Дата документу 16.09.2021 Справа № 554/4064/17

Провадження № 2/554/278/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2021 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого - судді Савченко Л.І.,

при секретарі - Пащенко Д.С.

за участю представника позивача - ОСОБА_1 , представника відповідачів - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Гризунова Олександра Віталіївна, про зміну черговості спадкування,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , визначивши третіми особами приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Гризунову О.В., ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання спадкоємцем другої черги за законом, права на спадкування майна спадкодавця - його рідної сестри ОСОБА_7 у першій черзі, визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини.

В обґрунтування позову вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його рідна сестра ОСОБА_7 в Ізраїлі, в медичній клініці, де перебувала на лікуванні від раку. У зв`язку із її смертю відкрилася спадщина. Заповіту ОСОБА_7 не залишила. Спадкоємцями першої черги після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 були батько ОСОБА_8 та чоловік ОСОБА_4 . Він є спадкоємцем другої черги за законом після смерті сестри. Протягом останніх років свого життя ОСОБА_7 перебувала у тяжкому стані через хворобу на рак та проходила лікування у Ізраїльських клініках. В цей час він допоміг оформити їй документи на проживання, що дало змогу отримувати невеличку пенсію. Також він влаштував її на лікування у медичні центри « Іхілов » та « Реут », де вона отримувала належне лікування та цілодобовий догляд. В цей час він її відвідував, з власних коштів компенсував витрати лікарняної каси на придбання ліків та проведення медичних процедур. Також оплачував з власних коштів роботу медиків та авіаквитки на перельоти доглядальницям з Києва. Після смерті ОСОБА_11 разом із батьком організовував її поховання, всі фінансові витрати взяв на себе. Вказує, що так як не є громадянином України, не ознайомлений із чинним українським законодавством та не брав участі у розгляді цивільної справи № 554/3112/13-ц за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/8 частину спадкового майна, то не міг раніше скористатися правом, передбаченим ч.2 ст. 1259 ЦК України. Ознайомившись із рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 25.09.2014 року та ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 22.12.2014 року по справі № 554/6977/14, якими було встановлено факт його опікування протягом тривалого часу та надання матеріального забезпечення і допомоги його сестрі ОСОБА_12 , яка через хворобу перебувала у безпорадному стані, та приїхавши в Україну дізнався, що має право на спадщину в порядку ч.2 ст. 1259 ЦК України. З цього моменту у нього виникло право на частину спадщини після померлої сестри. Постановою нотаріуса йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки він не є спадкоємцем першої черги. З цих підстав звернувся до суду з позовом.

Ухвалою судді Октябрського районного суду м.Полтави Тімошенко Н.В. від 22 червня 2017 року відкрито провадження по справі (том 1 а.с.32).

Ухвалою судді Октябрського районного суду м.Полтави Тімошенко Н.В. від 19 лютого 2018 року задоволено заяву представника ОСОБА_13 про забезпечення позову (том 1 а.с.142).

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 04 червня 2019 року позов ОСОБА_3 залишено без задоволення (том 2 а.с.43-48).

Постановою Полтавського апеляційного суду від 09 вересня 2019 року рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 04 червня 2019 року залишено без змін (том 2 а.с.80-84).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2020 року рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 04 червня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 вересня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (том 2 а.с.129-133).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено суддю Савченко Л.І.

Ухвалою суді від 23 грудня 2020 року справу прийнято до провадження в порядку загального позовного провадження (том 3 а.с.3).

