Справа № 574/559/21

Провадження 1-кп/574/131/2021

У Х В А Л А

24 вересня 2021 року                        м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Гука Т.Р.,

з участю секретаря судового засідання Божок В.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.07.2021 року за №12021200450000469 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України,

за участі сторін та учасників кримінального провадження:

прокурора - Бокатової С.К.,

потерпілих – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника потерпілих – адвоката Кондратенка М.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника –Мазної Г.П.,

в с т а н о в и в:

В провадженні Буринського районного суду Сумської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.

Під час підготовчого судового засідання прокурор заявила клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке мотивує наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які були враховані слідчим суддею при обранні вказаного виду запобіжного заходу під час досудового розслідування та на даний час залишились актуальними, а саме: переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу ним на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні.

Захисник обвинуваченого адвокат Мазна Г.П. вказала, що клопотання прокурора є необґрунтоване та просила в його задоволенні відмовити, оскільки, на її думку прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених, ст. 177 КПК України, та неможливості запобігання вказаним ризикам, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу. До клопотання про застосування запобіжного заходу прокурором додано лише матеріали, які позитивно характеризують обвинуваченого та не підтверджують наявність, наведених у ньому, ризиків. Крім того, письмових запереченнях на клопотання прокурора захисник покликалася на те, що на даний час обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу є неможливим, оскільки дія раніше обраного йому під час досудового розслідування запобіжного заходу ще не закінчився.

Обвинувачений повністю підтримав думку свого захисника.

Потерпілі та їх представник підтримали клопотання прокурора та просили його задовольнити.

Заслухавши доводи сторін та учасників кримінального провадження суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду від 05.07.2021 року до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого було продовжено ухвалою слідчого судді того ж суду до 24 години 24.09.2021 року.

На даний час судовий розгляд кримінального провадження не розпочато, не допитані потерпілі та свідки, а тому судове провадження у даній справі не може бути завершене до закінчення строку дії застосованого відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У відповідності до п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення у справі«Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства») термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Згідно до рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Об`єднаного королівства» факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Необхідно зауважити, що на цьому етапі провадження суд не вирішує ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

У світлі конкретних обставин цієї справи, без надання оцінки обвинуваченню щодо його обґрунтованості та доведеності, суд виходить з точки зору допустимості прийти до висновку про наявність обвинувачення відносно ОСОБА_1 , яке відповідає стандарту доказування «обґрунтована підозра».

Матеріали кримінального провадження переконливо свідчать про наявність обґрунтованої підозри у чиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, щоб прийти до висновку про наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України, а тому приходить до переконання про необхідність вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, Європейський суд з прав людини у справах "Ілійков проти Болгарії", "Летельє проти Франції" вказав, що "суворість передбаченого покарання" є суттєвим елементом при оцінюванні "ризиків переховування або повторно вчинення злочинів", а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого  ч.3 ст. 286-1   КК України,  за яке передбачено покарання  до 10 років позбавлення волі, а тому суд погоджується, з доводами прокурора, про те, що останній, перебуваючи на волі та будучи обізнаним про суворість передбаченого законом покарання, може переховуватись від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та вчиняти незаконний вплив на свідків, які ще не допитані в судовому засіданні, та частина з яких проживають із обвинуваченим в одному населеному пункті.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23, ч. 4 ст. 95, ст. 224 КПК України.

З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

За наведеного, суд вважає, що на даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу під час досудового розслідування не зменшились та не перестали існувати, а тому клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

При вирішенні питання про застосування відносно ОСОБА_1  запобіжного заходу судом враховано доводи захисника про те, що останній має постійне місце роботи, характеризується позитивно та раніше не судимий. Однак за відсутності у обвинуваченого утриманців не можна зробити висновок, його соціальні зв`язки в місці його постійного проживання на стільки міцні, щоб запобігти вказаним ризикам, у разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу.

Таким чином, обвинувачений та його захисник продовження існування вказаних ризиків не спростували та не довели того, що застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, забезпечить належне виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків та в повній мірі зможе запобігти зазначеним ризикам.

Доводи захисника про неможливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, оскільки дія обраного йому під час досудового розслідування запобіжного заходу ще не закінчився, суд вважає безпідставними, так як вони суперечать положенням ч.3 ст.315 КПК України, згідно яких під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право саме обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід.

Крім того, з огляду на вимоги ч.4 ст.183 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, суд вважає за можливим не визначати заставу в кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст.176-178, 183, 314, 315, 392 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 22.11.2021 року.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_1 – в той же самий строк з моменту вручення її копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя                                                        Т.Р. Гук