ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/7761/20 Номер провадження 22-ц/814/1549/21Головуючий у 1-й інстанції Чуванова А.М. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.

судді: Карпушин Г.Л., Хіль Л.М.

за участю секретаря судового засідання Коротун І.В..

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами адвоката Гераська Олександра Анатолійовича, представника голови правління Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_2, та адвоката Панченко Олени Олександрівни, представника ОСОБА_1 , на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 07 травня 2021 року (час ухвалення судового рішення з 10:33:57 год. по 11:21:12 год., дата виготовлення повного тексту рішення - 12 травня 2021 року),

та апеляційною скаргою адвоката Єлєніної Світлани Михайлівни, представника голови правління Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_2, на додаткове рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 10 червня 2021 року (час ухвалення судового рішення з 15:34:49 год. по 15:47:22 год., дата виготовлення повного тексту рішення - 15 червня 2021 року),

у справі за позовом голови правління Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_2 до Громадської спілки «Останній Бастіон», ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Останній Бастіон» про захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

в с т а н о в и в :

У серпні 2020 року голова правління ПрАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, просив:

- визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, порушує права і свободи, принижує честь, гідність та ділову репутацію голови правління ПрАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_2 інформацію, оприлюднену ОСОБА_1 та Громадською спілкою «Останній Бастіон» у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5» в засобах масової інформації в соціальній мережі інтернет на сайті Громадської організації «Останній Бастіон» https://bastion.tv/, а саме відомості: «ІНФОРМАЦІЯ_5»;

«7 липня до Львова з терміновим візитом прибув Голова правління ПрАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_2. На порядку денному візиту чиновника до Львова стояло одне питання: переконати колектив підприємства ДП «Західукргеологія», якому де-юре належить будівля, підтримати продаж будівлі «Будинку книги»;

«Будинок Книги» досі знаходиться на балансі ДП «Західукргеологія». Напевно суспільний резонанс зміг зупинити одіозних керівників злочинного угрупування ПрАТ «НАК «Надра України», а, можливо, промова перед трудовим колективом ДП «Західукргеологія» була непереконливою, бо, як говорять місцеві, ОСОБА_2 дуже швидко тікав зі Львова»;

«Фактично керівництво підприємства доводить ДП «Західукргеологія» до банкрутства, чому посильно сприяє ОСОБА_2 . У підприємства шалені борги по заробітній платі й це не може не дратувати працівників. Крім того, ДП «Західукргеологія» мало податкову заборгованість, яка, зі слів ОСОБА_3 , станом на 2019 рік складала понад 30 мільйонів гривень.»;

«Проте, як не дивно, на сьогодні заборгованості немає. Маємо підозру, що це було зроблено з метою неповернення ДП «Західукргеологія» коштів, виручених від продажу їхнього майна.»;

«Не рятує ситуацію і те, що майже весь будинок на АДРЕСА_1 здається в оренду під робочі офіси та бізнес, а це досить пристойний прибуток. Але НАК «Надра України» вважає це приміщення нерентабельним та всупереч рішенню суду вирішила продати саме його. Справа в тому, що в основі рішення лежить техніко-економічне обґрунтування, яке не відповідає дійсності.»;

«Крім того, ЗМІ неодноразово повідомляли. що «Будинок книги» у Львові, котрий є пам`ятником культури і охоронюваною пам`яткою ЮНЕСКО, хочуть продати за 2 мільйони доларів США!»;

«Таким чином, ПрАТ «НАК «Надра України», кероване ОСОБА_4 , доводить одне з найприбутковіших дочірніх підприємств до банкрутства та розпродує за безцінь майно підприємства «потрібним людям»;

«І це лише один із фактів. Раніше ми вже писали про те, як ОСОБА_2 та голова Держгеонадр ОСОБА_17 «віджали» у ДП «Західукргеологія» Тинівське родовище, передавши його в довгострокову оренду ТОВ «Нафтогазрембуд-1», котре ще в 2014 році незаконно пробурило свердловину на чужому родовищі та розпочало видобуток (фактично - крадіжку!) газу»;

«Ще хочемо зазначити, що ДП «Полтавнафтогазгеологія» наразі перебуває у стані припинення, триває процедура банкрутства підприємства... До такого стану підприємство доводилося роками, чому сприяли як колишнє, так і нинішнє керівництво Держгеонадр. Роками ОСОБА_29, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_28, ОСОБА_2 та ОСОБА_17 доводили найприбутковіше підприємство в структурі ПрАТ «НАК Надра України» до банкрутства»;

«Адміністративну будівлю в м.Полтаві за адресою: АДРЕСА_2 продали з аукціону Товариству з обмеженою відповідальністю «KAM... «TOB «KAM» було засновано у 2016 році, до червня 2020 року його власником була Кіпрська компанія Сіанон Лімітед, власником якої, у свою чергу, був ОСОБА_5 . В червні-липні 2020 року компанія змінює власника та збільшує статутний капітал. Новою власницею компанії стає ОСОБА_6 . Цікаво, що за даними аналітичної системи YouControl зазначена компанія входить до групи компаній «Бурізма груп», засновником та власником якої є ОСОБА_7 »;

«Атож, злочинне угрупування ОСОБА_2 - ОСОБА_17 тісно співпрацює з одіозними олігархами національного та місцевого штибу, продаючи їм державне майно за заниженою вартістю, чим завдає збитків державі в особливо великих розмірах»;

«Аналізуючи бурхливу діяльність злочинного угрупування НАК «Надра України», виникає питання, чому даною діяльністю вперто не хочуть цікавитися правоохоронні органи? Адже ОСОБА_2 та ОСОБА_17 завдають державі збитків на мільярди гривень, займаючи ключові посади в стратегічній галузі та розвалюючи її з середини».

- зобов`язати ОСОБА_1 та Громадську спілку «Останній Бастіон», спростувати опубліковану ними недостовірну інформацію щодо Голови правління ПрАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_2 (зміст якої викладено у позовній вимозі №1) шляхом опублікування спростування у соціальній мережі Інтернет на сайті Громадської організації «Останній Бастіон» https://bastion.tv/ протягом десяти днів після вступу рішення в законну силу із зазначенням спростування наступного змісту: «СПРОСТУВАННЯ! Визнаю, що інформація опублікована ІНФОРМАЦІЯ_4 р. автором статті ОСОБА_1 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5» на сайті https://bastion.tv/ Громадської організації «Останній Бастіон» є недостовірною, не відповідає дійсності, порушує права і свободи, принижує честь, гідність, ділову репутацію Голови правління ПрАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_2»;

- судові витрати покласти на відповідача та відшкодувати за його рахунок судовий збір.

В обґрунтування заявлених вимог стверджується, що інформація, розміщена ІНФОРМАЦІЯ_4 в засобах масової інформації в мережі Інтернет на сайті Громадської спілки «Останній Бастіон» https://bastion.tv/ у статті «ІНФОРМАЦІЯ_5» є недостовірною, неправдивою. Зміст стаття доведений до відома широкого кола осіб - користувачів соціальних мереж Інтернету, носить образливий характер та порушує особисті немайнові права на повагу до гідності, честі та ділової репутації Голови правління ПрАТ «НАК» Надра України» ОСОБА_2.

Зокрема, у позові наголошується, що такої юридичної особи, як «ДП «НАК «Надра України» взагалі не існує; дочірні підприємства НАК «НАДРА УКРАЇНИ» за будь-яких умов не можуть продавати державну нерухомість, оскільки не володіють нею, а мають лише право користування майном, яке належить на праві приватної власності ПрАТ НАК Надра України, що підтверджується установчими документами дочірніх підприємств; НАК «Надра України» здійснює продаж майна, яке належить їй на праві приватної власності, виключно на підставі незалежної грошової оцінки ринкової вартості, проведеної оцінювачами Компанії, які затверджені наказом Уповноваженого органу управління ПрАТ «НАК «Надра України» (п.п.34 п.43 Статуту Компанії) на конкурсній основі шляхом проведення публічних торгів у формі електронного аукціону. Враховуючи вищевикладене, твердження про багатомільярдні збитки держави є абсолютно недостовірним та необґрунтованим.

Зазначається, що інформація, розміщена на сайті Громадської спілки «Останній Бастіон» https://bastion.tv/ носить неправдивий характер і подана автором у формі повідомлення про факти, однак 07 липня 2020 року до Львова Голова Правління ПрАТ НАК Надра України ОСОБА_2 зі службовим відрядженням не приїздив, а знаходився на робочому місці в ПрАТ «НАК «Надра України» за адресою: м.Київ, вул.Є.Мірошниченко, 10, що підтверджується довідкою відділу кадрів Компанії; будівля «Будинку книги» де-юре належить на праві приватної власності ПрАТ НАК «Надра України», що підтверджується свідоцтвом про право власності. Вищевказане підтверджує, що 07 липня 2020 року ОСОБА_2 не був у м.Львів, тому ніяк не міг переконувати колектив підприємства ДП «Західукргеологія» в продажі будівлі «Будинку книги», якому де-юре вказана будівля взагалі не належить.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 22 січня 2021 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ТОВ «Останній Бастіон» (т.2 а.с.118, 122).

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 07 травня 2021 року позов голови правління ПАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_2 до ГС «Останній Бастіон», ОСОБА_1 , ТОВ «Останній Бастіон» про захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи, задоволено частково.

Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію голови правління ПрАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_2 інформацію, оприлюднену ОСОБА_1 у статті під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_5» в засобах масової інформації в соціальній мережі Інтернет на сайті «Останній Бастіон» https://bastion.tv/, в частині, що стосується: інформації щодо голови правління ПАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_2 та ПрАТ «НАК «Надра України», як «злочинного угрупування».

Зобов`язано ОСОБА_1 протягом десяти календарних днів з часу набрання рішенням суду законної сили спростувати поширену вищенаведену недостовірну інформацію, шляхом здійснення публікації тексту резолютивної частини рішення суду у цій справі у соціальній мережі Інтернет на сайті «Останній Бастіон» https://bastion.tv/, та спростування наступного змісту: «Спростування. Визнаю, що інформація опублікована ІНФОРМАЦІЯ_4 року автором статті ОСОБА_1 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5» на сайті «Останній Бастіон» https://bastion.tv/, в частині, що стосується: інформації щодо голови правління ПрАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_2 та ПрАТ «НАК «Надра України», як «злочинного угрупування» - є недостовірною, не відповідає дійсності, порушує права і свободи, принижує честь, гідність, ділову репутацію Голови правління ПрАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_2 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь голови правління ПрАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_2 судовий збір в сумі 840 гривень.

Додатковим рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 10 червня 2020 року стягнуто з голови правління ПрАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_2 на користь ГС «Останній Бастіон» 4 900 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнуто з голови правління ПрАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 450 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

В стягненні решти витрат на правничу допомогу відмовлено.

В апеляційній скарзі адвокат Герасько О.А., представник голови правління ПрАТ«НАК «Надра України» ОСОБА_2, на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 07 травня 2021 року, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог, ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги повторно наведені доводи позову з посиланням на подані докази та зазначено, що суд першої інстанції не дав оцінки цим доказам взагалі, а відповідачі не надали жодного доказу у підтвердження правдивості викладених у статті фактів.

Звертає увагу суду на неправомірне відхилення судом першої інстанції висновку експертизи, адже у ньому міститься запис про попередження експерта про кримінальну відповідальність

Вказує, що суд першої інстанції дав неправильну оцінку довідці ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», у якій зроблений висновок, що власником веб-сайта, на якому розміщена стаття, є саме ТОВ «Останній Бастіон» та зробив хибний висновок, що інформація, зазначена у довідці є припущенням.

В апеляційній скарзі адвокат Панченко О.О., представник ОСОБА_1 , на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 07 травня 2021 року, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог, ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким відмовити в задоволення позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказувала, що, задовольняючи позовні вимоги у частині висловлювань щодо злочинних угрупувань, суд не врахував, що позивач є публічною особою, а тому згідно сталої практики ЄСПЛ він є більш відкритим до гострої критики. Суд безпідставно взяв до уваги висновок експерта (його інформаційно - рекомендаційну складову), оскільки цей доказ поданий з порушенням вимог ст.83 та 95 ЦПК України, а питання, які були поставлені експерту на вирішення, мали суто правовий характер.

Також вказувала, що висновок суду першої інстанції, що мало місце твердження про факти, є помилковим.

Зазначала, що суд першої інстанції залишив поза увагою позицію ВС від 10.02.2021 року у справі № 753/338/19, згідно якої вимоги про спростування неправдивої інформації мають пред`являтися до редакції ЗМІ, а не до журналіста.

В апеляційній скарзі адвокат Єлєніна С.М., представник голови правління ПрАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_2, на додаткове рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 10 червня 2020 року, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить додаткове рішення скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджується, що суд не врахував того, що адвокат Панченко О.О. надавала правову допомогу згідно договору фактично одному відповідачу. Також суд не врахував принципи розумності та співмірності, залишивши поза увагою факт зловживання процесуальними правами адвокатом Панченко О.О., що призвело до затягування розгляду справи.

У відзиві на апеляційну скаргу на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 07.05.2021 року, адвокат Панченко О.О., представник ОСОБА_1 та Громадської спілки «Останній Бастіон», навела свої контраргументи проти доводів апеляційної скарги, стверджуючи, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. З посиланням на чинне законодавство, яке регулює спірні правовідносини, практику ЄСПЛ у подібних справах зазначається, що представник позивача подав до суду першої інстанції докази (висновок експерта) вже після того, як суд провів не одне судове засідання, при цьому не просив поновити строк подачі додаткових доказів до суду.

Вказувала, що судом першої інстанції правомірно не взято до уваги висновок експерта, оскільки він не містив відомостей про те, що експерт попереджений про кримінальну відповідальність, а відтак такий висновок не можна вважати повністю достовірним та таким, що може бути покладено в основу рішення. Однак, при подачі апеляційної скарги представник скаржника приєднує до своєї апеляційної скарги висновок експерта, де на другій сторінці міститься посилання на те, що про кримінальну відповідальність експерт попереджений.

У відзиві на апеляційну на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 07.05.2021 року адвокат Герасько О.А., представник голови правління ПрАТ«НАК «Надра України» ОСОБА_2, зацитувавши висновки суду першої інстанції у частині задоволених вимог. Стверджує про їх правильність і законність, оскільки відносно позивача по справі жодних кримінальних справ не порушувалося та вироків не ухвалювалося.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшов висновку, що апеляційну скаргу адвоката Панченко О.О., представника ОСОБА_1 , слід залишити без задоволення, апеляційні скарги адвокатів Гераська О.А. і Єлєніної С.М., представників голови правління ПрАТ«НАК «Надра України» ОСОБА_2, - задовольнити частково з таких підстав:

Відповідно п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в мережі Інтернет на сайті «Останній Бастіон» за URL адресою: https://bastion.tv/ опублікована стаття за авторством ОСОБА_1 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5».

Зміст статті:

«ІНФОРМАЦІЯ_5

Раніше ми вже повідомляли про досить дивні події, що відбувалися навколо «Будинку Книги» у Львові, котрий де-юре належить ДП «Західукргеологія» ПрАТ «НАК «Надра України».

7 липня до Львова з терміновим візитом прибув Голова правління ПрАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_2. На порядку денному візиту чиновника до Львова стояло одне питання: переконати колектив підприємства ДП «Західукргеологія», якому де-юре належить будівля, підтримати продаж будівлі «Будинку книги».

«Поклав око» на будівлю основний спонсор політичного проєкту «Свобода» ОСОБА_9 , відомий в певних колах як «ІНФОРМАЦІЯ_3».

«Будинок Книги» досі знаходиться на балансі ДП «Західукргеологія». Напевно суспільний резонанс зміг зупинити одіозних керівників злочинного угрупування ПрАТ «НАК «Надра України», а, можливо, промова перед трудовим колективом ДП «Західукргеологія» була непереконливою, бо, як говорять місцеві, ОСОБА_2 дуже швидко тікав зі Львова.

І це зрозуміло, адже ДП «Західукргеологія» наразі перебуває в плачевному стані. Принаймні, саме таку картину хоче намалювати керівництво підприємства.

Фактично керівництво підприємства доводить ДП «Західукргеологія» до банкрутства, чому посильно сприяє ОСОБА_2 . У підприємства шалені борги по заробітній платі й це не може не дратувати працівників. Крім того, ДП «Західукргеологія» мало податкову заборгованість, яка, зі слів ОСОБА_3 , станом на 2019 рік складала понад 30 мільйонів гривень.

Проте, як не дивно, на сьогодні заборгованості немає. Маємо підозру, що це було зроблено з метою неповернення ДП «Західукргеологія» коштів, виручених від продажу їхнього майна.

Не рятує ситуацію і те, що майже весь будинок на АДРЕСА_1 здається в оренду під робочі офіси та бізнес, а це досить пристойний прибуток. Але НАК «Надра України» вважає це приміщення нерентабельним та всупереч рішенню суду вирішила продати саме його. Справа в тому, що в основі рішення лежить техніко-економічне обґрунтування, яке не відповідає дійсності. За неофіційною інформацією, оренда на АДРЕСА_1 приносить власнику 6 млн. гривень у рік, а витрати становлять всього 3,4 млн. гривень. Себто, чистий заробіток - 3,6 млн. гривень. Проте, керівник підприємства, подавши недостовірну інформацію, зазначив, що витрати становлять 12 млн. гривень в рік, що й стало основною причиною продажу.

Крім того, ЗМІ неодноразово повідомляли, що «Будинок книги» у Львові, котрий є пам`ятником культури і охоронюваною пам`яткою ЮНЕСКО, хочуть продати за 2 мільйони доларів США! І це враховуючи той факт, що за часів ОСОБА_10 це приміщення хотіла придбати всесвітня мережа готелів за 40 мільйонів доларів!!! Проте Ставицький хотів за приміщення 50 мільйонів доларів.

Таким чином, ПрАТ «НАК «Надра України», кероване ОСОБА_4 , доводить одне з найприбутковіших дочірніх підприємств до банкрутства та розпродує за безцінь майно підприємства «потрібним людям».

І це лише один із фактів. Раніше ми вже писали про те, як ОСОБА_2 та голова Держгеонадр ОСОБА_17 «віджали» у ДП «Західукргеологія» Тинівське родовище, передавши його в довгострокову оренду ТОВ «Нафтогазрембуд-1», котре ще в 2014 році незаконно пробурило свердловину на чужому родовищі та розпочало видобуток (фактично - крадіжку!) газу «Полтавнафтогазгеологія»

За наявною в нас інформацією НАК «Надра України» мала намір продати ще три об`єкти нерухомості компанії. Два з цих об`єктів розташовані в Полтавській області та фактично є об`єктами ДП «Полтавнафтогазгеологія».

Ми були вельми здивовані отриманою інформацією, адже початкова ціна продажу даних об`єктів нерухомості була значно заниженою :

- адміністративна будівля в м. Полтаві загальною площею 1958,5 кв.м. виставлялася на аукціон за ціною 4 999 270 грн.;

- адміністративні та виробничі будівлі в смт Нові Санжари загальною площею 7421,6 кв.м. виставлялися на аукціон за ціною 3 511 200 грн.;

- виробничі будівлі в м. Чернігів загальною площею 440,5 кв.м. виставлялися на аукціон з ціною 1 994 592 грн.

Далі ми виявили, що два об`єкти з даного списку було реалізовано. І тут теж виникає дуже багато питань, відповіді на які керівництво «НАК Надра України» має надавати компетентним органам. Ті органи безумовно мали б зацікавитися злочинною схемою, в якій фігурують посадові особи ПрАТ «НАК Надра України» і ДП «Полтавнафтогазгеологія». Крім того, ця злочинна схема не могла б працювати без сприяння Державної служби геології та надр України, в управлінні якої перебувають ці компанії.

Ще хочемо зазначити, що ДП «Полтавнафтогазгеологія» наразі перебуває у стані припинення, триває процедура банкрутства підприємства.

На сьогодні підприємство має мільйонні борги по заробітній платі перед працівниками та податковий борг понад 21 мільйон гривень.

До такого стану підприємство доводилося роками, чому сприяли як колишнє, так і нинішнє керівництво Держгеонадр. Роками ОСОБА_29, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_28, ОСОБА_2 та ОСОБА_17 доводили найприбутковіше підприємство в структурі ПрАТ «НАК Надра України» до банкрутства.

Саме на Полтавщині підприємство мало розвинену матеріально-технічну базу, оскільки Полтавщина є найбільшим регіоном України за запасами нафти та газу.

Проте, на сьогодні матеріальна база підприємства частково розпродана (не без участі олігарха ОСОБА_12 та його групи компаній «Burisma») і продовжує розпродуватися далі.

Це все робиться за обставин, коли підприємство має десятки мільйонів боргів і перебуває в процедурі банкрутства! Але гроші, виручені від продажу майна підприємства, зникають у невідомому напрямку. Ми не бачимо погашення боргів із заробітної плати перед працівниками підприємства та державою, а майно підприємства реалізують за заниженими цінами «потрібним людям».

Розглянемо детальніше ситуацію з продажом зазначених об`єктів нерухомості.

Адміністративну будівлю в АДРЕСА_2 продали з аукціону Товариству з обмеженою відповідальністю «КАМ».

ТОВ «КАМ» було засновано у 2016 році, до червня 2020 року його власником була Кіпрська компанія Сіанон Лімітед, власником якої, у свою чергу, був ОСОБА_5.

В червні-липні 2020 року компанія змінює власника та збільшує статутний капітал. Новою власницею компанії стає ОСОБА_6 .

Цікаво, що за даними аналітичної системи YouControl зазначена компанія входить до групи компаній «Бурізма груп», засновником та власником якої є ОСОБА_7 .

І це нас здивувало ще більше!

Адже з листопада 2019 року ОСОБА_19 розшукують компетентні органи в рамках розслідування діяльності компанії Burisma.

Чому цей факт ніяким чином не насторожив державне підприємство, котре продало нерухомість за явно не ринковими цінами фірмі з орбіти групи компаній, проти якої ведеться кримінальне провадження?!

Крім того, 12 червня 2020 стало відомо, що САП і НАБУ намагалися підкупити рекордним для України хабарем у $6 млн. (165 млн. грн.) з метою закрити кримінальну справу, де одним з фігурантів є ОСОБА_12 . Справу було відкрито 3 червня 2020 р., в ній розглядається, зокрема, як ОСОБА_12 сприяв заволодінню коштами стабілізаційного кредиту Нацбанку, виданого «Реал Банку». Цим банком володів олігарх ОСОБА_13 . За даними слідства, закривши справу, він хотів повернутися до України 14 червня, на день свого народження. Детективи НАБУ задокументували передачу хабаря керівництву НАБУ й голові САП. Помічником у передачі був чиновник управління Фіскальної служби Києва.

1 липня ОСОБА_12 оголосили підозру у справі про рекордний хабар, слідство підозрює його в організації підкупу керівництва НАБУ і САП.

17 липня ОСОБА_12 було викликано до НАБУ на допит, він отримав три повістки.

Отже, ми з вами спостерігаємо кричущу ситуацію, коли Прокуратура, НАБУ, САП розслідують цілу низку кримінальних проваджень проти групи компаній «Бурізма груп» та їхнього власника ОСОБА_19 , коли в той же час злочинне угрупування ОСОБА_2-ОСОБА_17 за сприяння Державної служби геології та надр України продають за заниженими цінами нерухомість ТОВ «КАМ», що входить до групи компаній одіозного олігарха-втікача.

Про причетність до злочинної схеми Державної служби геології та надр України може свідчити ще один факт. Раніше ми повідомляли що голова Держгеонадр ОСОБА_17 є представником «Асоціації газодобувних компаній України», яка фінансується великим бізнесом - «Burisma» ОСОБА_19 , «DTEK» ОСОБА_15 і «Geo Alliance» ОСОБА_16 .

Пан ОСОБА_17 лобіював інтереси названих олігархів та їх промислових груп, продаючи їм за безцінь державне майно.

І якщо у ОСОБА_12 є $6 мільйонів на хабар за закриття кримінальної справи, то купити ОСОБА_3 і ОСОБА_17 він зміг за значно менші суми. І при цьому двоє останніх вже точно не підуть здавати ОСОБА_12 в НАБУ.

Наступним об`єктом нерухомості, виставленим на торги, є адміністративні та виробничі будівлі в смт Нові Санжари. На момент виходу статті даний об`єкт нерухомості продано не було і він перебуває у власності ПрАТ «НАК Надра України» і фактично належить ДП «Полтавнафтогазгеологія».

Проте розслаблятися не слід. Швидше за все ця нерухомість, на яку «поклало око» злочинне угрупування, невдовзі буде реалізована та перейде до нового власника.

Складається враження, що керівництво НАК «Надра України» тримає людей за баранів і вважає, що може робити все що завгодно, цього ніхто не помітить і їм за це нічого не буде. Проте, ми хочемо розчарувати ОСОБА_17 , вже помітили! Якщо він не розуміє, що таке ДП «Полтавнафтогазгеологія», то йому про це можуть нагадати люди, які працювали та працюють на підприємстві.

Хочемо застерегти ОСОБА_17, що займана ним висока посада в держпідприємстві не дає йому права забувати про людей, котрі пропрацювали в структурі підприємства все життя і не готові миритися з тим беззаконням, яке чинить злочинний тандем ОСОБА_17-ОСОБА_2.

«Чернігівнафтогазгеологія»

Ще цікавішою є ситуація і з виробничими будівлями ПрАТ «НАК Надра України» в м. Чернігові.

Виставлені на аукціон виробничі будівлі ДП «Чернігівнафтогазгеологія», яке перебуває в процедурі банкрутства та має податковий борг понад 32 мільйони гривень і 65 виконавчих проваджень про стягнення боргу з підприємства, були продані ТОВ «Масани-15».

ТОВ «Масани-15» за даними аналітичної системи YouControl входить до групи компаній родини ОСОБА_19 . Основним активом родини є АТ «Полікомбанк» (голова правління - ОСОБА_19). Також до складу групи входять чернігівська база «Спорттовари», проєктно-вишукувальний інститут «Чернігівводпроект», чернігівський завод «Металіст» та фабрика жіночої білизни «Еліта».

Власником ТОВ «Масани-15» є ОСОБА_20 . Свого часу цей пан був головою земельної комісії Чернігівської міської ради (за квотою партії «Удар») та потрапив до скандалу, пов`язаного з земельними питаннями.

Молодший брат ОСОБА_21 вирішив не йти стежкою брата і очолив комісію з питань комунальної власності, бюджету та фінансів.

Зауважимо, що ОСОБА_22 відомий у чернігівському політикумі тим, що неодноразово змінював свої політичні вподобання: від «Батьківщини» до «Народного фронту». На місцевих виборах у 2015 році до міської ради ОСОБА_19 потрапив від партії БПП за квотою «Народного фронту».

Атож, злочинне угрупування ОСОБА_2-ОСОБА_17 тісно співпрацює з одіозними олігархами національного та місцевого штибу, продаючи їм державне майно за заниженою вартістю, чим завдає збитків державі в особливо великих розмірах.

Аналізуючи бурхливу діяльність злочинного угрупування НАК «Надра України», виникає питання, чому даною діяльністю вперто не хочуть цікавитися правоохоронні органи? Адже ОСОБА_2 та ОСОБА_17 завдають державі збитків на мільярди гривень, займаючи ключові посади в стратегічній галузі та розвалюючи її з середини.

Автор : ОСОБА_1» (т.1 а.с.51-58).

Як вбачається з розпорядження Кабінету Міністрів України № 1232-р від 12 грудня 2019 року та наказу ПрАТ «НАК «Надра України» № 74-к від 13 грудня 2019 року головою правління ПрАТ «НАК «Надра України» призначено ОСОБА_2 (т.1 а.с.40-41).

Пунктом 9 статуту ПрАТ «НАК «Надра України», затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 27 вересня 2000 року № 1460 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 640), передбачено, що компанія є юридичною особою приватного права згідно із законодавством. Компанія набула статусу юридичної особи з дати її державної реєстрації.

Компанія діє як самостійній суб`єкт господарювання відповідно до законодавства та цього Статуту.

Організаційно-правовою формою Компанії є акціонерне товариство. Компанія за типом є приватним акціонерним товариством. Компанія може здійснювати тільки закрите (приватне) розміщення акцій (т.1 а.с.25)

Підпунктами 1,2 пункту 10 статуту ПрАТ «НАК «Надра України», затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 27 вересня 2000 року № 1460 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 640), передбачено, що компанія: має самостійний баланс, рахунки в банках, печатку із своїм найменуванням, ідентифікаційним кодом, штампи, бланки, може мати фірмовий знак, а також знак для товарів і послуг та інші реквізити; діє на принципах повної господарської самостійності і самоокупності, несе відповідальність за результати своєї господарської діяльності та виконання зобов`язань;….( т.1 а.с.25)

Пунктом 16 статуту ПрАТ «НАК «Надра України», затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 27 вересня 2000 року № 1460 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 640), передбачено, що засновником компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України як засновник приймає рішення про: затвердження статуту компанії та внесення до нього змін; зміну типу компанії; збільшення або зменшення розміру статутного капіталу компанії; виділ, реорганізацію, ліквідацію компанії, обрання комісії з припинення Компанії (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, і затвердження ліквідаційного балансу; продаж або відчуження в будь-який інший спосіб пакетів акцій, переданих до статутного капіталу компанії; призначення на посаду та звільнення з посади голови правління і його заступників за поданням Держгеонадр, погодженим з Мінприроди; відсторонення голови правління від здійснення ним повноважень та призначення за погодженням з Мінприроди особи, яка тимчасово виконує обов`язки голови правління (т.1 а.с.26).

Пунктом 17 статуту ПрАТ «НАК «Надра України», затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 27 вересня 2000 року № 1460 ( в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 640), передбачено, що акціонером компанії є держава в особі Держгеонадр, якій повноваження з управління державними корпоративними правами компанії передано згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 р. №912 "Деякі питання Національної акціонерної компанії "Надра України".

Після прийняття рішення про приватизацію пакета акцій Компанії функції з управління пакетом акцій компанії передаються державному органу приватизації.

Фізичні та юридичні особи набувають право власності на акції компанії відповідно до законодавства на момент приватизації (т.1 а.с.27)

Підпунктом 1 пункту 21 статуту ПрАТ «НАК «Надра України», затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 27 вересня 2000 року № 1460 ( в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 640), передбачено, що майно компанії формується за рахунок майна, переданого засновником до статутного капіталу компанії (т.1 а.с.28).

Пунктом 22 статуту ПрАТ «НАК «Надра України», затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 27 вересня 2000 року № 1460 ( в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 640), передбачено, що державне майно, у тому числі нерухоме майно, передане компанії відповідно до законодавства, закріплюється за компанією на праві господарського відання (т.1 а.с.28).

Абзацом другим пункту 23 статуту ПрАТ «НАК «Надра України», затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 27 вересня 2000 року № 1460 ( в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 640), передбачено, що майно, передане засновником до статутного капіталу компанії, може відчужуватися у порядку, встановленому законодавством та цим статутом (т.1 а.с.28).

Пунктом 24 статуту ПрАТ «НАК «Надра України», затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 27 вересня 2000 року № 1460 ( в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 640), передбачено, що державне майно, яке не увійшло до статутного капіталу компанії та перебуває на балансі компанії та її дочірніх підприємств або передане компанії в господарське відання, користування чи управління, не включається до статутного капіталу компанії (т.1 а.с.28).

Підпунктами 22, 30 пункту 43 статуту ПрАТ «НАК «Надра України», затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 27 вересня 2000 року № 1460 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 640), передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів належать такі питання: затвердження ринкової вартості майна компанії у випадках, передбачених законом та цим статутом; прийняття рішення про вчинення компанією правочинів щодо відчуження майна компанії, переданого до її статутного капіталу засновником (т.1 а.с.32).

Пунктом 45 статуту ПрАТ «НАК «Надра України», затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 27 вересня 2000 року № 1460 ( в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 640), передбачено, що повноваження загальних зборів, передбачені цим статутом, здійснюються акціонером одноосібно. Рішення єдиного акціонера держави в особі Держгеонадр оформлюється письмово (у формі наказу). У такому разі скликання та проведення загальних зборів не здійснюється (т.1 а.с.32).

Абзацами 1,2,3 підпункту 8 пункту 63 статуту ПрАТ «НАК «Надра України», затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 27 вересня 2000 року № 1460 ( в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 640), передбачено, що до компетенції правління компанії належать такі питання: щодо організації господарської діяльності компанії, фінансування, ведення обліку та звітності, роботи з цінними паперами, інших питань діяльності компанії; щодо управління роботою дочірніх підприємств, філій, представництв, інших відокремлених підрозділів Компанії; підготовка та попередній розгляд питань, що підлягають обговоренню на загальних зборах, підготовка у зв`язку з цим матеріалів; організація виконання рішень загальних зборів (т.1 а.с.35).

Пунктом 65 статуту ПрАТ «НАК «Надра України», затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 27 вересня 2000 року № 1460 ( в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 640), передбачено, що Голова правління: видає накази та приймає інші рішення з питань діяльності компанії; розпоряджається майном, у тому числі коштами, Компанії з урахуванням обмежень, встановлених цим Статутом та законодавством; представляє компанію у відносинах з державними органами, юридичними та фізичними особами; видає довіреності на вчинення юридичних дій від імені компанії; установлює порядок підписання договорів від імені компанії; призначає на посаду та звільняє з посади працівників компанії, вирішує питання щодо застосування до них заходів дисциплінарного стягнення або матеріального стимулювання; розподіляє обов`язки між заступниками голови правління та членами правління; затверджує положення про структурні підрозділи компанії; вирішує питання щодо добору, підготовки та підвищення кваліфікації кадрів; затверджує відповідно до своєї компетенції внутрішні документи компанії; приймає рішення про притягнення до матеріальної відповідальності працівників компанії; укладає контракти з керівниками дочірніх підприємств, філій, представництв, інших відокремлених підрозділів компанії; укладає договори від імені компанії; погоджує договори, що укладаються філіями, представництвами, іншими відокремленими підрозділами компанії та дочірніми підприємствами на суму (ціна договору), що перевищує ЗО тис. гривень, крім тих, погодження яких належить до компетенції правління компанії згідно із цим Статутом; затверджує штатний розпис апарату компанії; організовує ведення обліку військовозобов`язаних та проведення мобілізаційної підготовки згідно із законодавством; вирішує відповідно до законодавства інші питання, що не належать до компетенції інших органів компанії (т.1 а.с.36).

Згідно довідки ПрАТ «НАК «Надра України» № 08-10 від 14 серпня 2020 року і табеля використання робочого часу ОСОБА_2 , голова правління ПАТ «НАК «Надра України», 07 липня 2020 року перебував на робочому місці за адресою: АДРЕСА_3 (т.1 а.с.49,50).

Відповідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 388801 від 09.02.2013 року ПрАТ «НАК «Надра України» належить на праві приватної власності будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 8273,8 кв.м. (т.1 а.с.112).

Згідно звіту з незалежної оцінки майна ВЕР 4/2, від 30 квітня 2020 року, нежитлової 7-ми поверхової будівлі, загальною площею 8273,8 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , власник даного майна є ПрАТ НАК «Надра України», вартість майна 298 414 000 грн (т.1 а.с.113-114).

Звіт незалежної оцінки майна, виконаний на підставі договору№206/20 від 24 квітня 2020 року, умови якого затверджені наказом голови Державної служби геології та надр України №132 від 21 квітня 2020 року (т.2 а.с.24-28).

Згідно абз. другого п.1.1. статуту ДП ПрАТ «НАК «Надра України» засновником підприємства є ПрАТ «НАК «Надра України»; майно підприємства формується, зокрема за рахунок майна, переданого йому засновником як внесок до статутного капіталу (п.5.1.1.1), засновник має право вилучити таке майно за певною процедурою (п.5.3), державне майно (об`єкти житлового фонду та соціальної сфери), передане підприємству в управління, обліковуються на балансі підприємства, інше майно є власністю засновника (п.5.4.) (т.2 а.с.8-23).

Згідно довідки начальника управління бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера ПрАТ «НАК «Надра України» на момент призначення ОСОБА_2 на посаду голови правління заборгованість ДП «Західукргеологія» по платежах до бюджетів усіх рівнів становила 33,8 млн грн.. За дев`ять місяців 2020 року прострочена податкова заборгованість скоротилася на 12,4 млн грн., обсяг фінансової допомоги компанії підприємству склав 22,5 млн грн. (т.2 а.с.45-59).

Згідно договору купівлі-продажу від 24 квітня 2020 року (т.2 а.с.36-40) ПрАТ «НАК «Надра України» продало, а ТОВ «КАМ» придбало будівлю адміністративного корпусу по АДРЕСА_2 за ціною 6 948 985,30 грн, встановленою за результатами торгів на аукціоні від 14 квітня 2020 року; залишкова вартість майна за станом на 23 квітня 2020 року становила 98 343,84 грн; відчуження майна здійснено на підставі наказу Державної служби геології та надр України № 381 від 18.10.2019 року (п.1.1, 1.6, 1.10, 2.1)

У довідці № 6/2021-Д від 13.01.2021року дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» зроблений висновок, що власником веб-сайта http://bastion.tv є ТОВ «Останній бастіон» (т.2 а.с.96-102).

Згідно висновку експерта №13/1 від 17 лютого 2021 року Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ (т.3 а.с.203-212), оригінал якого досліджений апеляційним судом, у наданій на дослідження статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5», яка опублікована ІНФОРМАЦІЯ_4 на сайті http://bastion.tv ГО «Останній Бастіон», з лінгвістичної точки зору міститься інформація, що принижує честь, гідність та ділову репутацію голови правління ПрАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_2

Задовольняючи частково позовні вимоги голови правління ПрАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_2, суд першої інстанції з врахуванням того, що позивач є публічною особою і межа його критики є більш широкою, а інформація, щодо якої написана стаття, є суспільно важливою, виходив з того, що всі висловлювання, викладені у спірній статті, окрім «злочинне угрупування», по відношенню до позивача, є оціночним судженням.

Суд першої інстанції критично оцінив довідку дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», оскільки висновки зроблені виключно на підставі ідентифікаторів розміщеної на сайті інформації, а для встановлення належності веб-сайту необхідно витребувати інформацію від реєстратора доменного імені, а тому виходив з того, що інформація, зазначена в останній, може бути виключно припущенням.

Апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляційної скарги, виходить з таких міркувань.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до частини четвертої статті 34 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що, зокрема, честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно з частинами першою, четвертою, шостою та сьомою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Частиною третьою ст.277 ЦК України встановлена презумпція добропорядності, яка полягає у тому, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі (стаття 297 ЦК України).

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Під гідністю необхідно розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності (частина друга статті 302 ЦК України).

Пунктом 2 частини третьої статті 26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» передбачено, що журналіст зобов`язаний подавати для публікації об`єктивну і достовірну інформацію.

Відповідно до частин першої та другої статті 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх законні представники мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опублікування ним спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність.

Якщо редакція не має доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають дійсності, вона зобов`язана на вимогу заявника опублікувати спростування їх у запланованому найближчому випуску друкованого засобу масової інформації або опублікувати його за власною ініціативою.

Згідно з частиною першою, пунктом 9 частини другої статті 41 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» редакції, засновники, видавці, розповсюджувачі, державні органи, організації та об`єднання громадян несуть відповідальність за порушення законодавства про друковані засоби масової інформації.

Порушеннями законодавства України про друковані засоби масової інформації є порушення права вимоги щодо публікації спростування та порядку його публікації, передбачених статтею 37 цього Закону.

Відповідно до положень статті 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо:

ці відомості одержано від інформаційних агентств або від засновника (співзасновників);

вони містяться у відповіді на запит на інформацію, поданий відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», або у відповіді на звернення, подане відповідно до Закону України «Про звернення громадян»;

вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб`єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб;

вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього;

в них розголошується таємниця, яка спеціально охороняється законом, проте ці відомості не було отримано журналістом незаконним шляхом;

законом передбачено звільнення або непритягнення до відповідальності за такі дії.

У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що наведені у статті 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» підстави звільнення від відповідальності за публікацію недостовірної інформації, яка порушує особисті немайнові права або являє собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації та правами журналіста, є вичерпними, а тому розширеному тлумаченню чи вільному редагуванню не підлягають.

При цьому в зазначених випадках засоби масової інформації звільняються лише від обов`язку щодо відшкодування збитків та моральної шкоди. Оскільки спростування поширеної недостовірної інформації не є способом цивільно-правової відповідальності, бо не має компенсаційного та майнового характеру, то на засоби масової інформації може бути покладено обов`язок опублікувати спростування.

Отже, засоби масової інформації у будь-якому випадку не звільняються від обов`язку спростувати поширену недостовірну інформацію.

Пунктом 2 статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свобода вираження поглядів пов`язана з «обов`язками та відповідальністю», які застосовуються до засобів масової інформації навіть щодо питань великого суспільного значення. Більше того, ці «обов`язки та відповідальність» мають особливе значення, коли йдеться про посягання на репутацію названої особи та порушення «прав інших осіб» (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ліндон, Очаковський-Лоуренс і Жулі проти Франції» від 22 жовтня 2007 року).

Свобода вираження поглядів, захищена статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютною і поширюється на журналістів лише за умови, якщо вони діють відповідально та з дотриманням своїх професійних обов`язків: добросовісно виконують свою роботу, надають точну та достовірну інформацію згідно з вимогами журналістської етики (що також стосується поширення інформації з тем, до яких є значний публічний інтерес) (рішення Європейського суду з прав людини «Дорота Каня проти Польщі (No. 2)» «Dorota Kania v. Poland (No. 2)» від 04 жовтня 2016 року).

Отже, положеннями національного законодавства та сталою практикою Європейського суду з прав людини підтверджується обов`язок відповідача у цій категорії справ перевіряти поширену ним інформацію та джерела цієї інформації.

Наведені висновки викладені у постанові ВС від 10 лютого 2021 року (справа № 753/338/19).

У справі, що розглядається, позиція захисту (відповідачів) зводиться винятково до тези про те, що викладена у статті інформація є виключно оціночними судженнями автора статті, тобто повністю заперечується повідомлення про певні події, вчинки та явища, існування яких можна перевірити.

Зміст понять «фактичне твердження» і «оціночне судження» було розкрито, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 01.02.2018р. у справі № 757/33799/15-ц, відповідно до якого:

твердження - це логічно аргументована наявність певного факту або ж групи фактів. Факт, в свою ж чергу, є відображенням об`єктивної діяльності, це конкретні відомості про обставини, ситуації, які трапилися в конкретний час, в конкретному місці і при конкретних обставинах. З огляду на, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб і не пропускається через призму їх поглядів і думок, то його відповідність дійсності може бути перевірено і встановлено судом;

судження - в свою ж чергу, це те ж саме, що і особиста думка або ж висловлювання. Як завжди, судження пропускається через призму суб`єктивного, тому має оціночний характер. В такому випадку, в такому висловлюванні містяться думки, які складно оцінити на правдивість і вірність, а точніше неможливо, що і пояснює, чому судження не може бути предметом спору і судового доведення.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс, Гудвіна, Прагер і Обершлік) свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.

Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19 (Lingens, cited above, p. 28, пункт 46).

Суд враховує при цьому правову позицію Європейського суду з прав людини щодо різниці між поняттями «оціночне судження» та «фактів». Так, у пункті 39 рішення Європейського суду з прав людини від 28 березня 2013 року у справі «Нова Газета і Бородянський проти Росії» вказано, що правдивість оціночних суджень не піддається доведенню і їх потрібно відрізняти від фактів, існування яких може бути доведено. У пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини від 12 липня 2001 року у справі «Фельдек проти Словаччини» суд зазначав, що на відміну від оціночних суджень, реальність фактів можна довести.

Отже, при оцінці твердження про поведінку третьої особи, деколи може бути важко, як і в цій справі, віднайти різницю між оцінкою фактів та оціночними судженнями. Проте навіть оціночне судження може бути надмірним, якщо воно не має під собою фактичних підстав. (Jerusalem v. Austria, no. 26958/95, n. 43, ECHR 2001-11).

У постанові Верховного Суду від 01 березня 2021 року (справа № 577/4402/19) сформульована така правова позиція:

«Враховуючи системний аналіз норм КПК України та принцип презумпції невинуватості, який закріплений у статті 62 Конституції України, статті 2 КК України, статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статті 11 Загальної декларації прав людини, суд дійшов до висновку про те, що відсутні правові підстави стверджувати, що особа, яка не перебуває в статусі підозрюваного чи в іншому із зазначених вище процесуальних статусів, має відношення до вчинення злочину, який розслідується. Відповідно до положень КПК України здійснюється досудове розслідування злочинів (статті 215, 216, 246, 294 КПК України), а про початок здійснення чи наявність кримінального провадження стосовно конкретної особи можливо стверджувати виключно у випадку наявності підозрюваних у таких провадженнях.

Таким чином, посилання на конкретну фізичну особу у контексті її зв`язку зі злочином, кримінальним провадженням чи його розслідуванням можливо лише у випадку, коли особа перебуває у статусі підозрюваного, обвинуваченого або підсудного.»

У постанові Верховного Суду від 24 січня 2021 року (справа № 727/8388/17) суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції і зазначив таке:

«Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, апеляційний суд, врахувавши вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 5 червня 2019 року у цій справі, правильно виходив з того, що зміст поширеної інформації містить фактичні дані (вкрав конкретну суму, знищив, довів до банкрутства), вказівку на те, що дії позивача мають ознаки складу кримінального правопорушення, а тому є фактичним твердженням, а не оціночним судженням. За своїм змістом поширена інформація порушує немайнові права позивача.

Також апеляційний суд обґрунтовано вказав, що оспорюване висловлювання відповідача ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 є таким, що може бути перевірене на його правдивість, оскільки містить ознаки кримінально-караного діяння, що, у свою чергу, виключає віднесення поширеної інформації до оціночних суджень чи критичних зауважень. Інформація представлена у формі тверджень, носить фактичний характер, її поширення стосовно позивача має обвинувальний нахил і звинувачує позивача у вчиненні злочину, у зв`язку з чим вважав доведеними підстави для задоволення позову про визнання інформації «…саме він знищив комунальне підприємство, довів його до банкрутства, вкравши півтора-мільйон триста гривень» недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача.»

Враховуючи наведене правове обґрунтування, а також те, що позивач є публічною особою, тема статті має гострий соціальний інтерес (належне розпорядження держаним майном), апеляційний суд виходить з того, що у цілому стаття містить виключно негативну інформацію обвинувального характера відносно позивача як посадової особи та підприємства, яке він очолює.

Перевіряючи доводи заперечень на позов про те, що усі оспорювані висловлювання є оціночними судженнями, апеляційний суд зауважує таке.

Не можна погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що висновок експерта № 13/1 від 17 лютого 2021 року (т.3 а.с.203-212) не є достовірним доказом, так як у ньому відсутня відмітка про попередження експерта про кримінальну відповідальність, тому його (висновок) не можна покласти в основу рішення, з таких мотивів.

Як убачається з матеріалів справи, позов поданий до суду 21 серпня 2020 року (т.1 а.с.1).

Ухвалою суду від 21 вересня 2020 року відкрите провадження у справі, вирішено справу розглядати у спрощеному провадженні з повідомленням учасників (т.1 а.с.155).

Розгляд справи по суті розпочатий судом 09 листопада 2020 року (т.1 а.с.243-244).

У судовому засіданні 22 січня 2021 року адвокатом Єлєніною С. повідомлено суду, що 06 січня 2021 року адвокат Бойко І.Ю., представник ПрАТ «НАК «Нафтогаз», в порядку ст.106 ЦПК України замовила у державній експертній установі виготовлення лінгвістичної експертизи, яка буде закінчена орієнтовно на початку лютого 2021 року, та просила суд оголосити перерву (т.2 а.с.107-115). Суд ухвалою без виходу до нарадчої кімнати клопотання задовольнив, оголошена перерва до 18 лютого 2021 року (т.2 а.с.116 зворот).

01 і 04 березня 2021 року судом отримане клопотання адвоката Гераська О.А., представника позивача, про долучення до матеріалів справи копії висновку експерта (т.2 а.с.155-165, 182-195, 202 - 211).

Судом першої інстанції окремого процесуального рішення відносно поданого доказу (висновку експерта), зокрема про його виключення з числа доказів, не приймалося.

У копіях висновку експерта, що долучені до справи у суді першої інстанції з невідомих причин відсутні усі сторінки тексту, у тому числі і та, на якій міститься попередження експерта щодо кримінальної відповідальності за ст.384, ст.385 КК України.

Висновок експерта поданий у справу з порушенням порядку і строків, встановлених ст.83 ЦПК України, проте, враховуючи конкретні обставини цієї справи, на виконання вимог ст.2 ЦПК України апеляційним судом витребуваний і досліджений оригінал висновку експерта № 13/1 від 17 лютого 2021 року, який оформлений у відповідності до вимог закону, містить відмітку про попередження експерта щодо кримінальної відповідальності за ст.384, ст.385 КК України.

Дослідивши повний текст висновку експерта № 13/1 від 17 лютого 2021 року, апеляційний суд визнає цей доказ належним і допустимим, а доводи представника відповідачів про наявність у ньому висновків виключно юридичного характеру - необґрунтованими.

А тому, оцінюючи зміст і характер оспорюваної інформації, апеляційний суд враховує також і висновки експерта.

Інформація: «7 липня до Львова з терміновим візитом прибув Голова правління ПрАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_2. На порядку денному візиту чиновника до Львова стояло одне питання: переконати колектив підприємства ДП «Західукргеологія», якому де-юре належить будівля, підтримати продаж будівлі «Будинку книги».

«Будинок Книги» досі знаходиться на балансі ДП «Західукргеологія». Напевно суспільний резонанс зміг зупинити одіозних керівників злочинного угрупування ПрАТ «НАК «Надра України», а, можливо, промова перед трудовим колективом ДП «Західукргеологія» була непереконливою, бо, як говорять місцеві, ОСОБА_2 дуже швидко тікав зі Львова».

У першому абзаці наведеного уривку зі статті містяться твердження про те, що позивач у певний час прибув до певного місця з певним завданням. Наведена інформація викладена у категоричній стверджувальній формі щодо існування конкретних фактів та не містить специфічних мовних засобів, які б формували у читача враження (або сприйняття) повідомленої інформації як особистих роздумів автора, його аналізу подій, вражень від цих подій, тощо.

Подана інформація може бути перевірена на її відповідність дійсності.

Позивачем по справі суду наданий належний і допустимий доказ про те, що він 07 липня 2020 року перебував на своєму робочому місці за адресою: АДРЕСА_3 (т.1 а.с.49,50). Тобто за відсутності інших доказів, які б цей факт спростовували, суд має виходити з того, що позивач 07 липня 2020 року фізично не міг бути присутнім у м.Львові та вчиняти дії, що яких міститься повідомлення у статті.

Твердження автора статті про те, що будівля «Будинку книги», розташованої у м.Львові, де-юре належить ДП «Західукргеологія» спростовуються свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 09 лютого 2013 року, згідно якого будівля площею 8 273,8 м.кв., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» (т.1 а.с.112).

Отже, інформація, наведена у першому абзаці наведеного уривку є неправдивою, такою, що не відповідає дійсності.

У зв`язку з наведеним факти та припущення, які викладені у другому абзаці зазначеного уривку статті, також не відповідають дійсності, бо не мають фактичного підґрунтя.

Інформація: «ІНФОРМАЦІЯ_5».

«Фактично керівництво підприємства доводить ДП «Західукргеологія» до банкрутства, чому посильно сприяє ОСОБА_2».

«Таким чином, ПрАТ «НАК «Надра України», кероване ОСОБА_4 , доводить одне з найприбутковіших дочірніх підприємств до банкрутства та розпродує за безцінь майно підприємства «потрібним людям».

«Ще хочемо зазначити, що ДП «Полтавнафтогазгеологія» наразі перебуває у стані припинення, триває процедура банкрутства підприємства... До такого стану підприємство доводилося роками, чому сприяли як колишнє, так і нинішнє керівництво Держгеонадр. Роками ОСОБА_29, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_28, ОСОБА_2 та ОСОБА_17 доводили найприбутковіше підприємство в структурі ПрАТ «НАК Надра України» до банкрутства».

«Атож, злочинне угрупування ОСОБА_2 - ОСОБА_17 тісно співпрацює з одіозними олігархами національного та місцевого штибу, продаючи їм державне майно за заниженою вартістю, чим завдає збитків державі в особливо великих розмірах».

«Аналізуючи бурхливу діяльність злочинного угрупування НАК «Надра України», виникає питання, чому даною діяльністю вперто не хочуть цікавитися правоохоронні органи? Адже ОСОБА_2 та ОСОБА_17 завдають державі збитків на мільярди гривень, займаючи ключові посади в стратегічній галузі та розвалюючи її з середини».

«І це лише один із фактів. Раніше ми вже писали про те, як ОСОБА_2 та голова Держгеонадр ОСОБА_17 «віджали» у ДП «Західукргеологія» Тинівське родовище, передавши його в довгострокову оренду ТОВ «Нафтогазрембуд-1», котре ще в 2014 році незаконно пробурило свердловину на чужому родовищі та розпочало видобуток (фактично - крадіжку!) газу»;

Зміст наведеної інформації, яка викладена у категоричній формі, без будь-яких припущень, містить твердження про фактичні дані - доведення до банкрутства, участь у злочинній організації, завдання значних збитків державі внаслідок продажу державного майна за заниженими цінами. Інформація сформульована (викладена) таким чином, що сприймається виключно як повідомлення про те, що дії позивача мають ознаки складу кримінального правопорушення, а тому є фактичним твердженням, а не оціночним судженням.

Окрім того, інформація, наведена у цих уривках, викладена таким чином, що позивач тривалий час роками разом з іншими особами вчиняє кримінальні правопорушення, використовуючи свої службові повноваження, хоча він призначений на посаду голови правління ПрАТ «НАК «Надра України» лише 11 грудня 2019 року згідно розпорядження КМУ № 1232-р (т.1 а.с.40), тобто за станом на час публікації статті перебував на посаді керівника вісім місяців.

Отже, зазначена вище інформація за відсутності кримінальних проваджень чи судових рішень у межах кримінальних проваджень відносно позивача є неправдивою та такою, що не відповідає дійсності.

Інформація: «У підприємства (за текстом - «ДП «Західукргеологія») шалені борги по заробітній платі й це не може не дратувати працівників».

Наведена інформація викладена у стверджувальній формі, без будь-яких обмовок чи припущень або ж посилань на певні джерела отримання таких даних. Одночасно факт існування заборгованості може бути перевірений на відповідність дійсності. Позивачем суду надані належні і допустимі докази - статистична звітність «Звіти із праці» за грудень 2019 року, із січня 2020 року по липень 2020 року (т.1 а.с.60-67), згідно яких відсутня заборгованість по заробітній платі у ДП «Західукргеологія». Отже, автором статті до відома читачів доведена інформація, що не відповідає дійсності.

Інформація: «Не рятує ситуацію і те, що майже весь будинок на АДРЕСА_1 здається в оренду під робочі офіси та бізнес, а це досить пристойний прибуток. Але НАК «Надра України» вважає це приміщення нерентабельним та всупереч рішенню суду вирішила продати саме його. Справа в тому, що в основі рішення лежить техніко-економічне обґрунтування, яке не відповідає дійсності.»

«Крім того, ЗМІ неодноразово повідомляли. що «Будинок книги» у Львові, котрий є пам`ятником культури і охоронюваною пам`яткою ЮНЕСКО, хочуть продати за 2 мільйони доларів США!».

Цей інформаційний блок аналогічним чином у стверджувальній формі повідомляє читачу про намір підприємства, а у контексті всієї статті - про намір позивача у тому числі, продати будинок на АДРЕСА_1 , який є пам`ятником культури і охоронюваною пам`яткою ЮНЕСКО, всупереч судовій забороні (рішення суду) за заниженою ціною на підставі техніко-економічного обґрунтування, яке не відповідає дійсності.

Така інформація може бути перевірена на предмет її дійсності шляхом встановлення існування (або відсутності) певних рішень чи документів, які б такі факти підтвердили чи спростували.

По-перше, посилання автора статті на судову заборону на продаж будинку по АДРЕСА_1 у жодному випадку не може бути припущенням, а під час розгляду справи відповідачі не надали суду доказів про існування такого рішення суду.

По-друге, згідно статуту ПрАТ «НАК «Надра України» (т.1 а.с.22-38) голова правління цього підприємства - позивач у справі, не наділений повноваженнями для прийняття одноособових рішень щодо продажу майна, яке належить підприємству; статутом підприємства встановлена процедура відчуження майна (підприємства), яка виключає особистий вплив голови правління на визначення ціни і порядку продажу майна.

У матеріали справи позивачем надані належні і допустимі докази (т.1 а.с. 113-114, т.2 а.с.60-61), якими підтверджено, що оцінка майна (будинок по АДРЕСА_1 ) у відповідності до статуту здійснена на замовлення підприємства суб`єктом оціночної діяльності і визначена останнім ринкова вартість об`єкта істотно перевищує (у декілька разів) ту суму, про яку стверджується автором статті.

Таким чином, зазначена вище інформація, поширена автором статті, з огляду на наведені доводи, є такою, що не відповідає дійсності, порушує права і свободи, принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача як голови правління ПрАТ «НАК «Надра України».

Інформація, поширена у статті, а саме:

«Крім того, ДП «Західукргеологія» мало податкову заборгованість, яка, зі слів ОСОБА_3 , станом на 2019 рік складала понад 30 мільйонів гривень.»

«Проте, як не дивно, на сьогодні заборгованості немає. Маємо підозру, що це було зроблено з метою неповернення ДП «Західукргеологія» коштів, виручених від продажу їхнього майна.»;

«Адміністративну будівлю в АДРЕСА_2 продали з аукціону Товариству з обмеженою відповідальністю «KAM... «TOB «KAM» було засновано у 2016 році, до червня 2020 року його власником була Кіпрська компанія Сіанон Лімітед, власником якої, у свою чергу, був ОСОБА_5 . В червні-липні 2020 року компанія змінює власника та збільшує статутний капітал. Новою власницею компанії стає ОСОБА_6 . Цікаво, що за даними аналітичної системи YouControl зазначена компанія входить до групи компаній «Бурізма груп», засновником та власником якої є ОСОБА_7 »,

на переконання апеляційного суду не може бути визнана такою, що не відповідає дійсності та принижує честь, гідність і ділову репутацію позивача з таких мотивів.

Сам позивач у позові не заперечує того факта, що до його призначення на посаду голови правління ПрАТ «НАК Надра України» дочірні підприємства, у тому числі і ДП «Західукргеологія», мали заборгованість зі сплати обов`язкових внесків до бюджету і ця заборгованість у подальшому була ліквідована, суттєво зменшена, отже твердження автора статті про наявність за станом на 2019 рік у ДП «Західукргеологія» податкової заборгованості відповідає дійсності, як і твердження про те, що вона відсутня за станом на час публікації статті.

А вислів про те, що ліквідація заборгованості здійснена з метою неповернення ДП «Західукргеологія» коштів, виручених від продажу їхнього майна, сформульований у виді припущення автора статті - він має підозру, що саме так відбувається, і це слід сприймати як оціночне судження.

Повідомлення автора статті про те, що «TOB «KAM», яке на аукціоні придбало адміністративну будівлю в АДРЕСА_2 , входить до групи компаній «Бурізма груп», засновником та власником якої є ОСОБА_12 , зроблене з посиланням на дані, які розміщені на сайті компанії YOU CONTROL, при цьому у тексті самої статті відтворена копія скріншоту сайту компанії YOU CONTROL, на якій міститься напис: «Має відношення до групи «Бурізма Груп».

У цьому тексті відсутні твердження автора про незаконність продажу адміністративної будівлі, певні винні чи незаконні дії керівництва ПрАТ «НАК «Надра України» під час організації та проведення аукціону, тощо.

Вирішуючи питання про власника веб-сайта, на якому опублікована оспорювана стаття, апеляційний суд керується такими міркуваннями.

Статтею першою ЗУ «Про авторське право і суміжні права» встановлено, що:

веб-сайт - це сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, інших об`єктів авторського права і (або) суміжних прав тощо, пов`язаних між собою і структурованих у межах адреси веб-сайту і (або) облікового запису власника цього веб-сайту, доступ до яких здійснюється через адресу мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом; веб-сторінка - складова частина веб-сайту, що може містити дані, електронну (цифрову) інформацію, інші об`єкти авторського права і (або) суміжних прав тощо;

власник веб-сайту - це особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.

У пункті 6.5. постанови Великої Палати Верховного Суду 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (провадження № 12-110гс19) зроблено висновок, що «належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник вебсайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник вебсайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника вебсайту можуть бути витребувані відповідно до положень процесуального законодавства в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет».

У постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 26 лютого 2020 року (справа № 742/3812/18) викладений такий правовий висновок:

«… ОП УМІЦ уповноважено здійснювати адміністрування адресного простору українського сегменту мережі Інтернет і з метою сприяння захисту прав осіб від порушень у мережі Інтернет акредитувало та підтвердило компетентність УЦПНА у здійсненні відповідних функцій щодо українського сегменту мережі Інтернет. Згідно із статутом ОП УМІЦ останнє не може надавати послуги третім особам у разі, якщо для надання таких послуг воно акредитувало інші організації, і скеровує осіб, які звертаються, та суди до УЦПНА за отриманням інформації, в тому числі, про власників веб-сайту. Під час розгляду справи відповідач не спростував дані, що підтверджуються письмовими доказами, наданими позивачем, про те, що відповідач на час поширення інформації щодо позивача був реєстрантом веб-ресурсу, на якому ця інформація була розміщена. Відповідач не надав належних і допустимих доказів доказів того, що власник доменного імені аntікоr.соm.uа на час зазначеної публікації передав це доменне ім`я у власність або користування іншій особі, зокрема, на підставі відповідного договору, а також доказів того, що користування цим доменним ім`ям здійснювалося без належної правової підстави іншою особою».

Згідно свідоцтва про акредитацію, виданого Об`єднанням підприємств «Український мережевий інформаційний центр» (ОП УМЦ) 11 січня 2021 року, ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» є компетентним у видачі звітів за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет та довідок з відомостями про власників веб-сайтів/реєстрантів доменних імен або інформацією про їх встановлення з використанням онлайн сервісу «WEB-FIX» (т.2 а.с.103).

Згідно довідки №6/2021-Д від 13 січня 2021 року, виданої ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», власником веб-сайту https://bastion.tv є Товариство з обмеженою відповідальністю «Останній бастіон», оскільки зі змісту веб-сайту вбачається, що останнє позиціонує себе як власник цього сайту, розмістивши на ньому інформацію у відповідності до вимог ч.11 ст.52-1 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» (т.2 а.с.96-102). Цей висновок не має характеру припущення, у висновку лише зазначено про можливість перевірки його правильності шляхом направлення додаткових запитів.

Заперечуючи достовірність висновку, наведеного у зазначеній довідці, відповідач ТОВ «Останній бастіон» всупереч принципу змагальності (ст.12 ЦПК України), а також приписам ст. 81 ЦПК України не вжило жодних заходів для отримання доказів, які б для спростовували висновок, викладений у довідці №6/2021-Д від 13 січня 2021 року.

З огляду на наведене при вирішенні цього спору слід виходити з того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Останній бастіон» є власником веб-сайту https://bastion.tv, на якому було розміщена оспорювана стаття.

Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті заявлених вимог з урахуванням висновків апеляційного суду, наведених у мотивувальній частині постанови.

У зв`язку із скасуванням рішення суду по суті спору підлягає скасуванню і додаткове рішення.

Частиною 13 ст.141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною 1 та п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно п.36 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року, якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позовних вимог точно визначити неможливо, то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

Так, з матеріалів справи вбачається, що голова правління ПрАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_2, подаючи позовну заяву, до суду сплатив 840+840= 1 680 грн. судового збору (т.1 а.с.19-20)

Позовні вимоги голови правління ПрАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_2 задоволено частково.

Таким чином, враховуючи п.36 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року, голова правління ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_2 має право на стягнення з іншої сторони 1680/2 = 840 грн. судових витрат, тобто з ОСОБА_1 та ТОВ «Останній Бастіон» необхідно стягнути по 420 грн. з кожного.

Подаючи апеляційну скаргу на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 07.05.2021 року, голова правління ПрАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_2 сплатив 2 520 грн. судового збору (т.3 а.с.62).

Апеляційну скаргу голови правління ПрАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_2 задоволено частково.

Таким чином, враховуючи п.36 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року, голова правління ПрАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_2 має право на стягнення з іншої сторони 2520/2 = 1 260 грн. судових витрат, тобто з ОСОБА_1 та ТОВ «Останній Бастіон» необхідно стягнути по 630 грн. з кожного.

Оскільки відповідно п.22 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року голову правління ПрАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_2 було звільнено від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на додаткове рішення в частині вирішення питання судових витрат і відповідно до п.42 цієї ж постанови питання про повернення помилково сплаченої суми судового збору вирішується лише за клопотанням цієї сторони (на час ухвалення постанови заява відсутня), то питання повернення судового збору сплаченого ОСОБА_2 за подачу апеляційної скарги на додаткове рішення цього ж суду у розмірі 1362 грн. не вирішується (т.3 а.с.127).

Враховуючи викладене з ОСОБА_1 та ТОВ «Останній Бастіон» на користь голови правління ПрАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_2 необхідно стягнути судові витрати, понесені останнім за подачу позову та апеляційної скарги по 630 + 420 = 1 050 грн. з кожного.

Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_25 і адвоката Єлєніної Світлани Михайлівни, представників голови правління Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_2, задовольнити частково.

Апеляційну скаргу адвоката Панченко Олени Олександрівни, представника ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 07 травня 2021 року і додаткове рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 10 червня 2021 року скасувати, ухвалити нове судове по суті заявлених вимог.

Позов голови правління Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію голови правління ПрАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_2 інформацію, яка викладена у статті журналіста ОСОБА_1 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5» та оприлюднена в соціальній мережі інтернет на сайті ТОВ «Останній Бастіон» https://bastion.tv/, а саме:

«7 липня до Львова з терміновим візитом прибув Голова правління ПрАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_2. На порядку денному візиту чиновника до Львова стояло одне питання: переконати колектив підприємства ДП «Західукргеологія», якому де-юре належить будівля, підтримати продаж будівлі «Будинку книги».

«Будинок Книги» досі знаходиться на балансі ДП «Західукргеологія». Напевно суспільний резонанс зміг зупинити одіозних керівників злочинного угрупування ПрАТ «НАК «Надра України», а, можливо, промова перед трудовим колективом ДП «Західукргеологія» була непереконливою, бо, як говорять місцеві, ОСОБА_2 дуже швидко тікав зі Львова».

«ІНФОРМАЦІЯ_5».

«Фактично керівництво підприємства доводить ДП «Західукргеологія» до банкрутства, чому посильно сприяє ОСОБА_2».

«Таким чином, ПрАТ «НАК «Надра України», кероване ОСОБА_4 , доводить одне з найприбутковіших дочірніх підприємств до банкрутства та розпродує за безцінь майно підприємства «потрібним людям».

«Ще хочемо зазначити, що ДП «Полтавнафтогазгеологія» наразі перебуває у стані припинення, триває процедура банкрутства підприємства... До такого стану підприємство доводилося роками, чому сприяли як колишнє, так і нинішнє керівництво Держгеонадр. Роками ОСОБА_29, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_28, ОСОБА_2 та ОСОБА_17 доводили найприбутковіше підприємство в структурі ПрАТ «НАК Надра України» до банкрутства».

«Атож, злочинне угрупування ОСОБА_2 - ОСОБА_17 тісно співпрацює з одіозними олігархами національного та місцевого штибу, продаючи їм державне майно за заниженою вартістю, чим завдає збитків державі в особливо великих розмірах».

«Аналізуючи бурхливу діяльність злочинного угрупування НАК «Надра України», виникає питання, чому даною діяльністю вперто не хочуть цікавитися правоохоронні органи? Адже ОСОБА_2 та ОСОБА_17 завдають державі збитків на мільярди гривень, займаючи ключові посади в стратегічній галузі та розвалюючи її з середини».

«І це лише один із фактів. Раніше ми вже писали про те, як ОСОБА_2 та голова Держгеонадр ОСОБА_17 «віджали» у ДП «Західукргеологія» Тинівське родовище, передавши його в довгострокову оренду ТОВ «Нафтогазрембуд-1», котре ще в 2014 році незаконно пробурило свердловину на чужому родовищі та розпочало видобуток (фактично - крадіжку!) газу»;

«У підприємства (за текстом - «ДП «Західукргеологія») шалені борги по заробітній платі й це не може не дратувати працівників».

«Не рятує ситуацію і те, що майже весь будинок на АДРЕСА_1 здається в оренду під робочі офіси та бізнес, а це досить пристойний прибуток. Але НАК «Надра України» вважає це приміщення нерентабельним та всупереч рішенню суду вирішила продати саме його. Справа в тому, що в основі рішення лежить техніко-економічне обґрунтування, яке не відповідає дійсності.»

«Крім того, ЗМІ неодноразово повідомляли. що «Будинок книги» у Львові, котрий є пам`ятником культури і охоронюваною пам`яткою ЮНЕСКО, хочуть продати за 2 мільйони доларів США!».

- зобов`язати ОСОБА_1 та ТОВ «Останній Бастіон», спростувати поширену інформацію щодо Голови правління ПрАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_2 , яка визнана судом недостовірною, шляхом опублікування у соціальній мережі Інтернет на сайті ТОВ «Останній Бастіон» https://bastion.tv/ протягом десяти днів після вступу рішення в законну силу тексту такого змісту:

«СПРОСТУВАННЯ! Визнаю, що інформація опублікована ІНФОРМАЦІЯ_4 р. автором статті ОСОБА_1 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5» на сайті https://bastion.tv/, а саме повідомлення про те, що:

«7 липня до Львова з терміновим візитом прибув Голова правління ПрАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_2 . На порядку денному візиту чиновника до Львова стояло одне питання: переконати колектив підприємства ДП «Західукргеологія», якому де-юре належить будівля, підтримати продаж будівлі «Будинку книги».

«Будинок Книги» досі знаходиться на балансі ДП «Західукргеологія». Напевно суспільний резонанс зміг зупинити одіозних керівників злочинного угрупування ПрАТ «НАК «Надра України», а, можливо, промова перед трудовим колективом ДП «Західукргеологія» була непереконливою, бо, як говорять місцеві, ОСОБА_2 дуже швидко тікав зі Львова».

«ІНФОРМАЦІЯ_5».

«Фактично керівництво підприємства доводить ДП «Західукргеологія» до банкрутства, чому посильно сприяє ОСОБА_2 ».

«Таким чином, ПрАТ «НАК «Надра України», кероване ОСОБА_4 , доводить одне з найприбутковіших дочірніх підприємств до банкрутства та розпродує за безцінь майно підприємства «потрібним людям».

«Ще хочемо зазначити, що ДП «Полтавнафтогазгеологія» наразі перебуває у стані припинення, триває процедура банкрутства підприємства... До такого стану підприємство доводилося роками, чому сприяли як колишнє, так і нинішнє керівництво Держгеонадр. Роками ОСОБА_29, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_28, ОСОБА_2 та ОСОБА_17 доводили найприбутковіше підприємство в структурі ПрАТ «НАК Надра України» до банкрутства».

«Атож, злочинне угрупування ОСОБА_2 - ОСОБА_17 тісно співпрацює з одіозними олігархами національного та місцевого штибу, продаючи їм державне майно за заниженою вартістю, чим завдає збитків державі в особливо великих розмірах».

«Аналізуючи бурхливу діяльність злочинного угрупування НАК «Надра України», виникає питання, чому даною діяльністю вперто не хочуть цікавитися правоохоронні органи? Адже ОСОБА_2 та ОСОБА_17 завдають державі збитків на мільярди гривень, займаючи ключові посади в стратегічній галузі та розвалюючи її з середини».

«І це лише один із фактів. Раніше ми вже писали про те, як ОСОБА_2 та голова Держгеонадр ОСОБА_17 «віджали» у ДП «Західукргеологія» Тинівське родовище, передавши його в довгострокову оренду ТОВ «Нафтогазрембуд-1», котре ще в 2014 році незаконно пробурило свердловину на чужому родовищі та розпочало видобуток (фактично - крадіжку!) газу»;

«У підприємства (за текстом - «ДП «Західукргеологія») шалені борги по заробітній платі й це не може не дратувати працівників».

«Не рятує ситуацію і те, що майже весь будинок на АДРЕСА_1 здається в оренду під робочі офіси та бізнес, а це досить пристойний прибуток. Але НАК «Надра України» вважає це приміщення нерентабельним та всупереч рішенню суду вирішила продати саме його. Справа в тому, що в основі рішення лежить техніко-економічне обґрунтування, яке не відповідає дійсності.»

«Крім того, ЗМІ неодноразово повідомляли. що «Будинок книги» у Львові, котрий є пам`ятником культури і охоронюваною пам`яткою ЮНЕСКО, хочуть продати за 2 мільйони доларів США!».

є недостовірною, не відповідає дійсності, принижує честь, гідність, ділову репутацію Голови правління ПрАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_2».

У задоволенні інших позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса для листування: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , моб. тел. НОМЕР_2 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Останній Бастіон» (місце знаходження: м.Полтава, вул.8-й проїзд 28/17, код ЄДРПОУ 39203699) на користь голови правління Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) по 1 050 грн з кожного судових витрат, понесених останнім за подачу позову та апеляційної скарги до суду першої та апеляційної інстанцій.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 20 вересня 2021 року.

Головуючий суддя О.А.Лобов

Судді Г.Л.Карпушин

Л.М.Хіль