Справа  № 2-904/10 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня  2010  року              Індустріальний  районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого  судді   -      Слюсар Л.П.

                 при секретарі             -       Карпенко І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  м. Дніпропетровська цивільну  справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Хоум Кредит Банк» про визнання недійсним договору про надання кредитної лінії з моменту його вчинення, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним договору про надання кредитної лінії з моменту його вчинення, посилаючись на те, що 20 липня 2007 року ним був підписаний з відповідачем договір про надання кредитної лінії № 55.840.07.17.М. У теперішній час, при належному вивченні, за допомогою спеціалістів в області права, матеріалів договору про надання кредитної лінії № 55.840.07.17.М від 20 липня 2007 року, він дійшов висновку, що зміст та форма, підписаного договору з боку відповідача виконуючим обов’язки начальника відділення № 17 ЗАТ «Агробанк» ОСОБА_4 та посвідченого печаткою відділення № 17 ЗАТ «Агробанк» є такими, що не відповідають та протирічать приписам діючого законодавства України, а саме: по-перше, особа, яка підписала (з боку відповідача) вищезазначений кредитний договір, на момент його укладання, не мала належних повноважень від відповідача щодо його підписання, крім того посвідчення спірного договору було проведено печаткою, яка не ідентифікує юридичну особу (відповідача); по-друге, існує невідповідність змісту договору до приписів ч. 2 ст. 238 ЦК України, де зазначено, що представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє; по-третє, кредитний договір було посвідчено печаткою відділення № 17 ЗАТ «Агробанк», у той час коли відділенням банків законодавчо не надано повноважень, щодо оформлення кредитних договорів, це прерогатива виключно відповідача.  

Просив  визнати недійсним договір про надання кредитної лінії № 55.840.07.17.М від 20 липня 2007 року, з моменту його вчинення з відповідачем; стягнути з відповідача на його користь понесені судові  витрати.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги  підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що вимоги є необґрунтованими, а саме: позивач посилається на те, що особа, яка підписала (з боку відповідача) вищезазначений кредитний договір, на момент його укладання, не мала належних повноважень від відповідача щодо його підписання та посвідчення спірного договору було проведено печаткою, яка не ідентифікує юридичну особу (відповідача), однак виконуючому обов’язки начальника відділення № 17 Закритого акціонерного товариства «Агробанк» ОСОБА_4  було видано довіреність від 17.04.2007 року, якою його було уповноважено представляти інтереси ЗАТ «Агробанк» у відносинах з підприємствами, установами та організаціями, приймати рішення та надавати розпорядження з оперативних питань внутрішньої діяльності відділення № 17, для чого у виконання цієї довіреності ОСОБА_4 має право підписувати від імені ЗАТ «Агробанк» договори, угоди, грошові-розрахункові документи, довідки, дозволи та інші документи для належного проведення відділенням банківських операцій. Відповідно до п. 1.5 Положення про Відділення № 17 Закритого акціонерного товариства  «Агробанк», яке погоджено Рішенням Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків при Управлінні Національного банку України в Дніпропетровській області від 28.12.2004 року № 873, Відділення користується печаткою з повним офіційним найменуванням ЗАТ «Агробанк», має штамп. Договір  було посвідчено печаткою Відділення № 17 на якій зазначено наступне «Закрите акціонерне товариство «АГРОБАНК» Україна м. Дніпропетровськ і.к. 26237202» та Відділення  № 17. На печатці Банку зазначено «Закрите акціонерне товариство «АГРОБАНК» Україна м. Дніпропетровськ і.к. 26237202» та фірмовий логотип. Тобто різниця лише у тому, що печатка Банку має фірмовий логотип, а у печатці Відділення  № 17 зазначено найменування відділення. З чого можна зробити висновок, що печатка Відділення № 17 ідентифікує юридичну особу, оскільки містить найменування Банку та і.к. 26237202. Твердження того, що відділенням банків законодавчо не надано повноважень щодо оформлення кредитних договорів, це прерогатива виключно Банку є таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи, оскільки згідно п. 1.6 Положення  про Відділення № 17 Закритого акціонерного товариства  «Агробанк» Відділення не є юридичною особою, в договірних відносинах із юридичними та фізичними особами виступає від імені ЗАТ «Агробанк» на основі цього положення та в межах повноважень довіреності, яка видана начальнику Відділення. При цьому ЗАТ «Агробанк» несе повну відповідальність по зобов’язаннях Відділення. Крім того   виконуючому обов’язки начальника відділення № 17 Закритого акціонерного товариства «Агробанк» ОСОБА_4 була видана довіреність і він діяв  у межах передбачених законодавством. Просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

            Суд,  вислухавши пояснення сторін ,  дослідивши докази по справі, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що  20 липня 2007 року між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «Агробанк» в особі виконуючого обов’язки начальника відділення № 17 Закритого акціонерного товариства «Агробанк» ОСОБА_4 було укладено договір про надання кредитної лінії № 55.840.07.17.М .  Відповідно до п.1.1  Договору Банк  надав Позичальнику грошові кошти у вигляді поновлювальної відкличної  кредитної лінії окремими траншами  з лімітом кредитування 830000 доларів США, строком з 19 липня  2007 року по 19 липня 2012 року зі сплатою 14% річних.    (а.с. 9-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України угода вважається вчиненою у письмовій формі, якщо вона підписана її сторонами. Угода, яка вчиняється юридичною особою, підписується особами, що уповноважені на це  його статутними документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та посвідчується печаткою.  

Відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України особа яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг  цивільної дієздатності.

Відповідно до ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом  або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.  

Договір про надання кредитної лінії № 55.840.07.17.М від 20 липня 2007 року було підписано виконуючим обов’язки начальника Відділення № 17 Закритого акціонерного товариства «Агробанк» ОСОБА_4, який діяв на підставі довіреності, посвідченої нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу  Хомич О.М., зареєстрований в реєстрі за № 1409, виданої Закритим акціонерним товариством «Агробанк» в особі виконуючої обов’язки Голови Правління ОСОБА_6, діючої на підставі Статуту у новій редакції, зареєстрованого в Національному банку України 21 березня 2007 року (а.с. 38, 50-51).

Згідно зазначеної довіреності ОСОБА_4 було уповноважено представляти інтереси ЗАТ «Агробанк» у відносинах з підприємствами, установами та організаціями, приймати рішення та надавати розпорядження з оперативних питань внутрішньої діяльності відділення № 17, для чого у виконання цієї довіреності ОСОБА_4 має право підписувати від імені ЗАТ «Агробанк» договори, угоди, грошові-розрахункові документи, довідки, дозволи та інші документи для належного проведення відділенням банківських операцій, зокрема розміщувати залучені кошти  від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, в частині кредитування юридичних та фізичних осіб від імені банку та на умовах встановлених банком, крім міжбанківських операцій (а.с. 38).  

Відповідно до ч. 1 ст. 238 ЦК України представник може бути уповноваженим на укладання  лише тих угод, право на вчинення яких має особа, яка його представляє.

Позивач в своїй позовній заяві і представник позивача в судовому засіданні посилалися на те, що в.о.  Голови правління ЗАТ «Агробанк» ОСОБА_6 не мала правових підстав надавати доручення  в.о. начальнику відділення №17 ЗАТ «Агробанк»  ОСОБА_7  

За клопотанням представника позивача  при розгляді справи було  призначено судову економічну експертизу, на вирішення якої  було поставлено питання, чи мала повноваження в.о. Голови правління ОСОБА_6, відповідно що статуту  відповідача, надавати право  ОСОБА_7   підписувати фінансово-кредитні документи.

Відповідно до повідомлення  Дніпропетровського  Науково-дослідного інституту судових експертиз  №1145-10  поставлене питання  передбачає проведення оцінки дій а посадових осіб, що виходить за межі  компетенції експерта та не відноситься до завдань  судово-економічної експертизи ( а.с. 86-88).  

Отже суд не може взяти до уваги посилання представника позивача на те, що виконуюча обов’язки ЗАТ « Агробанк»   ОСОБА_6 не мала законних підстав  надавати доручення виконуючому обов’язки начальника Відділення № 17 Закритого акціонерного товариства «Агробанк» ОСОБА_4, оскільки  відповідно  виписки із протоколу №65 засідання Спостережної Ради Закритого акціонерного  товариства  «Агробанк» від 31.08.2006 року  ОСОБА_6   була призначена виконуючим обов’язки  Голови  Правління Закритого акціонерного товариства « Агробанк» з 01 вересня 2006 року.  Відповідно до п.6  Статуту  ЗАТ « Агробанк»  голова правління  видає довіреності  ( без права передоручення) на вчинення правочинів від імені  Банку  (а.с.50-72).

Позивач  та його представник однією з підстав визнання  договору недійсним посилалися на те, що договір посвідчено печаткою, яка не ідентифікує юридичну особу.

Відповідно до п. 1.5 Положення про Відділення № 17 Закритого акціонерного товариства  «Агробанк», яке затверджено рішенням Спостережної Ради ЗАТ «Агробанк» від 28.10.2004 року № 43 та погоджено Рішенням Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків при Управлінні Національного банку України в Дніпропетровській області від 28.12.2004 року № 873, Відділення користується печаткою з повним офіційним найменуванням ЗАТ «Агробанк», має штамп (а.с. 39-45). Договір  про надання кредитної лінії № 55.840.07.17.М від 20 липня 2007 року було посвідчено печаткою Відділення № 17 на якій зазначено наступне: «Закрите акціонерне товариство «АГРОБАНК» Україна м. Дніпропетровськ і.к. 26237202» та Відділення  № 17. На печатці Банку зазначено: «Закрите акціонерне товариство «АГРОБАНК» Україна м. Дніпропетровськ і.к. 26237202» та фірмовий логотип.    З чого можна зробити висновок, що печатка Відділення № 17 ідентифікує юридичну особу, оскільки містить найменування Банку (ЗАТ «АГРОБАНК») та і.к. 26237202.

Відповідно до п. 1.6 Положення про Відділення № 17 Закритого акціонерного товариства  «Агробанк» Відділення не є юридичною особою, в договірних відносинах із юридичними та фізичними особами виступає від імені ЗАТ «Агробанк» на основі цього положення та в межах повноважень довіреності, яка видана начальнику Відділення. При цьому ЗАТ «Агробанк» несе повну відповідальність по зобов’язаннях Відділення (а.с. 40).

Відповідно до п. 4.3 Положення начальник Відділення діє на підставі довіреності, виданої Банком  (а.с. 42).

Ч. 2 п. 9.2 Роз’яснення Вищого Господарського Суду України  від 12.03.1999 року №02-5/111 зазначив, що, якщо  керівник   відособленого підрозділу  юридичної особи мав відповідні повноваження, але у тексті угоди помилково відсутні вказівки на те, що  її укладено від імені юридичної особи, то сама лише ця обставина не може бути підставою для визнання угоди недійсною. У таких випадках угоду слід вважати укладеною від імені юридичної особи.

Відповідно до ст.ст. 203, 204 ЦК України підстави та наслідки недійсності правочину можуть бути передбачені винятково законами.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9  «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний  недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.  

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставами недійсності угоди є недотримання у момент укладання угоди стороною (сторонами) вимог, встановлених ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони вільні  у складанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно  до актів цивільного законодавства.

 Отже, як встановлено в судовому засіданні  між позивачем та Банком в повній мірі було погоджено умови Договору, що підтверджує об’єктивне волевиявлення та двосторонню згоду на прийняття визначених сторонами прав та обов’язків.

Відповідно до Статуту Відкритого акціонерного товариства «Хоум Кредит Банк», зареєстрованого Управлінням Національного банку України в Дніпропетровській області 22 січня 2009 року,  Відкрите акціонерне товариство «Хоум Кредит Банк» згідно протоколу Установчих зборів акціонерів № 1 від 16 грудня 2008 року реорганізовано шляхом перетворення, є правонаступником усіх прав та зобов’язань, коштів та майна Закритого акціонерного товариства «Хоум Кредіт Банк», є правонаступником усіх прав та зобов’язань, коштів та майна Закритого акціонерного товариства «Агробанк»  (а.с. 46).

            Відповідно до ст.11 ЦПК України  суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,  в межах заявлених ними вимог  і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що  вимоги позивача є  незаконними та необґрунтованими, тому у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Оскільки позивачем при подачі позову було оплачено судовий збір не в повному розмірі , то відповідно до ст. 88 ЦПК України з позивача підлягає стягненню на користь держави  недоплачений  судовий збір в розмірі 1649 грн.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ст.ст. 203, 204, 207, 215, 216, 236, 238, 246, 627, 628, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 7, 11, 15, 27, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1  - відмовити у повному обсязі.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь  держави судовий збір в розмірі 1649 грн.

            Рішення може  бути оскаржено  до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення  рішення апеляційної скарги.

             Суддя:                                                                   Л.П. Слюсар