Справа № 466/4455/20

У Х В А Л А

підготовчого засідання

09 вересня 2021 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Федорової О.Ф.

секретар судового засідання Романчук М.С.

склад учасників справи :

представник позивача ОСОБА_1 та представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимогна стороні позивача ОСОБА_2 адвокат Данильчук В.М.

третя особа яка не заявляє самостійних вимог

настороні позивача ОСОБА_2

відповідач ОСОБА_3

представник відповідачів:

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5

ОСОБА_6 адвокат Дацько М.В.

розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Львова клопотання представника відповідачів адвоката Дацько М.В. про закриття провадження на підставі п.2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у розгляді цивільної справи за позовною заявою   ОСОБА_1 до ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи які не заявляють самостійних вимог на стороні ОСОБА_8 , Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, Львівська міська рада про скасування державної реєстрації права власності та визнання недійсним договору дарування, -

встановив:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває на розгляді цивільна справа за позовною заявою   ОСОБА_1 до ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 , Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, Львівська міська рада про скасування державної реєстрації права власності та визнання недійсним договору дарування.

05 серпня 2021 року від адвоката Дацько М.В. надійшло клопотання про закриття провадження на підставі п.2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України (відсутній предмет спору), в обґрунтування зазначеного клопотання посилається на те, що відсутній предмет спору, оскільки на момент відкриття провадження і розгляду справи власниками квартири АДРЕСА_1 є відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 згідно довідки, яка додана до позовної заяви додаток № 35 , Договір дарування квартири від 13.03.2019 року, додаток до відзиву № 18).

Тому вважає що позовні вимоги не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам справи, відсутній суб`єктивний склад відповідачів, причинно - наслідковий зв`язок обставин позову і позовних вимог, не існує предмета спірних відносин.

У підготовчому засіданні 26.08.2021 року відповідачі ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , а також представник відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 адвокат Доцько М.В. підтримали подане клопотання, просили його задовільнити;

третя особа ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення такого клопотання;

представник третьої особи Інспекції державного архітектурного контролю у м. Львові при вирішенні вказаного клопотання покладався на розсуд суду;

представник позивача адвокат Данильчук В.М. заперечував проти задоволення, в обґрунтування заперечень зазначив, що однією із позовних вимог є скасування державної реєстрації права власності, запис про реєстрацію існує, тому наявний предмет спору, вважає що клопотання заявлено для затягування розгляду справи по суті.

Судом у межах заявленого клопотання вислухані думки учасників справи, як на обґрунтування клопотання так і на його заперечення.

З огляду на викладене суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України

У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.  

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Тому суд повинен встановити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від встановленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Суд звертає увагу, що відповідно до  ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, зокрема відсутній предмет спору.

Згідно ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

На думку суду, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Але відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Враховуючи, що логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

Оскільки спір між сторонами не врегульовано та є невизначеність у правах і обов`язках сторін, на думку суду не вбачається підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України для закриття провадження у справі,

На підставі викладенного та керуючись: п.2ч.1.ст.255, ст. 260 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні клопотання представника відповідачів адвоката Дацько М.В. про закриття провадження на підставі п.2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у розгляді цивільної справи за позовною заявою   ОСОБА_1 до ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 , Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, Львівська міська рада про скасування державної реєстрації права власності та визнання недійсним договору дарування – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://sh.lv.court.gov.ua/sud1328/.

Суддя: О. Ф. Федорова