Справа № 2-913/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ  

23 липня 2010 року                                 смт. Станиця Луганська

Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі:

головуючого                                                              Соболєва Є.О.,

при секретарі                                                             Сухаревській Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі, третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Луганській області, про визнання бездіяльності УПФУ в Станично-Луганському районі неправомірною та про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги,

                                                     ВСТАНОВИВ:

 Позивачка звернулася з цим позовом до суду, в якому просила: визнати незаконною бездіяльність УПФУ в Станично-Луганському районі щодо нарахування і виплати їй з 01.01.08 р. по 31.12.09 р підвищення до пенсії згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не в повному обсязі; зобов’язати УПФУ в Станично-Луганському районі нарахувати та виплатити їй як дитині війни підвищення до пенсії в сумі 2383,80 грн. з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2009 року.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що вона відповідно до ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» належить до соціальної групи «Діти війни», що підтверджується її пенсійним посвідченням. Позивачка посилається на вимоги ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», де вказано, що дітям війни пенсія підвищується на 30 % мінімального розміру пенсії за віком, яка встановлена на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, однак, не зважаючи на вказані вимоги закону, відповідач відмовив їй у перерахунку підвищення пенсії як дитині війни за 2009 рік.

До початку судового засідання позивачка надала заяву про розгляд справи за її відсутності, від відповідача та третьої особи відповідно надійшли заперечення проти позову та письмове пояснення, в яких вони просили відмовити в задоволенні позову, справу розглянути без участі їх представників.  

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що позивачка має статус дитини війни, що підтверджується матеріалами справи (пенсійним посвідченням позивача, а.с. 7).

Згідно із ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.07 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.08 р. положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.07 р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.  

На цей час розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановлених для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ст. 2 ч. 2 ЗУ «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлених розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Лише він вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Наведене свідчить, що відповідач з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачці підвищення до пенсії до цього часу в розмірах встановлених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виходячи з вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», де пенсія за віком повинна у відповідний період дорівнювати прожитковому мінімуму встановленому згідно ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2008 року, ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік зі змінами і доповненнями.

Відповідно до ст. 15 Цивільного процесуального кодесу України спори з  приводу  призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним   громадянам,   виплат   за    загальнообов'язковим державним  соціальним  страхуванням  та інших  соціальних виплат, соціальних  послуг,  допомоги,  захисту,  пільг,  речового  майна, пайків або грошової компенсації замість них, розглядаються у порядку цивільного судочинства.

Згідно ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту судом цивільних прав і інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

З письмової відповіді та заперечення відповідача видно, що позивачці з 01.01.08 р. підвищення до пенсії як дитині війни нараховувалось виходячи з положень постанови КМУ № 530 від 22.05.08 р. в розмірі 49,80 грн., що дорівнює 10% від мінімальної пенсії за віком.

За таких обставин, суд, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, переконався в тому, що відповідач, відмовивши позивачці у перерахунку цього підвищення до пенсії, діяв неправомірно, тому слід задовольнити вимоги позивачки щодо зобов’язання УПФУ в Станично-Луганському районі зробити перерахунок та виплату несплаченого підвищення до пенсії за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України при частковому задоволені позову з відповідача на користь позивачки  слід стягнути ? частку усіх судових витрат, понесених останньою при зверненні до суду, крім судового збору, який у цій же частці слід стягнути з Державного бюджету України, оскільки Пенсійний фонд зівльнений від сплати судового збору.

Крім того, враховуючи, що відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»  та постанови Кабінету Міністрів України № 825 від 05.08.09 р. «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258»  позивачка при зверненні до суду повинна була сплачувати судовий збір у сумі 3,40 грн. (а не 8,50 грн.) та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 37 грн. ( а не 120 грн.), суд вважає необхідним виходячи з положень ст. 83 Цивільного процесуального кодексу України повернути позивачці надмірно сплачені судові витрати.

Керуючись, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від  19.12.2006 року № 489-V, Законами України «Про Державний бюджет України на 2009-2010 роки»,  ЗУ «Про прожитковий мінімум», ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

                                                  ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі здійснити на користь ОСОБА_1 перерахунок та виплату підвищення до пенсії з урахуванням здійснених виплат виходячи з  30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі на користь ОСОБА_1 18,50 грн. - витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, половина суми що були сплачені позивачкою при зверненні до суду.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1,70 грн. – половину суми судового збору, що були сплачені позивачці при зверненні до суду.

Зобов’язати управління Державного казначейства України в Станично-Луганському районі повернути ОСОБА_1 надмірно сплачені суми судового збору в розмірі 47,60 грн. та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 83,00 грн..

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Станично-Луганського суду протягом десяти днів з дня його винесення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана без попередньої подачі заяви на апеляційне оскарження у строк, передбачений для подачі цієї заяви.

Головуючий: