ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 серпня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/455/24

Господарський суд Тернопільської області

          у складі  судді Чопка Ю.О.             

          за участі секретаря судового засідання Саловська О.А.

          розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1

до відповідача: Шумської міської ради, 47100, Тернопільська область, м. Шумськ, вул. Українська, буд. 59

про стягнення 9 519,42 грн заборгованості

За участю представників від:

Позивача: Ягольник Аліна Петрівна, адвокат

Відповідача: не з`явився

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Шумської міської ради про стягнення 9 519,42 грн заборгованості за поставлений природний газ, з яких 6 164,26 грн основного боргу, 768,42 грн пені, 434,72 грн 3% річних, 2 152,02 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно умов типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" в частині своєчасних розрахунків із позивачем за спожитий природний газ, внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 17.07.2024 головуючим суддею для розгляду справи №921/455/24 визначено суддю Чопка Ю.О.

Позиція відповідача

Відповідач у поданому через систему "Електронний суд" відзиві на позовну заяву від 29.07.2024 (вх.№5988 від 29.07.2024) позовні вимоги заперечив та зазначив, що згідно абз 2 п.1.3 Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" №228 від 20.12.2021 постачання газу здійснювалось в період з 01.10.2021 по 31.10.2021. Тобто, позивач  надавав послуги з постачання природного газу відповідачу лише протягом жовтня 2021 року, а не протягом жовтня – листопада 2021 року.

Пунктом 4.6. договору передбачено що, сума договору складає 1 680,00 грн. Зазначена сума оплачена відповідачем платіжним дорученням №1005 від 24 грудня 2021 року, що не заперечується позивачем.

Більше того, постачання природного газу у листопаді 2021 здійснювалося іншим постачальником, а саме ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", що підтверджується договором 18-1255/21-50-Т/199 від 17.11.2021.

Факт постачання природного газу Шумській міській раді за листопад 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" підтверджується Актом приймання – передачі природного газу від 30.11.2021 року, а його оплата платіжним дорученням №951 від 20 грудня 2021 року.

Щодо внесення записів в Типовий договір від руки зазначив, що міською радою було лише конкретизовано умови Типового договору №228 від 20 грудня 2021 року, на що позивач не надав жодних заперечень чи зауважень. Вважає, що на момент укладення Типового договору позивач погодився з уточненнями, внесеними міською радою.

Вважає позовні вимоги безпідставними та просить суд в позові відмовити.

Позиція позивача викладена у відповіді на відзив

Позивач у поданому через систему "Електронний суд" відповіді на відзив (вх.№6162 від 05.08.2024) доводи відповідача заперечив. При цьому зауважив, що пункти Типового договору, на які посилається відповідач у відзиві на позов, були внесені від руки, при підписанні Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії". Тобто відповідач вніс в односторонньому порядку правки в Договір, коли Позивач направив на його адресу підписаний Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" без жодних правок.

Звертає увагу суду, що згідно ст.179 ГК України, укладенні господарських договорів на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Вважає, що Споживач в односторонньому порядку вніс зміни в господарський договір, що не допускається. Більше того, зміни, правки, були внесені чорнилами наненсеними кульковою ручкою після того, як примірник Типового договору був підписаний Постачальником і направлений на адресу Споживача. Зміни були внесені до істотних умов Договору. Зокрема, і предмет, і ціна, і строк дії Договору вже встановлені в самому Договорі, а також іншими нормативно-правовими актами.

Щодо доводів відповідача про те, що в листопаді 2021 постачання газу здійснювалося іншим постачальником зазначив, що міською радою не надано доказів надіслання позивачу заяви про припинення постачання природного газу.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою суду від 22.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/455/24 за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання у даній справі призначено на 12.08.2024; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.

Представник позивача в судовому засіданні 12.08.2024 підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні 12.08.2024 не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Судом враховано, що у силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 12.08.2024, суд після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив вступну та резолютивну частини рішення

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

У матеріалах справи міститься типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (надалі - Договір). Відповідно до п.1.1. Договору, останній є типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" (надалі – постачальник).

Відповідно до п.2.1. Договору постачальник "останньої надії" зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (п.4.3. Договору).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником "останньої надії" відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п.4.4. Договору).

ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" листом №ТОВВИХ-24-4736 від 27.03.2024 повідомило, що в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56X930000008780В був закріплений в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України" у період з 29.10.2021 по 19.11.2021.

Обсяги природного газу, використані споживачем з ЕІС-кодом 56X930000008780В у вказаний період внесені в алокацію постачальника "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України", а саме: з 29.10.2021 по 19.11.2021 становить 0,46692 тис.м3.

Згідно інформації щодо споживачів, які були зареєстровані в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" споживачем з ЕІС-кодом 56X930000008780В зазначена Шумська міська рада.

На підтвердження факту виконання умов вищевказаного договору щодо постачання природного газу Шумській міській раді позивачем долучено копію актів приймання - передачі природного газу №16036 на суму 1 680 грн та №23237 на суму 6 164,26 грн, всього на суму 7 844,26 грн.

У позовній заяві ТОВ "ГК "Нафтогаз України" зазначено інформацію щодо цін на природний газ, що постачався ним, як постачальником "останньої надії" для споживачів, що є бюджетними установами, закладів охорони здоров`я державної власності та закладів охорони здоров`я комунальної власності. Згідно наведеної інформації, така ціна в період жовтня – листопада 2021 року становила 16,8 грн за 1 куб. метр

На підставі цього позивач визначив вартість поставленого природного газу за період жовтня – листопада 2021 та направив на адресу відповідача рахунок на оплату поставленого природного газу №26946 на суму 1 680 грн та №35976 на суму 6 164,26 грн.

Як стверджує позивач, відповідачем оплата спожитого природного газу проведена частково в розмірі 1 680 грн і станом на час звернення з позовом за ним рахується заборгованість в сумі 6 164,26 грн.

Неналежне виконання відповідачем умов вказаного договору в частині оплати вартості отриманого природного газу стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу положень п.4 ч.1 ст.13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач має право, зокрема на отримання природного газу належної якості та кількості, фізико-хімічні показники якого відповідають встановленим нормам, відповідно до умов укладених договорів, крім випадків припинення (обмеження) постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Згідно з п.1 розділу 2 Правил постачання природного газу (затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496) (далі - Правила постачання природного газу) підставою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічне положення містить ст.265 ГК України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Постачальник "останньої надії" визначається Кабінетом Міністрів України строком на три роки за результатами конкурсу, проведеного у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (абз.3 ч.1 ст.15 Закону України "Про ринок природного газу").

За результатами державного конкурсу та на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №917-р від 22.07.2020 ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

У п.41-8 постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021) зазначено, що з метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального періоду 2021/22 року:

1) АТ "Магістральні газопроводи України", ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", операторам газорозподільних систем мають забезпечити:

автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 01.10.2021 бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником;

внесення операторами газорозподільних систем до інформаційної платформи оператора газотранспортної системи інформації щодо всіх захищених споживачів, приєднаних до газорозподільної системи, із зазначенням відповідної категорії, до якої належить такий споживач:

- побутові споживачі;

- бюджетні установи (в значенні Бюджетного кодексу України);

- заклади охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та заклади охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо);

- виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива.

2) АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" разом з Міністерством розвитку громад та територій, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, юридичним особам теплоенергетики державної та комунальної форм власності мають забезпечити, зокрема, укладення до 01.12.2021 договорів постачання газу між бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) та постачальником "останньої надії".

В листі №ТОВВИХ-24-4736 від 27.03.2024 ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56X930000008780В був закріплений в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" у період з 29.10.2021 по 19.11.2024.

Обсяги природного газу, використані споживачем з ЕІС-кодом 56X930000008780В у вказаний період внесені в алокацію постачальника "останньої надії" ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", а саме: з 30.10.2021 по 19.11.2021 - 0,46692 тис.м3.

У п.п.19 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

Відповідно до п.1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.12.2019 №3011 "Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України".

Згідно з пунктом 1 розділу VI Правил постачання природного газу постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" (затвердженому постановою НКРЕКП №2501 від 30.09.2015), який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог ст.ст. 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним і не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

З урахуванням наведених норм, змісту п. 3.1 договору п.2 гл.5 р.4 Кодексу ГТС, судом встановлено, що за даними Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"/оператора ГТС, позивач являвся постачальником природного газу відповідачу у період з 29.10.2021 по 19.11.2021 на умовах типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" та передав природний газ відповідачу за вказаний період обсягом 0,46692 тис.м3, вартістю 7 844,26 грн., які вказані у первинних документах – актах приймання передачі природного газу.

Здійснивши фактичне споживання газу у період з 30.10.2021 по 19.11.2021 відповідач, з урахуванням даних названої платформи, визнав дію договору з позивачем у цей проміжок часу.

На підставі цього позивач визначив вартість поставленого природного газу за період з 30.10.2021 по 19.11.2021 та направив на адресу відповідача рахунки на оплату поставленого природного газу

За п.2 ч.2 ст.13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну оплату в повному обсязі послуг з постачання природного газу згідно з умовами договорів.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).

Нормами ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин, вимоги про примусове стягнення боргу в сумі 6 164,26 грн підлягають задоволенню як обґрунтовані.

Щодо пені.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 4.5. Договору передбачено, що У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

В силу положень статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно розрахунку позивача розмір пені за період з 01.12.2021 по 27.12.2021 становить 21,95 грн та за період 01.01.2022 по 30.04.2024 становить 746,47 грн, а всього на суму 768,42 грн.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок суми пені, суд приймає його як правомірний та обґрунтований.

Щодо інфляційних втрат та 3 % річних.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на це, суд перевірив здійснений позивачем розрахунок річних та інфляційних втрат, і такі є вірними, тому суд задовольняє вимогу про стягнення 2 152,02 грн інфляційних нарахувань за період 01.01.2022 по 30.04.2024 та 3,73 грн 3% відсотків річних за період з 01.12.2021 по 27.12.2021, а також 430,99 грн 3% відсотків річних за період з 01.01.2022 по 30.04.2022 від прострочених сум в повному обсязі.

Доводи відповідача судом до уваги не приймаються.

Положеннями ч.4 ст.179 ГК України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, виникли правовідносини з Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП № 2501 від 30.09.2015.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" із споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу. Постачальник "останньої надії" постачає природний газ споживачу протягом строку, який не може перевищувати 60 діб та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" (ч.ч. 1, 2 ст.15 Закону України "Про ринок природного газу").

Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), № 2496 від 30.09.2015. (далі - Правила) врегульовано відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи / газотранспортної системи. Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.

Згідно із абзацом 3 пункту 3 Розділу І Правил постачання природного газу (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП №2501 від 30 вересня 2015 року, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Враховуючи вищевикладене, положення Типового договору не можуть бути змінені за домовленістю сторін, оскільки останні затверджені постановою НКРЕКП №2501 від 30.09.2015 року.

Також відхиляються посилання відповідача на укладений договір №18-1255/21-50-Т/199 від 17.11.2021 з ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг". Згідно п.13.1. даного Договору, останній набирає чинності з дати його укладення, тобто з 17.11.2021. Крім того, сам факт укладення договору не підтверджує постачання природного газу з листопада 2021 як стверджує відповідач. Таким доказом є дата реєстрації споживача на інформаційній платформі за певним постачальником. Такого доказу відповідачем не надано.

Розподіл судових витрат.

В порядку ст.ст. 123, 129 ГПК України судовий збір в сумі 2 147,20 грн покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 12,13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Скориківської сільської ради, Тернопільська область, Тернопільський район, с.Скорити, вул. Богдана Хмельницького, 1Б (код 04394303) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м.Київ, вул. Шолуденка, буд. 1 (код 40121452) – 72 444 (сімдесят дві тисячі чотириста сорок чотири) грн. 11 коп. основного боргу, 12 107 (дванадцять тисяч сто сім) грн. 10 коп. пені, 726 (сімсот двадцять шість) грн. 43 коп. три відсотки річних, 2 194 (дві тисяч сто дев`яносто чотири) грн. 48 коп. інфляційних втрат і 2 147 (дві тисяч сто сорок сім) грн. 20 коп. судового збору

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення сторони вправі оскаржити його до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення виготовлено 16 серпня 2024 року.

Суддя                                                                                 Ю.О. Чопко