ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 607/11414/16-ц пров. № А/857/11702/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді:                                                 Гудима Л.Я.,

суддів:                                                                     Довгополова О.М., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання:    Кардаш В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 травня 2021 року, головуючий суддя – Осташ А.В., ухвалене о 13:23 год. у м. Львові, повний текст кого складено – 07.05.2021 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ «ФІДОБАНК», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання неправомірним та скасування рішення,-

                                                    В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2016 року позивач – ОСОБА_4 звернувся в суд із позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ «ФІДОБАНК», в якому просив визнати неправомірним та скасувати рішення правління ПУАТ «ФІДОБАНК» № 46.2 від 26 травня 2015 року в частині включення його та членів його сім`ї, в перелік пов`язаних осіб із ПУАТ «ФІДОБАНК» станом на 01 травня 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що рішення Правління ПУАТ «ФІДОБАНК» № 46.2 від 26 травня 2015 року його та членів його сім`ї включено в перелік пов`язаних осіб із ПУАТ «ФІДОБАНК» станом на 01 травня 2015 року, зокрема, позивача включено в даний перелік як керівника відокремленого підрозділу банку - Тернопільського відділення №1 ПУАТ «ФІДОБАНК», а його родичів - як асоційованих з ним осіб. Вказане рішення Правління банку вважав неправомірним огляду на те, що відповідно до Цивільного кодексу України та Закону України “Пре державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадській формувань” підтвердженням наявності у відділення банку статусу відокремленого підрозділу юридичної особи (банку) є відповідні відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак у даному реєстрі відомості про Тернопільське відділення №1 ПУАТ «ФІДОБАНК», як відокремлений підрозділ ПУАТ «ФІДОБАНК» відсутні, а тому воно не має статусу відокремленого підрозділу банку. Окрім того зазначав, що оскарженим рішенням правління ПУАТ «ФІДОБАНК» порушено його права, передбачені Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, оскільки включення його в перелік пов`язаних осіб із ПУАТ «ФІДОБАНК» стало підставою невиплати йому коштів за вкладами у даному банку.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 травня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 оскаржив його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що  у Тернопільського відділення №1 ПУАТ «ФІДОБАНК» відсутній статус відокремленого підрозділу ПУАТ «ФІДОБАНК», а у позивача відповідно статусу керівника банку. Тернопільське відділення №1 ПУАТ «ФІДОБАНК» не внесене в Державний реєстр банків, відтак оскаржене рішення прийняте всупереч чинному законодавству.

В судовому засіданні представник позивача підтримав подану апеляційну скаргу, вважає оскаржене рішення суду незаконним та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Рішенням Національного банку України від 20.05.2016 року №8 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд) прийнято рішення від 20.05.2016 року № 783 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПУАТ «ФІДОБАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Відповідно з рішенням розпочато процедуру виведення ПУАТ «ФІДОБАНК» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 20.05.2016 до 19.06.2016 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПУАТ «ФІДОБАНК», визначені ст.ст. 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Коваленку Олександру Володимировичу строком на один місяць з 20.05.2016 року до 19.06.2016 року включно.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПУАТ «ФІДОБАНК» наказом №29 від 25.05.2016 року зобов`язала здійснити перевірку вкладів фізичних осіб в Банку.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПУАТ «ФІДОБАНК» 07.06.2016 року прийнято наказ №94 про тимчасове обмеження здійснення в ПУАТ «ФІДОБАНК» на час тимчасової адміністрації банківських операцій щодо виплат коштів вкладникам за відповідними рахунками.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб продовжено строки тимчасової адміністрації до 19.07.2016 року та продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПУАТ «ФІДОБАНК» Коваленка О.В. з 20.06.2016 року по 19.07.2016 року.

Правлінням Національного банку України прийнято постанову №142-рш від 18.07.2016 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУАТ «ФІДОБАНК» та прийнято рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19.07.2016 року  "Про початок ліквідації ПУАТ «ФІДОБАНК».

05.08.2016 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ «ФІДОБАНК» прийнято наказ № 35 щодо продовження строку повноважень комісії з перевірки вкладів фізичних осіб, призначеної наказом №29 від 25.05.2016 року (із змінами і доповненнями).

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.07.2018 року №1836 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПУАТ “Фідобанк” продовжено на два роки з 20.07.2018 року по 19.07.2020 року включно.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.10.2019 № 2732 призначено з 28.10.2019 року уповноваженою особою Фонду на ліквідацію та делегувати всі повноваження ліквідатора ПУАТ «ФІДОБАНК» провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Білій Ірині Володимирівні.

Позивача та членів його родини визнано пов`язаними особами з банком, оскільки позивач є керівником відокремленого підрозділу банку.

Як видно з матеріалів справи, з копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , з 31 грудня 2014 року по 20 серпня 2015 року останній працював на посаді начальника Тернопільського відділення № 1 ПУАТ “Фідобанк”.

Наказом ПУАТ “Фідобанк” № 1046к від 11 серпня 2015 року ОСОБА_4 звільнено з роботи з 20 серпня 2015 року за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Рішенням правління ПУАТ “Фідобанк” № 46.2 від 26 травня 2015 року затверджено Перелік пов`язаних осіб із ПУАТ “Фідобанк” станом на 01 травня 2015 року.

Згідно з Додатком №1 до вищевказаного Рішення, пов`язаними із банком особами визнано: ОСОБА_1 (за кодом типу пов`язаної особи - "523"), а також: ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 ( за кодом типу пов`язаної особи - "527").

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що  позивач працював з грудня 2014 року по серпень 2015 року  у Тернопільському відділенні № 1 ПУАТ “Фідобанк” на посаді начальника відділення, відтак відповідачем правомірно внесено позивача до переліку пов`язаних осіб банку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Частиною першою статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.

Згідно з положеннями статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», називається тимчасовою адміністрацією.

Відповідно до частини другої статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України».

Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000,00 грн.

Отже, Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не здійснюється.

Згідно з положеннями пункту 4 частини четвертої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (у редакції, чинній з 12 серпня 2015 року) Фонд не відшкодовує кошти, зокрема, розміщені на вклад у банку особою, яка є пов`язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом року до дня прийняття такого рішення).

Відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» для цілей цього Закону пов`язаними з банком особами є:

1) контролери банку;

2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку;

3) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку;

4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи;

5) особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку;

6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб;

7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1-6 цієї частини;

8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі;

9) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що пов`язаною з банком може бути, зокрема, особа, яка підпадає під ознаки, визначені у пунктах 1-9 частини першої статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», асоційовані особи з такими особами.

За змістом статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», асоційована особа - чоловік або дружина, прямі родичі цієї особи (батько, мати, діти, рідні брати та сестри, дід, баба, онуки), прямі родичі чоловіка або дружини цієї особи, чоловік або дружина прямого родича.

Згідно висновку, викладеному Верховним Судом у постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 362/2418/16-ц, за змістом статті 23 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відокремленими підрозділами банку є філії, відділення, представництва тощо, які відкриває банк на території України в разі його відповідності вимогам щодо відкриття відокремлених підрозділів, встановленим нормативно-правовими актами Національного банку України.

Отже, керівники відокремлених структурних підрозділів є також керівниками банку.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 січня 2021 року у справі №822/626/18.

Матеріалами справи, зокрема, копією трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 підтверджується, що з 31 грудня 2014 року по 20 серпня 2015 року останній працював на посаді начальника Тернопільського відділення № 1 ПУАТ “Фідобанк”.

Наказом ПУАТ “Фідобанк” № 1046к від 11 серпня 2015 року ОСОБА_4 звільнено з роботи з 20 серпня 2015 року за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Оскільки ОСОБА_4 з 31 грудня 2014 року по 20 серпня 2015 року перебував на посаді начальника Тернопільського відділення № 1 ПУАТ “ФІДОБАНК”, він є керівником банку, а тому він та члени його родини є пов`язаними з банком особами, що в силу частини четвертої статті 26  Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виключає обов`язок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування коштів за свій рахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

                                                  П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 травня 2021 року у справі №607/11414/16-ц – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим

судді О. М. Довгополов

В. В. Святецький

Повний текст постанови складено 24.09.2021 року.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду