Справа № 2-708/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ  

09 липня 2010 року                                 смт. Станиця Луганська

Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі:

головуючого                                                              Соболєва Є.О.,

при секретарі                                                             Сухаревській Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі, третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Луганській області, про визнання права на перерахунок пенсії та визнання незаконними дій Пенсійного фонду,

                                                     ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася з цим позовом до суду, в якому просила: визнати бездіяльність УПФУ в Станично-Луганському районі щодо не нарахування та невиплати їй щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірною;  зобов’язати УПФУ в Станично-Луганському районі нарахувати та виплатити на її користь недоплачену їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з 29 квітня 2009 року по теперішній час.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що вона відповідно до ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» належить до соціальної групи «Діти війни», що підтверджується її пенсійним посвідченням. Позивачка посилається на вимоги ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», де вказано, що дітям війни пенсія підвищується на 30 % мінімального розміру пенсії за віком, яка встановлена на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, однак, не зважаючи на вказані вимоги закону, відповідач відмовив їй у перерахунку підвищення пенсії як дитині війни за 2009 рік.

В судовому позивачка свій позов підтримала в повному обсязі, наполягала на його задоволенні.

Від відповідача та третьої особи надійшли заперечення проти позову та письмове пояснення відповідно, в яких вони просили відмовити в задоволенні позову, справу розглянути без участі їх представників.

Вислухавши позивачку, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.    

Судом встановлено, що позивачка має статус дитини війни, що підтверджується матеріалами справи (пенсійним посвідченням позивача, а.с. 7).

Згідно із ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Ця норма закону з 22 травня 2008 року до цього часу  не скасовувалась, не змінювалась та не зупинялась.

На цей час розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановлених для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ст. 2 ч. 2 ЗУ «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлених розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачці підвищення до пенсії до цього часу в розмірах встановлених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виходячи з вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», де пенсія за віком повинна у відповідний період дорівнювати прожитковому мінімуму встановленому згідно ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік зі змінами і доповненнями та ст. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік».

Відповідно до ст. 15 Цивільного процесуального кодесу України спори з  приводу  призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним   громадянам,   виплат   за    загальнообов'язковим державним  соціальним  страхуванням  та інших  соціальних виплат, соціальних  послуг,  допомоги,  захисту,  пільг,  речового  майна, пайків або грошової компенсації замість них, розглядаються у порядку цивільного судочинства.

Згідно ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту судом цивільних прав і інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

З письмової відповіді та заперечення відповідача видно, що позивачці з 29.04.09 р. підвищення до пенсії як дитині війни нараховувалось виходячи з положень постанови КМУ № 530 від 22.05.08 р. в розмірі 49,80 грн., що дорівнює 10% від мінімальної пенсії за віком.

За таких обставин, суд, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, переконався в тому, що відповідач, відмовивши позивачці у перерахунку цього підвищення до пенсії, діяв неправомірно, тому слід задовольнити вимоги позивачки щодо зобов’язання УПФУ в Станично-Луганському районі зробити перерахунок та виплату несплаченого підвищення до пенсії з 29 квітня 2009 року по теперішній час, оскільки як вбачається з постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.12.09 р. вимоги ОСОБА_1 про перерахунок підвищення до пенсії були задоволені по 28 квітня 2009 року включно.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України при частковому задоволені позову з відповідача на користь позивачки  слід стягнути ? частку усіх судових витрат, понесених останньою при зверненні до суду, крім судового збору, який у цій же частці слід стягнути з Державного бюджету України, оскільки Пенсійний фонд звільнений від сплати судового збору.

Крім того, враховуючи, що відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» позивачка при зверненні до суду повинна була сплачувати судовий збір у сумі 3,40 грн., а не 8,50 грн., суд вважає необхідним виходячи з положень ст. 83 Цивільного процесуального кодексу України повернути позивачці надмірно сплачений судовий збір.

Керуючись, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від  19.12.2006 року № 489-V, Законами України «Про Державний бюджет України на 2009-2010 роки»,  ЗУ «Про прожитковий мінімум», ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

                                                  ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі здійснити на користь ОСОБА_1 перерахунок та виплату підвищення до пенсії з урахуванням здійснених виплат виходячи з  30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 29 квітня 2009 року по 09 липня 2010 року.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі на користь ОСОБА_1 18,50 грн. - витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, половина суми що були сплачені позивачкою при зверненні до суду.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1,70 грн. – половину суми судового збору, що були сплачені позивачці при зверненні до суду.

Зобов’язати управління Державного казначейства України в Станично-Луганському районі повернути ОСОБА_1 надмірно сплачену суму судового збору в розмірі 5,10 грн..

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Станично-Луганського суду протягом десяти днів з дня його винесення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана без попередньої подачі заяви на апеляційне оскарження у строк, передбачений для подачі цієї заяви.

Головуючий: