Справа  № 2-4178/ 2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня  2010  року             Індустріальний  районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого  судді   -      Слюсар Л.П.

                 при секретарі             -      Карпенко І.Ю.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду  м. Дніпропетровська цивільну  справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу суд, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2010 року позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, в позовній заяві і у судовому засіданні посилалася на те, що 01 лютого 1997 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем. Від шлюбу є син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З серпня 2007 року між нею та відповідачем припинені шлюбні відносини і ведення спільного господарства.  Причиною розпаду сім’ї  - відсутність спільних поглядів на сімейне життя. Повне непорозуміння один до одного,  що  спричинило  втрату кохання та поваги. На сьогоднішній день сторони проживають окремо. Примирення не можливе.  Після розірвання шлюбу син буде проживати з позивачкою.  На його утримання  відповідач допомогу надає добровільно. Спору про розділ майна не має.  Просила шлюб розірвати.  

Відповідач в судове засідання з’явився. Позовні вимоги визнав. Просив шлюб розірвати  в зв’язку з фактичним припиненням  шлюбних відносин.

 Виходячи із наведеного, суд  вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

 Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього Кодексу.  Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Так, в судовому засіданні встановлено, що між сторонами 01 лютого 1997 року в  Відділі реєстрації громадянського стану виконкому Індустріальної районної Ради народних депутатів м. Дніпропетровська, актовий запис № 44, був зареєстрований шлюб. Від спільного життя є син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.  Судом встановлено, що сторони з серпня 2007 року проживають окремо, спільне господарство не ведеться,  примирення не можливе. Майновий спір  відсутній.  Спір про місце проживання дитини відсутній.  

Причиною розпаду сім’ї є  різні  погляди на життя, побутові питання, питання виховання дитини, що послужило  підставою до того, що між сторонами були втрачені почуття любові та поваги, що і призвело у підсумку до остаточного розпаду сім’ї.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін.

При постановленні рішення, суд враховує те, що сторони наполягають на розірванні шлюбу, сімейно-шлюбні відносини припинені, а тому приходить до висновку про те, що сім’я сторін розпалася остаточно та відновлена бути не може.

Приймаючи до уваги вищевикладене та керуючись ст.ст. 104, 110 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 3,7,10, 11, 15, 57,88, 130,174,  212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Шлюб між  ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований 01 лютого 1997 року в  Відділі реєстрації громадянського стану виконкому Індустріальної районної Ради народних депутатів м. Дніпропетровська, актовий запис № 44, які мають неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 - розірвати.

          Рішення може  бути оскаржено  в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення  апеляційної скарги.

              Суддя:                                                                                       Л.П. Слюсар