (арк.с.111).
Повноваження представника, який підписав заяву про зменшення позовних вимог, перевірені.
Отже, позивач зменшив позовні вимоги на підставі частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.
Відповідно до частини шостої статті 22 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Зменшення позовних вимог є правом позивача і не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд визнав можливим задовольнити клопотання позивача та прийняти заяву про зменшення позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд, -
в с т а н о в и в:
З`ясовані наступні обставини:
13.07.2001 між Ремонтно-експлуатаційним підприємством № 9 Управління житлового господарства (правонаступником якого є Комунальне ремонтно-експлуатаційне підприємство № 9) (Споживач) та Державним комунальним підприємством „Севтеплоенерго” (правонаступником якого є Комунальне підприємство „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради) (Енергопостачальна організація) укладено договір № 527 про постачання теплової енергії, згідно з яким Комунальне підприємство „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради поставляє Комунальному ремонтно-експлуатаційному підприємству № 9 теплову енергію, а Комунальне ремонтно-експлуатаційне підприємство № 9 оплачує вартість отриманої теплової енергії по встановленим тарифам (арк.с.8-13).
Пунктом 6.3. Договору передбачено, що Споживач здійснює оплату протягом 10 днів після отримання рахунку, але не пізніше 30 числа місяця, наступного за розрахунковим
Згідно пункту 7.2.3. Договору Покупець несе відповідальність за прострочку оплати теплової енергії Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення. Споживач, що прострочив оплату теплової енергії, сплачує заборгованість з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно з Законом.
01.11.2002, 02.12.2002, 02.01.2003, 03.02.2003, 03.03.2003, 02.04.2003, 06.05.2003, 06.05.2003, 05.06.2003, 01.07.2003, 01.08.2003, 01.09.2003, 01.10.2003, 03.11.2003, 01.12.2003, 04.01.2004, 02.02.2004, 02.03.2004, 06.04.2004, 03.05.2004, 01.06.2004, 01.07.2004, 02.08.2004, 02.09.2004, 04.10.2004, 08.11.2004, 06.12.2004, 04.01.2005, 04.03.2005, 07.04.2005, 17.05.2005, 17.06.2005, 14.07.2005, 23.08.2005, 30.09.2005, 27.10.2005, 23.11.2005, 12.12.2005, 04.01.2006, 10.02.2006, 10.03.2006, 10.04.2006, 12.05.2006, 14.06.2006, 10.07.2006, 07.08.2006, 04.09.2007, 05.10.2006, 03.11.2006, 06.12.2006, 12.01.2007, 12.02.2007, 07.03.2007, 17.04.2007, 17.05.2007, 11.06.2007, 04.07.2007 позивачем виставлялись відповідачу рахунки-фактури № 527 (арк.с.23-81).
Відповідно до розрахунку відповідача та Акту звірки, наданому відповідачем, його заборгованість за період з серпня 2004 року по липень 2007 року складає 34723,73 грн. (арк.с.89-90, 100).
Згідно розрахунку позивача з урахуванням зменшення, наданому позивачем заборгованість відповідача за період з жовтня 2004 року по липень 2007 року станом на 01.08.2007 складає 32598,37 грн. (арк.с.16-17, 89-90, 111).
Таким чином, заборгованість в сумі 21326,19 грн. знаходиться за межами трьохрічного загального строку позовної давності, який підлягає застосуванню судом по заяві відповідача.
Спір виник у зв’язку з тим, що відповідач своєчасно не оплатив спожиту ним теплову енергію по Договору № 527 від 13.07.2001.
Правовідносини регулюються статтями 267, 525, 526, 527, 549, 610, 611, 625, 714 Цивільного кодексу України, статтями 174, 193, 230-232, 275-277 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Позивач доказів поважної причини пропуску строку позовної давності не надав.
Відповідно до статей 275-277 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.
Аналогічні положення містяться в статті 714 Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Аналогічні положення містяться в статтях 525, 526, 527 Цивільного кодексу України.
На час прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті за спожиту теплову енергію за період з серпня 2004 року по липень 2007 року складає 32598,37 грн., яка підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до статей 230-232 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пеня, передбачена зазначеними вище вимогами діючого законодавства України та пунктом 7.2.3. Договору, за розрахунками позивача складає 664,21 грн. та підлягає стягненню в повному обсязі.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
15.07.2005 Інформаційним листом №3.2-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов’язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.
Таким чином, позивачем вірно перераховано на суму зменшеної заборгованості в сумі 32598,37 грн. 3% річних в розмірі 1180,03 грн. та індекс інфляції в розмірі 5494,80 грн., які підлягають також стягненню.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
При викладених обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з урахуванням зменшення позовних вимог в сумі 39937,41грн., з яких: заборгованість за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2004 року по липень 2007 року –32598,37 грн., 3% річних –1180,03 грн., індекс інфляції –5494,80 грн., пеня –664,21 грн.
Відповідно до статей 44, 47, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на оплату державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру зменшених та задоволених позовних вимог.
Згідно пункту 4.2. Роз'яснення Вищого господарського суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, якщо позивач у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 267, 525, 526, 527, 549, 610, 611, 625, 714 Цивільного кодексу України, статтями 174, 193, 230-232, 275-277 Господарського кодексу України, статтями 22, 33, 34, 44, 47, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального Ремонтно-експлуатаційного підприємства № 9 (99014, м. Севастополь, вул. М. Крилова, 19, ідентифікаційний код 20661488, п/р № 26001301632 в УСБ м. Севастополя, МФО 324195) на користь Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Л. Павліченко, 2, ідентифікаційний код 03358357, п/р № 26030945206831 в СФ АКБ УСБ, МФО 324195) заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 32598,37 грн., 3% річних в розмірі 1180,03 грн., індекс інфляції в розмірі 5494,80 грн., пеню в сумі 664,21 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 399,37 грн., витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Г.П. Ілюхіна
Рішення оформлено і підписано
в порядку статті 84 ГПК України
22.10.2007