Справа № 489/3602/15-к

1-кп/467/31/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2021 року смт.Арбузинка

Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Догарєвої І.О.,

судді Кологривої Т.М.,

присяжних Онищенко Н.В.,

Поплавського В.Г.,

Доротюк А.П.

за участю:

секретарів судових засідань Калайди К.В., Романенко Т.І.,

Шевчука Я.М., Шарати Н.І.

прокурорів Коніщука М.В., Пахомова О.С.,

Нижнік Л.І., Довбні М.В.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Давиденка Є.С

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12014150030003470 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2014 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Новий Буг Миколаївської області, є громадянином України, українцем, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстроване місце проживання за адресою: Миколаївська область, Новобузький район, с. Новоюр`ївка, раніше судимий 23.01.2002 року Новобузьким районним судом Миколаївської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.140 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, 20.10.2004 року Новобузьким районним судом Миколаївської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, із застосуванням положень ст.71 КК України до 3 років та 2 місяців позбавлення волі, 10.10.2005 року Балтським районним судом Одеської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, із застосуванням положень ст.71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146, п.9 ч.2 ст.115, ч.2 ст.185 КК України;

в с т а н о в и в:

Судом визнано доведеним, що після смерті жителя м. Миколаєва ОСОБА_2 , 1955 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , між його дружиною, ОСОБА_3 , та синами, Особою №1, відносно якого провадження закрите у зв`язку зі звільненням йоговід кримінальної відповідальності (далі - Особа №1) і особою, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, виник спір щодо розподілу майна, яке перебувало у володінні померлого, але не належало йому на праві власності, а саме: автомобіля марки «BMW X5», 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (зареєстрованого за ОСОБА_4 ) і земельної ділянки площею 0,03 га, розташованої в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області, а також належної померлому частки у праві власності на будинок з господарськими спорудами, розташований по АДРЕСА_1 .

Ще при житті ОСОБА_2 усно розпорядився, щоб його син, Особа №1, оформив право власності на земельну ділянку площею 0,03 га, розташовану в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області на ОСОБА_3 , після чого отримає автомобіль марки «BMW X5». Однак Особою №1 це розпорядження виконано не було, та після смерті ОСОБА_2 , його дружина ОСОБА_3 відмовила Особі №1 у передачі йому автомобіля марки «BMW X5», який було зареєстровано за ОСОБА_4 та знаходився у володінні ОСОБА_3 .

Особа №1 разом з особою, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, не погоджуючись з цим, бажаючи отримати собі у власність спірне майно, вирішили змусити ОСОБА_3 відмовитися від спадкування майна та повернути автомобіль «BMW X5» у користування Особі №1.

В січні 2014 року Особа №1, через раніше йому знайомого, Особу №2, відносно якого провадження закрите у зв`язку зі звільненням йоговід кримінальної відповідальності (далі - Особа №2), котрий неофіційно працював у особи, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, водієм, познайомився з жителем Піщанського району Вінницької області ОСОБА_1 , який з Особою №2 відбував покарання в Арбузинській виправній колонії (№83) та приїхав в м. Миколаїв до Особи №2 у пошуках роботи.

Після їх знайомства, Особа №1 надав ОСОБА_1 роботу у вигляді виконання будівельних робіт на об`єкті, розташованому в районі Сухого Фонтану в м. Миколаєві, після чого між ними зав`язалися дружні стосунки. В ході спілкування з ОСОБА_1 , Особа №1 дізнався, що він раніше неодноразово судимий та відбував покарання в місцях позбавлення волі.

Маючи на меті змусити ОСОБА_3 відмовитися від спадкування майна та повернути автомобіль «BMW X5», Особа №1 вирішив залучити для цього ОСОБА_1 та розповів ОСОБА_1 про конфлікт з ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 , не маючи постійного джерела доходів та розраховуючи отримати за примушування ОСОБА_3 до відмови від спірного майна винагороду, погодився на пропозицію Особи №1.

Досягнувши домовленості з ОСОБА_1 , Особа №1 описав ОСОБА_1 зовнішність ОСОБА_3 та надав інформацію про її місце проживання і роботи.

Використовуючи інформацію, надану Особа №1, ОСОБА_1 став вести приховане спостереження за ОСОБА_3 , з`ясовуючи її розпорядок дня, шляхи пересування. Також ОСОБА_1 за місцем роботи ОСОБА_3 мав з нею дві бесіди, у яких шляхом залякування намагався змусити її відмовитися від права на спірне майно після смерті ОСОБА_2 , однак вони бажаного результату не дали.

Вживши всі заходи, ОСОБА_1 зрозумів, що без сторонньої допомоги не зможе самостійно змусити ОСОБА_3 відмовитися від спірного майна та повідомив про це Особу №1 та особу, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження.

Дізнавшись про це, Особа №1 та особа, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, спільно з ОСОБА_1 , вирішили з метою реалізації свого наміру на примушення передачі їм майна незаконно позбавити волі ОСОБА_3 , для чого залучити до участі у вчиненні злочину інших осіб, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі.

Особа №1 та особа, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, з метою реалізації своїх злочинних намірів, спрямованих на незаконне позбавлення волі ОСОБА_3 з метою примушення останньої передати Особі №1 у власність транспортний засіб «BMW X5», розповіли про них Особі №2, та запропонували Особі №2 взяти участь у вчиненні цього злочину.

Особа №2 погодився на пропозицію Особи №1 та особи, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, вступив таким чином з ними в злочинну змову і розділив з ними злочинний умисел.

Готуючись до вчинення злочину, ОСОБА_1 із залученням Особи №2 проводив приховане спостереження за ОСОБА_3 , з`ясовуючи її розпорядок дня, шляхи пересування, з метою подальшого визначення часу, місця та способу незаконного позбавлення волі.

Особа №2, з метою полегшення вчинення злочину, запропонував Особі №1 та особі, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, звернутися до раніше йому знайомого жителя м. Дніпропетровська Особу №3, відносно якого провадження закрите у зв`язку зі звільненням йоговід кримінальної відповідальності (далі - Особа №3), який відбував разом з ним та ОСОБА_1 покарання в Арбузинській виправній колонії (№83) за вчинення умисних вбивств на замовлення, з яким Особа №2 підтримував дружні стосунки, та залучити його до цього злочину. На залучення Особи №3 до вчинення вбивства, Особа №1 та особа, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, надали свою згоду.

Реалізуючи задумане, 25 липня 2014 року Особа №1 разом з особою, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, та Особа №2, попередньо домовившись по телефону з Особою №3 про зустріч, з метою залучення його до вчинення злочину та полегшення його виконання, на автомобілі «Toyota FG Cruiser» р.н. НОМЕР_2 , яким користувався особа, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, виїхали до с. Охотниче, Васильківського району Дніпропетровської області, де на дачі своїх батьків знаходився Особа №3.

У ході зустрічі Особа №1, особа, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, та Особа №2 розповіли Особі №3 про конфлікт з ОСОБА_3 на ґрунті розподілу спадкового майна та запропонували Особі №3 допомогти їм у вчиненні злочину, за що особа, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, пообіцяв Особі №3 посприяти у поверненні боргу з мешканця міста Миколаєва, який начеб-то отримав грошові кошти в сумі 3500 доларів США за вирішення питання щодо умовно-дострокового звільнення Особи №3 від відбування покарання у виді позбавлення волі.

Особа №3 погодився на цю пропозицію, вступивши таким чином з Особою №1, особою, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, Особою №2 та ОСОБА_1 в злочинну змову і розділив з ними злочинний умисел.

Отримавши попередню згоду Особи №3 на позбавлення волі ОСОБА_3 з метою примушення останньої передати Особі №1 у власність транспортний засіб «BMW X5», за попередньою змовою групою осіб, Особа №1, особа, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, та Особа №2 повернулися до м. Миколаєва, домовившись з Особою №3 зустрітись пізніше.

В подальшому, 28.07.2014 року Особа №2, з метою реалізації спільних злочинних намірів, на автомобілі марки «Toyota FG Cruiser» р.н. НОМЕР_2 , наданому особою, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, привіз до м. Миколаєва з м. Дніпропетровська Особу №3 У м. Миколаєві Особа №2 забезпечив Особу №3 житлом за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 .

Для реалізації своїх злочинних намірів, використовуючи зібрану в ході спостереження інформацію про час та маршрут пересування ОСОБА_3 від місця проживання до місця роботи, ОСОБА_1 , Особа №2, Особа №3 та особа, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, розробили детальний план вчинення злочину.

Крім цього, ОСОБА_1 , особа, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, Особа №2 та Особа №3 домовились, що оскільки Особа №1 хворіє та перебуває на стаціонарному лікуванні, тому він не буде приймати безпосередньої участі у вчиненні злочину.

Реалізуючи свої спільні злочинні наміри, готуючись до вчинення злочину, діючи відповідно до розробленого плану, Особа №3 з особою, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, та Особою №2 на автомобілі марки «Toyota FG Cruiser» р.н. НОМЕР_2 прибули 29.07.2014 року до магазину, розташованого по вулиці 68 Десантників у м.Миколаєві, де Особа №3 за кошти, надані особою, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, придбав форму працівника міліції. Після цього, приблизно об 11.00 год. особа, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, разом з Особою №2 поїхали до ТОВ «Галант-Авто», розташованого по вул. Комсомольській, 99 в м. Миколаєві, де Особа №2 за кошти надані особою, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, взяв на прокат автомобіль марки «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_3 , оформивши на своє ім`я договір оренди цього автомобіля на період часу з 11.00 год. 29.07.2014 року по 11.00 год. 31.07.2014 року. Вважаючи підготовку до вчинення злочину закінченою, ОСОБА_1 , особа, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, Особа №2 та Особа №3 визначили дату незаконного позбавлення волі з корисливих мотивів ОСОБА_3 на 30.07.2014 року.

При цьому, кошти за прокат автомобіля, придбання для Особи №3 форменого одягу працівника міліції надав особа, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, як і металеві браслети для подолання опору потерпілої.

30.07.2014 року, близько 08.00 год., з метою реалізації своїх злочинних намірів, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, відповідно до розробленого плану та розподілу ролей, ОСОБА_1 , Особа №2 і Особа №3, який переодягнувся у формений одяг співробітника міліції, на автомобілі «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_3 , під керуванням Особи №2, приїхали до місця проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 та зупинились неподалік від будинку потерпілої, біля будинку №12-а по вул. Генерала Карпенка в м. Миколаєві.

Реалізовуючи задумане, ОСОБА_1 вийшов із автомобіля та направився до під`їзду будинку потерпілої з метою своєчасного повідомлення Особи №3 та Особи №2 про її пересування. Близько 08 год. 10 хв. ОСОБА_1 побачивши, що із під`їзду вийшла ОСОБА_3 , повідомив про це по телефону Особу №2. В свою чергу, Особа №2, отримавши повідомлення ОСОБА_1 та побачивши потерпілу, вказав на неї Особі №3.

Будучи одягненим у форму співробітника міліції, Особа №3 підійшов до ОСОБА_3 та повідомив їй, що вона підозрюється у вчиненні шахрайських дій, у зв`язку з чим її затримано. Після цього, Особа №3, з метою подолання опору, одягнув на зап`ястя ОСОБА_3 металеві браслети та застосовуючи фізичну силу, примусив її сісти на заднє сидіння автомобіля «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_3 , за кермом якого знаходився Особа №2.

Далі Особа №2 з Особою №3 повезли ОСОБА_3 в напрямку району «Сухий фонтан», де до них приєднався ОСОБА_1 , сівши на заднє сидіння разом із ОСОБА_3 та Особою №3.

Після цього, разом повезли потерпілу до Варварівського мосту в м. Миколаєві, біля якого стали чекати особу, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження.

Відразу після прибуття особи, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, ОСОБА_1 з Особою №2 і Особою №3 повезли ОСОБА_3 в с. Радсад Миколаївського району Миколаївської області. Особа, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, в цей час, створюючи умови для виконання спільного злочинного плану, супроводжував їх на автомобілі марки «Toyota FG Cruiser» р.н. НОМЕР_2 на випадок зупинки працівниками міліції, забезпечуючи тим самим безперешкодний проїзд.

Прибувши до будинку АДРЕСА_1 , особа, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, відчинив ворота, через які до двору заїхав Особа №2 на автомобілі «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_3 разом з ОСОБА_1 , Особою №3 та потерпілою ОСОБА_3 , яка утримувалася ними на задньому сидінні автомобіля.

У дворі будинку особа, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, розпорядився ОСОБА_1 , Особі №2 та Особі №3 утримувати ОСОБА_3 до його прибуття. В цей же час, особа, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, продовжуючи сприяти вчиненню злочину, запропонував сусідці ОСОБА_5 , яка проживала поруч у будинку і могла стати свідком злочину, поїхати з ним на кладовище до могили свого батька ОСОБА_2 .

Після від`їзду особи, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, 30.07.2014 року близько 11.00 год. ОСОБА_1 сів у машину «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_3 біля ОСОБА_3 та повідомив Особі №3, що буде знаходитися поруч з нею до прибуття особи, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, Особа №3, погодившись, вийшов з автомобіля та направився до Особи №2, який в цей час перебував за межами двору та чекав на особу, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження.

В цей час ОСОБА_1 почав розмову з ОСОБА_3 з метою залякування її, аби остання не зверталась до правоохоронних органів з приводу незаконного позбавлення її волі та примушування її до передачі автомобіля «BMW X5» Особі №1. В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на умисне вбивство ОСОБА_3 з метою приховати інший злочин, а саме незаконне позбавлення волі ОСОБА_3 з вимогою про передачу автомобіля «BMW X5» Особі №1. При цьому, ОСОБА_1 не повідомив про свій злочинний намір іншим співучасникам злочину, чим вийшов за межі досягнутої домовленості. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_3 з метою приховання іншого злочину, ОСОБА_1 схопив ОСОБА_3 та став силою стискати руками шию потерпілої. В результаті здавлювання органів шиї руками ОСОБА_3 померла на місці від механічної асфіксії.

Одразу після вчинення вбивства ОСОБА_3 , ОСОБА_1 повідомив Особі №3 та Особі №2, які знаходились за межами території домоволодіння, що вбив ОСОБА_3 з метою приховання іншого злочину.

Приблизно через півгодини до місця вчинення злочину повернувся особа, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, якому ОСОБА_1 повідомив, що вбив ОСОБА_3 з метою приховання іншого злочину, чим вийшов за межі досягнутої домовленості між співучасниками злочину.

В цей час ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів, в присутності Особи №3 та особи, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, незаконно заволодів особистими речами потерпілої, які були при ній, а саме: золотим ланцюжком, золотим браслетом, двома золотими каблучками, двома золотими сережками. Білу жіночу сумочку та два мобільні телефони він передав особі, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження.

Побоюючись, бути викритими правоохоронними органами при реалізації золотих виробів потерпілої, Особа №3 за допомогою плоскогубців, які знайшов у гаражі, подрібнив золоті прикраси ОСОБА_3 на лом та разом з особою, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, залишили їх при собі, пообіцявши ОСОБА_1 передати їх пізніше.

В цей час у Особи №3, Особи №2 та особи, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, виник злочинний умисел на заздалегідь не обіцяне приховання злочину, а саме вбивства ОСОБА_3 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 разом з Особою №3, в присутності особи, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, і Особи №2, перенесли труп потерпілої ОСОБА_3 до гаражу домоволодіння, де накрили покривалом і залишили його, з метою дочекатися ночі для того, щоб заховати тіло.

З метою приховування слідів злочину ОСОБА_1 , спільно з особою, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, Особою №2 та Особою №3 вирішили прикріпити до трупу ОСОБА_3 у якості додаткової ваги вантаж та втопити тіло у річці Південний Буг.

Реалізуючи цю домовленість, Особа №2 разом з Особою №3 на автомобілі «Chevrolet Lacetti» проїхали вздовж річки Південний Буг та підшукали місце біля с. Баловне Новоодеського району Миколаївської області, де можливо без свідків втопити труп ОСОБА_3 .

У цей же день, приблизно о 18.30 год. Особа №2 та Особа №3 на автомобілі «Chevrolet Lacetti», а особа, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, на автомобілі «Toyota FG Cruiser», приїхали до магазину «Praktiker», розташованого по проспекту Героїв Сталінграда у місті Миколаєві, де за кошти особи, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, придбали металевий ланцюг, 2 навісних замки та 2 рулони скотчу.

Визначившись із місцем де буде укрито тіло, Особа №2 під приводом поїздки на рибалку взяв у свого сусіда гумовий човен.

Приблизно о 22.00 год., ОСОБА_1 разом з особою, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, на автомобілі «Toyota FG Cruiser», а Особа №2 та Особа №3 на автомобілі «Chevrolet Lacetti» повернулися в с.Радсад, де з метою приховування злочину загорнули труп ОСОБА_3 у тканину, яка використовувалася для накриття більярдного столу, розташованого в будинку та у поліетиленову плівку чорного кольору. Далі, ОСОБА_1 , Особа №3 та Особа №2 завантажили труп ОСОБА_3 у багажник автомобіля «Toyota FG Cruiser» р.н. НОМЕР_2 , до якого також поклали металевий обігрівач взятий у гаражі, для використання його в якості додаткової ваги.

Завантаживши тіло потерпілої до автомобіля, ОСОБА_1 на автомобілі «Toyota FG Cruiser», під керуванням особи, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, повезли труп ОСОБА_3 до берега річки Південний Буг біля с.Баловне Новоодеського району Миколаївської області. Особа №2 з Особою №3 на автомобілі «Chevrolet Lacetti» їхали попереду, показуючи дорогу до визначеного ними раніше місця.

Прибувши на берег річки, ОСОБА_1 з Особою №3, за допомогою скотчу, металевого ланцюга із замком та дроту від обігрівача, прикріпили до трупу ОСОБА_3 в якості додаткової ваги металевий обігрівач, завантажили тіло у гумовий човен, відплили від берега на середину річки та втопили труп ОСОБА_3 .

Після цього, Особа №2 на автомобілі «Toyota FG Cruiser» р.н. НОМЕР_2 , наданому особою, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, відвіз ОСОБА_1 в м.Умань, а Особу №3 в м.Дніпропетровськ, де гостював у батьків Особи №3 з дружиною та двома дітьми.

18.08.2014 року ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів, з метою отримання золотих виробів ОСОБА_3 , які за попередньою домовленістю повинні були йому дістатись, приїхав в м. Миколаїв до Особи №2 та став вимагати щоб особа, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, передав йому ці золоті вироби. В зв`язку з цим, особа, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, через Особу №2, передав ОСОБА_1 золотий браслет вартістю 35000 гривень, який ОСОБА_1 заставив в Миколаївському відділенні ПТ «Ломбард-Скарбниця» (м. Миколаїв, вул. Дзержинського, 51) за 14100 гривень, а отриманими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.

За викладених обставин ОСОБА_6 , діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою з Особою №1, особою, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, Особою №2 та Особою №3, 30.07.2014 року вчинив незаконне позбавлення волі ОСОБА_3 з метою примушення останньої передати Особі №1 у власність транспортний засіб «BMW X5», що потягнуло тяжкі наслідки у виді смерті ОСОБА_3 .

Крім цього, ОСОБА_6 30.07.2014 року з метою приховання іншого злочину, а саме незаконного позбавлення волі людини, вчинив умисне вбивство ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.146, п.9 ч.2 ст.115 КК України визнав повністю, вину за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України визнав частково, не погодившись із кількістю викраденого майна та дав наступні показання.

