Ухвала

Іменем України

21 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 766/8176/18

провадження № 61-15144ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,

розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства «Херсонобленерго» на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 26 липня 2021 року в справі за позовом Акціонерного товариства «Херсонобленерго» до ОСОБА_1 , третя особа - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання договору постачання електричної енергії недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року Акціонерне товариство «Херсонобленерго» (далі - АТ «Херсонобленерго») звернулося до суду з указаним позовом, в якому просило визнати недійсним договір про постачання електричної енергії № 6500, укладений 19 липня 2017 року між Приватним акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» та ОСОБА_1 .

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 31 березня 2021 року (повний текст якого складено 02 квітня 2021 року) в задоволенні позову відмовлено.

14 травня 2021 року, тобто з пропуском встановленого законом строку на апеляційне оскарження, АТ «Херсонобленерго» подало апеляційну скаргу на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 31 березня 2021 року. АТ «Херсонобленерго» також подало заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що копія вказаного рішення суду була отримана товариством 13 квітня 2021 року, тому останнім днем подання скарги є 13 травня 2021 року.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 28 травня 2021 року апеляційну скаргу АТ «Херсонобленерго» залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було подати до апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 31 березня 2021 року, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку, а також - документ, що підтверджує повноваження Кізім Т. О. представляти інтереси АТ «Херсонобленерго» в порядку самопредставництва, і роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що наведені заявником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 31 березня 2021 року є не поважними, так як останнім днем для подання апеляційної скарги, з урахуванням дати отримання заявником копії оскаржуваного рішення місцевого суду, є четвер, 13 травня 2021 року, а скарга подана 14 травня 2021 року. Крім того, не підтверджено повноваження особи, що подала скаргу від імені АТ «Херсонобленерго», - Кізім Т. О., яка не є адвокатом.

10 червня 2021 року АТ «Херсонобленерго» подало до апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 31 березня 2021 року з долученими документами, які підтверджують повноваження Анісімова В. В. та Кізім Т. О. на представництво інтересів АТ «Херсонобленерго» в порядку самопредставництва юридичної особи. Заява АТ «Херсонобленерго» мотивована тим, що копія оскаржуваного рішення місцевого суду отримана заявником 13 квітня 2021 року, тому останнім днем для подання апеляційної скарги є 13 травня 2021 року. При цьому у травні 2021 року 01, 02 та 09 травня переносилися на наступні дні, тому передбачений процесуальним законом строк на апеляційне оскарження рішення суду фактично скоротився на 3 дні. Крім цього, Анісімов В. В. перебував у відпустці тривалістю 3 календарні дні (з 05 по 07 травня 2021 року), що підтверджується наказом АТ «Херсонобленерго» від 30 квітня 2021 року № 997-Кт.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 13 липня 2021 року апеляційну скаргу АТ «Херсонобленерго» повторно залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було подати до апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 31 березня 2021 року, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку, і роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що наведені заявником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 31 березня 2021 року є неповажними, оскільки останнім днем для подання апеляційної скарги, з урахуванням дати отримання заявником копії оскаржуваного рішення місцевого суду, є четвер, 13 травня 2021 року, а скарга подана 14 травня 2021 року. Посилання АТ «Херсонобленерго» на те, що у травні 2021 року 01, 02 та 09 травня переносилися на наступні дні, тому передбачений процесуальним законом строк на апеляційне оскарження рішення суду фактично скоротився на 3 дні, є необґрунтованим, так як перенесення святкових і неробочих днів, які збігаються з вихідними, на наступний день не є підставою для продовження на відповідний термін строку для подання апеляційної скарги. Тим більше це (перенесення святкових і неробочих днів) є загальновідомим фактом, воно вже багато років встановлено законом й усі юридичні та фізичні особи повинні враховувати це при здійсненні своїх процесуальних прав та виконанні обов`язків.

23 липня 2021 року АТ «Херсонобленерго» подало до апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 31 березня 2021 року, в якому послалося на передбачене статтею 129 Конституції України право на оскарження судових рішень, на статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та на висновки Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження у праві доступу до суду не може шкодити самій суті права доступу до суду, має переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Також АТ «Херсонобленерго» зазначило, що мають бути враховані й суб`єктивні чинники, зокрема поведінка особи, яка свідчить про її наміри реалізувати процесуальні права, як то подання апеляційної скарги з незначним пропуском строку (один день), сплата судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 26 липня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ «Херсонобленерго» на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 31 березня 2021 року на підставі частини четвертої статті 357, пункту 4 частини першої статті 358 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у зв`язку з тим, що наведені заявником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що наведені заявником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 31 березня 2021 року є неповажними, оскільки останнім днем для подання апеляційної скарги, з урахуванням дати отримання заявником копії оскаржуваного рішення місцевого суду, є четвер, 13 травня 2021 року, а скарга подана 14 травня 2021 року. Перенесення святкових та неробочих днів, які збігаються з вихідними, на наступний день не є підставою для продовження на відповідний термін строку для подання апеляційної скарги. Тим більше, це (перенесення святкових і неробочих днів) є загальновідомим фактом, воно вже багато років встановлено законом й усі юридичні та фізичні особи повинні враховувати це при здійсненні своїх процесуальних прав та обов`язків. Посилання на положення Конституції України, статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та на висновки Європейського Суду з прав людини, за вказаних обставин, є недоречними і свідчать про намагання заявника виправити допущені в роботі недоліки. Заявник є юридичною особою, має відповідний штат працівників юридичного відділу, тому має ретельно відноситися до використання своїх процесуальних прав та обов`язків. Враховуючи зазначене, відсутні підстави для продовження заявнику строку для подання апеляційної скарги через наявність у відповідному місяці святкових та/або неробочих днів. Пропуск строку на апеляційне оскарження на незначний термін (на один день) та сплата судового збору, за відсутності інших обставин, також не можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, так як у протилежному випадку будь-яке зволікання й пропуск відповідних строків на незначний проміжок часу зі сплатою судового збору автоматично слугуватиме підставою для поновлення відповідного строку, що не йде на користь правосуддя та призведе до можливих зловживань осіб процесуальними правами. Пропуск строку на апеляційне оскарження на незначний проміжок часу може бути підставою для поновлення відповідного строку тоді, коли заявник наведе належне обґрунтування. В цій справі заявник не навів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

09 вересня 2021 року АТ «Херсонобленерго» подало засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 26 липня 2021 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що ЦПК України не містить вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку, отже, такі причини мають визначатися в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 31 березня 2021 року, апеляційний суд не дав оцінки обставинам, наведеним у клопотаннях АТ «Херсонобленерго», та проявив занадто формальне ставлення до передбачених процесуальним законом вимог, оскільки доступ до правосуддя має бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття скарги є порушення права на справедливий судових захист. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2020 року у справі № 761/31038/13-ц зазначено, що забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань. Судові процедури повинні бути справедливими (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), так як особа безпідставно не може бути позбавлена конституційного права на апеляційне оскарження рішення суду. Європейський суд з прав людини вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53 рішення Європейського суду з прав людини від 06 грудня 2007 року). АТ «Херсонобленерго» отримало копію оскаржуваного рішення місцевого суду 13 квітня 2021 року, а апеляційну скаргу подало 14 травня 2021 року, тобто з незначним пропуском строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення. При цьому внаслідок переносу святкових днів у травні 2021 року останнім днем для подання апеляційної скарги було 16 травня 2021 року. Крім того, АТ «Херсонобленерго» не допустило необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги, а пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення є незначним, тому висновки апеляційного суду про неповажність цього пропуску є помилковими.

Касаційне провадження не підлягає відкриттю з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Статтею 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з частинами другою-четвертою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Як зазначено вище, повний текст рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 31 березня 2021 року було складено 02 квітня 2021 року, тобто строк на апеляційне оскарження вказаного судового рішення закінчився 03 травня 2021 року (02 травня 2021 року - вихідний день).

АТ «Херсонобленерго» отримало копію оскаржуваного рішення місцевого суду 13 квітня 2021 року, а отже, мало право на поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду згідно з пунктом 1 частини другої статті 354 ЦПК України у разі подання апеляційної скарги до 13 травня 2021 року.

