Справа № 323/77/18

Провадження № 6/323/64/21

УХВАЛА

Іменем України

27.09.2021 р.                                                        м.Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Н.В. Фісун, при секретарі Мірошниченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Авто Просто», Оріхівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про відстрочення виконання рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 30.01.2020 року по справі за позовом ТОВ «Авто Просто» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою про відстрочення виконання рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 30.01.2020 року по справі за позовом ТОВ «Авто Просто» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу.

Свою заяву мотивує тим, що 30.01.2020 року Оріхівським районним судом Запорізької області за результатами розгляду цивільної справи № 323/77/18 за позовом ТОВ «Авто Просто» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення солідарно боргу у розмірі 49359,15 грн. та судового збору в розмірі 1762,00грн. ухвалено рішення про задоволення позовних вимог.

11 травня 2021 року державний виконавцем Оріхівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Калюжною Н.І. відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 323/77/18 (2/323/63/20) виданим 07.04.2021 року Оріхівським районним судом Запорізької області про вищевказаній цивільній справі.

На теперішній час заявник є пенсіонером за віком. Розмір його пенсії складає лише 1769 грн. на місць, інших доходів не має, має скрутне матеріальне становище. Йому 64 роки, за віком та станом здоров?я вже не має змоги працювати та є непрацездатною особою. У власності не має жодного об?єкту нерухомого майна. Єдиним об?єктом у власності є автомобіль, який заявник придбав у ТОВ «Авто Просто» та яким він планує використовувати для здійснення в найближчому майбутньому підприємницької діяльності.

Внаслідок запровадження постановою КМУ № 1236 від 09.12.2020 року зі змінами «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобіганню поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS - CoV-2» до 30 червня 2021 року карантинних заходів та обмежень- позивач також можливості не мав.

З вищезазначених причин одночасно сплатити вказану суму боргу заявник не має можливості. Тому змушений просити відстрочити сплату боргу на користь ТОВ «Авто Просто» у розмірі 49359,15 грн. та судового збору в розмірі 1762грн.- по 587,33 грн. з кожного- на один рік, упродовж якого ним буде вжито заходів щодо реєстрації та здійснення підприємницької діяльності з метою одержання доходів для погашення боргу.

Заявник у судове засідання не з?явився, про час та місце розгляду заяви повідомлявся своєчасно в судовому порядку.

У судове засідання представник зацікавленої особи ТОВ «Авто Просто» не з?явився. До суду надав відзив на заяву, в якому просить заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення обгрунтовуючи тим, що заявником не надано доказів які б підтверджували, що утримання родини відбувається виключно за рахунок одержуваної ним пенсії. Посилання заявника на його несприятливу фінансову ситуацію, не виключає можливості звернення стягнення на інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами. Також вказує, що середня вартість автомобіля CHERY Amuiet 2012 року випуску, згідно веб-сайту оголошень з продажу автомобілів rst.ua становить приблизно 101260грн. при сумі заборгованості ОСОБА_1 49946,48грн.. Доводи заявника, що автомобіль, який знаходиться у його власності в майбутньому буде використовуватися для здійснення підприємницької діяльності є припущенням.

У судове засіданні заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представник Оріхівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) не з`явились, про час та місце розгляду заяви повідомлялись своєчасно в судовому порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 129 - 1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012, виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012 (п.3 мотивувальної частини) зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

В п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 року у справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як складову частину судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якій йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу, містяться також у рішеннях Європейського суду у справах «Бурдов проти Росії», «Горнсбі проти Греції».

Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судом встановлено, що заочним рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 30.01.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу – задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО», заборгованість за Угодою № 345238 від 30.12.2010 року в розмірі 49359 (сорок дев`ять тисяч триста п`ятдесят дев`ять) грн. 15 коп. та суму сплаченого судового збору в розмірі 1762 грн. - по 587 грн. 33 коп. з кожного.

07.04.2021 року Оріхівським районним судом Запорізької області по даній справі видано виконавчий лист.

11.05.2021 року державним виконавцем Оріхівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Калюжною Н.І. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 323/77/18 (2/323/63/20) виданого 07.04.2021 року Оріхівським районним судом Запорізької області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .. ОСОБА_3 на користь «Авто Просто» заборгованість за угодою у розмірі 49359,15 грн. та судовий збір-587,33грн. з кожного.

