ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/3936/21

Провадження № 2/362/2403/21

У Х В А Л А

       02.08.2021 року суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Глевахівської селищної ради Фастівського району Київської області про скасування арешту, визнання права власності на частину будинку,

в с т а н о в и в:

У липні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом, в якому просили зняти заборону нерухомого майна, а саме житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 1298010, зареєстрований 13.09.2004 року Васильківською районною державною нотаріальною конторою на підставі – повідомлення б/н Банк, Ленінське відділення, об`єкт обтяження: будинок за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_3 . Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності за набувальною давністю на ј частину житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 в рівних частинах, а саме по 1/8 частині за кожним.

Перевіривши позовну заяву й додані до неї матеріали, приходжу до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175-177 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

До заяви не додано доказів, а саме, що відсутні спадкоємці на майно після смерті ОСОБА_3 .

Положеннями п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

За аналізом наведених правових норм, суддя вказує на те, що зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно з визначеною у них дійсною вартістю майна, а також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», - у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

       Як вбачається, позивачем зазначено ціну позову проте позовна заява з доданими до неї документами не містить відомостей про дійсну вартість нерухомого майна на час пред`явлення позову, а тому позивачу слід надати обґрунтування визначеної ним ціни позову на час звернення до суду.

       У відповідності до частини першої ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини третьої ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 174-177, 184, 185, 352-355 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Глевахівської селищної ради Фастівського району Київської області про скасування арешту, визнання права власності на частину будинку - залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

           Суддя                                                                                      Г.М. Лебідь-Гавенко