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 знає, так як вони разом відбували покарання у Арбузинській ВК №83. З ОСОБА_9 , який на той час був адвокатом, його познайомив ОСОБА_10 на початку 2014 року. Оскільки ОСОБА_1 має певні навички у будівництві, за домовленістю з ОСОБА_11 він виконував будівельні роботи спочатку у нього дома, а потім на орендованому ОСОБА_11 та його братом ОСОБА_12 об`єкті у м. Миколаєві (тирі). В квітні 2014 року стався інцедент, коли ОСОБА_11 заходив до ОСОБА_1 та взяв у нього золотий ланцюжок вагою 75 г, так як збирався йти в гості, однак по дорозі його пограбували та забрали зазначений ланцюжок. Влітку 2014 року ОСОБА_10 та ОСОБА_11 познайомили його з ОСОБА_13 , який на той час був суддею одного із судів м. Миколаєва, ОСОБА_12 передав йому грошові кошти в сумі 3000 доларів США на купівлю будівельних матеріалів, крім того, ОСОБА_12 пообіцяв ОСОБА_1 відшкодувати вартість втраченого його братом золотого ланцюжка. На отримані від ОСОБА_12 гроші ОСОБА_1 замовив будівельні матеріали, частина яких була отримана, а інша частина ще не прийшла. У цей час ОСОБА_11 , який безпосередньо опікувався будівництвом, захворів та перебував у лікарні. Тим часом ОСОБА_1 поїхав додому, де він на той час постійно проживав, до смт. Рудниця Піщанського району Вінницької областіу особистих справах. Через кілька днів до нього приїхав ОСОБА_10 та пояснив, що ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , не знаючи причини від`їзду ОСОБА_6 , вирішили, що він забрав їхні гроші та поїхав і більше не планує повертатись. Для вирішення цієї ситуації та задля продовження роботи він повернувся з ОСОБА_10 до м. Миколаєва. Вже будучи в м. Миколаєві, ОСОБА_12 попросив його допомогти вплинути на свою мачуху, ОСОБА_3 , яка після смерті батька відмовляється передавати автомобіль ОСОБА_11 та не йде на контакт. ОСОБА_6 почав слідкувати за нею, встановив де вона живе, працює, пішов поговорити до неї на роботу, однак ОСОБА_3 відмовила у грубій неприйнятній формі. Через тиждень він знов пішов до неї на роботу, однак ОСОБА_3 знов йому відмовила. Тоді ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_12 організувати з нею зустріч примусово, тобто викрасти її, для чого потрібен незнайомий чоловік. ОСОБА_12 на пропозицію погодився. Перед викраденням ОСОБА_3 ОСОБА_1 з ОСОБА_10 поїхали до місця її проживання по АДРЕСА_3 та визначились із місцем, де на ОСОБА_3 будуть чекати, а ОСОБА_1 мав повідомити, коли вона вийде з будинку, розробили план дій. Наступного дня вранці, ОСОБА_1 прибув на обумовлене місце на вул. Інженерній в м. Миколаєві де ОСОБА_10 та ОСОБА_16 вже чекали його у автомобілі «Шевроле». ОСОБА_16 вже був одягнений у міліцейську форму та вони разом поїхали до будинку ОСОБА_3 . Там ОСОБА_1 чекав біля хвіртки та повідомив ОСОБА_10 , коли вона вийшла. Після чого на таксі прослідував до обумовленого місця, де його вже чекали ОСОБА_10 , який був за кермом автомобіля, а на задньому сидінні ОСОБА_16 і ОСОБА_3 . Він сів до автомобіля та вони разом поїхали до с. Радсад на дачу до ОСОБА_12 . Руки ОСОБА_3 були в наручниках за спиною, однак ніяких пакетів чи інших речей їй на голову ніхто не одягав, вона спокійно спілкувалась на задньому сидінні з ОСОБА_16 . Прибувши на дачу до них приєднався ОСОБА_17 , який сам поїхав до батька на кладовище, а їм наказав забрати у ОСОБА_3 документи та ключі від машини і сказав що буде говорити з ОСОБА_3 коли приїде. ОСОБА_10 та ОСОБА_16 залишились чекати на лавці, а ОСОБА_1 підсів до ОСОБА_3 на заднє сидіння автомобіля та став з нею розмовляти про спірний автомобіль ОСОБА_18 . Вона погодилась все віддати. Тоді ОСОБА_1 став залякувати ОСОБА_3 щоб вона після її викрадення не видала його особу, на що ОСОБА_3 запанікувала, в неї сталась істерика, а він став її душити за горло рукою, вона завмерла, ОСОБА_1 вийшов з автомобіля покурити, а повернувшись виявив, що вона не опритомніла, в неї з`явились плями на обличчі та він зрозумів що ОСОБА_3 померла. Тоді він розповів про це ОСОБА_10 та ОСОБА_16 і показав труп. Коли приїхав ОСОБА_12 , він сказав, що вбивство так просто з рук не зійде, він допоможе, але доведеться років п`ять провести у в`язниці. ОСОБА_1 з ОСОБА_16 перенесли труп ОСОБА_3 у гараж, де ОСОБА_1 помітив на ній золоті прикраси, зняв з неї дві золоті каблучки, ланцюжок, та дві сережки з метою забрати їх собі, побачивши це ОСОБА_16 забрав прикраси, подрібнив їх та склав у пакет, який поклав у автомобіль. Куди потім подівся пакет, ОСОБА_1 не знає. Годинник і телефони померлої він не викрадав, вони були йому непотрібні, а поклав у сумочку та віддав все ОСОБА_12 , дані речі залишились у його автомобілі. Труп ОСОБА_3 вони накрили полотном, яке було там же в гаражі на столі, загорнули у мусорні пакети та закріпили скотчем, поклали труп до багажника автомобіля «Тойота» належного ОСОБА_12 . Він разом з ОСОБА_12 на «Тойоті», а ОСОБА_10 з ОСОБА_16 на «Шевроле» поїхали до річки Південний Буг, де на березі він з ОСОБА_16 обмотали труп купленим у магазині «Практикер» ланцюгом із замками, причепили обігрівач, який взяли на дачі та, за допомогою гумового човна, він та ОСОБА_16 доставили труп на середину річки і викинули. Коли їхали з ОСОБА_12 в автомобілі він домовився, що через тиждень ОСОБА_12 віддасть йому інше золото замість втраченого ОСОБА_11 ланцюжка, при цьому вирахує суму грошей, яка залишилась у ОСОБА_1 з тих, що були надані на будівельні матеріали, оскільки очевидно, що роботу він продовжувати за таких обставин не буде. Через кілька днів ОСОБА_12 передав йому через ОСОБА_10 чоловічій золотий браслет, який ОСОБА_1 потім здав у ломбард. ОСОБА_1 зазначив, що у вчиненому розкаюється.

Підтримавши думку свого захисника щодо цивільних позовів, ОСОБА_1 позовні вимоги ПТ «Ломбард-Скарбниця» не визнав, зазначив, що ланцюжок, який він здав у ломбард не пов`язаний із вчиненим злочином, відповідно, підстав для задоволення позову ПТ «Ломбард-Скарбниця» немає. Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_19 визнав частково, вважав, що сума матеріальної шкоди не доведена належним чином, а сума моральної шкоди є необґрунтовано завищеною.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.146, п.9 ч.2 ст.115 КК України, крім його показань, доводиться наступними доказами.

ОСОБА_10 , кримінальне провадження щодо якого закрите, перебуваючи на той час у даному кримінальному провадженні у статусі обвинуваченого, надав суду наступні показання. З ОСОБА_16 та ОСОБА_1 він знайомий, так як разом відбували покарання у Арбузинській ВК №83. З ОСОБА_20 він познайомився 01.05.2012 року в м. Очакові на свій день народження. З ОСОБА_12 познайомився наприкінці 2013 року, коли за пропозицією його брата, ОСОБА_11 , почав працювати його водієм. ОСОБА_10 познайомив ОСОБА_18 з ОСОБА_1 , який виконував на їх замовлення будівельні роботи в м. Миколаєві. Влітку 2014 року до ОСОБА_10 звернувся ОСОБА_12 та повідомив, що ОСОБА_1 винен гроші його брату, 2 тисячі доларів США. Вимоги висунув йому, так як саме ОСОБА_10 рекомендував ОСОБА_1 на роботу. Знайти гроші щоб віддати за ОСОБА_1 не вдалось, тоді ОСОБА_12 запропонував відпрацювати борг по іншому. Зі слів ОСОБА_12 , його мачуха, ОСОБА_3 , відмовлялась віддати автомобіль «BMW Х5», який перебував у користуванні померлого батька та довіреність на який була у ОСОБА_11 , шантажувала ОСОБА_11 щоб той оформив на неї землю у с. Рибаковка, хоча останній до цієї землі жодного відношення не мав, це земля друзів померлого батька. Так як ОСОБА_3 відмовлялась зустрічатись з цього приводу, ОСОБА_12 попросив ОСОБА_10 залучити осіб, з якими раніше відбував покарання, та примусити ОСОБА_3 до розмови. В цей час ОСОБА_11 , який хворів і перебував в лікарні, виписався і вони разом поїхали до ОСОБА_1 за місцем його проживання у Вінницькій області та привезли його до м. Миколаєва. Відтак, до цього задуму був залучений ОСОБА_1 , який спочатку ходив до ОСОБА_3 на роботу і намагався з нею поговорити, однак вона йому відмовила у неприйнятній формі, погрожувала. Після чого вирішили організувати зустріч примусово, доставивши ОСОБА_3 на дачу ОСОБА_12 в с. Радсад, для чого ОСОБА_10 , за згодою ОСОБА_12 , вирішив залучити ОСОБА_16 . Вони поїхали з ОСОБА_12 та ще з одним його товаришем на дачу до ОСОБА_16 в селі в Дніпропетровській області, де ОСОБА_12 його попросив допомогти. ОСОБА_16 приймати участь у викраденні ОСОБА_3 відмовився та вони повернулись до м. Миколаєва. Однак, ОСОБА_12 наполягав, що потрібно терміново щось вирішувати, так як ОСОБА_3 вже переоформила автомобіль. Тоді ОСОБА_10 повідомив йому, що у ОСОБА_16 є власна проблема, один з прокурорів обманним шляхом заволодів грошима його батьків. ОСОБА_12 погодився допомогти ОСОБА_16 у вирішенні його проблеми в обмін на допомогу з ОСОБА_3 . Тоді ОСОБА_10 поїхав до ОСОБА_16 в м. Дніпропетровськ з цією пропозицією на що останній погодився та приїхав з ОСОБА_10 до м. Миколаєва. Мама ОСОБА_16 написала відповідну заяву до міліції, яку вони передали ОСОБА_12 . За узгодженим планом напередодні викрадення вони з ОСОБА_12 по вул.Космонавтів у м. Миколаєві взяли в оренду автомобіль «Шевроле лачетті» чорного кольору, з ОСОБА_16 вони придбали у військовому магазині на вул. 68 Десантників у м. Миколаєві міліцейську форму. В день викрадення, наприкінці липня 2014 року, точної дати він не пам`ятає, вранці, ОСОБА_1 прослідкував коли ОСОБА_3 вийшла зі свого будинку по АДРЕСА_3 на роботу та повідомив про це ОСОБА_10 , який разом з ОСОБА_16 в машині чекав неподалік. ОСОБА_16 , представившись працівником міліції, повідомив ОСОБА_3 , що вона має проїхати з ним до відділку міліції за підозрою у шахрайстві, що виглядало схожим на правду, оскільки дійсно щодо її дій за заявою власника автомобіля «BMW X5» було відкрите кримінальне провадження, та посадив її до машини і одягнув наручники за спиною. Наручники для цього попередньо надав ОСОБА_12 . Разом вони поїхали на дачу до ОСОБА_12 в с. Радсад. По дорозі, в районі «Сухого Фонтану», до них приєднався ОСОБА_1 , який приїхав туди на таксі. Біля Варварівського мосту вони почекали на ОСОБА_12 , який купляв квіти на могилу батька, та він на своєму автомобілі «Тойота» далі супроводжував їх щоб безперешкодно проїхати блокпости, поїхали до с. Радсад. Там заїхали автомобілем у двір, ОСОБА_12 пішов на могилу до батька, а вони чекали коли ОСОБА_12 повернеться щоб поговорити з ОСОБА_3 . Він сидів на лавці біля будинку, до нього приєднався ОСОБА_16 . Потім до них підійшов ОСОБА_1 і каже, що вона готова. Вони з ОСОБА_16 підійшли до автомобіля та побачили, що ОСОБА_3 мертва. Тілесних ушкоджень на ній ОСОБА_10 не бачив. Через 30 хвилин повернувся ОСОБА_12 , був шокований. Всі разом вирішили, що потрібно сховати труп. Для цього їздили, шукали місце, знайшли місце біля с. Баловне та вирішили труп втопити там в річці. Після чого ОСОБА_10 з ОСОБА_16 та ОСОБА_12 поїхали до гіпермаркету «Практикер», де купили металевий ланцюг, замки, скотч. ОСОБА_10 попросив у сусіда гумовий човен, пояснив що зібрався на риболовлю, поклав його до багажника. Повернувшись на дачу взяли обігрівач, загорнули труп та поїхали в с. Баловне, де ОСОБА_1 з ОСОБА_16 на гумовому човні викинули труп в річку. ОСОБА_10 не заперечував, що на ОСОБА_3 були якісь прикраси та сумочка, однак він цих речей не брав та до тіла не наближався. Подрібнене золото в пакеті, яке хтів забрати ОСОБА_1 , ОСОБА_12 поклав в бардачку «Тойоти», сказав, що сам з ним розбереться, не потрібно щоб воно було у ОСОБА_1 , замість нього передав через ОСОБА_10 . ОСОБА_1 свій браслет, який носив на руці, пояснив що це його власний, зроблений на замовлення.

ОСОБА_16 , кримінальне провадження щодо якого закрите, перебуваючи на той час у даному кримінальному провадженні у статусі обвинуваченого, надав суду наступні показання. З ОСОБА_10 та ОСОБА_1 він знайомий, так як разом відбували покарання у Арбузинській ВК №83, після звільнення підтримував дружні стосунки з ОСОБА_10 . Наприкінці червня 2014 року, коли ОСОБА_16 перебував на дачі в с. Охотниче, Васильківського району Дніпропетровської області, до нього зателефонував ОСОБА_10 та сказав, що ОСОБА_1 заборгував гроші дуже серйозним людям та в нього неприємності, просив позичити гроші 2 тисячі доларів США щоб погасити борг ОСОБА_1 , однак у ОСОБА_16 власних грошей в такій сумі не було та він відмовив. Через деякий час ОСОБА_10 зателефонував та сказав, що необхідна зустріч, після чого приїхав до нього на дачу в с. Охотниче разом із ОСОБА_12 та його товаришем, прокурором обласної прокуратури, ім`я якого ОСОБА_16 не відоме. ОСОБА_12 розповів, що у нього проблеми з мачухою, яка після смерті батька успадкувала все майно і хотіла ще забрати автомобіль «BMW X5», просив допомогти, посадити її до автомобіля та завести на дачу для розмови щоб віддала спірну машину. ОСОБА_16 допомагати відмовився. 26 липня ОСОБА_10 приїхав до нього вже до м. Дніпропетровська, пробув день, знов звернувся до нього та просив допомогти, сказав, що аферистка вже переоформила «BMW X5» та потрібно тільки посадити її в автомобіль. В обмін на послугу суддя та його брат адвокат допоможуть вирішити особисту проблему ОСОБА_16 з прокурором прокуратури Миколаївської області ОСОБА_21 , який, під час відбування покарання ОСОБА_16 у Арбузинській ВК№83, здійснюючи нагляд за установами відбування покарань, взяв у його матері гроші в загальній сумі 3500 доларів США за сприяння у його умовно-достроковому звільненні, однак нічого не зробив і ОСОБА_16 відбував покарання повністю. ОСОБА_10 пообіцяв, що допоможуть в судовому порядку повернути кошти та ОСОБА_16 погодився на пропозицію, за рекомендацією ОСОБА_12 його мати написала заяву до міліції. 27.07.2014 року вони виїхали до м. Миколаєва. Потім зустрілись в парку з працівником прокуратури на ім`я ОСОБА_22 та передали заяву, ОСОБА_22 сказав, що заведуть кримінальну справу. Також він повідомив, що на ОСОБА_3 заведено кримінальну справу за шахрайство та угон. За спільною домовленістю, яку до його відома довів ОСОБА_10 , він мав одягнути міліцейську форму та посадити ОСОБА_3 в автомобіль, для чого напередодні вони їздили до місця проживання ОСОБА_3 , спланували дії, потім за гроші ОСОБА_12 , поїхали до військового магазину та ОСОБА_16 придбав цю форму. Домовленості про вбивство ОСОБА_3 не було, вони мали тільки завезти її на дачу, де ОСОБА_12 мав з нею поговорити. Зранку 30.07.2014 року вони з ОСОБА_10 поїхали до місця проживання ОСОБА_3 , по дорозі до них приєднався ОСОБА_1 , який біля будинку потерпілої чекав та повідомив коли вона вийшла. ОСОБА_16 , під виглядом працівника поліції повідомив ОСОБА_3 , що вона затримана за шахрайство, одягнув на неї наручники за спиною, посадив на заднє сидіння автомобіля, а сам сів поряд та вони поїхали на дачу до ОСОБА_12 . По дорозі забрали ОСОБА_1 , який доїхав до обумовленого місця на таксі. Біля мосту зустріли ОСОБА_12 , який далі прослідував на своєму автомобілі за ними. На дачі вони автомобілем заїхали у двір. ОСОБА_1 сказав ОСОБА_16 вийти з автомобіля, що в нього до ОСОБА_3 серйозна розмова. ОСОБА_16 приєднався до ОСОБА_10 , який перебував на лавці з іншого боку будинку. Через 10 хвилин підійшов ОСОБА_1 та сказав, що вона готова. ОСОБА_16 з ОСОБА_10 підійшли до автомобіля та побачили, що ОСОБА_3 мертва, пульсу в неї не було, сині губи та неприродний колір обличчя, тілесних ушкоджень не було. Так як вдіяти вже було нічого, ОСОБА_16 запропонував позбутися тіла. ОСОБА_12 сказав скинути тіло в річку. Вони з ОСОБА_1 занесли тіло у гараж та всі роз`їхалися. ОСОБА_16 з ОСОБА_10 поїхали в будівельний гіпермаркет та купили там металевий ланцюг, замки і скотч, після чого повернулись на дачу. ОСОБА_16 з ОСОБА_1 зайшли до гаража, де ОСОБА_1 побачив на тілі ОСОБА_3 золоті прикраси, які він зняв і хотів забрати собі. Так як це доказ злочину, ОСОБА_16 забрав у ОСОБА_1 ці прикраси та подрібнив, після чого склав у пакет та віддав ОСОБА_1 . Тіло ОСОБА_3 вони з ОСОБА_1 загорнули у пакет, обмотали скотчем та поклали до багажника автомобіля ОСОБА_12 «Тойоти», після чого відвезли до річки, де за допомогою гумового човна він з ОСОБА_1 вивезли труп на середину річки і втопили, після чого повернулись до м. Миколаєва, потім ОСОБА_10 відвіз ОСОБА_1 до м. Умань, а ОСОБА_16 додому до м. Дніпропетровськ. Видані батьками працівникам міліції грошові кошти в сумі 1900 доларів США він від ОСОБА_12 не отримував та це гроші, які надсилав його брат з Англії для батьків.

ОСОБА_11 , кримінальне провадження щодо якого закрите, перебуваючи на той час у даному кримінальному провадженні у статусі обвинуваченого, надав суду наступні показання. На час події з ОСОБА_3 він перебував на лікуванні та про зникнення ОСОБА_3 дізнався із засобів масової інформації. Відносини з ОСОБА_3 в них були нормальні та на момент події спадщина вже була розподілена. За життя батька жодних розпоряджень щодо майна він не отримував. Щодо умови передачі йому автомобіля «BMW X5» після оформлення на ОСОБА_3 землі в с. Рибаковка він вперше це чує в судовому засіданні від свідків зі слів ОСОБА_3 , таке оформлення не є можливим, так як земля виділялась зовсім іншим людям. Автомобілем «BMW X5» він користувався після смерті батька на підставі діючої довіреності від власника ОСОБА_4 , автомобіль перебував у гаражному кооперативі, звідки зник, а потім ОСОБА_3 переоформила його на свого сина, ОСОБА_19 в зв`язку з чим було заведено кримінальне провадження. З ОСОБА_16 він раніше знайомий не був, а познайомився з ним тільки під час даного кримінального провадження в суді. Примакова знає з 01.05.2012 року, познайомився в м. Очакові де разом відпочивали. З ОСОБА_1 знайомий з кінця 2012 року через ОСОБА_10 , так як він розуміється на будівництві та на замовлення ОСОБА_11 виконував ремонтні роботи в орендованому приміщенні тиру в районі «Сухого Фонтану» в м. Миколаєві. На ремонт ОСОБА_1 його братом, ОСОБА_12 , були надані грошові кошти, однак він ремонт не закінчив і влітку 2014 року поїхав у своїх справах до місця проживання у Вінницькій області, забравши частину наданих йому грошей на будівельні матеріали. В зв`язку з цим він разом з ОСОБА_10 поїхали до ОСОБА_1 з вимогою про повернення коштів. Назад до м. Миколаєва поїхали вже втрьох, ОСОБА_1 для продовження ремонтних робіт, за які йому вже заплатили. За станом здоров`я він не міг більше контролювати роботу ОСОБА_1 та в подальшому його контролював ОСОБА_12 .Під час та після виходу з лікарні в серпні 2014 року він з ОСОБА_1 не спілкувався та не був присутній при розмовах його з братом. В Дніпропетровську область до ОСОБА_16 він не їздив, та з ним не спілкувався. Чому його телефон НОМЕР_4 25.07.2014 року перебував в зоні дії базових станцій Дніпропетровської області не знає, це непорозуміння. Будинком в с. Радсад він не користувався, хоча за законом на рівні з іншими спадкоємцями успадкував ј батькової частки у даному будинку. Замки у будинку змінив так як єдиний комплект ключів був у ОСОБА_3 і вона їх іншим спадкоємцям не давала. Після заміни екземпляри ключів роздав іншим спадкоємцям, в тому числі ОСОБА_3 .

Відповідно до положень ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

З положень ч.1 ст.95 КПК України слідує, що показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

Враховуючи вказані норми КПК України, оскільки ОСОБА_10 , ОСОБА_16 та ОСОБА_11 , кримінальне провадження щодо яких закрите, були допитані безпосередньо під час судового розгляду, перебуваючи в статусі обвинувачених та з дотриманням відповідних процесуальних гарантій, їх показання є доказами у даному кримінальному провадженні, які підлягають оцінці в сукупності з іншими доказами на загальних підставах.

Потерпілий ОСОБА_19 в судовому засіданні надав наступні показання. Він виховувався матір`ю, ОСОБА_3 та вітчимом, ОСОБА_2 , шлюб між якими був укладений у 2006 році. Спілкувались з дітьми ОСОБА_2 від попереднього шлюбу - ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , відносини були добрі. ОСОБА_11 тривалий час хворів та в грудні 2013 року помер. Догляд за ним здійснювала ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_11 відносини з його синами змінились, виникли питання про спадок. Наступного дня після похорон телефонував ОСОБА_23 щодо автомобіля та квартири. Не дивлячись на заповіт, складений на ОСОБА_3 , сини вимагали розділити весь спадок порівну. Зі слів матері, а також будучи присутнім під час телефонних розмов ОСОБА_3 з ОСОБА_23 та ОСОБА_15 , він знає, що ОСОБА_11 перед смертю доручив їй віддати ОСОБА_2 автомобіль «BMW X5», однак тільки після оформлення на її ім`я документів на недобудований будинок та земельну ділянку в с. Рибаковка Березанського району Миколаївської області, так як ОСОБА_2 був адвокатом та батько доручив йому цим займатись. Однак, ОСОБА_2 замість цього шляхом підміни ініціалів у проектній документації, хотів оформити даний будинок на себе. Те, що первісно документи оформлювались на вітчима він знає з документів, якими ОСОБА_2 займався за життя у 2013 році та документи перебували у них дома. Так як ОСОБА_11 не збирався оформлювати будинок та землю в с. Рибаковка та вони з цього приводу не знайшли спільної мови, в червні 2014 року мати переоформила автомобіль «BMW X5» на нього, при цьому оформленням документів займалась мати, ОСОБА_4 він не знає та на якій підставі автомобіль належав батькові також не знає, чи підписував він будь-які документи при перереєстрації автомобіля не пам`ятає. Після смерті матері він автомобіль продав. Крім того, у ОСОБА_2 був будинок в с. Радсад, який успадкували діти ОСОБА_11 та його дружина ОСОБА_3 в рівних частках по ј частині. За будинком доглядали вони з матір`ю, однак одного дня в березні 2014 року виявили, що замки у будинку замінені, ключі їм ніхто не надав. Вони припустили, що це зробили ОСОБА_23 з ОСОБА_15 та звернулись до поліції, однак їм там не допомогли. В подальшому мати планувала відмовитись від своєї частки у даному будинку, намагалась знайти спільну мову з синами ОСОБА_11 , однак в неї не виходило. Незадовго до її зникнення мати стала помічати, що за нею слідкують, про що вона повідомила йому. Одного разу вночі їй телефонував невідомий чоловік та пропонував продати компромат на ОСОБА_24 . Потім до неї на роботу з цією пропозицією приходив ОСОБА_1 . Він знає, що це був саме ОСОБА_1 , оскільки вони влітку 2014 року їздили з мамою на вихідні в с. Рибаковку на море, та коли повертались, їх зупинив незнайомий чоловік, буквально вистрибнув під колеса автомобіля, та просив підвезти його до м. Миколаєва, чоловіка вони не підвезли, а мати пояснила, що цей чоловік приходив до неї на роботу та пропонував компромат на ОСОБА_24 . Цим чоловіком був ОСОБА_1 , якого він бачить в залі судових засідань. За компромат мати платити не погодилась, оскільки пропозиція була висловлена у загрозливій формі, що у разі якщо вона не заплатить їй буде погано. 30.07.2014 року мати вранці пішла на роботу, а приблизно о 08-30 год. зателефонували її співробітниці з`ясувати, чому її немає на роботі. Телефон її був вимкнений. Потерпілий звернувся до поліції, однак розшук був безрезультатним. 09.08.2014 року йому зателефонували працівники міліції та запросили на впізнання трупу. Він впізнав матір за одягом, шрамами на руках та татуажем, оскільки впізнати її за іншими прикметами було неможливо через розбухання та гнилісні процеси. В день її зникнення ОСОБА_25 була одягнена у літнє плаття, при ній була шкіряна сумка, на ній були ювелірні прикраси - золоті сережки, дві золоті каблучки, золотий ланцюжок і годинник, на момент впізнання трупа ювелірних виробів на її тілі не було. Крім того потерпілий зазначив, що під час розслідування смерті матері він впізнавав обігрівач, та ковдру, які раніше перебували на дачі ОСОБА_18 в с. Радсад, інші слідчі дії не пам`ятає. Цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 матеріальної та моральної шкоди завданої злочином підтримав в повному обсязі. Розмір моральної шкоди мотивував моральними стражданнями, пов`язаними із втратою єдиної рідної людини, матері, оскільки крім неї в нього нікого не залишилось. Смерть матері настала у вразливий період його життя, коли він був студентом та потребував її допомоги. При цьому йому довелось ховати матір, приймати участь у слідчих діях.

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні надала наступні показання. Вона мала з ОСОБА_3 дружні відносини з 1997 року, навчалися разом. Останні пів року до моменту смерті ОСОБА_3 , вони часто спілкувались з приводу відносин з її пасинками ОСОБА_23 та ОСОБА_15 після смерті чоловіка, нескінченних дзвінків та погроз з їх боку, пов`язаних з майном померлого. Особисто вона була присутня під час телефонної розмови ОСОБА_3 з ОСОБА_12 , та чула через трубку, так як він говорив дуже гучно, як він погрожував в нецензурній формі, що вона сама приповзе та сама все принесе. Будучи адвокатом, свідок надавала ОСОБА_3 поради. Зокрема, ОСОБА_3 консультувалась у неї з приводу оформлення земельної ділянки в с. Рибаковка. За життя ОСОБА_2 розпочав оформлення документів на своє ім`я на зазначену земельну ділянку, крім нього поряд оформлювалися ще земельні ділянки, всього 7 штук. Оформлення документів на всі 7 ділянок доручили сину ОСОБА_2 - ОСОБА_11 , за що він отримав оплату 2 тисячі доларів США, однак, роботу не виконав. Перед смертю ОСОБА_2 розпорядився, щоб його земельну ділянку ОСОБА_23 оформив на ОСОБА_3 , після чого ОСОБА_27 мала віддати йому автомобіль «BMW X5». Однак в проектній документації на земельну ділянку, яку свідок оглядала особисто, консультуючи ОСОБА_3 , виявилося, що у прізвищі заявника переплутані ініціали, тобто замість ОСОБА_2 зазначено ОСОБА_11 . Крім того, ОСОБА_23 вимагав, щоб ОСОБА_27 негайно віддала йому автомобіль, на що вона не погоджувалась. Він намагався забрати автомобіль в гаражному кооперативі, через що відбувся скандал та ОСОБА_27 змушена була перевезти автомобіль до іншого гаражу. З огляду на таку поведінку ОСОБА_23 свідок рекомендувала ОСОБА_3 переоформити автомобіль на себе. На кого він був зареєстрований до цього свідок не знає. Крім того, зі слів ОСОБА_3 , їй відомо, що незадовго до вбивства до ОСОБА_27 на роботу з погрозами приходили якісь люди.

Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні надала наступні показання. Вона до моменту вбивства ОСОБА_3 мала з нею дружні відносини. Зі слів ОСОБА_3 вона знає, що після смерті чоловіка у ОСОБА_27 були непорозуміння з дітьми чоловіка від першого шлюбу через спадщину. Також зі слів ОСОБА_3 вона знає, що ОСОБА_29 мав оформити на неї земельну ділянку у с. Рибаковка, після чого вона мала віддати йому ключі від автомобіля «BMW X5», який належав її чоловіку, але був оформлений на якогось іншого чоловіка, таким було розпорядження покійного ОСОБА_2 . З приводу обміну вони ніяк не могли домовитись.

Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні надала наступні показання. Вона до моменту вбивства ОСОБА_3 мала з нею дружні відносини, її син ОСОБА_31 її хрещеник. Зі слів ОСОБА_3 їй відомо, що після смерті чоловіка, в неї був спір з дітьми покійного чоловіка з приводу спадкового майна, зокрема, щодо земельної ділянки в с. Рибаковка, яка належала ОСОБА_2 та на неї не були оформлені документи. ОСОБА_29 зібрав документи для її оформлення та не оформив, а потім виявилось, що він намагався підробити документи, змінивши ініціали на свої. Зі слів ОСОБА_27 вона також знає, що ОСОБА_14 та ОСОБА_15 переслідували ОСОБА_27 , підсилали до неї людей.

Свідок ОСОБА_32 в судовому засіданні надала наступні показання. Вона є двоюрідною сестрою ОСОБА_3 . Спілкувались з нею у 2014 році на Пасху. Тоді ОСОБА_3 повідомляла, що вона все робила як розпорядився покійний чоловік, а його діти не згодні з розподілом спадщини, старший, ОСОБА_15 , двічі призначав їй зустріч і не приходив. Казала, що за нею слідкували. Чула, що не згодні щодо будинку в с. Радсад.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні надав наступні показання. В його власності перебував автомобіль «BMW X5» державний номер НОМЕР_1 , яку він передав у користування ОСОБА_2 , видав відповідну довіреність. Крім того він надавав довіреність на користування даним автомобілем ОСОБА_11 . Після смерті ОСОБА_2 він звернувся до ОСОБА_3 щоб вона повернула автомобіль, однак вона відмовилась. В подальшому він дізнався, що автомобіль було перереєстровано без його відома 17.07.2014 року на іншу людину. При цьому він договорів купівлі-продажу автомобіля не укладав, компенсації за нього не отримував. Тоді він звернувся із заявою до поліції про викрадення автомобіля. Де на даний час перебуває автомобіль йому невідомо.

Свідок ОСОБА_33 в судовому засіданні надала наступні показання. ОСОБА_3 є її донькою. Зі слів доньки, після смерті її чоловіка, ОСОБА_11 , в неї виник конфлікт з його синами через спадщину. ОСОБА_29 їй телефонував та приходив розбиратись, чому виїхала машина з гаража. Конфлікт виник через будиночок у с. Рибаковка. Старший син, суддя, двічі викликав ОСОБА_27 на зустріч, а сам не приходив. На роботу до неї приходили особи і казали платити гроші, а вони розкажуть про ОСОБА_34 та ОСОБА_15 . Напередодні зникнення ОСОБА_3 під час телефонної розмови казала, що її з усіх боків осадили, чатують і біля роботи і біля дому, а наступного дня пропала. Консьєржка за місцем проживання доньки казала, що ОСОБА_27 схопили двоє та посадили у автомобіль, один з них був у міліцейській формі.

Свідок ОСОБА_35 в судовому засіданні надала наступні показання. Вона працювала разом із ОСОБА_3 , яка була заступником начальника управління Головдержслужби в Миколаївській області. За місяць до смерті ОСОБА_3 , коли вони виходили з роботи, якісь хлопець та дівчина їх сфотографували, на запитання пояснили, що фотографують будинок, але він нічим не примітний. Колеги казали, що до неї хтось приходив, після чого ОСОБА_3 весь час виглядала у вікна та потім попросила нас провести її до маршрутки. Якісь двоє хлопців сиділи на лавці, а потім пішли попереду, а коли ОСОБА_3 сіла до таксі, не побачивши її на зупинці стали озиратись. 30.07.2014 року ОСОБА_3 не прийшла на роботу, не попередила що запізниться, а коли їй не змогли додзвонитись, зателефонували сину, який сказав, що мама пішла на роботу. Після обіду син звернувся до поліції. 09.08.2014 року вона поїхала на дачу та дізналась, що рибалки виловили утопленого, від працівників поліції під час допиту вона дізналась що це ОСОБА_3 . Знає, що у ОСОБА_3 був конфлікт з дітьми колишнього чоловіка через спадщину, вона казала, що їй потрібен адвокат.

Свідок ОСОБА_36 в судовому засіданні надала наступні показання. Вона працювала разом із ОСОБА_3 , яка була заступником начальника управління Головдержслужби в Миколаївській області. На початку липня 2014 року вона стала поводити себе застережливо. Коли свідок йшла по коридору до неї звернувся якийсь чоловік у спортивному одязі, що нетипово для даної установи, запитав ОСОБА_3 , зайшов до неї в кабінет. Після цього ОСОБА_3 попросила після роботи провести її до маршрутки, коли вони вийшли, на них чекали якісь два хлопці та стали йти попереду, а коли ОСОБА_3 сіла до таксі, не побачивши її, стали озиратись. По дорозі свідок спитала у ОСОБА_27 , хто це, на що вона відповіла, що це спадкоємці не можуть заспокоїтись. 30.07.2014 року ОСОБА_3 не вийшла на роботу, тоді свідок близько 9-ї години стала їй телефонувати, не додзвонилась, тоді зателефонувала на домашній телефон та син повідомив, що мати пішла на роботу. Ближче до обіду знов зателефонували додому, вона не повернулась, тоді син звернувся до поліції. За місяць до цього їх усіх і ОСОБА_37 сфотографували на ганку, що здалося дивним.

Свідок ОСОБА_38 в судовому засіданні надала наступні показання. Вона працювала разом із ОСОБА_3 , яка була заступником начальника управління Головдержслужби в Миколаївській області. В липні 2014 року, 5-6 числа до ОСОБА_39 приходив чоловік невеликого зросту в спортивному костюмі, його вигляд був незвичним для відвідувачів даної установи, вони замкнулись в кабінеті і про щось балакали. Після цього ОСОБА_3 попросила щоб її провели на маршрутку, бо за нею слідкують, та одразу поїхала, коли побачила таксі.

Крім зазначених показань вина ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами.

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 30.07.2014 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_19 просив вжити заходи у встановленні місця знаходження його матері, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка вранці пішла на роботу, однак до місця роботи не дійшла, та її мобільний телефон вимкнений. На підставі даної заяви 31.07.2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2014 року внесено відомості за ч.1 ст.115 КК України та розпочато досудове розслідування.

Протоколом огляду місця події від 08.08.2014 року, складеним у с. Баловне, згідно якого в присутності понятих та за участі спеціаліста судово медичного експерта оглянуто відкриту ділянку місцевості розміром 20 м на 10 м на березі річки Південний Буг на відстані 350 м в південно-західному напрямку від ст. Янтарне та 1500 м в східному напрямку від с. Баловне Новоодеського району Миколаївської області, на відстані 1 м від води виявлено труп в поліетилені чорного кольору, обмотаний скотчем та в ділянці ніг обмотаний металевим ланцюгом з прикріпленим до одного краю ланцюга металевим електрообігрівачем сірого кольору. Після розрізання поліетилену встановлено, що під ним труп обгорнутий в ковдру червоного кольору, через шию обмотаний дріт, який відходить від обігрівача. Труп одягнений в плаття з червоним верхом та чорним низом, зі вставками світлого та червоного кольору, бюстгальтер світлий, труси чорні в білий горошок. Наявні ознаки гнилісних процесів, при пальпації пошкоджень кісток не виявлено, зуби цілі. Пошкодження на шиї трупу в чотири витка горизонтально обмотаний провід чорного кольору, який має вузол на лівій поверхні шиї. Під даним вузлом на шиї наявне місце вдавлення розташоване горизонтально навколо шиї. В ділянці лівої лопатки відсутня шкіра та м`які тканини, на задній поверхні лівого стегна ділянка схожа на синець бурого кольору 3,5 х 4 см. В ході огляду місця події вилучено: килим червоного кольору, металевий ланцюг із замком, фрагмент електричного кабелю, поліетилен та фрагменти скотчу, електричний обігрівач сірого кольору.

Згідно протоколу пред`явлення трупу для впізнання від 09.08.2014 року, проведеного у секційному залі морга МОБ СМЕ, потерпілий ОСОБА_19 впізнав у трупі жінки, виявленому у річці Південний Буг біля с. Баловне Новоодеського району Миколаївської області 08.08.2014 року свою мати ОСОБА_3 .

Протоколом огляду трупа від 09.08.2014 року, згідно якого в присутності спеціаліста судово-медичного експерта ОСОБА_40 та двох понятих в приміщенні Миколаївського обласного бюро судово-медичних експертиз оглянуто труп ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявлений біля с. Баловне Новоодеського району, труп одягнений в сукню темно-синього кольору зі вставками верхніх полочок червоного кольору, краї сукні обшитий мереживом, пояс із шкірозамінника синього кольору, труси чорного кольору, бюстгальтер білого, босоніжки шкіряні бежевого кольору, на одязі накладення очерету. Гнилісні зміни виражені у вигляді емфіземи, жовто-сірого окрашення кожних покровів, відслоєння епідермісу, волосся при незначному зусиллі легко відділяється від кожних покривів голови. Кістки носу на дотик цілі, отвір носу вільний, рот привідкритий. На шиї мається нещільно прилягаюча стрічка «скотч» обмотана в 6 обертів. Також навколо шиї обмотаний чорний електричний дріт діаметром 5 мм з електричною вилкою на кінці. Вільні кінці дроту зав`язані на два простих вузла. Дріт обернутий навколо шиї на 4 оберти, щільно облягає шию по всій поверхні. Після видалення дроту під ним виявлено полосу вдавлення шириною 3,5-4 см. При зовнішньому огляді трупу та при проведенні внутрішнього дослідження інших тілесних ушкоджень не виявлено. Встановити причину смерті не вдалось. Під час огляду трупу вилучено до СУ УМВС в Миколаївській області: одяг та взуття ОСОБА_3 , зразки волосся з трупу, дріт, фрагмент липкої стрічки, фрагмент кістки з грудної клітини.

Стороною захисту заявлене клопотання про визнання даного протоколу огляду трупу від 09.08.2014 року недопустимим доказом з огляду на порушення вимог ч.3 ст.105 КПК України, яка вимагає засвідчення додатків до протоколу підписами слідчого, спеціаліста та інших осіб, які брали участь у виготовленні таких додатків, оскільки фототаблиця до протоколу підписана тільки слідчим. Дійсно, судом встановлено, що фототаблиця до протоколу містить підпис слідчого і не містить підписів спеціаліста та понятих, які брали участь у проведенні даної слідчої дії. Однак, фототаблиця відповідає змісту протоколу, підписаного всіма учасниками слідчої дії, відомості, зафіксовані у протоколі, стороною захисту не заперечуються, за таких обставин, порушення, допущені при складенні протоколу не є істотними і не мають наслідком його недопустимість як доказу у даному кримінальному провадженні.

На підставі постанови слідчого від 09.08.2014 року про призначення судово-медичної експертизи, експертом Миколаївського обласного бюро СМЕ Цехоцьким О.О. проведено відповідне дослідження в період з 09.08.2014 року по 09.09.2014 року та складено висновок експерта №1937. В результаті дослідження експерт зробив висновок, що остаточну причину смерті ОСОБА_3 , 1970 року народження, встановити не видається можливим через виражені гнилісні зміни, які виражені у вигляді імбібіції внутрішніх органів, гнилісної венозної сітки, гнилісної підшкірної емфіземи, грязно зеленувато-сірого забарвлення шкірних покровів обличчя, тулуба і кінцівок, відшарування на деяких ділянках поверхневих шарів епідермісу; однак, приймаючи до уваги обставини випадку, а також наявність на шиї щільно прилягаючого, в 4 оберти електричного дроту, наявність на шиї полоси вдавлення м`яких тканин, вказує на те, що смерть гр. ОСОБА_3 , імовірніше за все, могла настати від механічної асфіксії в результаті здавлювання органів шиї електричним дротом при задушенні.

При судово-медичному дослідженні трупу, яких-небудь тілесних ушкоджень, за виключенням полоси вдавлення на шиї, не виявлено.

Після здавлювання органів шиї електричним дротом, смерть могла наступити через декілька хвилин (5-8 хв.).

Ступінь вираження трупних явищ свідчить про те, що з моменту смерті і до моменту дослідження трупу пройшло не менше 7-8 діб.

Виключається утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 від дії власної руки, при падінні з положення стоячи на площину.

В момент спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 могла знаходитись як у вертикальному так і в горизонтальному положенні і бути оберненою обличчям до нападника.

При судово-токсикологічному дослідженні м`язової тканини з трупу ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,827 проміле, що у відношенні живої людини відповідає легкому ступеню алкогольного сп`яніння. Результат має відносне значення, так як м`язова тканина гнилісна.

В кістковій тканині ОСОБА_3 виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО.

На підставі постанови слідчого від 10.12.2014 року про призначення додаткової судово-медичної експертизи, експертом Миколаївського обласного бюро СМЕ Цехоцьким О.О. проведено відповідне дослідження в період з 11.12.2014 року по 26.12.2014 року та складено висновок експерта (додаткової судово-медичної експертизи) №1937. В результаті додаткового дослідження експерт зробив висновок, що остаточну причину смерті ОСОБА_3 , 1970 року народження, встановити не видається можливим через виражені гнилісні зміни, які виражені у вигляді імбібіції внутрішніх органів, гнилісної венозної сітки, гнилісної підшкірної емфіземи, грязно зеленувато-сірого забарвлення шкірних покровів обличчя, тулуба і кінцівок, відшарування на деяких ділянках поверхневих шарів епідермісу; однак, приймаючи до уваги обставини випадку, надані матеріали кримінального провадження, показання підозрюваних ОСОБА_1 , ОСОБА_16 , не можна виключити, що смерть ОСОБА_3 могла настати від механічної асфіксії в результаті здавлювання органів шиї руками.

Не можна виключити, що полоса вдавлення на шиї ОСОБА_3 могла утворитися після настання смерті. Будь-які судово-медичні дані, що вказують на прижиттєве чи посмертне її утворення відсутні.

Експерт ОСОБА_40 під час допиту в судовому засіданні свої висновки первинної та додаткової судово-медичної експертизи №1937 підтримав. Пояснив, що під час проведеного дослідження остаточна причина смерті ОСОБА_3 встановлена не була через гнилісні зміни м`яких тканин трупа. Під час проведення первинної експертизи, враховуючи наявність дроту на шиї трупу та полоси вдавлення дійшов висновку, що, вірогідніше всього, смерть наступила в результаті механічної асфіксії через здавлювання шиї зазначеним дротом. В подальшому, враховуючи додаткові матеріали, проведено додаткове дослідження, за результатом якого зроблено висновок про те, що не виключається настання смерті в результаті механічної асфіксії через здавлювання шиї руками. Для однозначного висновку експерта щодо причин смерті необхідна наявність сукупності ознак, однак вони встановлені не були через гнилісні зміни тканин трупа. Під час дослідження була встановлена рухливість під`язикової кістки трупа, чи була вона зламана він сказати не може. У разі здавлювання руками шиї та, як наслідок, смерті в результаті асфіксії, під`язикова кістка не обов`язково має бути зламана. Кількість алкоголю, виявлена у тканинах трупу відповідає легкому ступеню алкогольного сп`яніння живої людини та така концентрація алкоголю не могла мати негативних наслідків для здоров`я. Пошкоджень внутрішніх органів та кісток при дослідженні трупу встановлено не було. Виключити наявність інших тілесних ушкоджень повністю не можливо через гнилісні зміни тканин, труп 7-8 діб перебував у воді. Виявлена рідина в легенях трупу могла з`явитись через гнилісні процеси та не можливо встановити, до чи після смерті ОСОБА_3 потрапила у воду. Странгуляційної борозни як такої виявлено не було через гнилісні зміни тканин, достовірно встановити коли утворились вдавлення на шиї, не можливо. Дріт, обмотаний навколо шиї трупа був ним розрізаний під час огляду трупу особисто.

Стороною захисту заявлене клопотання про визнання даного висновку експерта недопустимим доказом, оскільки висновки експерта ґрунтуються на показаннях обвинувачених та інших матеріалах кримінального провадження, а не на спеціальних знаннях експерта.

Відповідно до Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.95 року №6, експертиза виконується з метою встановлення причини смерті, наявності, характеру і механізму виникнення тілесних ушкоджень, часу настання смерті та вирішення інших питань, що були поставлені органами дізнання, слідчого, прокурора та суду, та вирішення інших питань, які належать до компетенції даного виду судово-медичної експертизи.

Вичерпного переліку питань, які можуть бути поставлені на вирішення судово-медичного експерта з дослідження трупу зазначений документ не містить.

У даному кримінальному провадженні слідчим у постанові від 10.12.2014 року про призначення додаткової судово-медичної експертизи на вирішення експерта поставлено, зокрема, питання: Чи могла наступити смерть ОСОБА_3 в результаті здавлювання органів шиї руками (як вказують підозрювані ОСОБА_1 та ОСОБА_16 )? У розпорядження експерта надано матеріали кримінального провадження, в тому числі протоколи допиту зазначених підозрюваних. Відтак, експертом надано висновок щодо можливості настання смерті ОСОБА_3 за обставин, вказаних підозрюваними та з урахуванням інших обставин справи, що не є висловленням власних припущень експерта, а є відповіддю на питання слідчого, поставленого з метою перевірки показань підозрюваних. Отже, жодних порушень чинного законодавства при призначенні та проведенні даної експертизи судом не встановлено та, з урахуванням показань ОСОБА_1 , що надавались ним безпосередньо в судовому засіданні, даний висновок експерта свідчить, що причиною смерті ОСОБА_3 була механічна асфіксія в результаті здавлювання органів шиї руками.

Протоколом огляду вилучених речей, від 03.04.2015 року, згідно якого слідчим оглянуто: 5 відрізків електричного дроту, вилучені 09.08.2014 року при проведенні огляду трупу ОСОБА_3 з її шиї, діаметр дроту 6,1 мм на кінці одного з фрагментів вилка; фрагмент липкої стрічки - скотчу, вилученої 09.08.2014 року з шиї трупу ОСОБА_3 , ширина стрічки 4,5 см, вона забруднена, відчувається специфічний трупний запах; металевий ланцюг з замком, вилучений 08.08.2014 року під час огляду місця події на березі річки Південний Буг біля с. Баловне, ланцюг декоративний 36х16 чорного кольору довжиною 6 м, до ланцюга прикріплений навісний замок з ключем сірого кольору, відчувається специфічний трупний запах.

На підставі постанови слідчого від 09.08.2014 року про призначення молекулярно-генетичної експертизи, експертом Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Миколаївській області складено висновок експерта №701 від 14.08.2014 року. В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки фрагменту грудини трупу особи жіночої генетичної статі (об`єкт №2), які вилучені в ході судово-медичного дослідження трупу від 09.08.2014 року та наведені в таблиці результатів дослідження (додаток 1, таблиця 1.1). В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки зразку крові ОСОБА_19 (об`єкт №1), які наведені в таблиці результатів дослідження (додаток 1, таблиця 1.1). Особа жіночої генетичної статі, фрагмент грудини якої вилучено в ході судово-медичного дослідження трупу від 09.08.2014 року та надано на дослідження (об`єкт №2) може бути біологічною матір`ю ОСОБА_19 (об`єкт №1). Ймовірність даної події складає 99,98602008%.

На підставі постанови слідчого від 11.08.2014 року про призначення судово-криміналістичної трасологічної експертизи, експертом Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Миколаївській області складено висновок експерта №1528 від 02.09.2014 року. За висновком експерта відрізок електричного проводу (прив`язаний до електричного обігрівачу) та відрізок електричного проводу (вилучений з шиї трупу ОСОБА_3 ) раніше складали єдине ціле. Відрізок електричного проводу (прив`язаний до електричного обігрівачу) та відрізок електричного проводу (вилучений з шиї трупу ОСОБА_3 ) були відділені один від одного внаслідок дії на поверхню електричного проводу предмету, або пристрою який має загострену площину.

За клопотанням слідчого від 19.08.2014 року ухвалою слідчого судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19.08.2014 року надано дозвіл на тимчасовий доступ до золотого ланцюжка, який 18.08.2014 року був переданий під заставу ОСОБА_1 та ОСОБА_41 до відділення ПТ «Ломбард - Скарбниця», розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Дзержинського, 51. Надано дозвіл на тимчасове вилучення вказаного ланцюжка.

Відповідно до протоколу тимчасового доступу від 18.08.2014 року та опису до нього, слідчим у присутності понятих та за участю оцінювача-експерта в приміщенні «Ломбард-Скарбниця» у м. Миколаєві по вул. Дзержинського, 51 виявлено та вилучено браслет з камінням №05611091793 згідно договору №05614029307 золото 583 проби загальною вагою 49.88 г, чистою вагою 49 г. Договір від 18.08.2014 року час укладення 23.47 год.

Відповідно до копії специфікації до договору 056-14029307 від 18.08.14 року, 23:47:18, Кредитодавцем «Ломбард-Скарбниця» в особі Миколаївського відділення Повного товариства «Ломбард-Скарбниця» (№22), розташованого в м. Миколаєві по вул. Дзержинського, 51 надано Позичальнику ОСОБА_1 , який мешкає в АДРЕСА_5 кредит на строк 7 днів, до 25.08.2014 року, в сумі 14100 грн. під заставу майна, браслету з камінням №05611091793 золото 583 проби загальною вагою 49.88 г, чистою вагою 49 г. Оцінна вартість предмета за угодою сторін 16531,83 грн., максимальна оцінна вартість 16603,16 грн. Сума до повернення без урахування фактичного строку користування Кредитом (7 днів) та перерахунку 14618,18 грн. Суму кредиту 14 100,00 грн. ОСОБА_1 отримав, що засвідчив власноручним підписом.

Відповідно до протоколу пред`явлення речей для впізнання від 20.08.2014 року потерпілий ОСОБА_19 в присутності понятих серед чотирьох золотих браслетів впізнав під №2 браслет з камінням золото 583 проби загальною вагою 49.88 г, чистою вагою 49 г, що раніше належав його покійному батьку, ОСОБА_2 , який носив цей браслет на правій руці за життя.

За повідомленням на запит слідчого ПрАТ «Ремпобуттехніка» Нік. №21 від 23.03.2015 року, ювелірний виріб, наданий для дослідження, являє собою браслет з жовтого золота 585 проби з накладками з білого золота 585 проби та 40 безкольорових синтетичних вставок. Вага виробу становить 49,87 гр. За оцінкою ювелірів даного підприємства на 20.03.205 року орієнтовна вартість з урахуванням зносу виробу становить близько 35000 грн.

Відповідно до протоколу огляду документів, від 27.03.2015 року, слідчим оглянуто матеріали кримінального провадження №12014150020003797 від 08.07.2014 року за ч.1 ст.190 КК України за заявою ОСОБА_4 та встановлено, що дане кримінальне провадження внесене до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 від 07.07.2014 року про неправомірні дії ОСОБА_3 , матеріали провадження містять, зокрема, протокол допиту потерпілого ОСОБА_4 , пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_19 , копії матеріалів, що стали підставою для перереєстрації автомобіля «BMW Х5» номерний знак НОМЕР_1 з колишнього власника ОСОБА_4 на ОСОБА_19 . Кримінальне провадження закрите постановою слідчого 20.09.2014 року. Дана постанова скасована постановою прокурора від 15.10.2014 року. Копії матеріалів кримінального провадження №12014150020003797 від 08.07.2014 року долучені до протоколу огляду. Зі змісту заяви ОСОБА_4 від 07.07.2014 року, копія якої приєднана до протоколу вбачається, що він просить прийняти міри до ОСОБА_3 , яка шляхом підробки документів та з їх використанням заволоділа належним ОСОБА_4 автомобілем «BMW Х5» номерний знак НОМЕР_1 та переоформила його на свого сина, ОСОБА_19 . З копії матеріалів, що стали підставою для перереєстрації автомобіля «BMW Х5» номерний знак НОМЕР_1 вбачається, що даний автомобіль був зареєстрований 15.01.2011 року за власником ОСОБА_4 29.05.2014 року на підставі заяви ОСОБА_19 №40577406 проведено операцію «Видача тимчасового талону за заявою власника для перереєстрації ТЗ» та на його ім`я, як власника, видано тимчасовий реєстраційний талон на даний транспортний засіб. За заявою ОСОБА_19 № 44730391 від 17.07.2014 року на підставі довідки-рахунку від 28.05.2014 року проведено операцію «Перереєстрація ТЗ на нового власника за довідкою-рахунок».

Відповідно копії Договору №07/29-1 прокату (оренди) транспортного засобу від 29.07.2014 року, укладеного між ПП ОСОБА_42 (Орендодавець) та ОСОБА_10 , останньому було надано у тимчасове платне користування автомобіль.

Згідно копії Акту приймання-передачі ТЗ від 29.07.2014 року, що є невід`ємною частиною Договору №07/29-1, в користування ОСОБА_10 передано автомобіль марки «CHEVROLET» модифікації «LACETTI NF196» реєстраційний № НОМЕР_3 . Строк прокату становить 2 доби та спливає об 11-30 год. 31.07.2014 року. Копії посвідчені печаткою ФОП ОСОБА_43 .

За заявою від 18.08.2014 року директора ПП « ОСОБА_44 » ОСОБА_44 надано дозвіл працівникам поліції провести огляд даних по автомобілю «Шевроле Лачетті» НОМЕР_3 за період часу з 29.07.2014 року по 31.07.2014 року, які знаходяться в електронному вигляді в офісі за адресою вул. Комсомольська, 99.

Відповідно до протоколу огляду від 19.08.2014 року слідчим в присутності понятих за участю представника ПП ОСОБА_42 оглянуто монітор комп`ютера в приміщенні офісу ПП ОСОБА_42 в м. Миколаєві по вул. Комсомольській, 99. За допомогою логіну та пароля користувача здійснено вхід до системи на сайті www.geoinformer.com, де знаходиться інформація щодо автомобілів, які перебувають у власності користувача. Оглянута інформація щодо автомобіля «Лачетті Шевролет» д/н НОМЕР_3 та історія пересування даного автомобіля, зокрема, в період часу з 11-00 год. по 23-00 год. 29.07.2014 року. Встановлено, що автомобіль почав свій рух від адреси офісу ПП ОСОБА_42 ( м.Миколаїв, вул. Комсомольська, 99 ). 29.07.2014 року о 17-40 год автомобіль знаходився в с. Радсад Миколаївського району, де здійснив стоянку до 18.01 год. Після чого направився до м. Миколаїв. О 19-58 год. автомобіль здійснив стоянку на перехресті вулиць Інженерної та Потьомкінської в м. Миколаїв. Далі оглянута історія пересування даного автомобіля в період часу з 23-10 год. 29.07.2014 року по 23-50 год. 30.07.2014 року. Встановлено, що автомобіль почав рух з 07-33 год., рухався по вул. Інженерній в бік пр. Леніна, далі по пр. Леніна до вул. 2-га Слобідська, де здійснив стоянку з 07-40 год. до 07-47 год. Далі автомобіль рухався по вул. 2-га Слобідська до перетину з вул. Чкалова та о 07-50 год. знаходився на перетині вулиць Чкалова та Велика Морська. По вул. Чкалова автомобіль рухався до вул. Радянська, далі виїхав на вул. Дунаєва до вул. Пушкінська, далі рухався по вулицям Фрунзе, 7-ма Поперечна, Бузника, Мореходна, Карпенко, де о 08-12 год. здійснив стоянку до 08-20 год. біля будинку 12а. Далі автомобіль рухався по вул. Карпенко, Спортивній, Нікольській, В. Морській в напрямку «Варварівського мосту», в мікрорайоні «Сонячний» здійснив стоянку до 09-13 год. Далі автомобіль рухався по «Варварівському мосту», вулицям Одеській, Веселиновській, Очаківській, направився в с. Радсад, де з 09-43 год. до 10-17 год., з 10-20 год. до 11-14 год., з 11-17 год. до 12-40 год. здійснив стоянки за різними координатами, після чого направився до м. Миколаїв. О 13-10 год. автомобіль перебував на стоянці в районі вул. В. Морська до 13-24 год., далі виїхав на пр.Леніна з вул.Інженерна, рухався по вул. Московській, Адм. Макарова, Спаській, Садовій, Скорооходова, пр.Жовтневий на якому двічі здійснював зупинки за різними координатами, далі по вул. Космонавтів до авторинку по вул.Кірова, далі рух навколо кладовища, по вул. Набережна, 68-Десантників, Нікольська, Пушкінська, Наваринська, виїхав на «Інгульський міст», далі по трасі в бік м.Нова Одеса, де о 15-36 автомобіль знаходиться на повороті до с. Баловне. В с. Баловне автомобіль рухається о 16-05 по вул. Набережній до берегу річки Південний Буг, далі без зупинки по вул.Садовій та по трасі в бік м.Миколаїв. Далі автомобіль рухався по м. Миколаїв та здійснив стоянку по вул. Спаській, між вул. Леніна та Радянська, з 17-07 год. по 17-14 год. Наступна стоянка по вул.Володарського на перетині з вул.Гречишникова з 17-20 год. до 17-48 год. (біля колишнього приміщення моргу). По вул.Радісна біля Заводського районного суду м.Миколаєва здійснив стоянку з 17-59 год. до 18-08 год. По вул. Пушкінській здійснив стоянку з 18-18 год. по 18-55 год. По вул. Г.Карпенко здійснив стоянку з 19-07 год. по 19-18 год. По вул. Інженерній здійснив стоянку з 19-30 год. по 19-37 год. Далі стоянку у дворі будинку на перетині вулиць Інженерна та Потьомкінська. О 20-10 почав рух, та з 20-11 год. по 20-31 год здійснив стоянку по пр.Леніна. З 21-02 год. по 21-56 год. Здійснив стоянку у с. Радсад. Після стоянки направився в бік м. Миколаєва, далі по трасі в бік м. Нова Одеса, повернув до с. Баловне, до річки Південний Буг, де здійснив стоянку з 22-41 год. по 22-53 год. Після чого повернув до м. Миколаєва.Наступна стоянка біля вул.Лазурна в м. Миколаєві з 23-33 год. по 09-26 год. 31.07.2014 року. 31.07.2014 року автомобіль прибув до вул. 11-та Військова, де з 09-47 год. по 11-06 год. Здійснив стоянку, після чого об 11-32 год. Автомобіль прибув до офісу ПП ОСОБА_42 .

За дорученням слідчого від 20.08.2014 року ВБК УМВС України в Миколаївській області за координатами маршруту пересування та стоянок автомобіля «Лачетті Шевролет» д/н НОМЕР_3 , встановленими під час огляду веб сайту системи GPS-моніторингу у офісі ПП ОСОБА_42 складено відповідну карту пересування даного автомобіля, за якою автомобілем, зокрема, здійснювались зупинки за адресами:

29.07.2014 року о 11-47 год. по вул. Г. Карпенка, 12а в м. Миколаєві;

29.07.2014 року о 12-50 год. по вул. Архітектора Старова, 4д в м. Миколаєві;

29.07.2014 року о 13-2- год. по вул. Артилерійська, 10 в м. Миколаєві;

29.07.2014 року о 13-51 год. по вул. Г. Карпенка, 12а в м. Миколаєві;

29.07.2014 року о 14-53 год. по вул. Інженерній, 15 в м. Миколаєві;

29.07.2014 року о 17-40 год. в с. Радсад Новоодеського району Миколаївської області;

29.07.2014 року о 18-25 год. та 18-46 год. по вул. Г. Карпенка, 12 в м. Миколаєві;

30.07.2014 року о 08-12 год. по вул. Г. Карпенка, 12а в м. Миколаєві, тривалість зупинки 00:05:35 год.;

30.07.2014 року об 11-17 год. в с. Радсад Миколаївського району Миколаївської області, тривалість зупинки 01:21:17 год.;

30.07.2014 року о 18-18 год. по пр. Героїв Сталінграда в м. Миколаєві, тривалість зупинки 00:37:01 год.;

30.07.2014 року о 21-02 год. в с. Радсад Миколаївського району Миколаївської області, тривалість зупинки 00:53:41 год.;

30.07.2014 року о 22-41 год. близько с. Баловне Новоодеського району Миколаївської області, тривалість зупинки 00:11:12 год.;

30.07.2014 року о 23-04 год. близько с. Баловне Новоодеського району Миколаївської області, тривалість зупинки 00:06:07 год.;

30.07.2014 року о 23-39 год. по вул. Лазурній, 40 в м. Миколаєві, тривалість зупинки 09:44:38 год.

За матеріалами відпрацювання порівняльного аналізу трафіків абонентських номерів з даними, отриманими за допомогою GPS - трекера, встановленого в автомобілі марки «Шевроле Лачеті» д/н НОМЕР_3 в період часу з 23.10 год. 29.07.2014 року по 11.32 год. 31.07.2014 року, виконаного УКР УМВС України в Миколаївській області від 25.08.2014 року встановлено, зокрема, наступне:

під час стоянки автомобіля 30.07.2014 року з 08-12 год. до 08-20 год. по вул. Г. Карпенка, 12а в м. Миколаєві в зоні дії базових станцій, що обслуговують даний район здійснювався вихід в ефір абонента з номером телефона НОМЕР_6 (мобільний телефон «Samsung GT-E1200M» з сім-карткою з номером НОМЕР_6 вилучений в ході обшуку квартири АДРЕСА_7 за місцем проживання ОСОБА_10 );

під час стоянки автомобіля 30.07.2014 року з 11-17 год. до 12-40 год. в с. Радсад Миколаївського району Миколаївської області в зоні дії базових станцій, що обслуговують даний район здійснювався вихід в ефір абонентів з номерами телефона НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 (телефон «NOKIA 515 dual sim» з сім-картами НОМЕР_8 та НОМЕР_7 вилучений під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_12 за адресою АДРЕСА_8 ) та НОМЕР_9 (мобільний телефон «Sony Ericson S500I» з сім-картою НОМЕР_9 вилучений в ході обшуку квартири АДРЕСА_7 за місцем проживання ОСОБА_10 );

під час стоянки автомобіля 30.07.2014 року з 18-18 год. до 18-55 год. по пр. Героїв Сталінграда в м. Миколаєві в зоні дії базових станцій, що обслуговують даний район здійснювався вихід в ефір абонентів з номерами телефона НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 ; НОМЕР_9 ; НОМЕР_8 ; НОМЕР_10 мобільний телефон «NOKIA 8800SE» з сім-картою з номером НОМЕР_10 вилучений під час обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_12 за адресою АДРЕСА_8 ).

