Комінтернівський районий суд м.Харкова 

Номер провадження № 1-кп/641/70/2021 Справа № 641/7298/17  

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2021 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого             судді     ОСОБА_1 ,

за участю секретаря         ОСОБА_2 ,

за участі прокурора         ОСОБА_3 ,

захисника                 ОСОБА_4 ,

обвинуваченого             ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Харкові матеріаликримінального провадження,за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова знаходиться вказанекримінальне провадження.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харковавід 04.08.2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюна строк до 02.10.2021 року.

20.09.2021 року до суду прокурором ОСОБА_3 було надано клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , посилаючись на наявність ризиків передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити свою злочинну діяльність, оскільки він неодноразово судимий, обвинувачується у злочині за яким йому загрожує покарання від семи до п`ятнадцяти років позбавлення волі, та може переховуватися від суду, чим перешкоджати розгляду кримінального провадження. 

Прокурор  ОСОБА_3  в судовому засіданні підтримала клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні проти клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, та вважав можливим обрати обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. 

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечував, та підтримав думку захисника. 

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в рамках заявленого клопотання, приходить до наступного висновку.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Частиною 2 ст.29КонституціїУкраїни передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Відповідно до Закону України від 13.04.2020 року «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу ХІ «Перехідні положення «Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності  іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передана для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Оскільки на території України встановлено карантин і суддя ОСОБА_6 перебуває на лікарняному, беручи до уваги, що до закінчення строків тримання обвинуваченого колегіально розглянути клопотання про продовження або зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою неможливо, суд дійшов висновку про необхідність вирішення питання щодо продовження строку тримання обвинуваченого під вартою головуючим по справі одноособово.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Дослідивши матеріаликримінального провадженняв рамкахзаявленого клопотання, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити.

Суд, враховуючи характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, свідчить про підвищену суспільну небезпеку, оскільки ОСОБА_5 звинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини в справах «Летельє проти Франції», «І. А. проти Франції»,зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

При розгляді питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд враховує наявність ризиків, передбачених пунктами 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, а також тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 в разі визнанняйого винуватим в кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується. Крім того, суд враховує суспільну небезпечність інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Судом враховано аргументи, які наводилися захисником обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 у їх клопотаннях, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по справі.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що на даний час відсутні підстави вважати, що запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому є необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.

Крім того, суд вважає, що згідно вимог ст.178 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим в кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, а також з огляду на те, що на даний час не відпали ризики, передбаченіст.177 КПК України, які були встановлені під час обрання обвинуваченомузапобіжногозаходу у виді тримання під вартою, суд, оцінивши в сукупності всі вище перелічені обставини, приходить до висновку,щона цей час не має підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , а тому є необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.

Разом з тим, виходячи з принципів, закріплених в ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, суд, продовжуючи ОСОБА_5 раніше обраний запобіжний захід, вважає за необхідне періодично, але не рідше, ніж раз на два місяці переглядати питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою. 

Керуючись ст. ст. 314-316, 369 КПК України, суд 

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту  залишити без задоволення.

Клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова  ОСОБА_3  задовольнити. 

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без зміни - у вигляді тримання під вартою, продовживши строк цього запобіжного заходу до 20 листопада 2021 року.

Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду на протязі семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому ухвали суду. 

   Суддя-           ОСОБА_1