Частинами 1, 2 ст. 435 ЦПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, законодавством чітко встановлено перелік обставин за яких суд вправі відстрочити чи розстрочити виконання судового рішення.

Відповідно до п. 10постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Право сторони звернутися із заявою про відстрочку виконання рішення суду передбачене також ст.33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому.

Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки, рішення має бути виконано повністю.

При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26.12.2003 роз`яснено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суду потрібно мати на увазі, що, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Отже, підставою для застосування ст.435 ЦПК України і ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Законодавством встановлено, що критерієм визначення підстав для розстрочки та відстрочки виконання рішення є обставини, які утруднюють виконання судового рішення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішити питання про їх наявність з урахуванням всіх обставин справи, а також прав та законних інтересів сторін виконавчого провадження.

Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки та відстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.

Звертаючись із даною заявою до суду, заявник просить відтермінувати виплату заборгованості, посилаючись на те, що він являється пенсіонером за віком, інших доходів, крім пенсії не має, у власності має лише автомобіль, який він придбав у ТОВ «Авто Просто» та який планує використовувати для здійснення в найближчому майбутньому підприємницької діяльності, оскільки внаслідок пандемії вірусу COVID-19 в Україні та введення карантинних заходів на всій території України, він не мав такої можливості до теперішнього часу.

Дійсно, Постановою КМУ № 1236 від 09.12.2020 року « Про «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобіганню поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS - CoV-2» до 30 червня 2021 року карантинних заходів.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Серед невичерпного переліку форс-мажорних обставин у цій нормі знаходиться і карантин

Разом з тим, саме по собі запровадження всеукраїнського карантину не є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання абсолютно всіх договірних зобов`язань. Зацікавлена сторона повинна довести, що вона не в змозі виконувати конкретні зобов`язання і що цю неможливість зумовив саме карантин. Тобто особа має обґрунтувати наявність причинно-наслідкового зв`язку між встановленим карантином та неможливістю виконання своїх зобов`язань за договором.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази наявності виняткових випадків, та заявником не надано належних та допустимих доказів погіршення матеріального стану, яке виникло у зв`язку з запровадженням на території України карантинних обмежень, які б суд міг визначити, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають можливість виконання рішення суду.

Також суду не було надано доказів, що боржник ОСОБА_1 здійснював дії спрямовані на виконання рішення суду та докази які б підтверджували, що утримання родини відбувається виключно за рахунок одержуваної ним пенсії та він не отримує інших доходів, крім пенсії.

Оцінюючи ці докази у їх сукупності і взаємному зв`язку та враховуючи фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про те, що заявник не довів виключних обставин для надання відстрочки

Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність обставин, які б свідчили про істотне ускладнення виконання рішення суду або про неможливість його виконання з урахуванням, що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочки виконання рішення суду. А запровадження карантинних обмежень не є обставинами, які ототожнюються з поняттям стихійне лихо або інші непереборні обставини, з якими законодавець пов`язує можливість відстрочки виконання судового рішення.

Саме лише посилання заявника на запровадження на території України карантинних обмежень, як на підставу для відстрочки виконання рішення суду, не є підставою для відстрочки виконання рішення суду, оскільки не є тією обставиною, яка утруднює виконання рішення суду в розумінні ст. 435 ЦПК України.

Європейський суд допускає, що тільки за виняткових обставин Договірні Сторони мають право, зокрема, втручатися у судові провадження з виконання судових рішень, однак таке втручання не повинне спричиняти перешкоди виконанню судового рішення, позбавляти його чинності, безпідставно його відстрочувати або, ще гірше, підривати суть цього рішення (рішення від 28.07.1999 у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії»).

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, ураховуючи, що ОСОБА_1 доказів на підтвердження обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення від 30.01.2020 року або роблять його виконання неможливим -не подано, а також з огляду на досліджені докази у їх сукупності, положення ст. 435 ЦПК України, ст. 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, підстав для задоволення заяви з мотивів у ній наведених, суд не убачає.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, виходячи з принципів верховенства права, обов`язковості виконання судових рішень, відсутності виключних обставин для розстрочення виконання рішення, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви щодо розстрочення виконання рішення суду.

Керуючись ст. 435 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заявиОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Авто Просто», Оріхівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про відстрочення виконання рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 30.01.2020 року по справі за позовом ТОВ «Авто Просто» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцять днів з дня її проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

  У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХIII Перехідних Положень ЦПК України в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області Н.В. Фісун