Номер справи 220/993/21

Номер провадження № 2/220/373/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       23 вересня 2021 року смт. Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді                -        Яненко Г.М.,

при секретарі

судового засідання                -        Демішеві А.О.,

розглянувши матеріали справи за позовом заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Донецькій області, третя особа на стороні позивача Комарська сільська рада Великоновосілківського району Донецької області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення кримінального правопорушення (злочину), -

ВСТАНОВИВ:

14.06.2021 року заступник керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області звернувся в суд із позовом в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Донецькій області, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення кримінального правопорушення (злочину).

Вимоги позивача мотивовано тим, що вироками Великоновосілківського районного суду Донецької області від 27.01.2021 року та 11.12.2020 р. встановлено факт вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кримінального правопорушення, а саме в наслідок незаконної порубки 2 (двох) дерев породи «Дуб» відповідачами було завдано істотної шкоди навколишньому природному середовищу в сумі 25603,41 грн., яка в позасудовому порядку не відшкодована.

В судове засідання сторони не з`явилися без пояснення причин, хоча судом належно повідомлялися про дату та час розгляду справи.

Неявка сторін в даному випадку не перешкоджає розгляду справи по суті у відсутність сторін.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено.

Вироками Великоновосілківського районного суду Донецької області від 27.01.2021 року та 11.12.2020 р. затверджено угоди про визнання винуватості між прокурором і ОСОБА_1 та прокурором і ОСОБА_2 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України та засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України, тобто звільнено від відбування покаранням з призначенням іспитового строку .

За змістом вироків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в лісосмузі, розташованій на околиці с. Бурлацьке, Великоновосілківського району Донецької області, що належить до земель сільськогосподарського призначення у категорії несільськогосподарських угідь та відносяться до категорії захисних лісів, які відповідно до ст. 4 Лісового кодексу України віднесені до лісового фонду, як захисні насадження лінійного типу, площа яких становить не менше 0,1 га., зрізали 2 сироростучих дерева породи «Дуб», чим здійснили незаконну порубку вищевказаних дерев.

Відповідно до розрахунку Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області, здійсненого згідно з постановою Кабінету міністрів України № 665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спричинено матеріальний збиток державі на загальну суму 25603,41 грн. (двадцять п`ять тисяч шістсот три гривні 41 копійка).

Вироки не оскаржені та не скасовані, відтак набрали законної сили.

До постановлення вироків та під час розгляду кримінального провадження цивільний позов не заявлявся, в добровільному порядку шкода не відшкодована, що стало підставою для звернення прокурора з відповідним позовом.

Дослідивши обставини справи, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову, з огляду на таке.

Згідно з ч. ч. 1, 3, 7 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого. Цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Згідно з вимогами ст. ст. 66, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до вимог п. «д» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» громадяни України зобов`язані компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

Положеннями ч.ч. 4, 5 ст. 68, ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними діями відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1190 Цивільного кодексу України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Частиною 6 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 246 КК України кримінальна відповідальність настає за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду, вчинену за попередньою змовою групою осіб.

Згідно з приміткою до ст. 246 КК України, істотною шкодою вважається така шкода, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Цей показник є визначальним для визначення порогів кримінальної відповідальності за ст. 169.1.1 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України позови про відшкодування шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, або за місцем завдання шкоди.

Статтею 60 Закону України «Про охорону природного навколишнього середовища» визначено, що полезахисні лісові смуги підлягають особливій охороні як природні комплекси, що мають велику екологічну цінність для збереження сприятливої екологічної обстановки, попередження та стабілізації негативних природних явищ.

Статтею 4 Лісового кодексу України встановлено, що до лісового фонду відносяться лісові ділянки, а також захисні насадження лінійного типу у випадку, коли площа цих насаджень становить не менше 0,1 га (10 соток). Якщо площа лісової смуги менше 0,1 га вона може трактуватися як група дерев, чагарників на сільськогосподарських угіддях і розглядатися як окремий специфічний об`єкт на землях сільськогосподарського призначення.

Стаття 39 Лісового кодексу України розподіляє ліси за екологічним і соціально-економічним значенням встановлює категорії лісів. Зокрема, полезахисні лісові смуги відносяться до категорії захисних лісів, які виконують водоохоронні, ґрунтозахисні та інші захисні функції.

Згідно зі ст. 95 Лісового кодексу України громадський контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища, повноваження яких визначаються положенням, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері навколишнього природного середовища.

