ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
07.06.06 Справа № 5/277-13/47а
ПОСТАНОВА
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Дубник О.П.,
Орищин Г.В.
при секретарі Горбач Ю.Б.,
з участю представників:
від скаржника (відповідача) –Бєлкіна Н.В.
від позивача – Слиш А.Я.
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області від 04.05.2006 року вих.№3429/8/10-010/328
на постанову господарського суду Львівської області від 05.04.2006 року, суддя Станько Л.Л.
у справі №5/277-13/47А,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика латексних виробів «Перфект», м.Новояворівськ
до відповідача Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області, м.Яворів
про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000262200/3 від 16.02.2006 року
Особам, які беруть участь у справі, права і обов’язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз’яснено.
Постановою господарського суду Львівської області від 05.04.2006 року по справі №5/277-13/47А задоволено позов ТзОВ «Фабрика латексних виробів «Перфект»повністю –визнано нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000262200/3 від 16.02.2006 року.
При ухваленні постанови господарський суд Львівської області виходив з наступного:
Хід виконання договірних зобов'язань учасниками зовнішньоекономічних господарський відношень відображено в акті перевірки від 09.08.05р. №107/23-2/31803336, зокрема попередньою плановою документальною перевіркою від 20.01.05р. №6/23-2/31803336 визначено кредитове сальдо станом на 01.01.05р. по контрактах №1/2003 від 30.07.03р. та №3/2004 від 01.03.04р. з фірмою-нерезидентом «Єжи Конік»в сумі 59581,91 дол. США. та кредитове сальдо станом на 01.01.05р. по угоді купівлі-продажу №7 від 11.09.03р. з фірмою-нерезидентом «АSК»в сумі 77869,50 дол. США.
Згідно додатку №3 від 19.04.04р. та договору про поруку від 20.12.04р., укладеними трьома сторонами: ТзОВ "Фабрика латексних виробів "Перфект", фірмою "Єжи Конік" та фірмою "АSК" Станіслава Кручека зобов'язання в сумі 77869,50 дол. США ТзОВ "Фабрика латексних виробів "Перфект" перед "АSК" Станіслава Кручека переходить до фірми "Єжи Конік", відповідно кредитове сальдо підприємства-резидента збільшено з 59581,91 дол. США до 137451,41 дол. США.
Крім цього, на виконання умов контракту №1/2003 від 30.07.03р. ТзОВ "Фабрика латексних виробів "Перфект" перераховано фірмі "Єжи Конік" кошти в сумі 248657,79 дол. США та отримано товарно-матеріальні цінності (сировину для виготовлення латексних виробів за на загальну суму 55175,24 дол. США.
В акті перевірки зроблено висновок про те, що з вище викладеного випливає, що станом на 31.05.05р. виникає прострочена дебіторська заборгованість в сумі 56396,14 дол. США, а 16.06.05р. –56031,14 дол. США, що відображено по оборотно-сальдовій відомості по рахунку №632 "Розрахунки з іноземними постачальниками" підприємства.
Згідно Договору №01/п від 24.03.04 ТзОВ «Фабрика латексних виробів «Перфект», яка виступає Продавцем та фірмою-нерезидентом «Єжи Конік»(Польща), що виступає Покупцем встановлено, що продавець зобов’язується продати, а покупець прийняти і оплатити продукцію медичного призначення - презервативи. На виконання умов даного договору фірмою - інопартнером перераховано па валютний рахунок фабрики: 08.10.04 р.- 18000 дол. США, 02.02.05-36000 дол. США, 23.02.05р. -19000 дол. США, 10.03.05р. - 50000 дол. США, на загальну суму 123000 дол. США
Експорт товарів по вказаному договору за період перевірки не проводився. Отже, господарським судом зазначено, що по експортному договору сальдо-кредитове в розмірі 123000 дол. США станом на 10.03.05р. та на день написання акту перевірки.
20.04.05 між фірмою-нерезидентом «Єжи Конік»та ТзОВ «Фабрикою латексних виробів «Перфект»складено контракт про припинення частини господарських зобов'язань, яким дві сторони закривають дебіторську заборгованість в сумі 56396,14 дол. США кредиторською заборгованістю в сумі 123000 дол. США із зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Позивачем подано пропозицію, скеровану ТПП "Єжи Конік" від 18.04.05р. про погашення заборгованості перед ТзОВ "ФЛВ «Перфект»по поставці товарно-матеріальних цінностей згідно контрактів №1/2003 від 30.07.2003р. та №3/2004 від 01.03.04р. на загальну суму 56396,14 дол. США шляхом повернення грошових коштів у відповідних розмірах.
Прийняття пропозиції виражено в листі від 20.04.05р. і її погодження відображено в контракті про припинення частини господарських зобов'язань від 20.04.05р. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Суд першої інстанції вказує на те, що посилаючись на п.п.4.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.00р. №2181-ІІІ із змінами і доповненнями, Узагальнююче податкове роз’яснення "Щодо застосування норм ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», затвердженого наказом ДПА України від 30.12.03р. №641 "Про затвердження Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо застосування норм ст.4 Закону України №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»відповідач приходить до висновку, що заборонено проведення розрахунків за договорами купівлі-продажу в зовнішньоекономічній сфері, що передбачають розрахунки коштами у зв’язку з припиненням зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Проте, господарський суд з таким твердженням відповідача не погоджується, вказуючи при цьому, що згідно ч.1 ст.202 та ч.3 ст.203 ГК України, однією з умов припинення господарського зобов'язання є зарахування зустрічної однорідної вимоги.
Також, суд першої інстанції посилається на те, що Президією Вищого господарського суду України в рекомендаціях від 17.12.04р. №04-5/3360 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" зазначено, що Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та ЦК не забороняється припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги за зовнішньоекономічними договорами.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ДПІ у Яворівському районі Львівської області подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Львівської області від 05.04.2006 року по справі №5/277-13/47А скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика латексних виробів «Перфект»відмовити.
Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України відносини по зовнішній торгівлі та інших видах зовнішньоекономічної діяльності визначаються спеціальним законодавством України, яке регулює зовнішню торгівлю та інші види зовнішньоекономічної діяльності, зокрема: Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", Інструкція про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затверджена постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року N136 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.05.99 за N338/3631 тощо.
Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлює порядок та механізм розрахунків при здійсненні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності експортно-імпортних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності. Згідно із статтею 1 вказаного Закону виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Стаття 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" визначає, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Враховуючи наведене апелянт зазначає про те, що спеціальним Законом установлена обов'язковість надходження виручки (грошова форма розрахунків) за експортовану продукцію в законодавчо установлений термін та відповідальність у разі її ненадходження.
Одночасно апелянт посилається на те, що ч.2 ст.1 Цивільного кодексу визначено, що до майнових відносин, основаних на адміністративному підпорядкуванні однієї сторони іншій, а також до податкових і бюджетних відносин цей Кодекс не застосовується.
Поряд з цим, скаржник вказує, що спеціальне законодавство України, що регулює валютні відносини, належить до сфери регулювання публічного права.
Зобов'язання по забезпеченню своєчасного надходження валютної виручки за експортовані товари є приписи публічного права, а не цивільного, тому вони не можуть бути змінені угодою сторін шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Крім того, скаржник покликається на оглядовий лист Вищого арбітражного суду України від 07.02.2000р. N 01-8/48, в якому зазначено, що Закон не ставить стягнення пені за порушення встановлених термінів зарахування виручки резидентів в іноземній валюті на їх валютні рахунки в уповноважених банках в залежність від причин, з яких ці терміни порушено. Підставою для застосування встановлених Законом санкцій є лише факт порушення терміну відповідного зарахування виручки в іноземній валюті.
Також, в оглядовому листі від 22.09.2000 N 01-8/516 Вищий арбітражний суд України зазначив, що стягнення пені за порушення передбачених Законом термінів не залежить від обраного сторонами порядку проведення розрахунків, у тому числі й заснованих на заліку взаємної заборгованості резидента і нерезидента.
Враховуючи наведене, апелянт зазначає, що у разі виявлення податковими органами випадків припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог за зовнішньоекономічними договорами купівлі-продажу без надходження виручки у іноземній або національній валюті на рахунки в уповноважених банках, застосовується відповідальність, передбачена статтею 4 Закону.
Представник скаржника (відповідача) у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала, просила постанову господарського суду Львівської області від 05.04.2006 року по справі №5/277-13/47А скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика латексних виробів «Перфект»відмовити.
Представник позивача у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив постанову господарського суду Львівської області від 05.04.2006 року по справі №5/277-13/47А залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Представник позивача вказував на те, що в зв’язку із наявністю зустрічних однорідних зобов'язань між ТзОВ "Фабрика латексних виробів "Перфект" та Торгово-послуговим підприємством "Єжи Конік" (Республіка Польща), між вказаними підприємствами 20.04.2005 року було укладено контракт про припинення частини господарських зобов'язань.
Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання. Проте, це не виключає можливості припинити зобов'язання іншим шляхом, утому числі і зарахуванням.
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
При цьому представник позивача посилається на те, що згідно статті 601 Цивільного кодексу України, ніяких загальних обмежень щодо припинення зобов'язання зарахуванням не встановлено, тому, на думку позивача, припинення зобов'язань за експортно-імпортними угодами між резидентом та нерезидентом зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, за умови, якщо така операція відповідає умовам, зазначеним вище, відповідає нормам чинного валютного законодавства України.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні докази по справі, встановив наступне:
ДПІ у Яворівському районі проведено позапланову виїзну перевірку дотримання вимог валютного законодавства ТзОВ "Фабрика латексних виробів "Перфект" по отриманому повідомленню банку АТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», м.Київ від 03.06.2005 року №12/3-1517 за період з 01.01.2005 року по 09.08.2005 року по Контракту №1/2003 від 30.07.2003 року з фірмою нерезидентом «Єжи Конік» (Республіка Польща), про що 09.08.2005р. складено акт №107/23-2/31803336.
Перевіркою стану розрахунків по імпортних операціях за зовнішньо-економічними договорами встановлено:
Попередньою плановою документальною перевіркою від 20.01.05 №6/23-2/31803336 визначено кредитове сальдо станом на 01.01.05р. по контрактах №1/2003 від 30.07.03р. та №3/2004 від 01.03.04 ч фірмою-нерезидентом «Єжи Конік»в сумі 59581,91 дол. США. та кредитове сальдо станом на 01.01.05р. по угоді купівлі-продажу №7 від 11.09.03р. з фірмою-нерезидентом «АSК»в сумі 77869,50 дол. СІЛА.
Згідно додатку №3 від 19.04.04р. та договору про поруку від 20.12.04р., укладеними трьома сторонами: ТзОВ "Фабрика латексних виробів "Перфект", фірмою "Єжи Конік" та фірмою "АSК" Станіслава Кручека зобов'язання в сумі 77869,50 дол. США ТзОВ "Фабрика латексних виробів "Перфект" перед "АSК" Станіслава Кручека переходить до фірми "Єжи Конік", відповідно кредитове сальдо підприємства-резидента збільшено з 59581,91 дол. США до 137451,41 дол. США.
Крім цього, на виконання умов контракту №1/2003 від 30.07.03р. ТзОВ "Фабрика латексних виробів "Перфект" перераховано фірмі "Єжи Конік" кошти в сумі: 24.01.05р. -28315,38 дол. США, 02.02.05р. - 13073 дол. США, 14.02.05р. - 29795,78 дол. США, 01.03.05р. -177473,63 дол. США. на загальну суму 248657,79 дол. США та отримано товаро- матеріальні цінності (сировину для виготовлення латексних виробів за кодом товару 3505109000, 4001100000, 2835230000, 7607201000. 3901109000) згідно ВМД: №207030020/5/200161 від 02.02.05р. на суму 1800 дол. США, №207030020/5/200260 від 15.02.05 на суму 28820 дол. США, №207030020/5/200347 від 25.02.05р. на суму 365 дол. США. №207030020/5/200623 від 01.04.05р. на суму 18800,24 дол. США. №207030020/5/200756 від 15.04.05 на суму 5025 дол. США, №207030020/5/201375 від 16.06.05 на суму 365 дол. США на загальну суму 55175,24 дол. США.
В акті перевірки відзначено, що з наведеного випливає, що станом на 31.05.05р. виникає прострочена дебіторська заборгованість в сумі 56396,14 дол. США, а 16.06.05р. –56031,14 дол. США, що відображено по оборотно-сальдовій відомості по рахунку №632 "Розрахунки з іноземними постачальниками" підприємства.
Згідно Договору №01/п від 24.03.04 ТзОВ «Фабрика латексних виробів «Перфект», яка виступає Продавцем та фірмою-нерезидентом «Єжи Конік»(Польща), що виступає Покупцем встановлено, що продавець зобов’язується продати, а покупець прийняти і оплатити продукцію медичного призначення - презервативи. На виконання умов даного договору фірмою - інопартнером перераховано па валютний рахунок фабрики: 08.10.04 р.- 18000 дол. США, 02.02.05-36000 дол. США, 23.02.05р. -19000 дол. США, 10.03.05р. - 50000 дол. США, на загальну суму 123000 дол. США
Експорт товарів по вказаному договору за період перевірки не проводився. Отже, господарським судом зазначено, що по експортному договору сальдо-кредитове становить 123000 дол. США станом на 10.03.05р. та на день написання акту перевірки.
20.04.05р. між фірмою-нерезидентом «Єжи Конік»та ТзОВ «Фабрикою латексних виробів «Перфект»складено контракт про припинення частини господарських зобов'язань, яким дві сторони закривають дебіторську заборгованість в сумі 56396,14 дол. США кредиторською заборгованістю в сумі 123000 дол. США із зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
У висновку акту перевірки відповідачем зазначено про порушення позивачем ст.2 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2005 року між Торгово-Послуговим підприємством «Єжи Конік»та ТзОВ «Фабрика латексних виробів «Перфект»укладено контракт, в п.1 якого зазначено, що сторони цього Контракту досягли взаємної згоди про припинення частини господарських зобов’язань, що існують між ними зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 56396,14 дол. США
16.02.2006 року ДПІ у Яворівському районі прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000262200/3, яким до позивача на підставі акту перевірки від 09.08.2005р. №107/23-2/31803336 за порушення ст.2 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" на підставі п.1 ст.11.1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та згідно із ст.4 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій –пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 60358 грн.
Суд, заслухавши представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
В Узагальнюючому податковому роз'ясненні щодо застосування норм статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за порушення встановленого порядку розрахунків за договорами купівлі-продажу в зовнішньоекономічній сфері, що передбачають розрахунки коштами, у зв'язку з припиненням зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, затвердженого наказом ДПА України 30.12.2003 року № 641 зазначено, що відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України (далі - Кодексу) відносини по зовнішній торгівлі та інших видах зовнішньоекономічної діяльності визначаються спеціальним законодавством України, яке регулює зовнішню торгівлю та інші види зовнішньоекономічної діяльності.
До спеціального законодавства належать: Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", Інструкція про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затверджена постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року N 136 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.05.99 за N 338/3631 тощо.
Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлює порядок та механізм розрахунків при здійсненні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності експортно-імпортних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно зі статтею 1 Закону виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Стаття 4 Закону визначає, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Враховуючи викладене, спеціальним Законом установлена обов'язковість надходження виручки (грошова форма розрахунків) за експортовану продукцію в законодавчо установлений термін та відповідальність у разі її ненадходження.
З огляду на це, на відносини, що виникають внаслідок застосування податковими органами пені до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за порушення термінів надходження валютної виручки на їх валютні рахунки в уповноважених банках, цивільне законодавство не поширюється.
Такий підхід викладено в наступних листах та рішеннях:
- лист ВАСУ від 21.06.99 N 01-8/292: "За змістом ч. 3 ст. 2 ЦК України відносини, що виникають внаслідок застосування податковими органами майнової відповідальності до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків зарахування виручки в іноземній валюті... не регулюються цивільним законодавством";
- лист ВАСУ від 07.02.2000 N 01-8/48: "...відносини, що виникають внаслідок застосування податковими органами пені до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків зарахування виручки в іноземній валюті, не регулюються цивільним законодавством";
- лист ВАСУ від 22.09.2000 N 01-8/516: "...відносини, що виникають внаслідок застосування податковими органами пені до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків зарахування виручки в іноземній валюті, не регулюються цивільним законодавством".
Крім того, правовідносини, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та державою в особі органів державної податкової служби, то такі є відносинами не цивільно-правового, а публічно-правового характеру і передбачена ними відповідальність також є публічно-правовою.
Також, у постанові Вищого господарського суду України від 30.01.2003 у справі N 20/101 зазначено: "...правовідносини, які виникли між стороною у справі - суб'єктом господарювання і податковим органом, - не є цивільно-правовими, а отже, регулюються вони спеціальним законодавством..." та постанові Вищого господарського суду України від 26.11.2002 N 2/270а зазначено, що "...грошові зобов'язання, які виникли з цивільно-правових відносин та зобов'язання за порушення валютного законодавства є різними правовими категоріями, тому регулюються різними правовими нормами".
Таким чином, спеціальне законодавство України, що регулює валютні відносини, належить до сфери регулювання публічного права.
Враховуючи викладене, зобов'язання по забезпеченню своєчасного надходження валютної виручки за експортовані товари є приписи публічного права, а не цивільного, тому вони не можуть бути змінені угодою сторін шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
В оглядовому листі Вищого арбітражного суду України від 07.02.2000 N 01-8/48 зазначено, що Закон не ставить стягнення пені за порушення встановлених термінів зарахування виручки резидентів в іноземній валюті на їх валютні рахунки в уповноважених банках в залежність від причин, з яких ці терміни порушено. Підставою для застосування встановлених Законом санкцій є лише факт порушення терміну відповідного зарахування виручки в іноземній валюті.
Також, в оглядовому листі від 22.09.2000 N 01-8/516 Вищий арбітражний суд України зазначив, що стягнення пені за порушення передбачених Законом термінів не залежить від обраного сторонами порядку проведення розрахунків, у тому числі й заснованих на заліку взаємної заборгованості резидента і нерезидента.
У разі виявлення податковими органами випадків припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог за зовнішньоекономічними договорами купівлі-продажу без надходження виручки у іноземній або національній валюті на рахунки в уповноважених банках, застосовується відповідальність, передбачена статтею 4 Закону.
Таким чином, перевіркою проведеною відповідачем правомірно встановлено порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та правомірно нараховано пеню у розмірі 60358 грн.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанову господарського суду Львівської області від 05.04.2006 року по справі №5/277-13/47А слід скасувати, а в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика латексних виробів «Перфект»про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000262200/3 від 16.02.2006 року відмовити.
Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,209 п.6,7 розділу VІІ КАС України, суд,
постановив:
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області задоволити.
Постанову господарського суду Львівської області від 05.04.2006 року по справі №5/277-13/47А - скасувати, прийняти нову, якою в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика латексних виробів «Перфект»про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000262200/3 від 16.02.2006 року відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.
Судді: Дубник О.П.
Орищин Г.В.