Від відповідача ОСОБА_4 до суду надійшов відзив на позов, в якому вказує, що доводи позивача в частині позовних вимог про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, а саме поважності причин пропуску вказаного строку, мають бездоказовий та надуманий характер. Наведені обставини, а саме необізнаність із законами України, проживання в іншій країні, стрес від смерті сестри, своя хвороба та робота, не являються об`єктивно непереборними та істотними труднощами, що могли б перешкодити йому звернутися до нотаріуса із заявою. Також вважає, що підстави для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини відсутні, так як позивачем не було надано суду доказів досудового врегулювання спору та не надано відмови нотаріуса за місцем відкриття спадщини з підстав пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини. Також вважає безпідставними і позовні вимоги про зміну черговості спадкування, оскільки в матеріалах справи відсутні докази обставин, що тільки позивач тривалий час опікувався ОСОБА_7 під час її лікування в державні Ізраїль. Встановлено, що у 2009 році ОСОБА_7 перенесла операцію у зв`язку з онкозахворюванням, ще проживаючи в м.Полтаві. 15.12.2010 року була госпіталізована в медичний центр «Іхілов» (м.Тель-Авів, Ізраїль), де перебувала до 25.03.2011 року та повторно госпіталізована у цей медичний заклад 11.07.2011 року та саме з цієї дати перебувала у безпорадному стані. Доказів перебування у безпорадному стані до 11.07.2011 року ОСОБА_7 не надано. Період перебування у безпорадному стані з 11.07.2011 року по 18.01.2012 року являється не значним. Крім позивача, він також надавав матеріальну допомогу та догляд ОСОБА_7 , в період лікування відвідував її в м.Тель-Авів вісім разів. Позивач не надав суду доказів, що саме його допомога була визначальною для ОСОБА_7 . Тривалість перебування у безпорадному стані також має істотне значення для зміни черговості спадкування. Крім того, позивачем не вживалося заходів щодо досудового врегулювання спору. Також заявив про пропуск строку позовної давності, оскільки позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини 18 травня 2017 року, а тому ним пропущений значний строк для подання заяви про прийняття спадщини (на п`ять років), яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини сплив 18 липня 2012 року. Подання позову про зміну черговості спадкування було здійснено поза межами трирічного строку позовної давності, передбаченого ст. 257 ЦК України, що є підставою для відмову у позові (том 3 а.с.19-25).

Також відповідачем ОСОБА_4 подано окрему заяву про застосування строків позовної давності з аналогічних підстав (том 3 а.с.26-27).

Від представника відповідача ОСОБА_14 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій вказав, що позивач на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем, а тому вважається таким, що прийняв спадщину за умови, що його буде визнано таким, що прийняв спадщину після його рідної сестри ОСОБА_7 . Твердження відповідача, що з висновками Верховного Суду не можна погодитися, прямо суперечать ч.5 ст. 411 ЦПК України, в якій вказано, що висновки суду касаційної інстанції є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанції та не можуть оспорюватися сторонами. Позивач зазначає, що ОСОБА_7 перебувала у безпорадності стані з 11 липня 2011 року, тоді як ця обставина не відповідає дійсності та висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду, згідно якого вона перебувала у безпорадному стані до 11.07.2011 року. Вказаний строк є достатнім з точки зору надання допомоги при безпорадному стані. Відповідач не враховує, що ОСОБА_12 перебувала на лікуванні в МЦ «Іхілов» протягом останніх 13 місяців свого життя, як на стаціонарному, так і без стаціонарного лікування. Крім того вказує, що відповідач у відзиві сам визнає, що позивачем надавалася допомога спадкодавцю, який перебував у безпорадному стані, проте не наводить доказів, що він також надавав допомогу спадкодавцю. Відповідач вказує, що ОСОБА_7 отримувала сама пенсію, однак ні її розміру, ні коли почали здійснюватися виплати не вказує. Відповідач не наводить жодних доказів понесених ним витрат на лікування та догляд дружини, а посилання на досудове врегулювання спору є недоречним. Враховуючи, що позивач вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то заява про застосування строків позовної давності не повинна враховуватися судом (том 3 а.с.46-50).

Ухвалою суду від 12 квітня 2021 року у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про витребування доказів - відмовлено (том 3 а.с.66).

Від відповідача ОСОБА_4 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що представником не наведено спростування безпідставності звернення з позовною заявою до суду з позовом. Також позивач звернувся з позовом до суду без підтвердження письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, тому відкриття провадження по справі відбулося передчасно. Також пропуск строку для прийняття спадщини без поважних причин не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права (том 3 а.с.72-74).

Ухвалою суду від 26 травня 2021 року поновлено строк для подання відповіді на відзив та прийнято до розгляду відповідь на відзив представника позивача, залучено до участі у справі в якості співвідповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (том 3 а.с.96-97).

У підготовчому засіданні представник позивача ОСОБА_1 подав заяву про відмову від позову в частині позовних вимог про визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини, оскільки ОСОБА_3 та спадкодавець ОСОБА_7 на час відкриття спадщини постійно проживали разом за однією адресою, а тому вважається таким, що прийняв спадщину. В іншій частині позовних вимог позов підтримує та прохає задовольнити (том 3 а.с.123-130).

Від представника відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - ОСОБА_2 до суду надійшли заяви про застосування строків позовної давності, посилаючись на те, що позов пред`явлено до суду 19 травня 2017 року, тоді як з часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 минуло 5 років, тобто більше ніж три роки, передбачені ч.3 ст. 267 ЦК України (том 3 а.с.167-168).

