Справа № 2-5999/10

З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

22 вересня 2010 року   Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого – судді                                                                                  Коренюк А.М.

при секретарі                                                                                              Чуприні І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, суд –

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання дитини, посилаючись на те, що вона з відповідачем не перебувають у зареєстрованому шлюбі. Мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне з відповідачем господарства не ведуть, не живуть єдиною сім»єю, проживають за різними адресами з тих підстав, що мають різні характери та погляди на життя. Дочка проживає разом з нею та знаходяться на її утриманні, відповідач не надає матеріальну допомогу на її утримання та виховання, тому вона бажає отримувати аліменти офіційно в примусовому порядку, що й стало підставою звернення до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала з тих же підстав, наполягала на їх задоволенні, а відповідач в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином згідно чинного законодавства – рекомендованою поштою зі зворотнім повідомленням, про причини своєї неявки не повідомив, із заявами про відкладення розгляду справи не звертався.

За таких підстав судом відповідно до положень статті 224 ЦПК України визнано за можливе ухвалити  по даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Позивач не заперечував щодо такого порядку вирішення справи.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши інші матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з»ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об»єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони не перебувають у зареєстрованому шлюбі, мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3, її батьками записані сторони (а.с.4).

Законом передбачено стягнення з особи, яка записана батьком, матір»ю, аліментів на утримання дитини.

Сторони не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету, проживають за різними адресами, відповідач не приймає участь у вихованні та матеріальному утриманні дочки, яка проживає разом з позивачем (а.с.3).

Вирішуючи питання про розмір аліментів, які будуть стягуватися з відповідача на утримання дитини, судом враховані наступні обставини: матеріальний стан позивача, яка веде окреме господарство, має окремий бюджет, не працює (перебуває у декретній відпустці), та на утриманні якої знаходяться малолітня дитина, їх стан здоров»я, потреби, та відповідача, який інших утриманців, крім дітей не має, й має достатні можливості сплачувати аліменти на їх утримання.

Згідно статті 180 Сімейного Кодексу (далі – СК) України батьки зобов»язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини першої статті 181 СК України способи виконання батьками обов»язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Позивач просить суд призначити розмір аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) відповідача щомісячно до досягнення дочкою повноліття.

  Суд вважає такі вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

 Підстав для відмови у їх задоволенні позовних вимог судом не встановлено.

В разі винесення судом рішення про стягнення аліментів, згідно частини 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (частина перша статті 183 СК України).

Відповідно до частини 2 статті 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 191 СК України аліменти на дітей присуджуються за рішенням суду від дня пред»явлення позову.

Позивач звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів на її користь на утримання дитини 07 червня 2010 року, що підтверджується штемпелем на зазначеній позовній заяві (а.с.1), тому із зазначеного дня підлягають відрахуванню аліменти з відповідача на користь позивача на утримання їх дитини.

При задоволенні позовних вимог, з відповідача на користь держави підлягають стягненню державне мито в розмірі 51 грн. 00 коп. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 171 грн. 00 коп., від сплати яких позивач була звільнена при зверненні до суду з даною позовною заявою, відповідно до пункту 5 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та пункту 4 частини 3 статті 81 ЦПК України.

На підставі викладеного, статей 180, 181 ч.1, 183, 184, 191 ч.1 Сімейного кодексу України та, керуючись статтями 10, 11, 57, 60, 88, 209, 213 - 215, 218 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Москва (Росія), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 07 червня 2010 року, й до досягнення дочкою повноліття, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 171 (сто сімдесят одна) грн. 00 коп. судових витрат.

За письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення до суду першої інстанції, заочне рішення може бути переглянуто судом, який постановив рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржене сторонами до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення.

Строк, протягом якого розглядатиметься заява відповідача про перегляд заочного рішення не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Копію заочного рішенні невідкладно направити відповідачу після його проголошення рекомендованою поштою (зі зворотнім повідомленням).

Суддя:                                                                                                           Коренюк А.М.