УХВАЛА

23 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 752/11662/20

провадження № 61-14813ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Вітер Сергієм Вікторовичем, на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 01 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на майно,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, загальною площею 53,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , від 28 лютого 2012 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, загальною площею 53,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 від 18 березня 2017 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Скасовано рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34088232 від 01 березня 2017 року 12:59:55, ОСОБА_5 , ДП «СЕТАМ», м. Київ, щодо права власності

ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на нежитлове приміщення, загальною площею 53,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 19255938.

Визнано за громадянином Республіки Білорусь ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 53,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01 грудня 2020 року в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 18 березня 2017 року, стягнення судового збору скасовано і ухвалено за цими вимогами нове судове рішення.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 18 березня 2017 року залишено без задоволення.

Рішення суду в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 28 лютого 2012 року, скасування рішення про його державну реєстрацію, визнання за ОСОБА_2 права власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , залишено без змін.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

03 вересня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Вітер С. В. звернувся засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 01 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року.

У касаційній скарзі заявник просить поновити пропущений ним строк на касаційне оскарження судових рішень, посилаючись на те, що оскаржувану постанову ним отримано 31 серпня 2021 року, що підтверджується копією заяви про її видачу з відповідною розпискою про її отримання.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. (частина третя статті 390 ЦПК України).

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження судового рішення заявником пропущено з поважних причин, Верховний Суд вважає за можливе його поновити.

Проте, касаційна скарга не може бути прийнята Верховним судом до розгляду з огляду на наступне.

У частині четвертій статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 102,00 грн.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції у червні 2020 року та постановою суду апеляційної інстанції позовну вимогу немайнового характеру про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 18 березня 2017 року залишено без задоволення, а вимогу немайнового характеру про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 28 лютого 2012 рокута позовну вимогу майнового характеру (визнання за ОСОБА_2 права власності на спірне нежитлове приміщення) задоволено, то заявник за подання касаційної скарги в частині немайнових вимог має сплатити судовий збір у розмірі 1 681,60 грн ((2 102,00 грн х 0,4) х 200 %).

Аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову в частині майнової вимоги, оскільки неможливо встановити вартість нежитлового приміщення АДРЕСА_2 ,про визнання права власності якої просить позивач у позові.

Як наслідок, заявнику необхідно самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги в частині позовних вимог майнового характеру, підтвердивши його розмір належними доказами (зокрема, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день його подання, експертний висновок) та сплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості вказаного нежитлового приміщення.

Ураховуючи викладене, та оскільки заявником до касаційної скарги додано дублікат квитанції від 02 вересня 2021 року № 0.0.2252366105.1 про сплату судового збору в розмірі 17 723,21 грн, то заявнику, у разі недоплати, необхідно доплатити різницю судового збору в частині майнової вимоги визначену заявником відповідно до вимог закону.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду з 01 січня 2021 року має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Частиною другою статті 393 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею

392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 , подане адвокатом Вітер Сергієм Вікторовичем, про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 01 грудня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Вітер Сергієм Вікторовичем, на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 01 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Є. Червинська