СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/1103/20

Провадження № 2/306/60/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2021 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Уліганинця П.І

за участю секретаря судового засідання Пецко Ж.М.

представника позивача Артимича М.М.

представника відповідача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява цивільну справу за позовом представника позивача ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» - Артимича Миколи Михайловича до ОСОБА_2 та Приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіна Дениса Володимировича, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про поновлення первинних записів про іпотеку і обтяження прав та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що між АТ АБ «УКРГАЗБАНК», правонаступником якого є ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір з унесеними змінами, відповідно до умов якого останньому надано кредит у розмірі 1030000 доларів США. Згаданий договір забезпечений укладеним між сторонами договором іпотеки, за яким, майновим поручителем ОСОБА_2 передане в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно.

У зв`язку з невиконанням відповідачем договірних кредитних зобов`язань, позивачем як іпотекодержателем, 10.09.2016 року задоволено свої вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки на рахунок виконання основного зобов`язання. Того ж дня, приватним нотаріусом відомості про іпотеку на об`єкти нерухомого майна вилучено з Державного реєстру іпотек та знято заборону на їх відчуження. Позаяк, чинним рішенням Свалявського районного суду від 21.04.2017 року скасовано реєстрацію речового права, права власності на зареєстроване за позивачем нерухоме майно: готельний комплекс у АДРЕСА_1 із земельною ділянкою наданої для підприємницької діяльності (для обслуговування готельного комплексу за вищевказаною адресою) позивачем, 30.08.2017 року, відповідно до ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно Ужгородської міської ради було подано заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій щодо вищевказаних об`єктів нерухомого майна. Зазначив, що 04.09.2017 року, співвідповідачем - приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д.В. недотримано вимог Закону і за наявності внесених до державного реєстру заяв Банку про тимчасову заборону вчинення реєстраційних дій і внесено відповідні записи до державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації речового права, права власності на вищезгадане нерухоме майно за Банком та поновлено право власності на таке за ОСОБА_2 . Вважає, що іпотека є дійсною з моменту внесення первинного запису про неї у Державному реєстрі іпотек, договір іпотеки залишається чинним, унаслідок чого ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" і надалі є іпотекодержателем вищевказаного нерухомого майна.

Просить суд поновити первинні записи про іпотеку нерухомого майна, відповідно договору іпотеки від 27.05.2008 року, укладеного між АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_2 : земельної ділянки, площею 0,2291 га, кадастровий номер: 2124084401:04:002:0169, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та готельного комплексу за згаданою адресою, зобов`язавши приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Кішкіна Д. В. внести запис про їх поновлення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позові та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача - ОСОБА_6 , як у судовому засіданні так і у поданому відзиві щодо задоволення позову заперечив, так як вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, який не передбачений Законом і, також, неправильно зазначено суб`єктний склад сторін, оскільки власниками вищезгаданого нерухомого майна є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які, на думку представника і повинні бути відповідачами у даній справі.

Ухвалою Свалявського районного суду від 08.04.2021 року, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог залучено ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 207).

Ухвалою Свалявського районного суду від 16.06.2021 року, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог залучено ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 244-245).

Приватний нотаріус Кішкін Д.В. (співвідповідач у справі) у поданому його представником відзиві щодо задоволення позову заперечив, зазначивши, що вчинені ним дії у згаданій справі відповідають вимогам ЗУ "Про іпотеку" та ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Окрім того, вважає , що державний реєстратор не є належним відповідачем у даній справі, позаяк його діями права третіх осіб не порушуються, з огляду на правомірність прийнятих ним рішень. Просив розгляд справи проводити за його відсутності (т. 1 а.с. 92-99, 192).

Третя особа ОСОБА_3 у поданих письмових поясненнях щодо задоволення позову заперечив, погодився з доводами, викладених у відзивах відповідача та співвідповідача, також вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту прав та неправильно зазначено суб`єктний склад сторін, оскільки він є власником земельної ділянки, а метою позивача, на його думку, є втручання у володіння його майна (т. 1 а.с. 222-227).

Третя особа ОСОБА_4 надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, щодо задоволення позовних вимог заперечив (т. 2 а.с. 28).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Між позивачем та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №43/08МК від 27.05.2008 року з наступними змінами згідно яким останньому надано кредит у розмірі 1030000 доларів США (т. 1 а.с. 16).

Згаданий договір забезпечений укладеним між сторонами договором іпотеки з внесеними змінами, за яким, майновим поручителем ОСОБА_2 передане в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме земельну ділянку, площею 0,2291 га, кадастровий номер: 2124084401:04:002:0169, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та готельний комплекс за згаданою адресою (т. 1 а.с. 17-25).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, 10.09.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л.Д. проведено реєстрацію речового права, права власності за ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" на належне ОСОБА_2 вищезгадане нерухоме майно та відомості про іпотеку на вказані об`єкти нерухомого майна вилучені та виключені записи про їх заборону (т. 1 а.с. 35-36).

Чинним рішенням Свалявського районного суду від 21.04.2017 року, яке набуло законної сили 17.08.2017 року, вищезгадані дії приватного нотаріуса Прокудіної Л.Д. - скасовані (т. 1 а.с. 29-34).

Позивачем, 30.08.2017 року подано заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій щодо даного майна (т. 1 а.с. 38-39).

Співвідповідачем - приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д.В., 07.09.2017 року шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ОСОБА_2 поновлено право власності на земельну ділянку та готельний комплекс у АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 40).

Право власності на дану земельну ділянку, площею 0,2291 га, кадастровий номер: 2124084401:04:002:0169, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 41).

Відповідно до укладеного договору іпотеки від 11.09.2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , останньому, в рахунок виконання умов договору позики, передано належний ОСОБА_2 готельний комплекс за адресою АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 40 (на звороті).

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Частиною 3 ст. 12 ЗУ "Про іпотеку", встановлено, що правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

За ст. 17 вказаного Закону, іпотека припиняється ..., зокрема у разі набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

За правовим змістом наведених норм Закону, за відсутності обтяжень іпотекою вищезгаданого нерухомого майна, з урахуванням чинного рішення Свалявського районного суду від 21.04.2017 року не вимагається необхідність отримання, у даному випадку від позивача, згоди на державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно за ОСОБА_2 .

Наведене, на думку суду, свідчить про те, що державним реєстратором правомірно прийнято рішення про державну реєстрацію (поновлення права ОСОБА_2 на земельну ділянку та готельний комплекс за адресою АДРЕСА_1 ).

За роз`ясненнями Великої Палати Верховного суду, викладеними у постанові від 13.06.2018 року, по справі № 361/4307/16-ц, державний реєстратор не може вважатися таким, що порушує права третіх осіб, якщо правомірно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і вносить запис про таку реєстрацію на підставі чинного та не скасованого рішення відповідного суб`єкта, який здійснює публічно-владні управлінські функції.

З огляду на вказане державний реєстратор і орган державної реєстрації не можуть бути належними відповідачами за позовними вимогами про скасування рішення про державну реєстрацію прав чи скасування запису про проведену державну реєстрацію прав, якщо такі вимоги є похідними від вимоги про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого державна реєстрація була проведена.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного суду викладених у постанові від 17.04.2018 року, у справі №523/9076/16-ц, пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Статтею 51 ЦПК України визначено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

За встановлених у справі обставин, суд дійшов переконання, що на момент пред`явлення позову позивачу було відомо, що власником земельної ділянки в АДРЕСА_1 , яка є предметом позову є ОСОБА_3 . Однак, клопотання про залучення ОСОБА_3 у якості співвідповідача позивач не заявляв.

За приписами ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Право визначення предмету позову належить лише позивачу, який обирає правомірний та ефективний спосіб захисту прав та інтересів.

Способи захисту цивільних прав та інтересів, за загальним правилом, визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Положення ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачають право на ефективний спосіб захисту прав, що означає, що особа має право пред`явити в суді вимогу про захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Велика Палата ВС у постанові від 15.06.2021року, по справі №922/2416/17, зазначила, що виключення на підставі судового рішення відомостей про право іпотеки з Державного реєстру іпотек не може впливати на чинність іпотеки, оскільки така підстава припинення іпотеки не передбачена законом. У такому випадку скасування судового рішення, яке стало підставою для внесення до Державного реєстру іпотек запису про припинення іпотеки не відновлює дію останньої, оскільки іпотека є чинною незалежно від наявності таких відомостей у Державному реєстрі іпотек.

У випадку якщо позивач вважає, що іпотека є та залишалася чинною, належним способом захисту було б звернення позивача з вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна. Після набрання чинності рішенням суду у разі задоволення такого позову до відповідного державного реєстру має бути внесений запис про іпотекодержателя.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити, оскільки такий пред`явлений до неналежного співвідповідача і позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого права, яке останній вважає порушеним.

Керуючись ст. 12, 18, 81, 141, 258, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. 15-16 ЦК України, ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову представника позивача ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» - Артимича Миколи Михайловича до ОСОБА_2 та Приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіна Дениса Володимировича, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про поновлення первинних записів про іпотеку і обтяження прав та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Закарпатського апеляційного суду через Свалявський районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 21 вересня 2021 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ П.І.Уліганинець

16.09.2021 року