Справа № 2-а-24/10

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД  ОДЕСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем   України

25 жовтня 2010 року                             м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі: судді Борисової С.П., при секретарі Каширній О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Арцизько-му районі Одеської області про визнання неправомірною відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та про зобов’язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах,

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним адміністративним позовом до відповідача, в якому вона просить визнати неправомірними дії посадових осіб Пенсійного фонду України в Арцизькому районі в частині відмови у прийомі документів та призначенні пенсії на пільгових умовах згідно зі ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», а також зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі призначити їй пенсію на пільгових умовах згідно зі ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з 10.12.2007 р. При цьому позивачка посилається на те, що вона розпочала свою трудову діяльність з 1979 р. У період з 1979 по 2002 роки вона працювала у колгоспі ім. Котовського, а згодом у його правонаступниках – КСП «Нива» та СВК «Нива», дояркою. 09.12.2007 р. їй виповнилося 50 років, у зв’язку з чим у неї виникло право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. «д» ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення». Однак, при зверненні до УПФУ в Арцизькому районі їй було відмовлено у прийомі документів та призначенні такої пенсі через невідповідність у прізвищі, імені та по батькові у первинних документах, а також через те, що згідно записам трудової книжки не вбачається можливе встановити рід виконуваної нею роботи у 1982, 1984 – 1985, 1987 – 1992, 1994 – 1997, 1999, 2001 – 2002 роках, адже у відповідні періоди замість запису «доярка» міститься запис «-//-». Позивачка зазначає, що невідповідності у прізвищі, імені та по батькові у первинних документах було усунуто у судовому порядку шляхом ухвалення 27.04.2009 р. рішення Арцизьким районним судом Одеської області про встановлення факту належності їй трудової книжки. А рід виконуваних нею робіт у вказаних роках підтверджується тим, що запис «-//-» згідно існуючих правил ведення діловодства слід тлумачити і розуміти як «аналогічно» та/або «так само», хоча це не урегульовано нормами чинного законодавства.

Представником відповідачем були подані до суду письмові заперечення проти позову, в яких просив залишити адміністративний позов ОСОБА_1 без задоволення. При цьому представник відповідача послався на те, що відповідно до чинного законодавства за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлене для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймають уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Тому представник відповідача, посилаючись на ч. 2 ст. 59 ЦПК України, зазначає, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Представник відповідача зазначає, що факт роботи дояркою та факт виконання певних норм обслуговування має бути підтверджено довідкою підприємства, виданої на підставі первинних документів, із зазначенням них. Крім того, представник відповідача також зазначає, що чинним законодавством не допускається внесення до трудової книжки логічних та граматичних скорочень, умовні позначення тощо, а в трудовій книжці позивачки є записи, що не відповідають встановленим правилам ведення трудових книжок, у зв’язку з чим виникають сумніви щодо достовірності зроблених записів у цій частині, а звідси – неможливість зарахування цих відомостей для призначення пенсії.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 у судовому засіданні позовну заяву підтримали, просили задовольнити її у повному обсязі.

Представник відповідача за довіреністю Павел О.Ю. у судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 не визнала, просила залишити її без задоволення, підтримавши при цьому доводи, що викладені у запереченнях проти позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, її представника, представника відповідача, свідків, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. №1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно п. «д» ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, – після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Таким чином, для призначення пенсії позивачці на пільгових умовах на підставі п.«д» ч. 1 ст. 13 зазначеного Закону необхідним є наявність: факт досягнення позивачкою 50 років; факт наявності трудового стажу на роботі дояркою (оператора машинного доїння) не менше 20 років; а також факт виконання встановлених норм обслуговування.

Як вбачається з паспорту позивачки ОСОБА_1, їй ІНФОРМАЦІЯ_1 виповнилося 50 років (а.с. 5).

Ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі – Порядок), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

На думку суду, трудовою книжкою колгоспника, виданої 03 березня 1983 року колгоспом ім. Котовського Вознесенської сільської ради Арцизького району Одеської області, факт належності якої позивачці встановлений рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 27.04.2009 р., підтверджується стаж її роботи на посаді доярки з 10.05.1979 р. по 26.02.2002 р. (а.с. 6 – 7).

Так, відповідно до вказаної трудової книжки, заповненої 03.03.1983 р. ОСОБА_1 у вказаний період, тобто з 10.05.1979 р. по 26.02.2002 р. безперервно працювала дояркою із самого початку у колгоспі ім. Котовського, потім у його правонаступника СПК «Нива», а після цього у правонаступника СПК «Нива» – у СВК «Нива», тобто її трудовий стаж на роботі дояркою складає більше 22 років.

Суд не може погодитися із твердженням представника відповідача про те, що записи в трудовій книжці позивачки у вигляді «-//-» є неприйнятними, у зв’язку з чим неможливо зарахувати ці відомості для призначення пенсії.

Разом з цим суд погоджується з тими твердженнями представника відповідача, що у трудовій книжці записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, мають бути виконані для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій», як це передбачено абз. 3 п/п. 2.14 п. 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. №58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 р. за № 110.

Однак разом з цим, суд вважає, що проставляння знаків у вигляді «-//-» означає «теж саме», «аналогічно», про що зазначає позивачка та що не заперечує представник відповідача, суд вважає значення вказаного знаку загальновідомими, у зв’язку з чим ця обставина у відповідності до ч. 2 ст. 72 КАС України не підлягає доказуванню.

У вказаній трудовій книжці у графі 3 розділу «Відомості про роботу» в деяких роках зазначено, що позивачка працювала дояркою, а в деяких – проставлений знак «-//-». Однак, враховуючи, що трудові книжки ведуться роботодавцем, а не працівником, то в тому, що в трудовій книжці позивачки проставлені записи у вигляді «-//-», тобто з порушенням вищезазначеної Інструкції, немає її вини, і з цієї формальної підстави, на думку суду, не може бути порушене гарантоване Конституцією України право позивачки на соціальний захист. Враховуючи значення вказаного позначення, суд приходить до висновку, що ці позначення означають саме те, що позивачка у відповідні роки працювала саме дояркою. Тобто, на думку суду, необхідний трудовий стаж для призначення позивачці пенсії на пільгових умовах на підставі п. «д» ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» повністю підтверджується наданою нею трудовою книжкою.

Що стосується наявності факту виконання встановлених норм обслуговування для призначення позивачці пенсії на пільгових умовах на зазначеній підставі, то суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до аб. 2 п. «д» ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Однак, такий порядок встановлення норм обслуговування не був визначений Кабінетом Міністрів України.

Належна оцінка вищезазначеної трудової книжки позивачки, факт належності якої був встановлений рішенням Арцизького районного суду від 27.04.2009 р., та Архівної довідки від 12.06.2007 р. № 395 в сукупності дає підстави суду зробити висновок про те, що позивачка ОСОБА_1 відпрацьовувала більшу кількість людино-днів за рік, ніж встановлені мінімуми таких людино-днів (а.с. 8), що вказує на те, що позивачка все ж виконувала встановлені норми обслуговування.

Крім того, про це також свідчать пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які в судовому засіданні пояснили, що вони працювали разом з позивачкою ОСОБА_1 на одній фермі, вони в різні часи обіймали посади і зоотехніка, і завідуючої ферми КРХ. Тому вони знають позивачку ОСОБА_1 Їм відомо, що позивачка ОСОБА_1 весь час працювала на МТФ № 2 дояркою. Доярка підпорядковувалась і зоотехніку, і завідуючій фермою. ОСОБА_1 завжди доїла не менше 20 корів. Нормами обслуговування на їх фермі було 18 корів. Із самого початку позивачка працювала дояркою у родильному відділенні, де вона доїла по 40 – 50 корів, бо там було дуже багато корів. Потім, десь з 1990 – 1991 року, вона працювала у колективі «Ромашка», де було 120 корів на 4 доярки. В останній час, коли ці колективи розформувалися, а це було приблизно у 1995 – 1996 роках, вона знов перейшла до МТФ № 2. З цього періоду поголів’я корів почало зменшуватися, у зв’язку з цим вона доїла по 20 – 25 корів. ОСОБА_1 ніколи не доїла меншу кількість за встановлену норму у 18 корів.

Таким чином, в судовому засіданні знайшов свого підтвердження і факт виконання позивачкою ОСОБА_1 норми обслуговування під час її роботи дояркою.

Суд не може погодитися з посланням представника відповідача на те, що свідчення свідків в даному випадку при розгляді адміністративної справи є недопустимими доказами, у зв’язку з чим суд не може їх прийняти до уваги, оскільки Порядок підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою КМУ від 12.08.1993 р. № 637 (далі – Порядок), визначає порядок підтвердження трудового стажу для призначення пенсій а відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній органами Пенсійного фонду України, а не судом.

Крім того, за правилами ч. 1 ст. 101 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Це означає, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у перерахунку пенсії, за обставин, коли перевіркою встановлено факт роботи дояркою.

Більш того, суд вважає за необхідне звернути увагу на положення ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідно до яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем же не доказані факт роботи позивачки дояркою менше 20 років та факт невиконання нею встановлених норм обслуговування, відповідач зазначив лише те, що саме позивачка не довела протилежного, тому, на думку суду, відповідач не виконав покладені на нього ч. 2 ст. 71 КАС України обов’язки щодо надання доказів при запереченні проти позову.

За цих обставин справи суд приходить до висновку, що у позивачки є право на призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. «д» ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Однак, відповідно до рішення № 16 від 23.04.2010 р. управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі відмовило ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком (доярка), у зв’язку з тим, що не виконуються вимоги п. «д» ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», для призначення пенсії за віком на пільгових умовах (доярка) необхідно по досягненню віку 50 років мати загальний стаж роботи 20 років, в тому числі 20 років дояркою, а загальний стаж роботи позивачки дояркою склав 12 років 6 місяці 24 дня (а.с. 63).

Таким чином, виходячи із встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що УПФУ в Арцизькому районі безпідставно, всупереч норм чинного законодавства відмовило позивачці в призначенні пенсії за віком не пільгових умовах відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», у зв’язку з чим його рішення підлягає визнанню протиправним.

З вищенаведених підстав суд також не може прийняти до уваги рішення від 31.03.2010 р. комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області про підтвердження ОСОБА_1 стажу роботи на посаді доярки з 10.05.1979 р. по 31.12.1991 р. відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та про відмову у підтвердженні трудового стажу роботи на посаді доярки з 01.01.1992 р. по 26.02.2002 р., оскільки відсутні відомості про виконання встановленої норми обслуговування корів, що передбачено зазначеною статтею (а.с. 44, 58).

Не збереження інших первинних документів, а саме таких як табелів обліку робочого часу, облікових рахунків (карток) нарахування заробітної плати, нарядів на виконання робіт, штатних розписів, посадових інструкцій та ін. з вини підприємства, установи чи організації, на якій громадяни виконували роботу доярками, не може позбавити їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ч. 1 ст. 83 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» пенсії призначаються з дня звернення за пенсією.

Як вбачається з протоколу № 1071 від 21.04.2010 р. (а.с. 53), а також із заяви позивачки про призначення пенсії (а.с. 56) позивачка звернулася до УПФУ в Арцизькому районі із заявою про призначення пенсії 15.03.2010 р., однак, як було встановлено в судовому засіданні, відповідачем незаконно їй було відмовлено в призначенні пенсії, у зв’язку з чим позивачка досі не отримує належну їй за законом пенсію на пільгових умовах. З цих підстав у відповідності до наведеної ч. 1 ст. 83 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» відповідач має бути зобов’язаний призначити позивачці пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з часу звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 15.03.2010 р., а не з 10.12.2007 р., як того просить позивачка. Судом не встановлено, що позивачка зверталась до УПФУ в Арцизькому районі із заявою про призначення пенсії 10.12.2007 р.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 13, 62, 83, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. №1788-XII, ст. ст. 6 – 14, 71, 159 – 163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. №1788-XII.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. №1788-XII з часу звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 15 березня 2010 року.

Повідомити, що постанова буде виготовлена в повному обсязі 29 жовтня 2010 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови з надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

СУДДЯ

Арцизького районного суду                     С.П. Борисова