Справа № 1-126/2007р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2007 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді - Старунського Д.М.

при секретарі            - Пиль Л.І.

з участю прокурора - Попадинця М.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця і жителя с.АДРЕСА_1, Дрогобицького району, Львівської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, розлученого, непрацюючого, згідно ст.89 КК України не судимого, в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 164 ч.І, 122 ч.І КК України, -

встановив:

ОСОБА_1. згідно виконавчого листа №АЕ-7 від 12.02.1999 року, виданого Дрогобицьким районний судом Львівської області, повинен сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 1/2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян на дитину щомісячно, починаючи з 02.02.1999 року і до її повноліття. Однак, ОСОБА_1. з 01.01.2003 року злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини і згідно розрахунку заборгованості, наданого ДВС у Дрогобицькому районі станом на 01.12.2006 року утворив заборгованість в сумі 5239 грн. 33коп.

Крім того, ОСОБА_1. 29 березня 2005 року біля 2 год. в смт.Меденичі Дрогобицького району, на ґрунті особистих неприязних відносин, наніс удари руками та ногами у різні частини тіла ОСОБА_3, чим заподіяв останньому тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому восьмого ребра справа з незначним зміщенням, яке по ступеню тяжкості відноситься до категорії середньої тяжкості, що не було небезпечним для життя, а викликало тривалий, понад три тижні, розлад здоров'я. Також ОСОБА_1. наніс потерпілому тілесні ушкодження у вигляді садна на чолі, в ділянці лівої вилиці з переходом на зовнішній край лівої очиці, в ділянці лівої брови, на верхній губі зліва, на спинці носа зліва, на перехідній облямівці нижньої губи справа, синці в ділянках надбрівних дуг, в ділянці лівої очиці, крововиливи під сполучні оболонки обох очних яблук, які по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні підсудний свою вину у скоєному визнав повністю та пояснив, що не платив присуджені йому до сплати аліменти, так як ніде не працює і не має грошей, однак сплачувати заборговану суму він не відмовляється. З ДВС у Дрогобицькому районі йому надходили повідомлення про заборгованість по сплаті аліментів, в результаті чого він періодично з'являвся туди добровільно та писав з даного приводу пояснення. Щодо нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3., то пояснив, що 29.03.2005 року у нього з потерпілим виник конфлікт, в ході якого він побив ОСОБА_3. Щиро кається у вчиненому, обіцяє виправити свою поведінку, зобов'язується сплатити заборгованість по аліментах та справно сплачувати їх в подальшому.

Незважаючи на повне визнання вини підсудним, його вина в інкримінованих йому злочинах доведена зібраними доказами по справі, а саме :

- показами потерпілої ОСОБА_2, яка суду пояснила, що у 1999 році вона звернулась у суд із заявою про розлучення та про стягнення аліментів з ОСОБА_1. на утримання їх сина. Суд прийняв рішення в її користь, і ОСОБА_1. повинен сплачувати щомісячно 1 /4 із всіх видів його заробітку. Однак, колишній її чоловік після рішення суду взагалі не сплачував аліментів. Після розлучення вони спільно не проживають, син проживає з нею. Вона не зверталась до колишнього чоловіка з вимогою платити аліменти на дитину, так як боялась його погроз. Інколи вона зверталась у

виконавчу службу з метою отримання відповідних довідок. Час-від часу ОСОБА_1. напідпитку приходив до неї додому і з претензіями наголошував на тому, щоб вона припинила очікувати на аліменти, і взагалі, щоб його по цьому питанню ніхто не турбував;

·        показами потерпілого ОСОБА_3, який пояснив, що 29.03.2005 року він разом із ОСОБА_1. зустрілись біля 14 год. у смт.Меденичі і розпили пляшку 0,5 л горілки. Ввечері вони знову зустрілись і пішли у гості до ОСОБА_5, після чого біля 24 год. повертались додому. По дорозі між ними виникла сварка. Вони ображали один одного нецензурними словами, і ОСОБА_1. вдарив його кулаком у обличчя, від чого він упав. Далі ОСОБА_1. наносив йому ще удари ногами у різні частини тіла;

·        розрахунком заборгованості по аліментах ОСОБА_1., з якого вбачається, що станом на 01.12.2006 року дана заборгованість становить 5239 грн. 33 коп. (а.с. 7-9);

висновком судово-медичної експертизи №411 від 21.04.2005 року, з якої вбачається, що у ОСОБА_3. мались тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 8-го ребра справа з незначним зміщенням, садна на чолі, в ділянці лівої вилиці з переходом на зовнішній край лівої очниці, в ділянці лівої брови, на верхній губі зліва, на спинці носа зліва, на перехідній облямівці нижньої губи справа, синці в ділянках надбрівних дуг, в ділянці лівої очниці, крововиливи під сполучні оболонки обох очних яблук. Тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому 8-го ребра справа по ступеню тяжкості відноситься до категорії середньої тяжкості, що не було небезпечним для життя, а викликало тривалий, понад три тижні розлад здоров'я. Всі інші тілесні ушкодження по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (а.с.66-67). Дії ОСОБА_1. вірно кваліфіковано за ст. 164 ч.І КК України, оскільки він злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей.

Дії ОСОБА_1. вірно кваліфіковано за ст. 122 ч.І КК України, оскільки він своїми умисними і протиправними діями заподіяв середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При обранні міри покарання підсудному, суд враховує тяжкість вчиненого злочину. Як пом'якшуючі обставини суд враховує те, що він визнав вину і розкаявся у вчиненому, по місцю проживання характеризується позитивно. З урахуванням вищенаведеного і особи винного суд дійшов до переконання, що ОСОБА_1. слід при значити покарання у вигляді обмеження волі із застосуванням випробувального строку. Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1визнати винним за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 164 ч.І, 122 ч.І КК України і призначити йому покарання:

·        за ст. 164 ч.І КК України 1 рік обмеження волі,

·        за ст. 122 ч. 1 КК України 2 роки обмеження волі.

Згідно ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_12 роки обмеження волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1від відбування призначеного покарання у вигляді обмеження волі, якщо він протягом 1 року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації.

Міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд - ОСОБА_1залишити попередню.

На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду протягом 15 діб з моменту її проголошення.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.