справа № 388/1523/20

провадження № 2/388/229/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2021м. Долинська

Долинський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Степанов С.В.

при секретарі Гриненко М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Долинська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання договору оренди земельної ділянки недійсною мотивуючи свої вимоги наступним.

На підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія III- КР № 026861 № 3521980700:07:000:0336, виданого 25 квітня 2002 року позивачу ОСОБА_1 належить земельна ділянка сільськогосподарського призначення, площею 6,14 га, розташована на території Богданівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

26 березня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строком на сорок дев`ять років укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 21 травня 2007 року ДП «Центр ДЗК» зареєстровано договір оренди землі за № 25. У договорі не зазначено кадастровий номер земельної ділянки. В акті прийому - передачі б/н і дати, що є додатком до договору оренди землі, дані щодо кадастрового номеру земельної ділянки, що передається в оренду відсутні.

Відсутність в тексті спірного договору кадастрового номеру земельної ділянки, порушує право позивача на вільне волевиявлення щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 6,14 га в цілому з відповідним кадастровим номером.

Позивач зазначає, що в договорі оренди землі відсутні істотні умови щодо індексації орендної плати, строки, порядок її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Права позивача є порушеними, оскільки її волевиявлення щодо передачі в оренду земельної ділянки в момент підписання договору оренди не було вільним та не відповідало її внутрішній волі, так як вона декілька років мала психічні розлади та не розуміла наслідків вчинюваних нею дій, що в подальшому призвело до стаціонарного лікування в КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради». В зв`язку з цим, позивач змушена звернутися до суду з даним позовом.

Сторона позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала просила суд їх задовольнити.

Сторона відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечувала про що до суду надавали відзив на позов. Пояснила, що 26.03.2007 року між відповідачем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, відповідно до якого остання передала а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 6,14 га розташовану на території Богданівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області. Договір оренди було укладено на 49 років. На час укладення даного договору між сторонами були досягнуті всі його істотні умови. Крім того, відповідно до розписки від 26.03.2007 року гр.. ОСОБА_1 отримала орендну плату за весь час оренди землі, претензій не мала, про що вказала у розписці.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказ в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Із копії державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-КР № 026861, № 3521980700:07:000:0336 вбачається право власності гр.. ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 6,14 гектарів, що розташована на території Богданівської сільської ради, ділянка № НОМЕР_1 (а.с. 9).

Копією договору оренди землі від 26.03.2007 року та копією акта про передачу та прийом земельної ділянки підтверджено його укладення між відповідачем ОСОБА_2 та позивачем ОСОБА_1 , відповідно до якого остання передала а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 6,14 га розташовану на території Богданівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області. Договір оренди було укладено на 49 років (а.с.10-12).

Копією акту про передачу та прийом земельної ділянки без № та дати підписаного сторонами договору, доданого до вищевказаного договору, підтверджується передача ділянки в оренду.

Із копії розписки від 26 березня 2007 року позивач ОСОБА_1 здала в оренду відповідачу ОСОБА_2 земельний пай. Орендну плату одержала за весь термін дії договору, яка складає ціну продажу земельної ділянки. Претензій до ОСОБА_2 не має (а.с.44).

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно приписів ст. 15 ЦК України, ст.3 ЦПК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в судовому порядку у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на

момент укладення договору) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату: умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Згідно із ч.І ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

У ч.І ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити

цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року за N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", зокрема п.8 визначено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до частин 3,4 статті 203 Цивільного кодексу України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч.І ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній

формі досягай згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.І ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять. умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, законом.

Так, згідно акту про передачу земельної ділянки без номеру та дати, ділянку передано згідно договору оренди землі від 26 березня 2007 року. Вказані договір та акт підписані позивачем, зареєстровано у встановленому порядку, будь яких доказів відсутності вільного волевиявлення чи інших підстав недійсності правочину позивачем не надано.

Крім того, до договору оренди землі додано державний акт на право приватної

власності на землю в якому вказаний опис меж земельної ділянки та місце її розташування, що дає можливість повністю ідентифікувати вказану земельну ділянку

та свідчить про наявність такої істотної умови як об`єкт оренди. Кадастровий номер є лише однією з складових частин істотної умови об`єкту оренди, тому його не зазначення в договорі оренди не може розцінюватися як відсутність усієї істотної умови договору.

Відповідно копії розписки від 26 березня 2007 року позивач ОСОБА_1 здала в оренду відповідачу ОСОБА_2 земельний пай. Орендну плату одержала за весь термін дії договору.

Таким чином, суд приходить до висновку що сторони при укладенні договору оренди землі дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору, про що й підписалися в договорі та актів про передачу та прийом земельної ділянки. Також, позивач ОСОБА_1 здала в оренду відповідачу ОСОБА_2 земельний пай, орендну плату одержала за весь термін дії договору, яка складає ціну продажу земельної ділянки, претензій до ОСОБА_2 не має, про що зазначила в розписці від 26 березня 2007 року. А отже умови про строк виплати орендної плати, з огляду на дострокову виплату орендарем, не мають істотного значення та не можуть бути підставою для визнання договору недійсним.

Відсутність у договорі кадастрового номеру ділянки не перешкоджає виділенню її меж, про що свідчить акт передачі та прийому ділянки, а отже предмет договору належно ідентифікований.

б/

Суд частково погоджується з позицією сторони позивача щодо надмірності заявленого розміру витрат на правову допомогу та приходить до висновку про необхідність зменшення його розміру, з огляду на предмет спору, ціну позову, обсяг та складність послуг, витраченого часу адвоката, та відповідно частково задовольняє клопотання відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу , а саме у розмірі 5000 гривень.

На підставі викладеного керуючись 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,-

                                                                      ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі недійсним.

Судові витрати залишити за позивачем. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частину понесених ним витрат на правову допомогу у розмірі 5000 гривень.

       Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя                                         С.В. Степанов