Справа № 570/4033/21

Номер провадження 2-з/570/57/2021

У х в а л а

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2021 року Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Гнатущенко Ю.В.

        з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівне цивільну справу за заявою представника позивача адвоката Мельниченко О.А. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в :

Звернувшись до суду з позовом, представник позивача одночасно подав заяву про забезпечення позову.

       В обґрунтування заяви зазначається, що предметом спору у даній справі є майнові права та інтереси позивача щодо заподіяних збитків внаслідок ДТП, а також немайнові права, а саме заподіяна шкода внаслідок винних дій відповідача у справі. Відповідача визнано винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Матеріальні вимоги позивача складають загальну суму 127 488 грн. Відповідач на численні прохання позивача сплатити борг добровільно категорично відмовляється, тому існує необхідність вжиття заходів забезпечення позову для попередження умисного створення відсутності майна у відповідача шляхом накладення арешту на майно останнього.

       Згідно інформації з ЄДР МВС, у власності відповідача ОСОБА_2 перебувають транспортні засоби Volkswagen Golf, 2002 р.в. та BMW 330XD, 2002 р.в.

       Крім того, за відповідачем зареєстрований житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

       Представник позивача просить суд накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно відповідача.

       Суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без виклику сторін.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, а також враховуючи характер позовних вимог, з якими позивач звернувся до суду, суд прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною другою статті 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в т.ч. задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Між тим, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Відповідно до роз`яснень, наведених у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Оцінюючи характер позовних вимог, з якими позивач звернувся до суду і про які представник позивача зазначає у своїй заяві про забезпечення позову, суд визнає, що вид забезпечення позову, який представник позивача просить застосувати, відповідає позовним вимогам і доцільність вжиття таких заходів забезпечення є обґрунтованою.

Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

У даному випадку представник позивача вказує про спір щодо відшкодування шкоди, завданої ДТП та у випадку незабезпечення позову, існує загроза в тому, що відповідач може вчинити дії щодо відчуження майна, що здатне унеможливити виконання рішення суду.

Згідно з ч.7 ст.153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Суд дослідив, що обов`язкові умови, передбачені ч.3 ст.154 ЦПК України, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення, відсутні.

Судом встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову, про які у своїй заяві просить представник позивача, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

       Керуючись ст.ст.149,150,153,258,259,260,261,352,353,354,355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву представника позивача адвоката Мельниченко О.А. про забезпечення позову - задоволити.

Вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) в межах ціни позову - 113 218 грн.

Копію ухвали надіслати заявнику для подальшого звернення її до виконання та іншим учасникам для відому.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Рівненського апеляцiйного суду або через Рiвненський районний суд Рівненської області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя                                                                   Гнатущенко Ю.В.