АТ «Херсонобленерго» подало апеляційну скаргу на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 31 березня 2021 року 14 травня 2021 року, тобто після закінчення встановленого пунктом 1 частини другої статті 354 ЦПК України строку.

Встановивши, що наведені у заявах АТ «Херсонобленерго» від 10 червня 2021 року та від 23 липня 2021 року, поданих на усунення недоліків апеляційної скарги, підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 31 березня 2021 року є неповажними, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

При цьому апеляційний суд надав достатнє і належне обґрунтування причин відхилення доводів АТ «Херсонобленерго» про поновлення строку на апеляційне оскарження як при залишенні апеляційної скарги без руху, так і при відмові у відкритті апеляційного провадження.

У пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» Європейський суд з прав людини нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права в такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України» та від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України»).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушенням принципу стабільності судового рішення, що суперечить статті 1291 Конституції України та практиці Європейського суду з прав людини.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31 серпня 2021 року у справі № 911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження.

При цьому саме на заявника покладено обов`язок доведення наявності в нього об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення.

Концепція «поважних причин», згідно з якою національні суди виправдали відновлення провадження у справі заявника, не є чіткою. За таких обставин для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», заява № 3236/03).

Визнаючи наведені АТ «Херсонобленерго» підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду неповажними, апеляційний суд обґрунтовано виходив з того, що перенесення святкових та неробочих днів, які збігаються з вихідними, на наступний день не є підставою для продовження на відповідний термін строку для подання апеляційної скарги.

Відповідно до частини третьої статті 124 ЦПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

13 травня 2021 року (тридцятий день з дня отримання заявником копії оскаржуваного рішення місцевого суду) не припадало на вихідний, святковий чи інший неробочий день, тому доводи заявника про необхідність продовження строку для подання апеляційної скарги є неспроможними.

При цьому Верховний Суд також бере до уваги, що АТ «Херсонобленерго» було достовірно відомо про те, що 31 березня 2021 року суд першої інстанції ухвалив рішення про відмову в задоволенні його позову, так як його представник був присутній під час оголошення вступної та резолютивної частини рішення місцевого суду.

Суд наголошує на цінності та важливості дотримання формалізованих норм процесу, за допомогою яких сторони забезпечують вирішення спору, оскільки завдяки цьому може, зокрема забезпечуватися рівність сторін, запобігатися свавілля, забезпечуватися ефективне вирішення спору та розгляд справи судом упродовж розумного строку, а також забезпечуватися юридична визначеність та повага до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 05 квітня 2018 року у справі «Зубац проти Хорватії» (Zubac v.Croatia), №40160/12).

Формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, а надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії»).

При застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 08 березня 2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» (Case of Union Alimentaria Sanders S. A. v. Spain) заява № 11681/85).

З наданих заявником Верховному суду документів вбачається, що АТ «Херсонобленерго» є юридичною особою, має у своєму апараті юридичний департамент, на який покладено обов`язки з належного юридичного супроводу товариства, зокрема й щодо представництва інтересів у суді, подання апеляційних скарг тощо, тому має можливість і зобов`язане відповідально ставитися до здійснення своїх процесуальних прав та виконання обов`язків. Аргументи заявника щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду не дають підстав для висновку про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення заявника.

Враховуючи вищевикладене, навіть незначний пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду, за відсутності поважних причин такого пропуску, не є підставою для його поновлення. А відмова апеляційного суду у відкритті апеляційного провадження, за таких обставин, є процесуально передбачуваною та свідчить про дотримання судом процедурних правил, що є складовою частиною права на справедливий суд і не є проявом надмірного формалізму, як помилково вважає заявник.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Із змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення.

Тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (пункт 45 рішення Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року у справі «Леваж Престейшинз Сервісиз проти Франції», пункти 37, 38 рішення Європейського суду з прав людини від 19 грудня 1997 року у справі «Бруалла Гомесде ла Торре проти Іспанії»).

Згідно з частиною п`ятою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів.

У зв`язку відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання АТ «Херсонобленерго» про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Херсонського апеляційного суду від 26 липня 2021 року.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Херсонобленерго» на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 26 липня 2021 року в справі за позовом Акціонерного товариства «Херсонобленерго» до ОСОБА_1 , третя особа - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання договору постачання електричної енергії недійсним.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко