КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2021 року

справа № 363/3878/20

провадження № 22-ц/824/10161/2021

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Болотова Є.В.,Олійника В.І.,

при секретарі: Русинчук І.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідачі: Вишгородський РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), старший державний виконавець Вишгородського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Картошкіна М.М., начальник Вишгородського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Попок В.В., АТ КБ «ПриватБанк», ДП «СЕТАМ», ОСОБА_2

треті особи: Приватний нотаріус міського Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Людмила Андріївна, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 12 травня 2021 року, у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), старшого державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Картошкіної Марини Михайлівни, начальника Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Попка Володимира Вікторовича, Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 , треті особи: Приватний нотаріус міського Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Людмила Андріївна, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання недійним виконавчого напису, електронних торгів, акту державного виконавця, свідоцтва про право власності та витребування майна із чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила:

- визнати недійсним і таким, що не підлягає виконанню з моменту вчинення, виконавчий напис №2057 від 27 листопада 2018 року вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М.;

- визнати недійсними електронні торги, проведені 29 травня 2020 року Державним підприємством «СЕТАМ» Міністерства юстиції України, протокол проведення електронних торгів №482504 від 29 травня 2020 року в частині продажу лоту за реєстраційним номером 419866: а саме садового будинку з надвірними будівлями площею 236,3 кв.м., та земельної ділянки площею 0,0509 га, кадастровий номер 3221888800:37:171:0007, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , переможцем яких є ОСОБА_2 ;

- визнати недійсним акт ВП №60009753 11 червня 2020 року про реалізацію предмета іпотеки;

- визнати недійсним свідоцтво №799 від 08 липня 2020 року видане приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Л.А., про посвідчення права власності ОСОБА_2 на садовий будинок загальною площею 46,6 кв.м зазначеного літерою «А», з надвірними будівлями: вбиральня - літера «Б», душ - літера «В», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним свідоцтво №803 від 08 липня 2020 року, видане приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Л.А., про посвідчення права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0509 га, кадастровий номер 3221888800:37:171:0007, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- витребувати з чужого незаконного володіння у приватну власність ОСОБА_1 вказані садовий будинок та земельну ділянку;

- зобов`язати АТ КБ «Приватбанк» здійснити реєстрацію Додаткової угоди №1 від 23 червня 2016 року до договору іпотеки №KIY0GK00830013 від 08 серпня 2006 року (реєстрацію Договору від 30 червня 2016 року про внесення змін до Договору іпотеки №KIY0GK00830013 від 08 серпня 2006 року) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та подати зазначені договори уповноваженому державному виконавцю як мирову угоду між ОСОБА_1 і АТ КБ «Приватбанк» в процесі виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області (виконавчий лист №363/1790/15-ц від 12 серпня 2016 року) для передачі на затвердження до Вишгородського районного суду Київської області в порядку статті 434 ЦПК України.

Крім того, в жовтні 2021 року ОСОБА_3 подала заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на садовий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 також накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0509 га, кадастровий номер 3221888800:37:171:0007, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12 травня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, заяву про забезпечення позову задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що невжиття судом заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на садовий будинок та земельну ділянку, може призвести до утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позову, оскільки нерухоме майно може перейти у власність третіх осіб. Вважає, що запропоновані заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими вимогами.

В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд першої інстанції виходив із відсутності доказів на підтвердження реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Проте погодитись із таким висновком суду не можна.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями ч. 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову - це вжиття заходів цивільного процесуального характеру, направлених на припинення дій, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду. Їх вжиття гарантує реалізацію позовних вимог у разі їх задоволення і саме по собі не може порушувати права відповідача, оскільки носить тимчасовий характер.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» № 9 від 22 лютого 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Із позовної заяви вбачається, що позивач просить скасувати ряд правочинів, предметом яких є садовий будинок та земельна ділянка, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та витребувати, на думку позивача, з чужого незаконного володіння вказане майно у приватну власність ОСОБА_1 .

Враховуючи зміст позовних вимог та запропоновані заходи забезпечення позову колегія суддів приходить до висновку, що накладення арешту на нерухоме майно, яке по суті є предметом позову, є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Невжиття заходу до забезпечення позову може призвести до здійснення відчуження спірного майна на користь інших осіб, що призведе до затягування розгляду справи та обмеження прав позивача на судовий ефективний судовий захист.

Обраний позивачем вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно не призведе до невиправданого обмеження майнових прав власника земельної ділянки та садового будинку, оскільки арештоване майно фактично зберігається у володінні та у користуванні власника, а обмежується лише можливість розпорядитися ним.

Посилання суду на те, що позивачем не наведено обставин, які свідчать про реальну можливість відчуження відповідачем будинку та земельної ділянки на користь третіх осіб, є помилковим, оскільки обраний позивачем спосіб забезпечення позову відповідає заявленим позовним вимогам, є співмірним, та вказує на те, що його неприйняття унеможливить або утруднить виконання можливого рішення суду в даній справі.

Вирішуючи питання щодо забезпечення позову суд першої інстанції вказаного не врахував, та прийшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Згідно ст. 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 12 травня 2021 року скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), старшого державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Картошкіної Марини Михайлівни, начальника Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Попка Володимира Вікторовича, Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 , треті особи: Приватний нотаріус міського Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Людмила Андріївна, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання недійним виконавчого напису, електронних торгів, акту державного виконавця, свідоцтва про право власності та витребування майна із чужого незаконного володіння задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на садовий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,0509 га, кадастровий номер 3221888800:37:171:0007, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 24 вересня 2021 року.

Суддя-доповідач

Судді