Справа № 22ц-8009/10 Суддя по 1 інстанції – Коломієць В.В.
Категорія 24 Доповідач апеляційного суду - Шолох З.Л.
Рішення
Іменем України
3 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Галущенка В.І.,
суддів – Кутової Т.З., Шолох З.Л.,
при секретарі судового засідання - Шпонарській О.Ю.,
за участю :
- представника позивача - Шульги М.О.,
- відповідача ОСОБА_3 та його представника – ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго»
на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 серпня 2010 року у справі за
позовом
відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» (далі – ВАТ ЕК «Миколаївобленерго») до ОСОБА_3 про відшкодування збитків,
встановила:
У березні 2010 року ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування 10 489,88 грн. збитку за порушення зобов’язання.
Позивач посилався на те, що відповідач є споживачем електричної енергії, яку йому до квартири АДРЕСА_1 постачає позивач.
20 липня 2009 року при перевірці дотримання відповідачем Правил користування електроенергією для населення було встановлено порушення та складено Акт № Ю-1405, в якому зазначено «використання додаткового нуля скритою електричною проводкою підключеною до колодки запобіжника. Фаза у третій клемі. Таким чином, підключена електрична енергія не враховується».
Виходячи з того, що лічильник не враховував електроенергію, нараховано збитки.
Посилаючись на викладене, представник позивача просив стягнути з відповідача 10 489,88 грн. збитку.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на відсутність своєї вини, оскільки помилка допущена при встановленні лічильника під час введення житлового будинку в експлуатацію в 1995 році. В роботу лічильника він не втручався, регулярно сплачуючи за електроенергію, не помічав, що лічильник недовраховує електроенергію.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 серпня 2010 року відмовлено у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі представник ВАТ ЕК «Миколаївобленерго», посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просив його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши законність та обгрунтованість рішення районного суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позову ВАТ ЕК «Миколаївобленерго», районний суд виходив з того, що Акт про порушення та інші документи, складені позивачем, не відповідають вимогам чинного законодавства в системі електроенергетики, а тому не дають підстав для відшкодування збитків.
Між тим, погодитися з такими висновками районного суду не можна, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи, які суд з’ясував неповно.
Так, відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст.ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику», а також нормативно-правовими актами в сфері електропостачання.
Постачання фізичним особам електроенергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією.
Виходячи з положень ст. ст.6, 626-631, 526 ЦК України укладений договір є обов’язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Нормою ч. 4 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил.
Відповідно до п. 4 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 року № 122 та п. 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до Методики визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, затвердженої НКРЕ.
На підставі пп. «а» п.3.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України в редакції від 4 травня 2006 року № 562 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року № 782/12656 із змінами внесеними 8 лютого 2007 року № 154 та 18 грудня 2008 року № 1384 (далі – Методика), у разі якщо споживач з метою зменшення показів засобів обліку встановив пристрій, що занижує покази засобу обліку, порушив умови монтажу, здійснив самовільне підключення поза приладом обліку прихованою електропроводкою, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного засобу обліку не мали можливості, то споживачу робиться перерахунок за користування електричною енергією з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (у разі якщо технічний огляд у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводився), але не більше ніж за три роки.
Як вбачається із матеріалів справи відповідач порушив правила користування електричною енергією, що підтверджується відповідним актом, згідно з яким встановлено підключення додаткового нульового дроту поза лічильником обліку електричної енергії, який встановлений безпосередньо в квартирі.
Місце підключення додаткового нульового дроту виявлено при знятті щита на якому кріпився лічильник та замурованому в стіні. Таким чином здійснювалося безоблікове споживання електричної енергії (при відключеному запобіжнику в нульовому ланцюгу).
Порушення виявлено в присутності відповідача, йому продемонстровано та усунено.
Оскільки порушення має складний схований характер, воно не могло бути виявлене представники електропостачальної організації під час проведення контрольного огляду засобу обліку, зазначене порушення можливо виявити в результаті технічної перевірки, яка протягом останніх трьох років у відповідача не проводилася.
Копія акту про порушення, надана суду позивачем (а.с.5) та копія акту, видана відповідачу (а.с.37), містять різні схеми підключення стосовно порушення.
Зазначене не впливає на наявність самого факту порушення, однак впливає на механізм розрахунку збитків, про що зазначено в Акті перевірки вказаного факту державним інспектором Держенергонагляду від 11 травня 2010 року, оскільки розрахунок збитку зроблено з порушенням Методики (а.с. 48-53).
Відповідно до п.3.6 Методики, при розрахунку збитку у даному випадку необхідно брати найменшу силу струму, що задіяна у схемі порушення, а саме – це сила струму спрацювання комутаційного апарату (пробкового запобіжника), номінал якого становить 10 Ампер, і потужність внаслідок цього становитиме не 4,95 кВт, як зазначеному в розрахунку позивача, а 1,98 кВт, що зменшує суму збитку з 10 489,88 грн. до 4 195,94 грн.
Доводи позивача про те, що вказане порушення допущене при встановленні лічильника під час введення житлового будинку в експлуатацію у 1995 році, необґрунтовані, оскільки не відповідають обставинам справи.
Як вбачається із даних комп’ютерної роздруківки журналу обліку перевірок за адресою відповідача (а.с.19) та відповіді Департаменту з питань електроенергетики (а.с.53) на скаргу ОСОБА_3, 27 серпня 2001 року в його квартирі проводилася заміна лічильника, встановлено лічильник типу 5 СМ4 за № 9062230, який було сфазовано.
Враховуючи викладене, рішення районного суду підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 серпня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» 4 195, 94 грн. (чотири тисячі сто дев’яносто п’ять грн. 94 коп.) збитку, а також 171 грн. судових витрат.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді: