ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/1203/16-ц Номер провадження 22-ц/814/1876/21Головуючий у 1-й інстанції Тімошенко Н. В. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.,

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.

       за участю секретаря судового засідання Коротун І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами адвоката Литовченка Романа Вікторовича, представника ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , законного представника ОСОБА_1 ,

на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 15 червня 2021 року (час ухвалення судового рішення з 16:31:29 год. до 17:11:47 год., дата виготовлення повного тексту рішення – не зазначена) у справі за позовом ОСОБА_2 , законного представника ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом виселення із квартири і зняття з реєстрації,

третя особа: Шевченківський районний відділ державної міграційної служби України м.Полтави.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом, просила:

- визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 ;

- усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні та розпорядженні власністю шляхом виселення ОСОБА_3 із квартири АДРЕСА_1 та зняття його з реєстрації.

Заявлені вимоги обґрунтовувала тим, що її син ОСОБА_1 , інвалід другої групи з дитинства, є єдиним спадкоємцем квартири АДРЕСА_2 , першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 . Однак, у спірній квартирі зареєстровані ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , який залишається і по цей час проживати за місцем реєстрації.

З повідомлення Центрального відділу ДРАЦС РС Полтавського МУЮ від 05.02.2013 року вбачається, що в актовому записі про шлюб №2180 від 10.12.1997 року на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 наявна відмітка про розірвання шлюбу у Октябрському відділу ДРАЦС РС Полтавського МУЮ, а/з № 239 від 19.07.2004.

Таким чином, вважає, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 , оскільки ОСОБА_5 є колишньою дружиною померлого і її спадкоємці не мають права претендувати на спірну квартиру.

Також вважає, що ОСОБА_3 втратив право користування жилим приміщенням квартирою АДРЕСА_2 , так як не є членом сім`ї нового власника.

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 15 червня 2021 року відмовлено за недоведеністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , законного представника ОСОБА_1 .

В апеляційних скаргах адвокат Литовченко Р.В., представник ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , законний представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просять рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

       В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджується, що висновки суду не відповідають встановленим обставинам, зокрема суд проігнорував факт, встановлений судовим рішенням, а саме рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 18 квітня 2013 року у справі № 554/2813/13-ц, про те, що позивач у справі є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 .

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення з таких підстав:

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З матеріалів справи вбачається та встановлено рішеннями інших судів, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданим Октябрським відділом РАЦС Полтавського МУЮ Полтавської області від 02 грудня 2011 року (т.1 а.с.74).

Після його смерті відкрилася спадщина - квартира АДРЕСА_2 , яка належала останньому на підставі свідоцтва про право власності, виданого відділом приватизації житла 08.02.1994 року (т.1 а.с.37)

Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 24.12.1974 року вбачається, що батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (т.1 а.с.5).

ОСОБА_1 є інвалідом з дитинства 2 групи, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_4 від 05.03.2013 року.

Рішенням Синельниківського районного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2015 року ОСОБА_1 визнано недієздатним. Опікуном недієздатного ОСОБА_1 призначено ОСОБА_2 (т.1 а.с.9-10).

ОСОБА_4 і ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі із 10 грудня 1997 року по 19 липня 2004 року.

Як вбачається зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 01 вересня 2007 року, 01 вересня 2007 року ОСОБА_4 повторно зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 (т.1 а.с.79).

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 18 квітня 2013 року задоволено позов прокурора Октябрського району м.Полтави в інтересах ОСОБА_1 . Визнано дії ОСОБА_5 та ОСОБА_3 щодо недопуску працівника ПП Полтавського БТІ «Інвентаризатор» для проведення технічної інвентаризації квартири АДРЕСА_2 неправомірними. Зобов`язано ОСОБА_5 та ОСОБА_3 допустити до квартири АДРЕСА_2 працівників ПП Полтавського БТІ «Інвентаризатор» для проведення технічної інвентаризації квартири. Зобов`язано усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні квартирою АДРЕСА_2 шляхом передання ключів від неї його законному представнику – опікуну ОСОБА_2 (т.1 а.с.14-15).

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 померла (т.1 а.с.76).