Заявою заступника директора ТОВ «Патріот Сек`юріті груп» від 21.08.2014 року надано дозвіл працівникам міліції оглянути відеозаписи з камер відеоспостереження гіпермаркету «Практікер 716», а також надано три повторні квитанції з каси №5 за 30.07.2014 року.

Відповідно до протоколу огляду приміщення від 21.08.2014 року, за участю понятих та заступника директора ТОВ «Патріот Сек`юріті груп» слідчим в приміщенні охорони гіпермаркету «Практікер», розташованого в м. Миколаїв по вул. Героїв Сталінграду, 9-т оглянуто відеозаписи з камер відеоспостереження, розташованих: на вході до приміщення гіпермаркету за 30.07.2014 року, період часу з 18:17:09 до 18:55:09, а також над касою №5 за 30.07.2014 року. В ході огляду оглянуті відеозаписи перенесено на два DVD диски та вилучено.

Стороною захисту заявлено клопотання про визнання даного протоколу огляду приміщення, а також вилучених під час огляду відеозаписів недопустимим доказом з огляду на відсутність дозволу володільця інформації на її вилучення, відсутність у протоколі посилання на програму, за допомогою якої здійснено перегляд та копіювання відеофайлів.

Дане клопотання суд відхиляє, оскільки зі змісту протоколу вбачається, що огляд проводився з дозволу та за участю володільця інформації - заступника директора ТОВ «Патріот Сек`юріті груп», яким протокол підписаний без застережень та зауважень, що свідчить про надання ним добровільної згоди на проведення даної слідчої дії та, відповідно, вилучення копій оглянутих відеозаписів. За таких обставин, саме по собі не зазначення у протоколі назви комп`ютерної програми, за допомогою якої відкривались відеозаписи, не є суттєвим порушенням та не має наслідком визнання даного доказу недопустимим.

Згідно протоколу огляду DVD диску з відеозаписом від 15.09.2014 року оглянуто DVD-R диск №L08013432302 з матеріалами відеозапису з камер відеоспостереження парковки будівельного гіпермаркету «Практикер» розташованого в м. Миколаєві по просп. Героїв Сталінграду, 9-т, вилучених 21.08.2014 року. Диск упакований в поліетиленовий файл з пояснювальною запискою, що виключає можливість стороннього доступу до нього. На відеозаписі є пояснювальні позначення у вигляді дати «30.07.2014», час початку запису «18:17:11». О 18:17:32 год. на парковку заїжджає автомобіль «Шевроле Лачетті» чорного кольору та паркується правою стороною до входу в гіпермаркет. При цьому камера охоплює тільки праву сторону автомобіля. О 18:17:56 год. З переднього пасажирського місця автомобіля виходить ОСОБА_16 та прямує в гіпермаркет. З лівої сторони автомобіля з`являється ОСОБА_10 та прямує за ОСОБА_16 в гіпермаркет. О18:48:23 біля автомобіля з`являється ОСОБА_16 , куштує морозиво. О 18:54:22 год. ОСОБА_16 сідає на переднє пасажирське сидіння автомобіля, хто саме сів за кермо не видно. О 18:55 автомобіль виїжджає з парковки.

Згідно протоколу огляду DVD диску з відеозаписом від 15.09.2014 року оглянуто DVD-R диск №L08013432302 з матеріалами відеозапису з камер відеоспостереження приміщення та парковки будівельного гіпермаркету «Практикер» розташованого в м. Миколаєві по просп. Героїв Сталінграду, 9-т, вилучених 21.08.2014 року. Відеозаписом зафіксована каса гіпермаркету, пояснювальні позначення «kassa 5» дата «2014-07-30» час початку запису «18:16:00». О 18:35:35 год. до каси підходять два чоловіки, ОСОБА_10 та ОСОБА_16 , очікують своєї черги, у ОСОБА_10 в руках папірець білого кольору. О 18:3:17 год. ОСОБА_10 передає касиру папірець, розраховується, після чого обидва пішли вглиб гіпермаркету до товарів. О 18:42:50 год. ОСОБА_10 та ОСОБА_16 знову підходять до каси, ОСОБА_16 тримає у руках предмет чорного кольору, схожий на ланцюг, ОСОБА_10 кладе на касовий модуль 2 морозива та ще два предмети. Розраховуються, відходять від каси. О 18:52:44 зі сторони стелажів з товаром до каси знов підходить ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , а також ОСОБА_12 . ОСОБА_10 в руках тримає 2 рулони пакувального скотчу. За покупку картою розрахувався ОСОБА_12 .

За клопотанням слідчого ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.11.2014 року надано тимчасовий доступ до документів що перебувають у володінні Миколаївського РУ ПАТ КБ «ПриватБанк» в яких міститься інформація щодо наявності розрахункових рахунків, відкритих у філіях і відділеннях даної установи на ім`я ОСОБА_12 та рух грошових коштів по вказаним банківським рахункам за 30.07.2014 року.

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 26.03.2015 року та відповідного опису вилучених речей і документів, слідчий на підставі зазначеної ухвали слідчого судді у приміщенні Миколаївського РУ ПАТ КБ «ПриватБанк» ознайомився з випискою-рахунком по карті на ім`я ОСОБА_12 та інформацією про розрахунки в електронному вигляді, вилучено виписку по карті НОМЕР_11 про рух грошових коштів за 30.07.2014 року. Відповідно до зазначеної виписки 30.07.2014 року о 18:53:38 ОСОБА_2 було здійснено оплату товару на суму 31-90 грн. в Практикер, Миколаїв, пр. Г.Сталінграду, 9т.

Відповідно до протоколу затримання та особистого обшуку особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 04.09.2014 року, складеного в приміщенні СВ прокуратури Миколаївської області за участю захисника Валешинської О.С., в м. Дніпропетровську по проспекту Героїв, буд. 45, кв. 217 о 06 год. 30 хв. в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_16 . У ОСОБА_16 під час особистого обшуку вилучено: посвідчення водія НОМЕР_12 від 18.09.2012 року на ім`я ОСОБА_16 ; візитна картка на ім`я ОСОБА_45 , мобільний телефон марки «Аррlе 4 S» імей НОМЕР_13 з сім-картою оператора мобільного зв`язку Київстар НОМЕР_14 , телефон у пластмасовому корпусі чорного кольору; зв`язка ключів від помешкання; два металевих кільця; грошові кошти загальною сумою 64 грн. 86 коп. (1х50 грн., 1х1 грн., 6х2 грн., 11х50 коп., 3х25 коп., 6х10 коп., 1х1 коп.)

Відповідно до протоколу затримання та особистого обшуку особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 04.09.2014 року, складеного в приміщенні СВ прокуратури Миколаївської області за участю захисника Прилуки Є.В. о 15-00 годині затримано ОСОБА_11 . У затриманого під час особистого обшуку нічого не вилучалось.

Відповідно до протоколу затримання та особистого обшуку особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 04.09.2014 року, складеного в приміщенні СВ прокуратури Миколаївської області за участю захисника Мантуленко О.В., в АДРЕСА_2 о 09-00 годині в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_10 . У затриманого під час особистого обшуку нічого не вилучалось.

Відповідно до протоколу затримання та особистого обшуку особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 04.09.2014 року, складеного в приміщенні СВ прокуратури Миколаївської області за участю захисника Матвієнка О.М., в м. Миколаєві о 09-00 годині в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_1 . Під час особистого обшуку у ОСОБА_1 вилучено мобільний телефон «LG» № НОМЕР_15 , імей НОМЕР_16 з сім-картами операторів «Київстар» та «Лайф» з картою пам`яті, невикористану сім-карту НОМЕР_17 .

За клопотанням слідчого прокуратури Миколаївської області ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 10.04.2015 року надано дозвіл на проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 у дворі та гаражі домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке належало на праві власності ОСОБА_2 (померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

Стороною захисту заявлене клопотання про недопустимість даної ухвали слідчого судді і проведеного на її підставі слідчого експерименту у зв`язку з невідповідністю формулювання її резолютивної частини вимогам КПК України, без вказівки про надання дозволу на проникнення до житла чи іншого володіння особи.

Положення ч.5 ст.240 КПК України передбачають, що слідчий експеримент, що проводиться в житлі чи іншому володінні особи, здійснюється лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора, яке розглядається в порядку, передбаченому КПК, для розгляду клопотань про проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи.

Формулювання резолютивної частини ухвали, застосоване слідчим суддею у даному випадку в повній мірі відповідає вимогам ч.5 ст.240 КПК України, а зауваження сторони захисту судом відхиляються як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону.

При цьому слідчим для імітування обставин злочину використано автомобіль, який перебував в його розпорядженні та який відношення до кримінального провадження не має, отже, порушення вимог ч.5 ст.240 КПК України у відношенні даного автомобіля також відсутнє.

Надаючи оцінку даним, отриманим під час даного слідчого експерименту, суд враховує положення ч. 1 ст. 23 КПК України, якою встановлено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Положеннями ст. 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Водночас, метою слідчого експерименту відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК є перевірка й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Проведення за участю підозрюваного слідчого експерименту з метою перевірки й уточнення таких відомостей, крім отримання відомостей, передбачає також здійснення учасниками слідчого експерименту певних дій, спрямованих на досягнення мети цієї слідчої (розшукової) дії.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_1 від 14.04.2015 року з додатком відеозаписом, слідчим за участі прокурорів, спеціаліста, захисника та двох понятих проведено дану слідчу дію.

Під час проведення з ОСОБА_1 слідчого експерименту було перевірено відомості, надані підозрюваним щодо обставин кримінального правопорушення, а саме місця і способу його вчинення.

Так, на території будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 показав, яким чином він, ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_16 через хвіртку потрапили у двір домоволодіння, де у дворі поставили автомобіль «Шевроле», на задньому сидінні якого перебувала ОСОБА_3 . В автомобілі на задньому сидінні показав яким чином рукою за шию задушив ОСОБА_3 . Показав лавку у дворі зліва від будинку, де перебував ОСОБА_10 та куди пішов ОСОБА_16 , коли він душив ОСОБА_3 , та звідки він покликав ОСОБА_10 щоб той побачив труп. Показав місце у гаражі, куди він та ОСОБА_16 перенесли труп з автомобіля, де з більярдного столу взяли покривало щоб його загорнути. Показав, де зняв з померлої ОСОБА_3 золоті вироби - ланцюжок, каблучку та сережки та де ОСОБА_16 перетворив дані золоті вироби на лом. Труп ОСОБА_3 залишили в гаражі та поїхали. Ввечері повернулись до с. Радсад двома машинами, «Шевроле» та «Тойотою», належною ОСОБА_12 «Шевроле» залишили, у двір заїхали на «Тойоті». Показав як замотали тіло ОСОБА_3 у поліетиленові пакети та скріпили липкою стрічкою скотч, поклали до багажника «Тойоти». Показав як повернулися до гаражу та місце де взяли обігрівач, знайшли шматок дроту та відрізали дріт від обігрівача, поклали ці речі до багажника «Тойоти», де вже знаходився металевий ланцюг. Потім прослідували до с. Баловне Новоодеського району Миколаївської області.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 05.09.2014 року за участю підозрюваного ОСОБА_10 з додатком відеозаписом, дану слідчу дію проведено слідчим за участі підозрюваного, спеціаліста, захисника та двох понятих.

Під час проведення з ОСОБА_10 слідчого експерименту було перевірено відомості, надані підозрюваним щодо обставин кримінального правопорушення, а саме місця і способу його вчинення.

ОСОБА_10 показав:

місце по вул. Комсомольській, 99 в м. Миколаєві, де він разом з ОСОБА_12 брав в оренду автомобіль «Шевролет-Лачетті»;

військовий магазин по вул. 68-Десантників в м. Миколаєві, де ОСОБА_16 придбав міліцейську форму;

автобусну зупинку поблизу будинку по вул. Генерала Карпенка, 12 в м. Миколаєві, де ОСОБА_16 в формі працівника міліції посадив ОСОБА_3 до автомобіля «Шевроле-Лачетті»;

місце у районі «Сухий Фонтан» у м. Миколаєві, навпроти кафе «Вічний Зов», де ОСОБА_1 сів до автомобіля «Шевроле-Лачетті», у якому вже перебували ОСОБА_10 , ОСОБА_16 та ОСОБА_3 ;

місце у районі «Намив» у м. Миколаєві, де проживав ОСОБА_12 та де ОСОБА_10 брав у нього ключі від будинку в с. Радсад;

будинок в с. Радсад Миколаївського району Миколаївської області, де відбулось вбивство ОСОБА_3 ;

місце на березі річки Південний Буг поблизу с. Баловне Новоодеського району Миколаївської області, куди в багажнику автомобіля «Тойота» було доставлене тіло ОСОБА_3 . У цьому місці ОСОБА_16 з ОСОБА_1 за допомогою гумового човна, який знаходився в багажнику автомобіля «Шевроле-Лачетті» доставили труп на середину річки та викинули його;

місце на трасі «Миколаїв-Київ» у напрямку м. Нова Одеса, де ОСОБА_10 09.08.2014 року за вказівкою ОСОБА_12 спалив гумовий човен, з якого 30.08.2014 року був скинутий труп ОСОБА_3 у річку Південний Буг;

місце у районі «Соляни» у м. Миколаєві, де розташований магазин «Практікер», де ОСОБА_10 з ОСОБА_16 30.07.2014 року купував залізний ланцюг та навісний замок, який в подальшому був прикріплений до трупу ОСОБА_3 .

Під час слідчого експерименту ОСОБА_10 повідомив номер телефону, яким користувався на момент вчинення злочину НОМЕР_18 .

Водночас, метою слідчого експерименту відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК є перевірка й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Проведення за участю підозрюваного слідчого експерименту з метою перевірки й уточнення таких відомостей, крім отримання відомостей, передбачає також здійснення учасниками слідчого експерименту певних дій, спрямованих на досягнення мети цієї слідчої (розшукової) дії.

Доводи сторони захисту про недопустимість протоколу слідчого експерименту з ОСОБА_10 як доказу через нероз`яснення йому положень ст.63 Конституції України, які передбачають право не свідчити проти себе, присутність під час слідчої дії прокурора Петренко А.О., у якого відсутні повноваження у даному кримінальному провадженні, фактичного проведення допиту, а не слідчого експерименту, відсутність зазначення про додатки до протоколу, невідповідність змісту протоколу відеозапису слідчого експерименту через довільне скорочення слідчим пояснень ОСОБА_10 судом відхиляються з огляду на наступне.

ОСОБА_10 до початку слідчої дії роз`яснено положення ст.42 КПК України, в тому числі п.п.4,5 ч.3 ст.42 КПК України, які передбачають право підозрюваного не говорити нічого з приводу підозри проти нього, обвинувачення або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання; давати пояснення, показання з приводу підозри, обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати, отже ОСОБА_10 в повній мірі був повідомлений перед початком слідчої дії про своє право не свідчити проти себе.

Доводи сторони захисту про відсутність повноважень у прокурора Петренка А.О не відповідають дійсності, так як в матеріалах справи наявна постанова від 03.09.2014 року про призначення групи прокурорів, за якою даний прокурор входить до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні. Слідча дія проведена слідчим, повноваження якого належним чином підтверджені, при цьому присутність під час слідчої дії прокурора, дані про якого не внесені до вступної частини протоколу, однак наявна вказівка про нього як учасника слідчої дії та міститься його підпис у відповідній графі протоколу, при цьому всі його дії зафіксовані відеозаписом, не вплинула на результат слідчого експерименту та в даному випадку не є суттєвим порушенням вимог КПК України, що мало б наслідком недопустимість даного протоколу як доказу.

Даний слідчий експеримент проведений у формі, що містить ознаки відтворення вчинених ОСОБА_10 дій, їх послідовності, вказівки на місця вчинення злочину, що відповідає меті даної слідчої дії, визначеній ч.1 ст.240 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.104 КПК України, у випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі. Якщо за допомогою технічних засобів фіксується допит, текст показань може не вноситися до відповідного протоколу за умови, що жоден з учасників процесуальної дії не наполягає на цьому. У такому разі у протоколі зазначається, що показання зафіксовані на носії інформації, який додається до нього.

Вимог ч.2 ст.104 КПК України слідчим дотримано в повному обсязі, зазначено у протоколі про фіксування допиту ОСОБА_10 за допомогою відеозапису, зауважень від учасників слідчої дії не надійшло. Слідчим зазначено відомості про технічний засіб, відеокамеру, за допомогою якої було здійснено відеофіксацію, а також про виготовлення оптичного диску з відеофайлами та його резервних копій. Відтак, порушень вимог КПК України, які б мали наслідком недопустимість відомостей, отриманих під час слідчого експерименту з ОСОБА_10 , судом не встановлено.

Роздруківка до протоколу проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_10 , судом до уваги не приймається, оскільки вона додатком до протоколу не являється, не відомо, де ким, коли і у який спосіб вона була виготовлена.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 25.09.2014 року за участю підозрюваного ОСОБА_16 з додатком відеозаписом, дану слідчу дію проведено слідчим за участі підозрюваного, спеціаліста, захисника, оперативного співробітника та двох понятих.

Під час проведення з ОСОБА_16 слідчого експерименту було перевірено відомості, надані підозрюваним щодо обставин кримінального правопорушення, а саме способу його вчинення. Так, ОСОБА_16 показав у автомобілі, використаному для імітації обстановки злочину, що з правої сторони на задньому сидінні автомобіля сидів він, а з лівої сторони сиділа ОСОБА_3 . ОСОБА_1 підійшов до автомобіля з лівої сторони та також сів на заднє сидіння, біля ОСОБА_3 , від чого вона ледве не впала та ОСОБА_16 підтримав її за руку. Тоді ОСОБА_1 став душити ОСОБА_3 за шию , чи однією рукою чи обома ОСОБА_16 пояснив, що не пам`ятає, в цей момент ОСОБА_16 вийшов із автомобіля, ОСОБА_1 через 10 хвилин також вийшов із автомобіля і повідомив, що «вона готова».

Стороною захисту заявлене клопотання про визнання даного протоколу проведення слідчого експерименту недопустимим доказом, оскільки фактично він зводиться до фіксування показань ОСОБА_16 , які мають сприйматись судом безпосередньо та його проведення не відповідає меті даної слідчої дії.

Як зазначалось раніше, при оцінці даного доказу судом враховані положення ч. 4 ст. 95 КПК України. Однак, доводи захисту щодо визнання його недопустимим є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_16 було відтворено відомі йому обставини вчинення ОСОБА_46 вбивства ОСОБА_3 , що відповідає меті слідчого експерименту відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК України.

За клопотанням слідчого, ухвалою від 19.08.2014 року слідчим суддею Корабельного районного суду м. Миколаєва надано дозвіл на обшук квартири АДРЕСА_7 , де проживає ОСОБА_10 .

Відповідно до протоколу обшуку від 04.09.2014 року, у зазначеній квартирі було виявлено та вилучено: предмет, схожий на пістолет «КОРНЕТ Україна» № НОМЕР_19 без набоїв, мобільні телефони та їх складові частини, документи на ім`я ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , ключі, банківські карти, стартовий пакет мобільного оператора МТС № НОМЕР_20 без сім-карти, стартовий пакет мобільного оператора «Лайф» № НОМЕР_18 без сім-карти, карта пам`яті «Logitech», два реєстраційні номери на автомобіль НОМЕР_21 , кобура до пістолета чорного кольору, 2 гільзи «Mesko * SO 9mm», маска з розрізом, ключі від автомобіля «Audi» 2 шт. з брелком, свідоцтво про реєстрацію т/з « Audi-80 », свідоцтво про реєстрацію т/з «Lexus GS350», стартові пакети мобільного оператора «Лайф» № НОМЕР_23 та № НОМЕР_24 .

Під час даного обшуку було вилучено стартовий пакет мобільного оператора «Лайф» № НОМЕР_18 , тобто номера, яким користувався ОСОБА_10 на час вчинення злочину, та який використовувався слідчим під час аналізу даних у даному кримінальному провадженні.

За клопотанням слідчого ухвалою слідчого судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19.08.2014 року надано дозвіл на обшук жилого будинку АДРЕСА_10 , де проживає ОСОБА_1 , і прибудинкової території з усіма прилеглими господарськими будівлями і спорудами.

Згідно протоколу обшуку від 04.09.2014 року у зазначеному будинку вилучено пластикові банківські карти, мобільний телефон «Nokia», пластикова карта до стартового пакету «Київстар» № НОМЕР_25 .

За клопотанням слідчого ухвалою слідчого судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 01.09.2014 року надано дозвіл на обшук автомобіля марки «Audi-80» реєстраційний номер НОМЕР_26 .

Згідно протоколу обшуку від 04.09.2014 року у зазначеному автомобілі вилучено паспорт ОСОБА_10 , портмоне з документами на його ім`я, ніж складний, 3 навігатори, ключі, фрагмент паперу з фотозображенням ОСОБА_3 , мобільні телефони «NOKIA» 1 шт. та «Samsung» 2 шт., предмет, схожий на восьмикутну зірку, ніж в чохлі, наручники без номерного знаку, фрагмент паперу із записами, згорток паперу з дрібним рослинним насінням.

За клопотанням слідчого ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 04.09.2014 року надано дозвіл на проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_11 в АДРЕСА_11 .

Згідно протоколу обшуку від 04.09.2014 року за даною адресою було виявлено та вилучено:

В прихожій:

1.Ланцюжок з металу жовтого кольору з підвісом із зображенням «Миколи Чудотворця»;

2.Каблучка з металу жовтого кольору з 7 пелюстками та каменем білого кольору в центрі;

3.Сережки з металу жовтого кольору з 7 пелюстками та каменем білого кольору в центрі;

4.Браслет з металу жовтого кольору з 6 каменями блакитного кольору;

5.Каблучка з металу жовтого кольору з каменем блакитного кольору;

6.Ланцюжок з металу жовтого кольору з кулоном з металу жовтого кольору з каменем блакитного кольору.

В спальні:

1.Футляр бордового кольору з вмістом годинника з металу жовтого кольору з браслетом з металу жовтого кольору та вставками з металу білого кольору, ланцюжок з металу жовтого кольору, каблучка з металу жовтого кольору з каменями 7 шт. білого кольору, каблучка з металу жовтого кольору з великою кількістю дрібних каменів білого кольору, сережка з металу жовтого кольору з камінням білого кольору;

2.Футляр з ланцюжком з металу жовтого кольору із зображенням змії;

3.Мобільний телефон «Iphone» імей НОМЕР_27 ; банківська карта № НОМЕР_28 .

В коридорі:

1.Портативний комп`ютер (ноутбук) «Apple Macbook pro» з зарядним пристроєм в портфелі.

За клопотанням слідчого ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 04.09.2014 року надано дозвіл на проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_11 за адресою АДРЕСА_8 , що належить ОСОБА_47 та ОСОБА_12 .

Згідно протоколу обшуку від 04.09.2014 року у даній квартири виявлено та вилучено:

телефон «NOKIA 515 dual sim» імей НОМЕР_29 з сім-картами НОМЕР_8 та НОМЕР_7 ,

телефон «NOKIA 8800SE» імей НОМЕР_30 з сім-картою з номером НОМЕР_10 ,

пластикові карти мобільних операторів без сім-карт «Київстар» НОМЕР_8 , «МТС», «Білайн»; «Лайф», «Ого Укртелеком», «МТС» № НОМЕР_31 ,

банківські карти «ПриватБанк» з номерами НОМЕР_32 , НОМЕР_33 , НОМЕР_34 , НОМЕР_35 ; «Українського бізнесбанку» на ім`я ОСОБА_48 номер НОМЕР_36 ;

мобільний телефон «Iphone 5S» імей НОМЕР_37 з сім-картою «Укртелеком» НОМЕР_38 ;

телефон «NOKIA 8800 luna» з сім-картою «Travelsim» НОМЕР_39 ;

годинник чоловічий з металу жовтого кольору «Польот» з ременем,

два хрестики з металів жовтого і білого кольорів;

обручка з жовтого і білого металів;

ланцюг каучуковий з металом жовтого кольору, чотири пластикові картки - дозволи на зберігання зброї №№ НОМЕР_40 , НОМЕР_58, НОМЕР_59, НОМЕР_60;

6 чоловічих джинсових штанів;

5 чоловічих спортивних сорочок;

800,00 доларів США, 6400,00 грн.;

у сейфі 40000,00 грн., 40000,00 доларів США; чотири одиниці зброї - гвинтівка ТОЗ1701Т211 з оптичним прицілом, помпова рушниця МАВЕРІК МV22203Е, рушниця НОМЕР_41 , гладкоствольна рушниця BROWNING MAXVS № НОМЕР_42 ;

портативний комп`ютер DELL PP22X з блоком живлення.

В подальшому, за постановою слідчого від 02.02.2015 року НДЕКЦ УМВС України в Миколаївській області проведене дослідження двох із вилучених під час обшуку за адресою АДРЕСА_8 купюр номіналом 100 доларів США, та за висновком експерта №5 від 17.02.2015 року банкнота номіналом 100 доларів США із серійним номером АВ18476818К відповідає аналогічним банкнотам, що знаходяться в офіційному обігу США. Банкнота номіналом 100 доларів США із серійним номером CF74271364А не відповідає аналогічним банкнотам, що знаходяться в офіційному обігу США.

За клопотанням слідчого ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 04.09.2014 року надано дозвіл на проведення обшуку в автомобілі марки «Тойота» державний номерний знак НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_49 та яким користується ОСОБА_12 .

Згідно протоколу обшуку від 04.09.2014 року автомобіля «Toyota FJ Cruiser» державний номерний знак НОМЕР_2 у ньому виявлені та вилучені: змив на марлевий тампон нашарування речовини з гумового килимка у багажнику, ідентифікованої експертом як кров; гумовий килимок; змив на марлевий тампон нашарування речовини з лівого гумового чобота, ідентифікованої експертом як кров; гумовий чобіт; фрагмент ґрунту із гумового ущільнювача дверей з нашаруванням речовини, ідентифікованої експертом як кров; із заднього сидіння автомобіля змив на марлевий тампон нашарування речовини, ідентифікованої експертом як кров; травматичний пістолет «Форт 17Р» 9 мм № НОМЕР_43 з 9 набоями в кобурі; автомобіль «Toyota FJ Cruiser» державний номерний знак НОМЕР_2 з ключами.

Відповідно до протоколу огляду мобільних телефонів від 06.04.2015 року слідчим оглянуто:

телефон «Samsung GT-E1200M», вилучений в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_10 в кв. АДРЕСА_7 з сім-карткою з номером НОМЕР_6 , виготовлена роздруківка контактів,

телефон «NOKIA» модель 1110і, вилучений в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_10 в кв. АДРЕСА_7 з сім-карткою з номером НОМЕР_44 , виготовлена роздруківка контактів,

телефон «Sony Ericson S500I», вилучений в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_10 в кв. АДРЕСА_7 з сім-карткою з номером НОМЕР_9 , виготовлена роздруківка контактів,

телефон «LG GX200», вилучений в ході особистого обшуку ОСОБА_1 з сім-картами НОМЕР_45 та НОМЕР_46 , виготовлена роздруківка контактів,

мобільний телефон «Nokia С7», вилучений в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_10 з сім-картами НОМЕР_47 та НОМЕР_48 , виготовлена роздруківка контактів.

Відповідно до протоколу огляду речей від 12.09.2014 року слідчим оглянуто мобільний телеофон «Apple Iphone 5S Gold» з сім-картою НОМЕР_4 вилучений в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 АДРЕСА_11 , виготовлено роздруківку контактів та банківська карта «ПриватБанк» НОМЕР_28 . У списку контактів телефону « ОСОБА_50 » з номерами телефонів НОМЕР_49 , НОМЕР_50 , НОМЕР_51 , НОМЕР_18 ; « ОСОБА_51 » з номерами телефонів НОМЕР_52 , НОМЕР_53 , НОМЕР_54 , НОМЕР_23 ; «ОСОБА_73» з номером телефону НОМЕР_55 .

Відповідно до протоколу огляду речей і документів від 05.09.2014 року слідчим оглянуто речі, вилучені в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 по АДРЕСА_8 , а також обшуку автомобіля «Toyota FJ Cruiser» державний номерний знак НОМЕР_2 , а саме: мобільні телефони «NOKIA 515 dual sim», SE», «NOKIA 8800 moon», «Apple Iphone 5S», сім-карти оператора мобільного зв`язку «Укртелеком», «Beeline», 2 пластикові карти від сім-карти «МТС», 2 пластикові карти від сім-карти «Life», 3 пластикові картки червоного кольору від сім-карток, пластикова карта від сім-карти «МТС» НОМЕР_31 , пластикова карта від сім-карти «Life» НОМЕР_56 , пластикова карта від сім-карти «Beeline» НОМЕР_57 , банківські карти «ПриватБанк» з номерами НОМЕР_32 , НОМЕР_33 , НОМЕР_34 , НОМЕР_35 ; «Українського Бізнесбанку» на ім`я ОСОБА_48 номер НОМЕР_36 ; годинник чоловічий з металу жовтого кольору «Полет» з ременем; 2 хрестики з металів жовтого і білого кольорів; обручка з жовтого і білого металів, ланцюг каучуковий з металом жовтого кольору, чотири пластикові картки - дозволи на зберігання зброї №№ НОМЕР_40 , НОМЕР_58 , НОМЕР_59 , НОМЕР_60 на ім`я ОСОБА_12 ; чотири одиниці зброї - гвинтівка НОМЕР_61 з оптичним прицілом, помпова рушниця МАВЕРІК МV22203Е, рушниця НОМЕР_41 , гладкоствольна рушниця BROWNING MAXVS № НОМЕР_42 ; травматичний пістолет Форт 1Р.

Відповідно до протоколу огляду речей від 24.09.2014 року слідчим оглянуто мобільні телефони «Apple Iphone 5S», «NOKIA 8800SE», «NOKIA 515 dual sim», вилучені в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 по АДРЕСА_8 . В меню отриманих повідомлень телефону «NOKIA 515 dual sim» наявні повідомлення від абонента «ПриватБанк» про здійснення операцій, зокрема 30.07.2014 року о 18:53:59 оплата на суму 31,90 грн. за картою НОМЕР_62 в «Практікер». Виготовлено роздруківку інформації з телефону.

Відповідно до протоколу огляду речей від 24.09.2014 року слідчим оглянуто вилучений 04.09.2014 року під час проведення обшуку у кв. АДРЕСА_12 , належній ОСОБА_52 , а саме: сім-карта до номеру НОМЕР_63 , сім-карта до номеру НОМЕР_64 . Виготовлено роздруківку інформації з пам`яті сім-карт.

Відповідно до протоколу огляду речей від 23.09.2014 року слідчим оглянуто вилучені в ході особистого обшуку ОСОБА_16 речі, в тому числі мобільний телефон «Аррlе 4 S» з сім-картою НОМЕР_65 , в телефонній книзі містяться 98 контактів, та 8 видалених контактів, серед них « ОСОБА_53 1 мая» НОМЕР_9 , «ОСОБА_74 МТС» НОМЕР_6 .

Відповідно до протоколу огляду речей від 24.09.2014 року слідчим оглянуто речі, вилучені 04.09.2014 року під час проведення обшуку у кв. АДРЕСА_12 , належній ОСОБА_52 , а саме: мобільний телефон «Samsung la`Fleur GT5230» з сім-картою номер НОМЕР_66 . Серед номерів у телефонній книзі значаться номери НОМЕР_23 , який не має ім`я та НОМЕР_52 , записаний двічі під іменем « ОСОБА_54 » та « ОСОБА_55 » і встановлений у даному телефоні.

Відповідно до протоколу огляду речей від 24.09.2014 року слідчим оглянуто речі, вилучені 04.09.2014 року під час проведення обшуку у кв. АДРЕСА_12 , належній ОСОБА_52 , а саме банківські карти, мікро СД-карти, сім-карти та карти пам`яті.

Відповідно до протоколу огляду від 03.03.2015 року, біля будинку №45 по вул. Героїв в м. Дніпропетровську оглянуто та вилучено грошові кошти в сумі 1900 доларів США, добровільно видані ОСОБА_56 та ОСОБА_57 , які з їх слів з`явилися у їх сина ОСОБА_16 після поїздки до м. Миколаїв 30-31.07.2014 року.

За клопотанням слідчого ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 31.07.2014 року надано дозвіл на тимчасовий доступ до документів (в тому числі електронних) які перебувають у володінні оператора телекомунікацій (мобільного зв`язку) південне ТУ ПрАТ «МТС Україна» з можливістю вилучення їх копій, в якій зазначити:

відомості про вхідні та вихідні дзвінки абонентського номера НОМЕР_67 (номер телефону, який за повідомленням ОСОБА_19 перебував у ОСОБА_3 на момент її зникнення);

відомості про мобільні телефони з імей НОМЕР_68 , НОМЕР_69 , НОМЕР_70 (імей телефонів, які за повідомленням ОСОБА_19 перебували у ОСОБА_3 на момент її зникнення) із зазначенням абонентських номерів в період з 01.04.2014 року по день отримання ухвали до виконання;

відомості про вихідні та вхідні дзвінки, відправлення та отримання текстових повідомлень з кожної сім-карти окремо, тип, дату, час, тривалість дзвінків, номери абонентів з`єднань;

відомості про азимути ретрансляційних антен та адреси розташування базових станцій.

За клопотанням слідчого ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 01.08.2014 року надано дозвіл на тимчасовий доступ до документів (в тому числі електронних) які перебувають у володінні оператора телекомунікацій (мобільного зв`язку) південне ТУ ПрАТ «МТС Україна» з можливістю вилучення їх копій, в якій зазначити:

відомості про мобільні телефони з імей НОМЕР_71 , НОМЕР_72 , НОМЕР_73 , НОМЕР_74 , НОМЕР_75 , НОМЕР_76 (імей телефонів, які ОСОБА_3 використовувала в період до її зникнення) із зазначенням абонентських номерів в період з 01.01.2014 року по день отримання ухвали до виконання;

відомості про вихідні та вхідні дзвінки, відправлення та отримання текстових повідомлень з кожної сім-карти окремо, тип, дату, час, тривалість дзвінків, номери абонентів з`єднань;

відомості про азимути ретрансляційних антен та адреси розташування базових станцій.

За клопотанням слідчого ухвалою слідчого судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 08.08.2014 року надано дозвіл на тимчасовий доступ до документів, що перебувають у операторів мобільного зв`язку ТОВ «Астеліт», ПрАтТ «Київстар» та ПрАТ «МТС Україна», а саме: про з`єднання, нульові дзвінки, текстові та мультимедійні повідомлення абонентських номерів НОМЕР_77 , НОМЕР_78 , НОМЕР_79 та мобільних терміналів імей НОМЕР_68 , НОМЕР_69 , НОМЕР_70 , про місцезнаходження (адреси розташування базових станцій, азимути ретрансляційних антен), а також серійні номери (імей) мобільних терміналів учасників з`єднань (абонентів ОСОБА_75) вказаних абонентських номерів за період з 01.07.2014 року до дня, що передує дню отримання ухвали операторами на виконання.

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 27.08.2014 року з описом вилучених документів, від оператора мобільного зв`язку ПрАТ «МТС Україна» на підставі зазначених ухвал від 31.07.2014 року, 01.08.2014 року та від 08.08.2014 року отримано зазначену інформацію у електронному виді на оптичному носії CD-R «Ridata».

За клопотанням слідчого ухвалою слідчого судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 08.08.2014 року надано дозвіл на тимчасовий доступ до документів, що перебувають у оператора мобільного зв`язку ТОВ «Астеліт», а саме: про з`єднання, нульові дзвінки, текстові та мультимедійні повідомлення абонентського номера НОМЕР_80 , про місцезнаходження (адреси розташування базових станцій, азимути ретрансляційних антен), а також серійні номери (імей) мобільних терміналів учасників з`єднань (абонентів ОСОБА_75) вказаного абонентського номеру за період з 01.07.2014 року до дня, що передує дню отримання ухвали операторами на виконання.

За клопотанням слідчого ухвалою слідчого судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 08.08.2014 року надано дозвіл на тимчасовий доступ до документів, що перебувають у оператора мобільного зв`язку ТОВ «Астеліт», а саме: про абонентів, які виходили на зв`язок у зоні покриття ретрансляційних антен в районі м.Миколаїв, вул. Леваневців,12, м. Миколаїв, пр-т Леніна, 9 в період часу та в період часу з 00 год. 01 хв. 29 липня 2014 року до 00 год. 01 хв. 31.07.2014 року.

За клопотанням слідчого ухвалою слідчого судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 08.08.2014 року надано дозвіл на тимчасовий доступ до документів, що перебувають у оператора мобільного зв`язку ТОВ «Астеліт», а саме: про місце знаходження учасників з`єднань за номером НОМЕР_81 з вказівкою їх типу, дати, часу, тривалості дзвінків, номера учасників з`єднань, унікального ідентифікатора сім-карток (IMSI), мобільних терміналів, азимути ретрансляційних антен та адреси розташування базових станцій мобільних операторів за період з 01.07.2014 року до дня, що передує дню отримання ухвали операторами на виконання.

За клопотанням слідчого ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 31.07.2014 року надано дозвіл на тимчасовий доступ до документів, що перебувають у оператора мобільного зв`язку ТОВ «Астеліт», а саме відомості про вхідні та вихідні дзвінки абонентських номерів НОМЕР_82 , НОМЕР_83 , НОМЕР_4 ; відомості про мобільні телефони з імей НОМЕР_68 , НОМЕР_69 , НОМЕР_70 із зазначенням абонентських номерів в період з 01.04.2014 року по день отримання ухвали до виконання; відомості про вихідні та вхідні дзвінки, відправлення та отримання текстових повідомлень з кожної сім-карти окремо, тип, дату, час, тривалість дзвінків, номери абонентів з`єднань, імей мобільних терміналів.

За клопотанням слідчого ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 01.08.2014 року надано дозвіл на тимчасовий доступ до документів, що перебувають у оператора мобільного зв`язку ТОВ «Астеліт», а саме відомості про мобільні телефони з імей НОМЕР_71 , НОМЕР_72 , НОМЕР_73 , НОМЕР_74 , НОМЕР_75 , НОМЕР_76 (імей телефонів, які ОСОБА_3 використовувала в період до її зникнення) із зазначенням абонентських номерів в період з 01.01.2014 року по день отримання ухвали до виконання; відомості про вихідні та вхідні дзвінки, відправлення та отримання текстових повідомлень з кожної сім-карти окремо, тип, дату, час, тривалість дзвінків, номери абонентів з`єднань; відомості про азимути ретрансляційних антен та адреси розташування базових станцій.

За клопотанням слідчого ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 05.08.2014 року надано дозвіл на тимчасовий доступ до документів, що перебувають у оператора мобільного зв`язку ТОВ «Астеліт» щодо вхідних і вихідних дзвінків абонентів НОМЕР_23 , НОМЕР_18 , НОМЕР_52 , НОМЕР_84 , НОМЕР_85 , НОМЕР_86 , НОМЕР_87 , НОМЕР_88 за період з 01.01.2014 року по день отримання ухвали; місцезнаходження учасників з`єднань за номерами: НОМЕР_23 , НОМЕР_53 , НОМЕР_50 , НОМЕР_18 , НОМЕР_52 , НОМЕР_89 , НОМЕР_84 , НОМЕР_90 , НОМЕР_85 , НОМЕР_91 , НОМЕР_54 , НОМЕР_92 , НОМЕР_93 , НОМЕР_86 , НОМЕР_94 , НОМЕР_95 , НОМЕР_49 , НОМЕР_96 , НОМЕР_97 , НОМЕР_98 , НОМЕР_99 , НОМЕР_88 , НОМЕР_100 ; вхідні та вихідні дзвінки за терміналом НОМЕР_101 .

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 28.08.2014 року з описом вилучених документів, на підставі ухвал від 31.07.2014 року та 01.08.2014 року від оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» отримано інформацію у електронному виді на оптичному носії CD-R.

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 28.08.2014 року з описом вилучених документів, на підставі ухвал від 31.07.2014 року, 01.08.2014 року, 05.08.2014 року та 08.08.2014 року від оператора мобільного зв`язку ТОВ «Астеліт» отримано інформацію у електронному виді на оптичному носіях CD-R за переліком.

Відповідно до протоколу огляду дисків з інформацією ТОВ «Астеліт», ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «МТС Україна» від 03.04.2015 року слідчим опрацьовано інформацію отримано шляхом тимчасових доступів від операторів мобільного зв`язку та встановлено наступне.

Телефонний номер НОМЕР_4 (мобільний телефон «Apple Iphone 5S Gold» з сім-картою НОМЕР_4 вилучений в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 АДРЕСА_11 ) 12.06.2014 року перебував у зоні дії станцій за адресою: Вінницька обл. Чечельницький р-н смт.Чечельник; Віницька обл. Піщанський р-н смт. Піщанка вул. Леніна, 73 ; Віницька обл. Піщанський р-н с. Ставки, після чого повернувся до м. Миколаєва .

Телефонний номер НОМЕР_6 (мобільний телефон «Samsung GT-E1200M» з сім-карткою з номером НОМЕР_6 вилучений в ході обшуку квартири АДРЕСА_7 за місцем проживання ОСОБА_10 ) 12.06.2014 року перебував у зоні дії станцій за адресою: Віницька обл. Піщанський р-н смт. Піщанка вул. Леніна, 73 ; Віницька обл. Піщанський р-н с. Ставки, після чого повернувся до м. Миколаєва.

Телефонний номер НОМЕР_4 25.07.2014 року о 16:50:14 год. перебував у зоні дії БС м. Миколаїв, вул. Скульптора Ізмалкова, 3; о 17:47:59 - Херсонська обл. Білозерський р-н с.Чернобаївка, о 18:03:12 год. - Херсонська обл. Білозерський р-н с. Дар`ївка; о 19:17:30 год. - Херсонська обл. Бериславський р-н с. Милове; о 19:55:45 год. - Херсонська обл. Нововоронцовський р-н, смт. Нововоронцовка; о 20:22:52 год - Дніпропетровська область, Апостолівський р-н, с.Ленінське, о 21:47:07 год. - Токмаківський р-н, смт. Токмаківка, вул. Б.Хмельницького, 1 ; 26.07.2014 року о 08:18:43 год в зоні дії базової станції в м. Миколаєві.

Телефонний номер НОМЕР_6 25.07.2014 року о 15:56:35 год . перебував в зоні дії БС м. Миколаїв, вул. Кірова, 242/3; о 17:05:09 год. - Миколаївська обл. Жовтневий р-н с.Михайлівське; о 18:12:45 год - Херсонська обл. Білозерський р-н с.Токарівка; о 18:55:05 - Херсонська обл. Бериславський р-н с.Ударник; о 19:40:16 год. - Херсонська обл. Нововоронцовський р- с.Гаврилівка.

Телефонний номер НОМЕР_10 (мобільний телефон «NOKIA 8800SE» з сім-картою з номером НОМЕР_10 вилучений під час обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_12 за адресою АДРЕСА_8 ) 25.07.2014 року о 16:56:27 год . перебував в зоні дії БС м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1б; о 17:37:53 год. - м. Херсон, вул. Фонтанна, 5; о 18:03:12 год. - Херсонська обл. Білозерський р-н с. Дар`ївка; о 19:25:09 год. - Херсонська обл. Бериславський р-н с. Милове; о 19:34:38 год. - Херсонська обл. Нововоронцовський р-н, смт. Нововоронцовка; о 20:45:22 год. - Дніпропетровська область, Апостолівський р-н, с.Ленінське; в подальшому 26.07.2014 року о 08:17:37 год. м. Миколаїв.

Телефонний номер НОМЕР_6 28.07.2014 року о 17:30:43 год . перебував в зоні дії БС розташованих в м. Дніпропетровськ; о 23:49:43 год - м. Миколаїв;

Крім того, наявна інформація про здійснення з`єднань між номером НОМЕР_6 та номером НОМЕР_9 (мобільний телефон «Sony Ericson S500I» з сім-картою НОМЕР_9 вилучений в ході обшуку квартири АДРЕСА_7 за місцем проживання ОСОБА_10 ) 30.07.2014 року о 08:26:19, о 08:27:16, о 08:28:45, о 08:29:05 год. під час перебування в зоні дії БС за адресою: м. Миколаїв, вул. Г.Карпенка, 51.

Наявна інформація про здійснення вихідного дзвінка з номеру НОМЕР_6 на номер НОМЕР_4 під час перебування в зоні дії БС Миколаївська обл. Новоодеський р-н, с.Баловне, вул. Київське шосе, 9.

Наявна інформація про перебування номеру НОМЕР_6 30.07.2014 року з 18:19:59 год. по 18:32:20 в зоні дії БС м. Миколаїв, пр-т Героїв Сталінграду, 3.

Наявна інформація про перебування номеру НОМЕР_6 31.07.2014 року з 12:23:55 год. по 01.08.2014 року о 12:50:40 в зоні дії БС м. Дніпропетровськ.

Наявна інформація про здійснення 25.07.2014 року вихідних дзвінків з номеру НОМЕР_4 на номер НОМЕР_65 (мобільний телефон «Аррlе 4 S» з сім-картою НОМЕР_65 вилучений в ході особистого обшуку ОСОБА_16 ).

Відповідно до протоколу огляду від 13.09.2014 року слідчим оглянуто речі, вилучені в ході обшуку автомобіля «Ауді 80» р.н. НОМЕР_26 , вилучені в ході обшуку квартири АДРЕСА_7 , записник, вилучений в ході обшуку в будинку АДРЕСА_15 , речі, вилучені в ході обшуку в будинку АДРЕСА_10 .

Згідно висновку судово-психіатричного експерта №508 від 31.10.2014 року, ОСОБА_1 психічним захворюванням не страждає на теперішній час та не страждав раніше. В період часу, до якого відноситься інкриміноване діяння, він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.

Зазначені докази суд оцінює як належні і допустимі, а у своїй сукупності та взаємозв`язку вони свідчать про вчинення ОСОБА_6 30.07.2014 року з корисливих мотивів та за попередньою змовою з іншими особами незаконного позбавлення волі ОСОБА_3 з метою примушення останньої передати ОСОБА_11 у власність транспортний засіб «BMW X5», та подальшого вчинення її вбивства з метою приховати зазначений злочин. Показання ОСОБА_10 , ОСОБА_16 та ОСОБА_11 щодо дій ОСОБА_1 є логічними та послідовними, узгоджуються з іншими матеріалами справи та підтверджують вчинення ним інкримінованих злочинів за обставин, встановлених судом. Їх показання щодо власної ролі у вчиненні злочину, в частині, що не узгоджується з іншими доказами у справі, суд оцінює критично з огляду на їх процесуальний статус під час допиту.

При цьому суд враховує положення ч.1 ст.337 КПК України, яка визначає, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Крім того, стороною обвинувачення було надано суд ряд доказів, які визнаються судом недопустимими.

Так, на запит слідчого Приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Рябоконь К.Л. 26.03.2015 року за вихідним №41 надано копії матеріалів спадкової справи після померлого ОСОБА_2 .

Згідно наданих копій зі спадкової справи, із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулась його дружина ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), син ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), дочка ОСОБА_58 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), син ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ). Крім того ОСОБА_58 звернулась із заявою про намір одержання свідоцтва про право власності на Ѕ частку майна придбаного в період шлюбу із померлим ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ), із заявами про видачу на її ім`я свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя Ѕ, а також свідоцтва про право на спадщину за заповітом (11.07.2014 року), на майно: автомобіль «TOYOTA» моделі «CAMRY» реєстраційний номер НОМЕР_102 та самохідне моторне судно прогулянкове «Волна 490» бортовий реєстраційний номер НОМЕР_103 .

За заповітом ОСОБА_2 від 24.05.2013 року він на випадок смерті зробив розпорядження, що належні йому на праві власності квартиру АДРЕСА_19 , гараж № НОМЕР_104 в м. Миколаєві по вул. Леваневців, 25а в автогаражному кооперативі «Леваневець», автомобіль «TOYOTA» моделі «CAMRY» реєстраційний номер НОМЕР_102 , самохідне моторне судно прогулянкове «Волна 490» бортовий реєстраційний номер НОМЕР_103 він заповідає ОСОБА_3 .

За заповітом ОСОБА_2 від 18.04.2012 року він на випадок смерті зробив розпорядження, що належні йому на праві власності квартиру АДРЕСА_19 , гараж № НОМЕР_104 в м. Миколаєві по вул. Леваневців, 25а в автогаражному кооперативі «Леваневець», автомобіль марки OPEL VECTRA M1 0ZCF69 він заповідає ОСОБА_3 .

11.07.2014 року нотаріусом видано ОСОБА_3 свідоцтва про право власності на Ѕ частку у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям під час шлюбу на автомобіль «TOYOTA» моделі «CAMRY» реєстраційний номер НОМЕР_102 та на самохідне моторне судно прогулянкове «Волна 490» бортовий реєстраційний номер НОМЕР_103 . Того ж дня нотаріусом видано ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на Ѕ частку зазначеного майна.

Стороною захисту були заявлені клопотання про визнання даних копій матеріалів спадкової справи недопустимими доказами через отримання їх слідчим в порядку, що суперечить вимогам КПК України, без отримання дозволу слідчого судді до матеріалів спадкової справи, їх неповноту, а також через відсутність посвідчення нотаріусом наданих копій.

За ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до п.9 ч.2 ст.40 КПК України, до повноважень слідчого віднесено і право на звернення із запитами до державних органів, юридичних і фізичних осіб задля отримання речей, документів, відомостей, необхідних для здійснення досудового розслідування, а у разі ненадання такої інформації у добровільному порядку - із використанням встановленого ст.ст. 159, 160 КПК України механізму їх отримання.

Відтак, саме по собі отримання документів на запит слідчого, без відповідної ухвали слідчого судді не є порушенням норм КПК України.

Однак, за обставин даної справи, слід враховувати положення ст.162 КПК України, яка відносить до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.8 ЗУ «Про нотаріат», нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов`язки тощо.

Довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. У разі смерті особи чи визнання її померлою такі довідки видаються спадкоємцям померлого.

Як вбачається зі змісту наданих нотаріусом копій документів, вони містять відомості як щодо померлої особи так і її спадкоємців, складу спадкового майна, а слідчий не відноситься до кола осіб, які мають доступ до цієї інформації. Відтак, дані докази отримані з порушенням положень ст.8 ЗУ «Про нотаріат» щодо нотаріальної таємниці та є недопустимими.

Відповідно до протоколу огляду предметів від 09.08.2014 року, слідчим в присутності понятих та потерпілого ОСОБА_59 оглянуто покривало та металевий обігрівач, вилучені під час огляду місця події від 08.08.2014 року - акваторії та берега річки Південний Буг біля с. Баловне Новоодеського району Миколаївської області. Потерпілий ОСОБА_59 пояснив, що даний фрагмент тканини (покривало) він бачив у будинку АДРЕСА_1 , який належав його батькові, ОСОБА_2 . Даним покривалом був накритий більярдний стіл. Обігрівач потерпілий впізнає як той, що перебував у приміщенні тієї ж більярдної кімнати.

Стороною захисту заявлене клопотання про визнання даного протоколу огляду недопустимим доказом у зв`язку із тим, що фактично відбувся не огляд, а впізнання зазначених речей, однак, в порушення положень ст.299 КПК України, не зазначено, за якими ознаками ОСОБА_60 мав їх впізнавати.

Доводи сторони захисту суд вважає слушними. Як вбачається зі змісту протоколу, фактично за участю потерпілого була проведена слідча дія пред`явлення речей для впізнання. Згідно вимог ч.ч.2,3 ст. 229 КПК України, що регламентують порядок проведення даної слідчої дії, річ, що підлягає впізнанню, пред`являється особі, яка впізнає, в числі інших однорідних речей одного виду, якості і без різких відмінностей у зовнішньому вигляді, у кількості не менше трьох. Особі, яка впізнає, пропонується вказати на річ, яку вона впізнає, і пояснити, за якими ознаками вона її впізнала. Якщо інших однорідних речей не існує, особі, яка впізнає, пропонується пояснити, за якими ознаками вона впізнала річ, яка їй пред`являється в одному екземплярі.

Згідно вимог частини першої цієї статті, перед тим, як пред`явити для впізнання річ, слідчий, прокурор або захисник спочатку запитує в особи, яка впізнає, чи може вона впізнати цю річ, опитує про ознаки цієї речі і обставини, за яких вона цю річ бачила, про що складається протокол.

У порушення вимог ст.229 КПК України, слідчим не було проведено попереднє опитування потерпілого ОСОБА_59 щодо ознак речей, які він впізнавав, та обставин, за яких він їх бачив, не представлено потерпілому дані речі в числі інших однорідних речей, або не наведено обґрунтування того, що інших однорідних речей не існує.

Відтак, слідчим фактично проведено пред`явлення речей для впізнання з порушенням порядку проведення даної слідчої дії, внаслідок чого даний доказ, виходячи з положень ст.86 КПК України є недопустимим.

Відповідно до рапорту заступника начальника УКР УМВС України в Миколаївській області від 19.08.2014 року в ході проведення оперативних заходів було встановлено, що 29.07.2014 року в ТОВ «Галант-Авто» (м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 99) ОСОБА_10 був оформлений договір оренди автомобіля марки «Шевроле Лачеті» НОМЕР_3 на період часу з 11-00 год. 29.07.2014 року по 11-00 год. 31.07.2014 року. Вказаний автомобіль був повернутий без порушення строку оренди.

Згідно положень ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Виходячи з викладеного рапорт працівника поліції не є процесуальним джерелом доказів у даному кримінальному провадженні та не покладається судом у обґрунтування своїх висновків.

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.09.2014 року в період часу з 14-25 по 14-40 год. свідок ОСОБА_61 на фотознімку №4 впізнала чоловіка на ім`я ОСОБА_62 на прізвисько « ОСОБА_63 », який в середині червня 2014 року разом із ще одним чоловіком приїздили до неї додому, розмовляли з її чоловіком ОСОБА_64 , після чого разом поїхали до м. Миколаєва.

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.09.2014 року в період часу з 14-45 по 15-00 год. свідок ОСОБА_61 на фотознімку №4 впізнала чоловіка на ім`я ОСОБА_23 , адвокат, який в середині червня 2014 року разом із ще одним чоловіком приїздили до неї додому, розмовляли з її чоловіком ОСОБА_64 , після чого разом поїхали до м. Миколаєва.

Оцінюючи протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.09.2014 року з точки зору їх допустимості як доказів, суд виходить з того, що відповідно до вимог ст.228 КПК України фотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред`являється особі, яка впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не менше трьох. Фотознімки, що пред`являються, не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Особи на інших фотознімках повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню. У відповідності до порядку, встановленому ч.1 ст.228 КПК України, перед пред`явленням особи для впізнання, слідчий попередньо з`ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол.

Натомість з протоколів впізнання вбачається, що протоколи не містять відомостей про попереднє опитування свідка про зовнішній вигляд і прикмети осіб, за якими вона їх впізнаватиме, крім того, протоколи не містять відомостей щодо зображених на фотографіях осіб та осіб, яких впізнала свідок, що виключає можливість їх ідентифікації.

З цих причин протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.09.2014 року визнаються судом недопустимими доказами, як здобуті з порушенням закону. За правилом ч.2 ст.86 КПК України недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

04-05 вересня 2014 року із підозрюваним ОСОБА_1 проведено слідчий експеримент. Зі змісту протоколу та відеозапису до нього убачається, що слідчі дії проводились, зокрема, на території домоволодіння по АДРЕСА_1 . Відомостей про власника даного домоволодіння матеріали кримінального провадження не містять. Згідно пояснень ОСОБА_11 та потерпілого ОСОБА_19 , даний будинок належав покійному ОСОБА_2 та в подальшому був успадкований за законом його синами ОСОБА_65 та ОСОБА_15 , а також дружиною ОСОБА_3 . Однак, суду не надано підтвердження, що власники, або законні володільці даного будинку надавали дозвіл на проведення слідчого експерименту на його території. Заява потерпілого ОСОБА_19 від 05.09.2014 року, за відсутності дозволу інших спадкоємців, таким дозволом не являється. Ухвала слідчого судді з відповідним дозволом також відсутня.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

У відповідності з ч.5 ст. 240 КПК слідчий експеримент, що проводиться в житлі чи іншому володінні особи, здійснюється лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора, яке розглядається в порядку, передбаченому КПК, для розгляду клопотань про проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи.

Оскільки прокурором не було надано суду ухвали слідчого судді про надання дозволу на проникнення до житла, або дозвіл власника, даний доказ у відповідності з вимогами п.1 ч.2 ст.87 КПК є недопустимим.

Згідно протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 15.01.2015 року (час 09-00 год. - 10-25 год.), що був розсекречений 20.03.2015 року, начальник відділу УКР УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_66 на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Миколаївської області №5465т про дозвіл на втручання у приватне спілкування від 28.10.2014 року, у період з 01.11.2014 року по 26.12.2014 року провів негласну слідчу (розшукову) дію - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж шляхом спостереження, відбору, фіксації змісту телефонних розмов та одержання, перетворення, фіксації сигналів, що передавались каналами рухомого (мобільного) зв`язку - абонентського номеру НОМЕР_105 , користувачем якого є ОСОБА_16 зафіксував НОМЕР_106 текстових та звукових файлів. Зазначені файли збережені на носіях - дисках DVD-R з інвентарними номерами №№382т, 430т. До протоколу виготовлені додатки зі змістом розмов абонента.

Стороною захисту заявлене клопотання про визнання даного протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 15.01.2015 року та додатків до нього недопустимим доказом.

Згідно ст. 106 КПК України протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення.

Згідно ч. 4 ст. 7 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» оперативні підрозділи проводять слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні за дорученням слідчого, прокурора в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КПК оперативний працівник здійснює негласні слідчі (розшукові) дії виключно за письмовим дорученням слідчого чи прокурора та не може їх проводити за власною ініціативою.

Згідно ст. 252 КПК України фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цих Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору. Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 253 КПК України особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження.

Відповідно до ч. 2 ст. 290 КПК прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.

За висновками, викладеними в постанові від 16 січня 2019 року Великої Палати Верховного Суду (справа № 751/7557/15-к), щодо застосування правових норм, закріплених у ст. 290 КПК України, зокрема, у пунктах 56-60 вказаного рішення зазначено, що для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону стосовно негласних слідчих (розшукових) дій.

Документи, які стали правовою підставою проведення НСРД (зокрема, не розсекречені на момент звернення до суду з обвинувальним актом), не можуть вважатися додатковими матеріалами до результатів проведених негласних слідчих (розшукових) дій, отриманими до або під час судового розгляду, оскільки є їх частиною. Ці процесуальні рішення виступають правовою підставою проведення НСРД, з огляду на їх функціональне призначення щодо підтвердження допустимості доказової інформації, отриманої за результатами проведення таких дій, і повинні перевірятися та враховуватися судом під час оцінки доказів.

Зазначена правова позиція була уточнена в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року (справа № 640/6847/15-к). Так, якщо сторона обвинувачення під час досудового розслідування своєчасно вжила всі необхідні та залежні від неї заходи, спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, однак такі документи не були розсекречені з причин, що не залежали від волі й процесуальної поведінки прокурора, то суд не може автоматично визнавати протоколи НСРД недопустимими доказами з мотивів не відкриття процесуальних документів, якими санкціоноване їх проведення.

Процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) та які на стадії досудового розслідування не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому статтею 290 КПК з тієї причини, що їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не були розсекречені на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні під час розгляду справи у суді за умови своєчасного вжиття прокурором всіх необхідних заходів для їх отримання.

Якщо сторона обвинувачення не вжила необхідних та своєчасних заходів, що спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм статті 290 КПК України.

З матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що на момент відкриття матеріалів досудового розслідування та під час судового розгляду ухвала слідчого судді Апеляційного суду Миколаївської області №5465т від 28.10.2014 року, яка стала процесуальною підставою проведення НСРД, не була долучена до матеріалів кримінального провадження та її не було відкрито стороні захисту. При цьому жодного документа, який свідчив би про своєчасне вжиття заходів прокурором щодо її отримання суду не надано.

Крім того, з протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 15.01.2015 року слідує, що дана негласна слідча (розшукова) дія проведена начальником відділу УКР УМВС України в Миколаївській області, повноваження якого на проведення негласної слідчої (розшукової) дії відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КПК України та ч. 4 ст. 7 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» виникають виключно на підставі письмового доручення слідчого чи прокурора. Однак відповідне доручення прокурором стороні захисту також не відкривалось та до матеріалів кримінального провадження не долучене.

Також прокурором не відкрите стороні захисту клопотання слідчого про проведення негласної слідчої (розшукової) дії.

З огляду на викладене суд констатує порушення норм статті 290 КПК України і, як наслідок, порушення права на захист обвинуваченого, що обумовлює недопустимість доказів, отриманих у даному кримінальному провадженні в результаті негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та усіх похідних доказів.

Крім того судом досліджено протокол огляду документів від 12.09.2014 року, за яким слідчим оглянуто речі, вилучені під час обшуку 04.09.2014 року за місцем проживання ОСОБА_67 в АДРЕСА_17 , зокрема каблучка з металу жовтого кольору з каменем червоного кольору, каблучка з металу жовтого кольору з каменем білого кольору, каблучка з металу жовтого кольору з 7 каменями білого кольору, дві сережки з металу жовтого кольору з каменем білого кольору кожна. При цьому власне, протоколу обшуку за зазначеною адресою, суду не надано, та прокурор не посилався на зазначений протокол як на доказ винуватості ОСОБА_1 , відтак, протокол огляду від 12.09.2014 року є неналежним доказом.

Умисні дії ОСОБА_1 щодо ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.3 ст.146 КК України, як незаконне позбавлення волі людини, вчинене з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, що потягнуло тяжкі наслідки, та за п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України, як вбивство з метою приховати інше кримінальне правопорушення.

