Справа № 2-1541/2010 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.10.2010 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області
в складі:
Головуючої — судді Кавун Т.В.
при секретарі Касьян З.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Мала Виска Кіровоградської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області
про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,-
ВСТАНОВИВ:
27.08.2010 року позивач звернувсядо суду з вказаним адміністративним позовом, посилаючись на те, що відповідно до Закону України " Про соціальний захист дітей війни" він являється особою, що має статус " дитини війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Відповідач з 01.01.2010 року, не виплачував надбавку в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Просить поновити пропущений строк для звернення до суду, визнати неправомірною бездіяльність управління, зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області нарахувати недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2010 року по день винесення рішення.
Позивач в судове засідання не з"явився, надіслав заяву в якій просить справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача в судовому засіданні не з”явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд, приходить до висновку про задоволення позову частково з наступних підстав.
Відповідно до статті 1 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" позивач являється особою, якій на момент закінчення (2 вересня 1945 року) другої світової війни було менше 18 років, отже вона має статус " дитини війни".
Відповідно до статті 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Згідно ст. 7 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
Пунктом 17 статті 77 Закону України " Про державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року № 3235-ІУ, дію статті 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" зупинено на 2006 рік.
Законом України " Про внесення змін до Закону України " Про державний бюджет України на 2006 рік" від 19.01.2006 року № 3367- IV п.17 статті 77 вказаного Закону виключено, а статтю 110 цього Закону викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів відповідних нормативно — правових актів не видавалось і положення статті 110 Закону України “ Про державний бюджет України на 2007 рік” в зазначеній частині не реалізовані.
Положення Закону України " Про державний бюджет України на 2006 рік" рішеннями Конституційного Суду України неконституційними не визнавалися.
Таким чином, у 2006 році позивач не мав правових підстав для нарахування йому підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни, відповідно Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області не зобов”язане було здійснювати відповідне підвищення пенсії, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Пунктом 12 статті 71 Закону України " Про державний бюджет на 2007 рік" з урахуванням ст. 111 було зупинено дію статті 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" № 2195-1 V від 18.11.2004 року та встановлено виплати на 2007 рік в розмірі 10 % мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду № 6-р п/2007 від 09.07.2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України " Про державний бюджет України на 2007 рік" було визнано такими, що не відповідають Конституції України, тобто визнані неконституційними. Згідно ч.2 ст.152 Конституції України, відповідно до якої Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення зворотної дії в часі не має.
Пунктом 41 розділу 2 Закону України " Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було внесено зміни до статті 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" і викладено в такій редакції - " дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни." Однак рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 1-28/2008 п.41 розділу 2 Закону України " Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України " було визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до ч.2 ст. 99, ч.1 ст. 100 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявоюособи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Позивачем не надано доказів правомірності пропуску строку звернення до суду, тому позовні вимоги в частині нарахування та виплати щомісячної надбавки за період з 01.01.2010 року по 27.02.2010 року задоволенню не підлягають.
Судом встановлено, що з 01.01.2008 року позивачу підвищено пенсію на 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі ст.6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни” в редакції від 28.12.2007 року. З 22.05.2008 року, на підставі рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 перерахунок пенсії з урахуванням ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни”, в редакції від 18.11.2004 року, позивачу Управлінням Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області не проводилось.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.
В Конституції України визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін чинних законів не може бути звужений.
При прийнятті законів про Державний бюджет України систематично зупиняється дія інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, які є складовою конституційного права громадян на соціальний захист і достатній рівень життя кожного.
Зупинення дії законів є способом тимчасового припинення їх дії в часі та / або за колом осіб і має здійснюватися відповідно до вимог Конституції України.
Законом про державний бюджет України припиняється на певний строк правове регулювання відносин у сфері соціального захисту, зупиняється дія механізму реалізації конституційних соціально — економічних прав громадян, що призводить до обмеження права на соціальний захист.
Відповідно до статті 64 Конституції України лише в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень, та визначено ряд прав і свобод, які не можуть бути обмежені за жодних обставин.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 5-р п/2002 від 20.03.2002 року, як вбачається зі змісту положень Конституції України та Бюджетного Кодексу, закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Отже, зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій , внесення змін до інших законів України , встановлення іншого правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає Конституції України.
Таким чином, Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/ або будь — яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Відповідно до чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами передбаченими частиною першою статті 28 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно — правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір немає.
Враховуючи норми Закону України " Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та положення статті 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни", якою встановлено право особи зі статусом " дитина війни" на отримання щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, суд вважає, що відповідач зобов"язаний призначити, нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком виходячи із встановленого мінімального розміру пенсії за віком починаючи з лютого місяця 2010 року.
Початок терміну дії положень рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, приймаючи до уваги абзац другий пункту другого мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 1 -рп/99 від 9 лютого 1999 року, яким визначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно — правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Враховуючи те, що позивач є дитиною війни, вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе і право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.
Посилання відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством, не приймається судом до уваги, оскільки ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. З огляду на викладене, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.
Крім того, незважаючи на компетенцію деяких органів влади по наданню обов'язкових роз'яснень щодо виконання вимог законодавства, наявність чи відсутність будь-яких відомчих чи міжвідомчих роз'яснень, інструкцій та розпоряджень щодо механізму виконання норм Закону України не може бути підставою для невиконання цих норм, якщо це тягне за собою порушення прав та законних інтересів громадян України.
Відповідно до п.1, п.З, п.15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.
Відповідно до ч. 2. ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зважаючи на те, що суд не вправі виконувати функції суб'єкта владних повноважень, покладені на нього законом, та питання щодо здійснення перерахунку пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, суд визнав необхідним захистити права позивача шляхом зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області, здійснити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії позивачу починаючи з лютого місяця 2010 року подень винесення рішення, відповідно до ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни" та здійснити її виплату, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні ним документально підтверджені судові витрати на його користь.
Керуючись ст.ст. 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, —
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовільнити частково.
Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, порушених у період з 27.02.2010 року.
Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області здійснити переахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого статтею 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 27.02.2010 по 08.10.2010 року, з відрахуванням здійснених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Відшкодувати ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп. з Державного бюджету України через Головне управління держказначейства в Кіровоградській області.
Постанова може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Маловисківського районного суду Кіровоградської області апеляційної скарги на постанову суду протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст мотивувальної постанови виготовлено 13.10.2010 року
Головуюча