Справа №2-а-171/2010р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2010 року                                 Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

    головуючого – судді Чурупченка М.І.,

    при секретарі – Макуха О.О.,

    представника представника позивачки – ОСОБА_1,

розглянувши справу за адміністративним позовом в порядку Адміністративного Судочинства України ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду (УПФ) України в Корюківському районі Чернігівської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, –

в с т а н о в и в :

            05 жовтня 2010 року позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом  до управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області (далі – УПФУ в Корюківському районі Чернігівської області) про визнання протиправними дії/бездіяльності відповідача щодо невиплати їй пенсії, яка підвищена на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити їй недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.04.2010 року по 30.09.2010 року, як дитині війни в розмірі 1273,50 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що вона є дитиною війни та відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» їй щомісячно повинна підвищуватися пенсія на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Всупереч того, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені частиною 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами, розмір пенсії щомісячно протиправно не підвищувався на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Також позивачка просить визнати дії/бездіяльність відповідача протиправними та зобов’язати нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.04.2010 року по 30.09.2010 року, як дитині війни, мотивуючи це тим, що її законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень Законів України, а також про належні права позивачці, як дитини війни, повідомлено не було, а тому про факт порушення прав стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі у зв’язку з ухваленням 09 липня 2007 року Конституційним Судом України рішення, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону.

    У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просить їх задовольнити.

            У судове засідання представник відповідача управління Пенсійного фонду  України в Корюківському районі Чернігівської області не з’явився з невідомих суду причин, про час, місце та день розгляду справи його повідомлено належним чином.     За таких обставин суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів.

    Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

    Згідно статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

    Позивачка ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Згідно із статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивачка є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що не заперечується відповідачем.

    Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», редакція якої діяла до 1 січня 2008 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

            Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

    Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою реалізації конституційного права на соціальний захист громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни.

    За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

    Суд бере до уваги положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої вбачається, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячного підвищення на 30 % від мінімальної пенсії за віком, як це встановлено в статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

    Відповідно до статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у Державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Однак, в той же час, на думку суду, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.

    Реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яка базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань судом не приймається до уваги.

    Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

    Положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 рік згідно з Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 р., однак у зв’язку з виключенням пункту 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 р. відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006 р. дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було відновлено.

    Згідно пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням статті 111 цього Закону.

    Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону.

    Пунктом 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. №107 текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції (набрала чинності з 01 січня 2008 року): «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».

    Рішенням Конституційного Суду України «У справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України)» від 22.05.2008 р. №10-рп/2008 положення пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. №107 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

    Згідно частини 2 статті 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

 Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

    Суд вважає, що невиплачена позивачці щомісячна державна соціальна допомога, як дитині війни підлягає стягненню, враховуючи те, що право на отримання щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», не залежить від розміру доходів одержувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер, тому підлягають задоволенню вимоги позивачки щодо виплати недоплаченої пенсії як дитині війни з 01 квітня 2010 року по 30 вересня 2010 року.                  Оскільки позивачка вказує суму стягнення, але з даною вимогою суд погодитись не може, оскільки цей розрахунок зроблений позивачкою і не відомо, чи виплачувались кошти позивачці, як дитині війни і в якому розмірі, тому позов слід задовольнити частково і зобов"язати відповідача зробити належний розрахунок і виплату недоплачених сум відповідно законодавства про соцзахист дітей війни за вказаний період позивачкою з відрахуванням тих сум, які вже нараховані та виплачені.

    Оскільки позов підлягає задоволенню частково на користь позивачки частково на її користь, а державне мито вона не сплачувала, а відповідач відповідно законодавства звільнений від сплати державного мита, тому ці витрати слід віднести за рахунок держави.        

    Керуючись ст.ст.21, 24, 46,152 Конституції України, ст.ст. 1, 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ЗУ" Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 7-14, 71, ч.3 ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  –

п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати дії та бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області, щодо не нарахування підвищення пенсії ОСОБА_2, як дитині війни – протиправними.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області провести перерахунок та виплату пенсії щодо ОСОБА_2 з підвищенням її розміру, як дитині війни, на 30% (тридцять відсотків) мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 квітня 2010 року по 30 вересня 2010 року за виключенням виплаченого їй підвищення до пенсії за вказаний період.

Звільнити сторони від сплати державного мита та ці витрати віднести за рахунок держави.

Копію постанови надати сторонам до відому.

На постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

                                                       Суддя: