Справа № 546/852/16

Провадження № 6/645/212/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 вересня 2021 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді: Сілантьєвої Е.Є.,

За участю секретаря судових засідань – Ятлової Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові подання старшого державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Рудної Ірини Сергіївни про примусове проникнення до житла боржника, боржник- ОСОБА_1 , стягувач – ТОВ «МАРГЕЙТ-17» ,

встановив:

   Старший державний виконавець Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Рудна Ірина Сергіївна звернулася до суду із поданням про надання дозволу на примусове проникнення до квартири за адресою: АДРЕСА_1 , для проведення перевірки майнового стану та опису рухомого та нерухомого майна боржника ОСОБА_1 .

В обґрунтування подання зазначив, що на примусовому виконанні у Немишлянському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебуває виконавче провадження ВП № 61940537 з виконання виконавчого листа № 546/852/16 виданого 23.04.2020 року Фрунзенським районним судом м. Харкова про стягнення з  ОСОБА_1 на користь ТОВ «МАРГЕЙТ-17» грошові кошти у розмірі 5230,75 доларів США. Згідно до заяви представника стягувана про відкриття виконавчого провадження, яка надійшла 20.02.2019 року на адресу відділу, фактична адреса мешкання боржника:  АДРЕСА_2 . 30.04.2020 керуючись ст.3,4,24,25,26,27 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, копії котрої 05.05.2020 направлена рекомендованим листом боржникові за адресою  АДРЕСА_2 . 05.05.2020 була винесена постанова про арешт майна боржника. Згідно до відповідей банківських (фінансових) рахунки, кошти для погашення заборгованості відсутні. Згідно відповідей ПФУ від 30.04.2020, 03.11.2020 боржник працює, отримує пенсію. Згідно до відповідей ДФС від 30.04.2020, 03.11.2020 боржник працює, не наявні рахунки відкриті за боржником. 02.09.2021 державним виконавцем до Департаменту реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради, направлена вимога, що надання інформації стосовно реєстрації, згідно відповіді реєстрація відсутня. Згідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані за боржником ОСОБА_1 . Крім того, виконавець зазначає, що 24.11.2020, 07.06.2021 з метою перевірки майнового стану здійснено виїзд за адресою нерухомості боржника, а саме АДРЕСА_1 . Згідно до Актів державного виконавця від 07.06.2021 року, боржникові було запропоновано надати доступ за адресою: АДРЕСА_1 , боржника не було вдома, доступ до квартири надано не було. 07.06.2021 за адресою боржника залишено виклик, з`явитися до державного виконавця 15.06.2021 року, виклик від 07.06.2021 боржником був проігнорований. В зв*язку з чим, державний виконавець, на підставі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 439 ЦПК України просить суд вирішити питання, щодо надання дозволу Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на примусове проникнення до квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить боржнику на праві власності.

Державний виконавець в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини не явки не відомі.

Відповідно до ст. 439 ЦПК України суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

Згідно із ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки ст. 439 ЦПК України не передбачено повідомлення учасників справи. Судове засідання у даному випадку не проводиться.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника-фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку з залученням працівників поліції, вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення.

Згідно частини 2 статті 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше, як за вмотивованим рішенням суду. Однак, конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства.

Обмеження права особи на недоторканність житла , яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

Невід`ємною засадою виконавчого провадження відповідно до п.2 ч.1 ст.2 ЗУ «Про виконавче провадження» є обов`язковість виконання рішення суду, а згідно ст.18 вказаного закону виконавець зобов`язаний вживати передбачені цим законом заходи щодо примусового виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку про законодавче збалансування прав як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано.

При цьому, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права. Судове рішення про надання дозволу на проникнення до житла чи іншого володіння боржника має бути вмотивованим, тобто суду мають бути надані переконливі докази того, що виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до майна, проте це не дало результатів.

Юридично важливою обставиною при розгляді подання виконавця про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для виконання судового рішення, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій/постанова ВС від 12.03.2020 року справа №757/41727/19-ц/.

Окрім того, вирішуючи питання про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника суд повинен встановити, що боржник повідомлений про наявність виконавчого провадження, отримати повідомлення про необхідність бути присутнім при проведенні виконавчих дій та встановити обставини створення перешкод у проведенні виконавчих дій.

Отже, зі змісту вказаних правових норм вбачається, що державний виконавець може звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи у разі, якщо боржник чинить перешкоди його вільному доступу до цього житла чи іншого володіння.

До подання про примусове проникнення до квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в межах ВП 61940537 державним виконавцем додано:

-постанову про відкриття виконавчого провадження від 30.04.2020;

-копію постанови про арешт майна боржника ВП №61940537 від 05.05.2020, з якої вбачається, що боржником є ОСОБА_1 та на майно в межах суми боргу накладено арешт на , що належить боржнику;

- копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.05.2009, з якого вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за боржником ОСОБА_1 ;

-копії актів державного виконавця від 24.11.2020; 03.12.2020; 07.06.2021, з яких вбачається, що за виходом за адресою боржника ОСОБА_1 (ВП 61940537), з яких вбачається, що в ході виходу державного виконавця двері квартири ніхто не відкрив, було залишено виклик.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.

Слід звернути увагу, що акти державного виконавця від 24.11.2020; 03.12.2020; 07.06.2021 були складені з порушеннями, а саме в актах відсутні дані, що вказані акти були складені за адресою АДРЕСА_1 , відсутні дані понятих та інших осіб, що були залучені до проведення виконавчих дій.

Крім того, судом за наявними в матеріалах доказами встановлено, що боржник не був належним чином повідомлений про необхідність бути присутнім та надати доступ до приміщення з метою перевірки майнового стану та здійснення виконавчих дій, які відбудуться 3 грудня 2020 року та на 15 червня 2021 року за адресою АДРЕСА_1 , докази про направлення такої вимоги приватний виконавець не надав.

Крім того в актах державного виконавця від 24.11.2020 та 03.12.2020 зазначено різні адреси проживання боржника АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2

Так, відсутні в матеріалах справи і докази про ухилення боржника від примусового виконання, оскільки державним виконавцем не надано доказів про направлення боржнику відповідних процесуальних документів, тобто вимоги державного виконавця, із дотриманням вимог закону та отримання відповідно їх боржником.

Крім того, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що боржник дійсно мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , та боржник перешкоджав вільному доступу державного виконавця до свого приміщення. Окрім того, у матеріалах подання відсутні відомості про те, що боржнику було направлено повідомлення про дату проведення виконавчих дій, та його обов`язок допустити державного виконавця для проведення виконавчих дій.

Матеріали виконавчого провадження взагалі не містять доказів належного обґрунтування необхідності проведення виконавчих дій із проникненням до житлового приміщення.

Виходячи із вищевикладеного, доводи приватного виконавця є необґрунтованими, а саме для задоволення подання про примусове входження до житла, приватний виконавець мав би надати докази умисного ухилення боржника від виконання рішення суду та вимог приватного виконавця, а також необхідності проникнення до житла.

На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення подання про примусове проникнення до житла.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 439 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні подання старшого державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Рудної Ірини Сергіївни про примусове проникнення до житла боржника - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua

Головуючий суддя -