Справа № 2-а-1728/2010
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2010 року Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі: головуючого судді - Середи Л.В.,
при секретарі - Оніщенко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Золотоніському районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни", -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі, в якій просить суд поновити строк для звернення до суду, визнати неправомірними дії суб`єкта владних повноважень – управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі в частині не нарахування їй як "дитині війни" соціальної допомоги за 2007-2008 роки та 11 місяців 2009 року та стягнути з відповідача на її користь щомісячну державну соціальну допомогу "дітям війни" в сумі 4130,1 грн..
Свої позовні вимоги пояснює тим, що вона, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є дитиною війни. Згідно із ст. 6 зазначеного Закону їй повинна виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, оскільки відповідно до п.1 Розділу 4 "Заключного положення" зазначений закон набрав законної чинності з 01.01.2006 року.
Проте у 2006-2007 роках така допомога їй не виплачувалась з невідомих причин.
Позивач вважає такі дії відповідача незаконними, так як згідно з п. 2.1 "Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах" від 30.04.2002 року № 8-2, основним завданням органів Пенсійного фонду України є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Відповідно до ст. 7 Закону україни "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України і доплату до пенсії здійснює управління пенсійного фонду.
Згідно із ст. 77 та ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України» на 2006 рік та п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України» на 2007 рік призупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до п. 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена у новій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасника війни".
Однак Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року по справі № 1-29/2007 - визнав положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України" на 2007 рік такими, що не відповідають Конституції України. 22 травня 2008 року Конституційний Суд України своїм рішенням № 10-рп/2008 визнав неконституційними положення п. 41 роз. ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Рішення Конституційного Суду України в цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення.
Як вбачається з ч. 2 ст. З Закону України "Про соціальний захист дітей війни"- державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами, тобто при прийнятті інших або нових законів, або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» становить 30% мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, з моменту ухвалення Конституційним судом рішень, відповідач був зобов`язаний нараховувати та здійснювати виплату надбавки до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня - 380 грн., з 01 квітня - 406 грн., з 01 жовтня - 411 грн.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня - 470 грн., з 01 квітня - 481 грн., з 01 липня - 482 грн., з 01 жовтня - 498 грн.
Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено з 01.01.2009 року - 498 грн., а з 01.11.2009 року – 543 грн.
Таким чином, загальна сума невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за підрахунками позивача за період з 2007року по листопад 2009 роки складає 4130 грн. 10 коп.
Відповідно до ст. 99-110 КАС України для звернення до суду в порядку адміністративного судочинства за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зважаючи на ту обставину, що відповідач жодного разу не інформував позивача про складові пенсійних виплат і про порушення своїх прав позивач дізналась після висвітлення зазначених фактів у засобах масової інформації, точної дати вказати не може, а тому вважає, що строк для звернення до суду за захистом своїх прав пропустила з поважнох причини та просила поновити його.
За таких обставин ОСОБА_1 змушена звернутись до суду з вищезазначеним адміністративним позовом.
У судове засідання позивач не з'явилась, у позовній заяві просила справу розглядати без її участі, на задоволенні позовних вимог наполягала у повному обсязі.
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі в судове засідання не з'явилась, направивши до суду заперечення, в якому просила розглядати справу без її участі, а також заперечувала з приводу задоволення позовних вимог, оскільки позивачем пропущено річний термін для звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України. Крім того, мотивуючи свою позицію тим, що ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, однак дію цієї статті було зупинено на 2007 рік згідно із п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України». Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного утримання, чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Після визнання неконституційними норми ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України» на 2007 рік, законодавством не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищені пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір, як не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", так як ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальна пенсія за віком за наявності достатнього страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте в ч.3 вищезгаданої статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, а тому щодо пенсіонерів, яким пенсія призначена за іншими спеціальними законами, у тому числі і відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", розмір мінімальної пенсії за віком, зазначений у ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не застосовується. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» були внесені зміни в ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а саме: дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Відповідно до ст. 14 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" надбавка даній категорії пенсіонерів встановлена в розмірі 10% прожиткового мінімуму для громадян, які втратили працездатність. Тому в 2008 та 2009 роках всім особам, які мають статус дитини війни, дана надбавка виплачувалась у встановленому законодавством розмірі.
В ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зазначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Кабінетом Міністрів України для реалізації положень Закону не приймалось рішення щодо внесення змін до нормативно-правових актів, прийняття нових актів, а органи Пенсійного фонду України не наділені компетенцією у визначенні конкретних розмірів доплат, пенсій, компенсацій, тому у них немає передбачених законом підстав для проведення перерахунку пенсії позивачеві,а тому просила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд розглядає справу у відсутність позивача та представника відповідача.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення. При цьому суд виходить з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернувся до суду з позовом 25 лютого 2010 року, а тому, враховуючи положення ст. 99 КАС України, ним було пропущено строк для звернення до суду за захистом своїх прав до 25 лютого 2009 року, і доводи позивача щодо необізнаності не можна вважати поважною причиною пропуску строку для звернення до суду, а тому суд погоджується з твердженням представника відповідача про пропуск строку для звернення до суду за захистом своїх прав без поважних причин за період до 25 лютого 2009 року.
Згідно із ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволення адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку встановленому цим Кодексом.
За таких підстав суд приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 25 лютого 2009 року.
Відповідно до норм ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ОСОБА_1 відноситься до категорії "дітей війни", і має право на соціальний захист в межах, що був передбачений даним законом на момент його прийняття, і, зокрема, відповідно до норм ст. 6 вказаного Закону, має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Частиною 2 пункту 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. І, як наслідок, внесені у цей Закон зміни протягом 2007-2008 років були в подальшому скасовані рішеннями Конституційного Суду України. Зокрема, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року роз'яснено, що Закон України "Про Державний бюджет України" не має вищої юридичної сили стосовно інших законів. У пункті 5.4. цього рішення зазначається, що Закон про Державний бюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей Закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. Конституція України не надає Закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Таким чином, Конституційний суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і, як наслідок, - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. Цим же рішенням Конституційний Суд України, - пункт 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнав неконституційним, тобто таким, що суперечить Конституції України. А тому твердження представника відповідачів про безпідставність вимог позивача про виплату зазначеної надбавки по причині призупинення дії норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» чи через внесення до неї змін - є безпідставні і нічим не вмотивовані. Тому, враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 8 Конституції України в Україні визначається і діє принцип верховенства права, і рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов'язковими до виконання на території України, - дії, зокрема Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі, яке безпосередньо має нараховувати і виплачувати пенсійні кошти, по не нарахуванню та не виплаті позивачу щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком - є незаконними, але лише в період з дня проголошення зазначених вище Рішень Конституційного Суду України і недоплачену суму надбавки належить стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі.
Доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , зокрема вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30% якої мають підвищуватися пенсії дітям війни, суд вважає безпідставними.
Відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов»язкове соціальне страхування" мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14 прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Тому при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов»язкове соціальне страхування".
Також, слід відмітити, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинено, а тому відповідач був зобов`язаний нараховувати та сплачувати позивачу підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції закону, яка діяла до 01.01.2006 року, і у 2009 році.
Отже, в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та у 2009 році відповідач був зобов`язаний нараховувати та сплачувати позивачу підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції закону, яка діяла до 01.01.2006 року. Проте, враховуючи, що позивачем пропущений термін для звернення до суду, дії відповідача по не нарахуванню зазначених виплат суд визнає неправомірними лише в період з 25.02. 2009 року по 30.11.2009 року.
На підставі зазначеного суд вважає, що відповідачу по справі - управлінню Пенсійного фонду в Золотоніському районі, належить зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 25.02.2009 року по 30.11.2009 року включно, та провести виплату недоотриманого ним підвищення до пенсії, як "дитині війни", виплати здійснювати з розрахунку 30% від мінімальної пенсії за віком щомісяця, з урахуванням вже проведених за цей період виплат.
За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача частково.
На підставі зазначеного та керуючись ст., ст.1, 3, ч. 2-3, ст. 46, ст. 56 Конституції України, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст., ст. 11, 94, ст.,ст. 99, 100, 161, 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі про поновлення строку для звернення до суду за захистом прав, визнання неправомірними дій суб`єкта владних повноважень та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни" - задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 25.02.2009 року по 30.11.2009 року включно - неправомірними.
Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 25.02.2009 року по 30.11.2009 року з урахуванням проведених за цей період виплат, у задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після попереднього подання заяви.
Суддя: Середа Л.В.