Справа № 22-ц-29960/2010р Головуючий 1 інстанції: Литвинов А.В.
Категорія – визнання договору Доповідач : Бородін М.М.
купівлі-продажу недійсним
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2010 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого – Бородіна М.М.
суддів – Гальянової І.Г., Міненкової Н.О.,
при секретарі – Кравченко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 23 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, -
в с т а н о в и л а :
У травні 2010 року ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, посилаючись на те, що 03 квітня 2009 року між нею та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (магазину), розташованому за адресою: АДРЕСА_1. Зазначене приміщення вона продала за 5000 грн.
Оскільки на час укладення цього договору вона не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, а саме: вона не була власником нежитлового приміщення, - вважала, що даний правочин має бути визнаний судом недійсним. Просила застосувати до сторін договору наслідки, передбачені ч. 1 ст. 216 ЦК України, а саме: зобов’язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернути друг другу у натурі все, що вони одержали на виконання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення (магазину), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між сторонами 03 квітня 2009 року.
Крім того зазначала, що рішення Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 07 травня 2009 року та додаткове рішення цього суду від 24 грудня 2009 року стосується нежитлової будівлі (магазину), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.
В судовому засіданні суду першої інстанції відповідач та його представник заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що право власності на вищевказану будівлю ОСОБА_2 набув за рішенням суду від 07 травня 2009 року.
Рішенням Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 23 липня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору від 03 квітня 2009 року купівлі-продажу нежитлового приміщення (магазину), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Вважала, що судом порушені норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки суд, встановивши факт відсутності у неї на момент укладення оскаржуваної угоди права власності на нежитлове приміщення, визнав відсутність причин для визнання договору недійсним.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що 03 квітня 2009 року між сторонами був укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (магазину), розташованого за адресою: АДРЕСА_1, згідно якого ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 гроші в сумі 5000 грн. та отримав від неї зазначене приміщення.
Рішенням Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 07 травня 2009 року (справа № 2-1436/09) було визнано право власності на нежитлове приміщення (магазин), розташоване за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1; визнаний дійсним договір від 03 квітня 2009 року купівлі-продажу нежитлової будівлі (магазину), розташованої за адресою: АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а правочин таким, що відбувся.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на нежитлову будівлю (магазин), розташовану за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 03 квітня 2009 року.
КП «Куп’янське БТІ» зобов’язане зареєструвати за ОСОБА_2 право власності на вказану будівлю.
Зазначене рішення суду в установленому порядку сторонами не оскаржувалося та набрало чинності.
В судовому засідання судом встановлено, що нежитлові приміщення (магазин) по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 це одна й та ж будівля, оскільки розбіжність в адресі розташування нежитлової будівлі в договорі та в рішенні суду виникла випадково.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх такими, що відповідають фактичним обставинам справи, а саме: те, що станом на 03 квітня 2009 року у ОСОБА_1 права власності на спірне приміщення не було, однак вона його набула згідно рішення суду від 07 травня 2009 року, яке вступило в законну силу.
За таких підстав у суду не біло підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення (магазину) від 03 квітня 2009 року недійсним.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 313, 314, 315, 319 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 23 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий –
Судді –