20 серпня 2013 року приватним нотаріусом Дробітько В.В. заведено спадкову справу № 60/2013 після померлої ОСОБА_5 Свідоцтво при право на спадщину не видавалося (т.1 а.с.73, 190).

Згідно довідки ЖЕО № 2 від 07.08.2015 року за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані: ОСОБА_5 з 04.09.2007 року по 24.05.2013 року (по день смерті) як дружина власника; ОСОБА_3 з 10.08.2011 року і на час видачі довідки як син дружини власника; ОСОБА_4 з 22.04.1989 року по 24.08.2011 року (по день смерті) як власник (т.1 а.с.17).

Як вбачається з постанови Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори від 04.08.2016 року № 1017/02-31, 03 червня 2016 року ОСОБА_2 , опікуном ОСОБА_1 , подано заяву на отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на всю квартиру АДРЕСА_2 на ім`я його сина ОСОБА_1

24.08.2011 року у Четвертій Полтавській державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу № 627/2011 за заявою ОСОБА_2 .

Оскільки у матеріалах спадкової справа наявні документи про реєстрацію у спірній квартирі на день смерті спадкодавця його дружини ОСОБА_5 і її сина ОСОБА_3 , яка не подала заяви про відмову від спадщини, то спадкоємцями померлого ОСОБА_4 є ОСОБА_1 і ОСОБА_5 у рівних частках.

З цих підстав відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на всю квартиру (т.1 а.с.99).

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 16.04.2018 року, залишеним без змін Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 26.07.2018 року та постановою Верховного Суду від 20 травня 2019 року, позов ОСОБА_2 , яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання повторного шлюбу неукладеним, зобов`язання вчинити дії, скасування постанови нотаріуса, визнання єдиним спадкоємцем на право власності на нерухоме майно в порядку спадкування, задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 37,4 кв.м., в порядку спадкування за законом як спадкоємець першої черги після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 . В іншій частині позовних вимог відмовлено (т.1 а.с.216-221).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 як спадкоємець першої черги після смерті його матері ОСОБА_5 є власником Ѕ частини квартири, а у відповідності до норм цивільного законодавства право власності є непорушним, власник не може бути позбавлений права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Перевіряючи доводи апеляційних скарг, апеляційний суд виходить з такого.

Відповідно до статті 41 Конституції України Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Вказані положення кореспондуються у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, у якій закріплено право кожної фізичної або юридичної особи на мирне володіння своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Реалізація встановлених конституційних гарантій, поряд з іншими, відображається в збереженні житла за його власниками без обмежень.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону

за рішенням суду.

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності на нерухоме майно набувається на підставах, не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо не прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом статтей 71,72,116,157 Житлового Кодексу України саме власник житлового приміщення має право вимагати усунення порушення його прав шляхом виселення виключно осіб, які не є власниками цього приміщення, без надання іншого житла.

Можливість виселення у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення власника/співвласника законодавством не передбачена та є виключною в силу наявних конституційних гарантій захисту права власності, його непорушності та збереження за власником.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які на посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній         справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Наявними у справі судовими рішеннями, які набрали законної сили, за позивачем визнано право власності на Ѕ спірної квартири.

Відповідач як спадкоємець після смерті своєї матері, яка у встановленому порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , відповідно до приписів ч.3,ч.5 ст.1268, ст.1296 – ст.1298 ЦК України має право на іншу Ѕ спірної квартири в порядку спадкування.

За таких обставин позовні вимоги не ґрунтуються на законі.

Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції виконав вимоги ст.89, ст.264, ст.265 ЦПК України, дав належну оцінку встановленим фактам, які підтверджені відповідними доказами, зробив правильні по суті висновки по заявленим вимогам і у рішенні навів мотивовані оцінки аргументів сторін, а також мотиви прийняття і відхилення наданих у справу доказів.

В апеляційних скаргах відсутні посилання на нові істотні обставини та відповідні докази, з якими процесуальне законодавство пов`язує можливість скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд  

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги адвоката Литовченка Романа Вікторовича, представника ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , законного представника ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 15 червня 2021 року, залишити без змін.  

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 27 вересня 2021 року.

Головуючий суддя                                                  О.А. Лобов

Судді:                                                                              А.І.Дорош

                                                                                            В.М.Триголов