Справа № 2-а-302/2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2010 року Суддя Старобільського районного суду Луганської області Пелих О.О. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Старобільської державної адміністрації про визнання дій незаконними, зобов’язання виплатити суму недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня за 2009 рік розмірі 2 150 гривень,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Старобільської державної адміністрації про визнання дій незаконними, зобов’язання виплатити суму недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня за 2009 роки у розмірі 2 150 гривень.
В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 посилається на те, що він відповідно до ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має статус учасника бойових дій. Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5-го травня учасникам бойових дій та інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком. Проте така допомога в порушення вимог цього Закону йому у 2009 році виплачена частково у сумі 340 грн.. Позивач вважає, що його законні права обмежені прийнятими окремими неконституційними положеннями законів та йому не повідомлялось про розмір щорічної допомоги. Про порушення своїх прав йому стало відомо в грудні 2009 року з відповіді наданої управлінням праці та соціального захисту населення Старобільської державної адміністрації. Просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача, зобов’язати провести нарахування та виплату заборгованості в сумі 2 150 грн.
Позивач та представник відповідача у судове засідання не з’явилися, надали суду заяву про розгляд справи без їх участі.
Відповідач представник Управління праці та соціального захисту населення Старобільської державної адміністрації надійшли письмові заперечення проти адміністративного позову ОСОБА_1, в яких заперечував проти позову та просив суд в задоволенні позову відмовити, так як оскаржувані дії вчинені відповідно до Закону, в межах повноважень управління праці та соціального захисту населення, без порушення прав і інтересів позивача.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 122 КАС України постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Суд дослідивши матеріали справи, вважає, позов таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с. 3).
Позивач звертався до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Старобільської державної адміністрації із заявою про виплату йому недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня за 2009 рік.
Листом від 25.12.2009 року № 2483 Управління праці та соціального захисту населення Старобільської державної адміністрації відмовлено в доплаті щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня за 2009 рік (а.с.4).
Ці обставини мали місце, підтверджуються наявними доказами і не заперечуються сторонами.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-12, розділом 3 якого визначені пільги ветеранам війни та гарантії їх соціального захисту. Стаття 12 цього Закону передбачає пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них.
Приписами частини 5 статті 12 зазначеного Закону встановлено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Закони є актами єдиного органу законодавчої влади - Верховної Ради України, яка відповідно до пункту 5 частини 1 статті 85 Конституції України, в тому числі, визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики.
Конституція України не передбачає пріоритетності застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Відсутній також закон, який би регулював питання подолання колізій норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Як зазначав Конституційний Суд України в пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року (справа про набуття чинності Конституцією України) конкретна сфера суспільних відносин не може бути врегульована водночас одно предметними нормативними актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному.
Стосовно розрахунку недоплаченої допомоги за 2009 рік суд зазначає наступне.
Ст. 58 Закону України «Про державний Бюджет України на 2008 рік» встановлений був прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01.04.2008 року по 30.06.2008 року - 481 грн., з 01.07.2008 року по 30.09.2008 року – 482 грн., з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року – 498 грн.
На підставі Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесені зміни:
щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пунктів 20-22, розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
У подальшому у 2009 році жодного нормативного акту стосовно щорічної виплати інвалідам війни до 5 травня не приймалося.
Статтею 54 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2009 р.» встановлено, що прожитковий мінімум у 2009 р. на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто у сумі 498 грн.
Таким чином, за 2009 рік на користь позивача підлягає стягненню недоплачена сума допомоги у розмірі 2 150 грн. (498 грн. х 5) при нарахуванні щорічної разової допомоги управління праці та соціального захисту населення Старобільської державної адміністрації повинен був виходити із зазначеної суми прожиткового мінімуму. Крім того, враховуючи, що позивач за 2009 рік отримав допомогу в розмірі 340 грн., ним не одержано надбавку у розмірі 2 490 грн. – 340 грн. = 2 150 грн., а тому суд задовольняє позов в повному обсязі.
Питання щодо судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх оплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 99-100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”,
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Старобільської державної адміністрації про визнання дій незаконними, зобов’язання виплатити суму недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня за 2009 рік у розмірі 2 150 грн. задовольнити.
Визнати незаконними бездіяльності управління праці та соціального захисту населення Старобільської державної адміністрації щодо не до нарахованої та не виплаченої ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік.
Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Старобільської державної адміністрації до нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2009 рік у розмірі 2 150 грн.
Постанова може бути оскаржена у апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Старобільський районний суд Луганської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанову складено та підписано 11 березня 2010 року.
Суддя О. О.Пелих