Ухвалою суду від 09 липня 2021 року провадження по справі в частині позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини закрито, у зв`язку із відмовою від позову в цій частині, закрито підготовче провадження по справі.

У судове засідання позивач ОСОБА_3 не з`явився, уповноважив представляти свої інтереси представника ОСОБА_15 , який у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, з підстав зазначених у позові та заяві про відмову від частини позовних вимог.

Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилися, уповноважили представляти свої інтереси представника ОСОБА_2 , який у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив, а також прохав застосувати строки позовної давності.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Гризунова О.В. у судове засідання не з`явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі (том 3 а.с.197).

Заслухавши учасників справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 .

18 лютого 2012 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гризуновою О.В. заведено спадкову справу № 3/2012 на майно помелої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 .

Спадкоємцями за законом на майно останньої, які прийняли спадщину шляхом подачі заяви про прийняття спадщини, є чоловік померлої ОСОБА_4 , сини померлої ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , батько померлої ОСОБА_16 , якого рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 25 вересня 2014 року у справі № 554/6977/14-ц було усунуто від права на спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 його рідної сестри ОСОБА_7 .

Позивач ОСОБА_8 є рідним братом померлої ОСОБА_7 , що встановлено рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 25 вересня 2014 року у справі № 554/6977/14-ц та не заперечується сторонами, а тому відповідно до ст. 82 ЦПК України не потребує доказування.

17 травня 2017 року ОСОБА_3 звернувся з проханням прийняти заяву про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 його рідної сестри ОСОБА_7 . Однак постановою приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Гризуновою О.В. від 18 травня 2017 року йому відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини, оскільки він не є спадкоємцем першої черги (том 1 а.с.20).

Відповідно до ч.2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Тлумачення вказаної норми права дає підстави дійти висновку, що зміна черговості одержання права на спадкування можлива за наявності таких обставин: 1) спадкодавцю надавалася матеріальна або інша допомога з боку спадкоємця; 2) така допомога надавалася протягом тривалого часу; 3) безпорадний стан самого спадкодавця; 4) фізична особа відноситься до кола спадкоємців за законом. Ці умови розширеному тлумаченню не підлягають.

Матеріальна допомога - це не лише надання засобів для існування, а й оплата комунальних послуг, ліків придбання необхідних особистих речей для хворого тощо.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Тобто безпорадність пов`язана саме із станом здоров`я спадкодавця.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 , у зв`язку із онкозахворюванням, у 2009 році перенесла операцію, 15 грудня 2010 року ОСОБА_7 була госпіталізована у медичний центр «Іхілов» (м. Тель-Авів, держава Ізраїль), де перебувала до 25 березня 2011 року, та повторно була госпіталізована у цей медичний заклад 11 липня 2011 року

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 25 вересня 2014 року у справі № 554/6977/14-ц, що набрало законної сили, яким за позовом ОСОБА_4 було усунено від права на спадкування батька померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на підставі частини п`ятої статті 1224 ЦК України, встановлено, що з показів свідків вбачається, що саме ОСОБА_3 надавав допомогу, піклувався та дбав про сестру, яка у період з 11 липня 2011 року і до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувала у безпорадному стані, що було зумовлено тяжкою хворобою, внаслідок чого остання не могла самостійно забезпечити умови свого життя, потребувала стороннього догляду, допомоги і лікування ( том 1 а.с.8-12).

Також встановлено, що ОСОБА_3 проживав в Ізраїлі в одній квартирі із ОСОБА_7 під час її лікування та під час хвороби останньої, що слідує із Витягів із Реєстру реєстрації населення (том 3 а.с.131-144).

ОСОБА_3 піклувався своєю сестрою, забезпечував її всім необхідним, супроводжував на процедури та на лікування в лікарні «Хадаса» в м.Єрусалим, проводив з нею час під час госпіталізації в лікарні «Іхілов» в м.Тель-Авів, ніс витрати, як медичні, так і на ведення домашнього господарства, що слідує із показів свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , пояснень ОСОБА_3 по заяві ОСОБА_8 (том 1 а.с.157, 158-159, 162-164, 171-174), документації на придбання медичного обладнання (том 1 а.с.166-169).

Із довіреності виданої ОСОБА_25 від 13.01.2012 року слідує, що саме брата ОСОБА_3 вона уповноважила бути її довіреною особою щодо здійснення фінансових операцій із її рахунками, отримувати замість неї всю інформацію із державних установ в межах Ізраїлю та за кордоном, включаючи медичні установи (том 1 а.с.150).