Нормативи, за якими виділяються особливо захисні лісові ділянки, встановлюються у відповідності до Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 733 від 16.05.2007 року. Згідно з пунктом 7 цієї Постанови до категорії захисних лісів відносяться лісові ділянки, що виконують функцію захисту навколишнього природного середовища та інженерних об`єктів від негативного впливу природних та антропогенних факторів, зокрема: 1) лісові насадження лінійного типу (полезахисні лісові смуги, державні захисні лісові смуги, лісові смуги уздовж забудованих територій населених пунктів).

Згідно зі ст. 22 Земельного кодексу України, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, належать до земель сільськогосподарського призначення у категорії несільськогосподарських угідь.

З огляду на зазначені норми лісосмуга, розташована на околиці с. Бурлацьке, Великоновосілківського району Донецької області, де відповідачами здійснена незаконна вирубка дерев, належить до земель сільськогосподарського призначення у категорії несільськогосподарських угідь та відносяться до категорії захисних лісів, які в свою чергу статтею 4 Лісового кодексу України віднесені до лісового фонду як захисні насадження лінійного типу площа яких становить не менше 0,1 га.

Як зазначено вище вироки суду не оскаржені та не скасовані, набрали законної сили, суму збитків визначено та належно підтверджено. При складанні угод, в присутності захисника, про визнання винуватості дотримано всіх істотних умов складання угоди.

Шкода, спричинена відповідачами, не відшкодована, що в свою чергу негативно впливає на здійснення Державною екологічною інспекцією у Донецькій області політики, направленої на охорону навколишнього природного середовища.

Згідно з п. 1 Положення про державну екологічну інспекцію, затвердженого Указом Президента України № 454/2011 від 13.04.2011, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується ікоординується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України. Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади.

Основними завданнями Держекоінспекції України згідно з п. 3 вказаного Положення є реалізація державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів.

Державна екологічна інспекція у Донецькій області згідно з вимогами Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року № 230, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2020 р. за № 350/34633, є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується. Основними завданнями Державної екологічної інспекції в області є реалізація повноважень Держекоінспекції України у межах відповідної території.

Відповідно до п 9 зазначеного Положення, Державна екологічна інспекція пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

За змістом позову, саме на прокурора покладено необхідність захисту інтересів держави у зв`язку з невжиттям заходів щодо відшкодування завданої шкоди компетентним органом державної влади, в даному випадку Державною екологічною інспекцією у Донецькій області, сам факт невжиття заходів уповноваженим компетентним органом свідчить про наявність відповідних підстав для звернення до суду саме прокурором, вказана правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду у судовій справі № 903/129/18 від 15.10.2019.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верхового Суду, що викладена у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора не обгрунтованим.

Відтак, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що у даному випадку наявні підстави для представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Донецькій області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки лісу.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Відповідно до вимог ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», частина грошових стягнень за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища спрямовується до спеціально створених фондів охорони навколишнього природного середовища у відповідних місцевих бюджетах за місцем заподіяння екологічної шкоди.

Згідно довідки Державної екологічної інспекції у Донецькій області, розрахунку шкоди заподіяної лісу в результаті вчинення злочину та інших документів, долучених до матеріалів справи, місцем вирубки відповідачами дерев є лісосмуга в межах території с. Бурлацьке, Великоновосілківського району Донецької області, тому місцевий орган самоврядування, Комарську сільську раду Великоновосілківського району Донецької області було, відповідно до норм п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України залучено позивачем до розгляду справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача.

За змістом п. 6 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як зазначалось вище, факт вчинення кримінального правопорушення, місце вчинення, розмір шкоди, особи винних, їх вина в даному випадку є складом злочину, що встановлені вироками суду які набрали законної сили і є обов`язковими для суду, який розглядає справу про правові наслідки дій осіб, стосовно яких ухвалено вирок, і не доводяться знову.

З врахуванням наведеного, суд беззаперечно встановив правомірність та обґрунтованість звернення з даним позовом, що надає підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідачів підлягає до стягнення сума судового збору, яка б мала бути сплачена за звернення до суду з даним позовом.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10- 12, 13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Комарської сільської ради (отримувач коштів Донецьке ГУК/Комарська СТГ/24062100, ЄДРПОУ 04342424, UA678999980333199331000005664) 25603,41 грн. (двадцять п`ять тисяч шістсот три гривні 41 копійка) шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення кримінального правопорушення (злочину).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) в дохід держбюджету 454 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) в дохід держбюджету 454 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строки, протягом якого розглядалася заява, не включаються до строків на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення 30 денного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення до Донецького апеляційного суду через суд першої інстанції.

Суддя                                                                Г.М. Яненко