Крім того, ОСОБА_1 органами досудового слідства обвинувачується у тому, що 30.07.2014 року, будучи раніше судимим за ч. 4 ст. 185 КК України, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_16 та ОСОБА_12 , перебуваючи у будинку по АДРЕСА_1 , викрали особисті речі ОСОБА_3 , які були при ній, а саме: мобільний телефон «Samsung C6712 DUOS» чорного кольору вартістю 2400 гривень, мобільний телефон «Nokia» чорного кольору вартістю 1600 гривень, золотий годинник вартістю 8000 гривень, золотий ланцюжок вартістю 5000 гривень, золотий браслет вартістю 5000 гривень, дві золоті каблучки вартістю 2500 гривень кожна (на загальну суму 5000 гривень), дві золоті сережки вартістю 3000 гривень, біла жіноча сумочка вартістю 500 гривень, а всього майно на загальну суму 30 500 гривень. Тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а саме крадіжки, вчиненої повторно, за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_1 вину у вчиненні даного злочину визнав частково, визнавши тільки що зняв із ОСОБА_3 після її смерті золоті сережки, ланцюжок та дві каблучки. Водночас, слід зазначити, що надані суду матеріали кримінального провадження не містять доказів щодо конкретних споживчих характеристик майна, викрадення якого інкримінується ОСОБА_1 , вагу та конкретні характеристики матеріалів, з яких були вироблені ювелірні вироби. Суду не надано відповідних висновків експерта щодо вартості викраденого майна. Отже, не відомо, на якій підставі органом досудового розслідування встановлено його вартість. Не надано будь-яких відомостей щодо вартості майна і потерпілим в обґрунтування цивільного позову.

ККС ВС у своїй постанові в справі № 420/1667/18, зазначив, що імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України, щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, окрім експертизи, джерел доказування.

У решті випадків сторона обвинувачення на стадії досудового розслідування зобов`язана незалежно від наявності інших доказів, за допомогою яких можливо встановити розмір матеріальних збитків, звернутися до слідчого судді із клопотанням про залучення експерта або залучити експерта.

В той же час, Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12-рп/2011від 20.10.2011р. визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства.

У даному випадку, суду не надано ані висновку експерта, ані жодних інших доказів, які б дозволяли встановити вартість викрадених речей.

Крім того, суд, виходячи із закріпленого у ст. 26 КПК принципу диспозитивності, позбавлений можливості, навіть у випадку, коли він виявив відсутність висновку експерта із визначенням розміру матеріальних збитків, самостійно, з власної ініціативи залучити експерта і усунути цей недолік досудового слідства. Залучення експерта судом незалежно від наявності клопотань сторін можливо тільки за обставин, передбачених ч. 2 ст. 332 КПК України.

За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Відповідно до частини 3 статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Згідно з ч. 2 та ч. 4 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення, і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Положеннями ч.1 ст.91 КПК України зокрема передбачено, що у кримінальному провадженні поряд з іншим підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення - час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення, а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Частина 3 цієї статті закріплює, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

За вказаних вище обставин, суд позбавлений можливості з`ясувати вартість викраденого майна, що в свою чергу позбавляє суд зробити висновок про те, чи мало місце кримінальне правопорушення та, як наслідок виключає, в даному випадку можливість визначити об`єкт кримінального правопорушення, як обов`язкову складову частину складу кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

А отже не доведено наявність в діяннях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та у даній частині обвинувачення він має бути виправданий.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому за вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст.146, п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання, а також положення ст. 50 КК України, за якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

Так, вчинені обвинуваченим кримінальні правопорушення, у відповідності до вимог ст. 12 КК України, є тяжким та особливо тяжким злочинами. Також судом враховується те, що вчинені ОСОБА_1 злочини є умисними, обвинувачений реалізував свій умисел в повному обсязі, відтак злочини є закінченими. Суд вважає за необхідне врахувати також поведінку обвинуваченого до та після злочину, наявність попередньої підготовки, слідкування за жертвою і обраний спосіб приховування наслідків злочину, тяжкість наслідків, що настали.

Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом не встановлено.

Підстав для визнання пом`якшуючою обставиною для ОСОБА_1 наявність щирого каяття, як про те вказує обвинувачений, суд не вбачає, оскільки щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася. Однак, під час судового розгляду жодного підтвердження щирого каяття з боку обвинуваченого судом не встановлено, вибачень потерпілому він не приніс, хоча мав таку можливість, отже, у даному випадку має місце формальне зазначення про визнання своєї провини та висловлення жалю з приводу вчиненого в судових дебатах і в останньому слові обвинуваченого, що, на переконання суду, є для ОСОБА_1 способом пом`якшити свою відповідальність та не свідчить про його щире розкаяння у вчиненому.

Обставиною, яка відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_1 є рецидив злочину.

Суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується задовільно, до затримання не працював, має захворювання органів дихання.

Крім того, суд враховує позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання; відношення обвинуваченого до вчиненого та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкцій ч.3 ст.146, п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі за кожен злочин окремо. При призначенні остаточного покарання обвинуваченому суд застосовує вимоги ч.1 ст.70 КК України. Призначена міра покарання на переконання суду є достатньою та необхідною для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

З урахуванням вимог ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону від 26.11.2015 року, ОСОБА_1 необхідно зарахувати строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з моменту його затримання, тобто з 04.09.2014 року до набрання вироком законної сили.

На підставі ч.2 ст.124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта, а саме: за довідкою про витрати до висновку експерта №701 від 14.08.2014 року в сумі 2661,12 грн. та за довідкою про витрати до висновку експерта №5 від 17.02.2015 року в сумі 442,26 грн. Всього витрат на суму 3103,38 грн.

До висновку експерта №1528 від 02.09.2014 року додана довідка про витрати до висновку №1505 замовник Врадіївський СВ, відтак дана довідка є неналежною, а відповідні витрати документально не підтверджені.

Згідно положень ч.4 ст.174 КПК України суд, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне вирішити питання про скасування арештів, накладених у даному кримінальному провадженні.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог статті 100 КПК України.

При цьому суд враховує положення ч.1 ст.96-2 КПК України, яка визначає, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Так, автомобіль «Toyota FJ Cruiser» державний номерний знак НОМЕР_2 , використаний як знаряддя злочину, належить відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_107 ОСОБА_49 . Відповідно до рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.01.2016 року, справа №487/192/16-ц, шлюб, зареєстрований між ОСОБА_49 та ОСОБА_12 09.09.2009 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис №751 - розірвано. ОСОБА_49 відновлене дошлюбне прізвище - « ОСОБА_68 ». Рішення набрало законної сили 08.02.2016 року. Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_69 знала, або могла знати про його незаконне використання, отже даний автомобіль належить повернути власнику.

Відповідно до заяв ОСОБА_57 , ОСОБА_56 та ОСОБА_70 , грошові кошти в сумі 1900,00 доларів США, добровільно видані ОСОБА_57 та ОСОБА_56 03.03.2015 року, є особистими заощадженнями та були передані ОСОБА_70 в січні 2014 року ОСОБА_16 на утримання батьків. Відомостей, на підтвердження того, що дані грошові кошти одержані ОСОБА_16 внаслідок вчинення злочину матеріали справи не містять. Крім того, відповідно до положень ч.3 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація не застосовується у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Отже, дані грошові кошти підлягають поверненню ОСОБА_16 .

З аналогічних підстав підлягають поверненню власникам грошові кошти, цінності та інше майно, вилучені під час обшуку 04.09.2014 року квартири №58 буд.№17 по вул. Наваринській в м. Миколаїв та 04.09.2014 року в ході обшуку по АДРЕСА_8 .

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 1ст. 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначені способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Так, згідно ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а відповідно до ч.2 цієї ж статті збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

У відповідності до вимог ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Цивільним позивачем Повне Товариство «Ломбард-Скарбниця» заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди, завданої злочином в сумі 14618,18 грн., що складається з розміру наданого фінансового кредиту 14100,00 грн. та відсотків за користування кредитом в сумі 518,18 грн. у зв`язку із вилученням у даної установи засобу забезпечення зобов`язань по кредитному договору ОСОБА_1 - золотого браслета працівниками міліції.

Оскільки суду не надано доказів на підтвердження того, що даний браслет був предметом, знаряддям або засобом вчинення злочину та не встановлено відстав для його спеціальної конфіскації, передбачених ст.96-2 КК України, даний золотий браслет підлягає поверненню Повне Товариство «Ломбард-Скарбниця», як законному володільцю. Так як розмір шкоди, яку завдано ПТ «Ломбард-Скарбниця», визначений вартістю засобу забезпечення зобов`язань по кредитному договору, золотого браслета, то підстав для задоволення позову після вирішення долі речових доказів суд не вбачає, а тому у задоволенні цивільного позову слід відмовити.

Потерпілий ОСОБА_19 звернувся з позовом до ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином в сумі 30500 грн. та моральної шкоди в сумі 1000000 грн.

Ухвалами суду від 31.08.2021 року кримінальне провадження щодо ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 закрите у зв`язку із закінчення строків давності, цивільний позов потерпілого в частині позовних вимог до зазначених осіб залишено без розгляду.

Відповідно до роз`яснень, які містить у п.п.8,9 Постанова Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989 року, зі змінами, «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», у випадках, коли шкоду заподіяно спільними діями підсудного та іншої особи, кримінальну справу щодо якої було закрито з підстав, передбачених пп.2-10 ст.6, статтями 7 - 7-2, 9, 10 КК України, суд покладає на підсудного обов`язок відшкодувати матеріальну шкоду в повному розмірі і роз`яснює цивільному позивачеві право пред`явити в порядку цивільного судочинства до особи, справу щодо якої закрито, позов про відшкодування шкоди солідарно із засудженим.

Якщо матеріальну шкоду заподіяно підсудним спільно іншою особою, справу щодо якої виділено в окреме провадження, суд покладає обов`язок по відшкодуванню шкоди у повному розмірі на підсудного. При винесенні в наступному обвинувального вироку щодо особи, справу про яку було виділено в окреме провадження, суд вправі покласти на неї обов`язок відшкодувати шкоду солідарно з раніше засудженим.

Зазначене узгоджується з положеннями ЦК України. Так, положення ст.1190 ЦК України передбачають, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність за правилами ст.543 ЦК України. Тобто потерпілий має право вимагати відшкодування завданої шкоди частково або в повному обсязі як від усіх осіб, які спільними діями або бездіяльністю завдали шкоди, разом, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1. ст. 543 ЦК України). В останньому випадку виконання зобов?язання із відшкодування шкоди одним із її заподіювачів припиняє зобов?язання повністю або частково. У разі одержання відшкодування не в повному обсязі від одного із заподіювачів шкоди, потерпілий має право вимагати недоодержане від решти осіб, які завдали шкоди. Оскільки солідарні боржники залишаються зобов?язаними доти, доки їхній обов?язок не буде виконаний у повному обсязі, особи, які завдали шкоди, не звільняються від зобов?язання (ч. 2 п. 2 ст. 543 ЦК).

Отже, враховуючи викладене, зважаючи, що потерпілим заявлено вимогу солідарно до всіх, на той час, обвинувачених, а на даний момент провадження щодо трьох із них закрите, суд продовжує розгляд позовних вимог до ОСОБА_1 в повному заявленому обсязі.

Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_71 в частині матеріальної шкоди, завданої злочином обґрунтовані вартістю викраденого майна ОСОБА_3 .

Відповідно до ч.3 ст.129 КПК України, у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення, або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, суд залишає позов без розгляду.

Оскільки суд дійшов висновку про виправдання ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України, у зв`язку із недоведеністю того, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, цивільний позов потерпілого ОСОБА_19 в цій частині суд залишає без розгляду.

Розмір моральної шкоди, завданої скоєними злочинами, потерпілий ОСОБА_19 , оцінив у розмірі 1000000,00 грн., мотивуючи моральними стражданнями, пов`язаними із втратою єдиної рідної людини, матері, оскільки крім неї в нього нікого не залишилось. Смерть матері настала у вразливий період його життя, коли він був студентом та потребував її допомоги. При цьому йому довелось ховати матір, приймати участь у слідчих діях.

Положення статей 23 та 1167 ЦК України передбачають право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

При цьому, згідно роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у життєвому становищі, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування, суд керується принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. Такий висновок викладено у постанові Великої палати Верховного суду № 752/17832/14-ц, провадження № 14-538цс19 від 15.12.2020 року.

Оцінюючи у сукупності обставини, встановлені під час розгляду даного кримінального провадження, пояснення потерпілого, надані ним під час судового розгляду, та доводи, викладені ним у якості обґрунтування своїх вимог у мотивувальній частині цивільного позову, суд дійшов висновку, що в результаті кримінальних правопорушень, скоєних ОСОБА_1 спільно з іншими особами, потерпілий дійсно зазнав моральних, душевних страждань в зв`язку із втратою близької людини, зміною звичного життєвого становища, коли він, будучи студентом залишився без батьківської підтримки. Також суд враховує обставини злочину, те що потерпілий змушений був вживати заходи до розшуку зниклої матері, а коли виявили тіло ОСОБА_3 , воно було спотворене внаслідок гнилісних процесів, що значно ускладнило її поховання та впізнання. За таких обставин суд визнає, що потерпілому злочином було завдано значних душевних страждань.

Водночас заявлена ОСОБА_19 сума відшкодування моральної шкоди є дещо завищеною, тож, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи, ступень доведеності завданої моральної шкоди, матеріальне становище обвинуваченого, співмірність заподіяної шкоди, суд дійшов висновку про достатність відшкодування моральної шкоди на суму 500000,00 грн.

Отже, цивільний позов потерпілого ОСОБА_19 підлягає частковому задоволенню на зазначену суму.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 є раніше судимою особою, засуджується до покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, суд зробив висновок, що він може продовжувати вчиняти протиправні дії, або ухилитись від призначеного судом покарання, відтак, слід до набрання вироком законної сили продовжити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що відповідає вимогам ст.177 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.146, п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України та призначити йому покарання:

за ч.3 ст.146 КК України - у виді 10 (десяти) років позбавлення волі;

за п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України - у виді 14 (чотирнадцяти) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 14 (чотирнадцяти) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_1 рахувати з моменту ухвалення вироку, тобто з 22.09.2021 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону від 26.11.2015 року, у строк покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_1 зарахувати попереднє ув`язнення з моменту його затримання, тобто з 04.09.2014 року, до набрання вироком законної сили, з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 185 КК України у зв`язку із недоведеністю того, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення та виправдати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експертів в сумі 3103 (три тисячі сто три) гривні 38 копійок.

У задоволенні цивільного позову Повного Товариства «Ломбард-Скарбниця» відмовити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_19 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_19 500000 (п`ятсот тисяч) гривень 00 коп. моральної шкоди, завданої злочином.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_19 до ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальної шкоди в сумі 30500 (тридцять тисяч п`ятсот) гривень 00 коп. залишити без розгляду.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 07.09.2014 року на майно, вилучене в ході обшуку 04.09.2014 року квартири №58 буд.№17 по вул. Наваринській в м. Миколаїв , а саме : комп`ютер (ноутбук) «Apple Macbook pro» серійний номер С02СРОРС79 з зарядним пристроєм скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 07.09.2014 року на майно, вилучене 04.09.2014 року в ході обшуку по АДРЕСА_8 , а саме: банківські карти «ПриватБанк» НОМЕР_32 , НОМЕР_33 , НОМЕР_34 , НОМЕР_35 ; годинник ручний чоловічий з металу жовтого кольору «Полет» з ременем; 2 хрестики з металів жовтого і білого кольорів; обручку з жовтого і білого металів, ланцюг каучуковий з металом жовтого кольору, 6 чоловічих джинсових штанів, 5 чоловічих спортивних сорочок; гроші в сумі 46400 грн. та 40800 доларів США, портативний комп`ютер DELL PP22X з блоком живлення скасувати.

Арешт, накладений ухвалою судді Апеляційного суду Миколаївської області від 18.03.2015 року на грошові кошти ОСОБА_16 , вилучені 03.03.2015 року в сумі 1900 доларів США скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 07.09.2014 року на майно, вилучене в ході обшуку в автомобілі «Toyota FJ Cruiser» р.н. НОМЕР_2 , в об`єктах незавершеного будівництва за адресою: м. Миколаїв вул. Привольна, 2-в та жилому будинку АДРЕСА_1 : автомобіль «Toyota FJ Cruiser» державний номерний знак НОМЕР_2 з ключами від нього; гумовий килимок, гумовий чобіт, фрагмент грунту, 2 фрагменти поліетилену та поліетиленовий пакет, масивне металеве кільце з прив`язаною до нього вірьовкою, обрізок антенного проводу, обрізок електричного двожильного проводу в ізоляції білого кольору, рулон прозорого скотчу, рулон бежевого скотчу, підодіяльник білого кольору, тканинну ганчірку скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 07.09.2014 року на майно, вилучене ході особистого обшуку ОСОБА_1 : мобільний телефон «LG» імей НОМЕР_108 , НОМЕР_109 з сім-картами операторів мобільного зв`язку «Київстар» та «Лайф» та картою пам`яті «Transcend» micro sd 8 gb скасувати.

Речові докази, що перебувають у віданні Миколаївської обласної прокуратури:

золотий браслет (браслет з камінням №05611091793 золото 583 проби загальною вагою 49.88 г, чистою вагою 49 г вилучений 19.08.2014 року у відділенні ПТ «Ломбард-Скарбниця) - повернути ПТ «»Ломбард - Скарбниця» (ідентифікаційний код юридичної особи 25277731);

грошові кошти в сумі 46400 (сорок шість тисяч чотириста) гривень 00 коп., внесені на депозитний рахунок прокуратури Миколаївської області згідно постанови від 26.12.2014 року (квитанція прокуратури Миколаївської області №1 від 23.01.2015 року, квитанція ПриватБанк 0.0.341403142.1 від 23.01.2015 року) повернути: в сумі 40000 (сорок тисяч) гривень 00 коп. - ОСОБА_47 та в сумі 6400 (шість тисяч чотириста) гривень 00 коп. - ОСОБА_11 ;

грошові кошти в сумі 40600 (сорок тисяч шістсот) доларів США, внесені на депозитний рахунок прокуратури Миколаївської області згідно постанови від 29.12.2014 року (квитанція прокуратури Миколаївської області №1-дол від 30.01.2015 року, видатковий касовий ордер прокуратури Миколаївської області до АТ «Укрексімбанк» від 30.01.2015 року) повернути: в сумі 40000 (сорок тисяч) доларів США - ОСОБА_47 та в сумі 600 (шістсот) доларів США - ОСОБА_11 ;

банкноту номіналом 100 доларів США із серійним номером АВ18476818К повернути ОСОБА_11 ;

банкноту номіналом 100 доларів США із серійним номером CF74271364А - знищити;

грошові кошти в сумі 1900 (одна тисяча дев`ятсот) доларів США, внесені на депозитний рахунок прокуратури Миколаївської області згідно постанови від 23.03.2015 року (квитанція прокуратури Миколаївської області №2-дол від 25.03.2015 року, квитанція №203 АТ «Укрексімбанк» від 25.03.2015 року) - повернути ОСОБА_16 ;

комп`ютер (ноутбук) «Apple Macbook pro» серійний номер С02СРОРС79 з зарядним пристроєм, банківські карти «ПриватБанк» НОМЕР_32 , НОМЕР_33 , НОМЕР_34 , НОМЕР_35 ; годинник ручний чоловічий з металу жовтого кольору «Полет» з ременем; 2 хрестики з металів жовтого і білого кольорів; обручку з жовтого і білого металів, ланцюг каучуковий з металом жовтого кольору, 6 чоловічих джинсових штанів, 5 чоловічих спортивних сорочок; портативний комп`ютер DELL PP22X з блоком живлення, мобільний телеофон «Apple Iphone 5S Gold» з сім-картою НОМЕР_4 - повернути ОСОБА_11

автомобіль «Toyota FJ Cruiser» державний номерний знак НОМЕР_2 з ключами від нього - повернути ОСОБА_72 ;

гумовий килимок, гумовий чобіт, фрагмент грунту, 2 фрагменти поліетилену та поліетиленовий пакет, масивне металеве кільце з прив`язаною до нього вірьовкою, обрізок антенного проводу, обрізок електричного двожильного проводу в ізоляції білого кольору, рулон прозорого скотчу, рулон бежевого скотчу, підодіяльник білого кольору, тканинну ганчірку, килим червоного кольору, металевий ланцюг із замком, фрагменти електричного дроту, фрагменти скотчу, електричний обігрівач сірого кольору- знищити;

мобільні телефони «LG GX200» з сім-картами НОМЕР_45 та НОМЕР_46 та «Nokia С7» з сім-картами НОМЕР_47 та НОМЕР_48 - повернути ОСОБА_1 ;

мобільний телефон «Аррlе 4 S» з сім-картою НОМЕР_65 - повернути ОСОБА_16 ;

мобільні телефони «Samsung GT-E1200M» з сім-карткою з номером НОМЕР_6 , «Nokia 1110i» з сім-картою НОМЕР_44 , «Sony Ericson S500I» з сім-картою НОМЕР_9 - повернути ОСОБА_10 ;

телефон «NOKIA 515 dual sim» з сім-картами НОМЕР_8 та НОМЕР_7 , телефон «NOKIA 8800SE» імей НОМЕР_30 з сім-картою з номером НОМЕР_110 , мобільний телефон «Iphone 5S» з сім-картою «Укртелеком» НОМЕР_38 - зберігати до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_12 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя І.О. Догарєва

Суддя Т.М. Кологрива

Присяжні Н.В. Онищенко

В.Г. Поплавський

А.П. Доротюк