З декларації про поховання померлого за плату та квитанції на придбання надгробного каменю вбачається, що поховання ОСОБА_26 здійснював її брат ОСОБА_3 (том 1 а.с.152-153, 155, 176, 178).

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 25 вересня 2014 року у справі № 554/6977/14-ц, яке набрало законної сили, встановлені обставини, які не потребують доказування у даній справі згідно ч.4 ст. 82 ЦПК України, зокрема, що згідно Виписного епікризу зазначено ОСОБА_7 поступила до центру на реабілітаційне лікування у зв`язку з проблемами повсякденного обслуговування з підозрою на плевральну коллекцію та спонтанний пневмоторакс. При загальному огляді виявлено порушення чутливості нижніх кінцівок. В графі функціональний статус зазначено: пересувається в інвалідному виску на невелику відстань; постійно отримує кисень через спеціальну маску; можлива лікувальна хода з ходунками під безпосереднім наглядом та підтримкою; потребує допомоги при одяганні, здійсненні гігієни тіла, при вставанні, перевертанні у ліжку, при зміні положення тіла; потрібен постійний контроль над сфінктерами.

В виписному епікризі зазначено діагнози: реабілітаційна терапія, розлад руху та балансування, неповна параплегія Т10, паранеопластична полінейропатія, метастатичний рак яєшників, двосторонній торакоцентез у зв`язку з плевральним ексудатом, двосторонній талькаж і плевродез, анемія, перманентна оксігенація, тромбоцитопенія, реактивна депресія.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_7 надавалася матеріальна допомога та догляд з боку її брата ОСОБА_3 в період її перебування в Ізраїлі, у зв`язку із лікуванням онкозахворювання, а саме 15 грудня 2010 року, часу її госпіталізації до МЦ «Іхілов», та до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказаний час надання такої допомоги, на думку суду,є тривалим. Суд вважає доведеним факт перебування ОСОБА_7 у безпорадному стані починаючи з 15 грудня 2010 року, часу її госпіталізації до МЦ «Іхілов», та до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зумовлений тяжкою хворобою, в силу чого остання не могла самостійно забезпечити умови свого життя, потребувала стороннього догляду, допомоги та піклування. Також встановлено, що ОСОБА_3 відноситься до осіб, які мають право на спадкування за законом після померлої ОСОБА_7 .

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про зміну черговості права спадкування за законом ОСОБА_3 , як спадкоємця першої черги за законом.

Разом з тим, відповідачі подали заяви про застосування строків позовної давності.

Суд зазначає, що ст. 256 ЦК України визначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, що слідує зі змісту ч.1 ст. 257 ЦК України.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається ст. 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як було встановлено судом, спадкодавець ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в Ізраїлі, про що був обізнаний позивач, оскільки особисто вказує про це у позові.

Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Строк для подачі заяви про прийняття спадщини сплив 18 липня 2012 року, а тому саме з цього часу рахується трирічний строк позовної давності, коли ОСОБА_3 міг дізнатися про порушення свого права, звернувшись вчасно до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Із позовом до суду ОСОБА_3 звернувся 19 травня 2017 року, тоді як строк позовної давності сплив 18 липня 2015 року.

Доводи ОСОБА_3 подані у заяві про відмову від позову в частині позовних вимог, що він є таким, що фактично прийняв спадщину, судом до уваги не приймаються, оскільки вони є фактично зміною підстав позову, які під час нового розгляду справи не допускаються, що слідує із ч.4 ст. 49 ЦПК України. Крім того, вони були надані в частині позову про продовження строку для подачі заяви про прийняття спадщини. Також судом спростовуються твердження представника позивача Скляр В., дані у судовому засіданні, що питання позовної давності вже вирішувалося судами, оскільки з матеріалів справи такого факту не вбачається.

Таким чином, станом на 19.05.2017 року, дату звернення до суду з позовом, строк позовної давності щодо вимог про зміну черговості права на спадкування закінчився.

Враховуючи, що позов судом визнаний обґрунтованим, але поданий із пропуском строку, передбаченого ст. 257 ЦК України, клопотання про його поновлення не заявлено, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову на підставі ст. 267 ЦК України.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, а саме у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 229, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Гризунова Олександра Віталіївна, про зміну черговості спадкування - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач - ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий.

Відповідач - ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач - ОСОБА_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Гризунова Олександра Віталіївна.місце знаходження: 36020 м. Полтава, вул. Європейська, 19-А

Повне рішення складено 22 вересня 2021 року.

Суддя Л.І. Савченко