ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

______________________________________________________________________

УХВАЛА

про відмову в розстроченні виконання рішення суду

23 вересня 2021 року м. ХарківСправа № 922/7/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши заяву ТОВ "ДІВАЙС" про розстрочення виконання (вх. №21610 від 15.09.2021) у справі

за позовом  Заступника керівника Харківської обласної прокуратури ,    в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції  у Харківській області     

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІВАЙС"    

про  стягнення 996.236,29 грн

за участю представників:

прокурора – Зливка К.О.

стягувача – не з`явився;

боржника (заявника) – Басарт Л.А.

ВСТАНОВИВ:

15.09.2021 ТОВ "Дівайс" звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою про розстрочення виконання (вх. №21610), в якій просить суд: розстрочити відповідачу виконання рішення Господарського суду Харківської області від 01.04.2021 по справі №922/7/21 на 11 місяців, починаючи з жовтня 2021 року по серпень 2022 року, за графіком, наведеним у заяві.

Представник боржника (заявника) в судовому засіданні 23.09.2021 підтримує подану заяву та просить суд задовольнити її з підстав, викладених у заяві.

Присутній у судовому засіданні 23.09.2021 прокурор проти задоволення поданої заяви боржника заперечує та просить суд відмовити в її задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками справи докази, суд прийшов до висновку про відмову у задоволення заяви боржника, у зв`язку з таким.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.04.2021 у справі №922/7/21, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2021, стягнуто з ТОВ "Дівайс" на користь держави шкоду, заподіяну державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 988.035,18 грн.

09.09.2021 на примусове виконання вказаного рішення Господарським судом Харківської області було видано відповідний наказ.

В обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення боржник зазначає, що майновий стан ТОВ "Дівайс" є критичним, отриманого прибутку за 2-й квартал 2021 року не дозволить сплатити присуджену рішенням суду суму в повному обсязі. При цьому, присуджена сума є шкодою довкіллю, тобто бездоговірним зобов`язанням, а тому не могла бути запланована до витрат на 2021 рік. У разі примусового виконання рішення суду без надання розстрочки його виконання рахунки підприємства будуть арештовані тривалий час, що може привести до загрози зриву опалювального сезону.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав заяви про розстрочки виконання рішення і заперечень проти неї, суд виходить з наступного.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Положеннями статті 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вирішення питання щодо надання чи відмови в наданні розстрочки виконання рішення суду є суб`єктивним правом суду, яке останній приймає на власний розсуд шляхом оцінки наданих сторонами доказів.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Отже, виходячи із наведеного вище, в основу судового рішення про надання розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.

При цьому, господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Аналіз процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання розстрочки виконання рішення суду, вказує, що законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочку виконання судового рішення з об`єктивними, переборними - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Суд зазначає, що згідно з частиною першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, відповідно до статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, за власним комерційним розрахунком щодо наслідків вчинення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17).

Складне фінансове становище ТОВ "Дівайс", яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання розстрочки виконання судового рішення; при цьому, розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 15.03.2018 у справі №910/8153/17).

Суд зазначає, що наведені ТОВ "Дівайс" обставини такі як: здійснення передоплати постачальнику газу ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", витрати на транспортування газу та електроенергію, виплати заробітної плати працівникам, сплата податків та зборів не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, а лише відображають поточну підприємницьку діяльність боржника, що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість розстрочення виконання судового рішення.

Негативні наслідки, що викликані неспроможністю боржника до беззбиткового господарювання, незадовільним станом планування власної економічної діяльності, неналежним станом претензійно-позовної роботи по стягненню дебіторської заборгованості тощо, не можуть бути перекладені на стягувача, оскільки це суперечило б принципам справедливості, добросовісності, розумності цивільного законодавства (п. 6 ст.3 ЦК України).

Разом з цим, на підтвердження своєї неплатоспроможності боржником не було подано до суду належних доказів, зокрема довідки з обслуговуючих банків про відсутність грошових коштів на рахунках, а також довідки про відсутність майна у власності (тощо).

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що боржником у порушення статей 73, 74 ГПК України не доведено суду належними та допустимими доказами виняткових обставин, що можуть бути підставами для розстрочки виконання рішення суду.

Суд також приймає до уваги, що заявником не надано й доказів, які б свідчили про майбутнє покращення скрутного матеріального становища ТОВ "Дівайс" у вказаний у заяві про розстрочку термін, а отже і про наявність реальної можливість виконання рішення протягом 11 місяців.

При цьому, в силу вимог частини п`ятої статті 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

В даному випадку строк на який може бути надано розстрочку виконання рішення Господарського суду Харківської області від 01.04.2021 у справі №922/7/21 не може перевищувати 01.04.2022.

Водночас, заявник (боржник) у поданій заяві просить суд розстрочити виконання рішення на 11 місяців, починаючи з жовтня 2021 року по серпень 2022 року, тобто поза межами строку, встановленого вимогами ч.5 ст.331 ГПК України. Згадана норма не ставить в залежність початок перебігу річного строку для розстрочення чи відстрочення виконання судового рішення з моментом винесення рішення про таке відстрочення чи розстрочення, а чітко встановлює, що такий строк не може перевищувати одного року саме з дня його ухвалення.

З огляду на викладене та враховуючи те, що обставини, на які посилається заявник, не є винятковими у розумінні статті 331 ГПК України, з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, їх фінансового стану, ступеню вини відповідача у виникненні спору, неможливість перекладати комерційні ризики боржника та його недбалість у веденні власних справ на стягувача, суд вважає, що заява ТОВ "Дівайс" про розстрочення виконання рішення задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Повну ухвалу підписано 24.09.2021.

Суддя     О.В. Бринцев