Справа №22-2980\07 Головуючий 1 інстанції Філь О.Є.
Категорія-39 Доповідач Дем*яносов Н.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого - Рибалко Л.І.
судців: Новікової Г.В., Дем*яносова М.В.
при секретарі - Ставріновій Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 лютого 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Управління Пенсійнрого Фонду України в Красноармійському районі Донецької області, Новогродівської міської ради, державного підприємства „ Селидіввугілля" відокремлений підрозділ „ Шахта 1\3 Новогродівська" про призначення пенсії, відшкодування матеріальної і моральної шкоди та забезпечення доказів,-
ВСТАНОВИВ:
11 січня 2007 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 січня 2007 року позивачеві було надано строк до 06 лютого 2007 року для усунення недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 119 , 120, 121 ЦПК України.
Ухвалою судді Красноармійського міськрайонного суду від 07 лютого 2007 року позовну заяву ухвалено вважати не поданою та повернуто ОСОБА_1, оскільки останній не виконав вимоги викладені в ухвалі суду від 26 січня 2007 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду , а справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті, посилаючись на те, що ухвала місцевого суду від 07 лютого 2007 року постановлена з порушенням норм процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволеню з наступних підстав.
Залишаючи без руху позовну заяву ОСОБА_1 та надаючи строк для усунення недоліків до 06 лютого 2007 року суд першої інстанції виходив з того що вона не відповідала вимогам ст. 119, 120, 121 ЦПК України, а саме суд виходив з того, що вимоги стосовно забезпечення доказів не можуть міститися в позовній заяві, а повинні
2
бути викладені окремою заявою відповідно до вимог ст. 134 ЦПК України. Крім того суд послався на те, що позовна заява не відповідає вимогам ч.Зст. 7 ЦПК України, оскільки складена не державною мовою.
Однак з таким висновком суду погодитися не можливо, оскільки він не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства.
Ст. 119 ЦПК України не передбачено заборони викладати вимоги відносно забезпечення доказів в позовній заяві.
Відповідно до вимог ст. 130 ЦПК України у попередньому судовому засіданні яке проводиться за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо позивач не відмовився від позову, відповідач не визнав його, сторони не уклали мирову угоду і не передали справу на розгляд третейського суду, суд вирішує ряд питань в тому числі за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про витребування доказів та виклик свідків, про проведення експертизи, залучення у справі спеціаліста, перекладача, особи, яка надає правову допомогу, або про судові доручення щодо збирання доказів.
Статтею 7 ч.З передбачено, що судові документи складаються державною мовою. Позовна ж заява це звернення громадянина до суду за захистом порушених, невизнаних, або оспорюваних прав , свобод чи інтересів, тому вимоги суду щодо складання позовної заяви державною мовою не грунтуються на законі.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що у суда першої інстанції не було підстав вважати позовну заяву неподаною та повертати позивачеві.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Керуючись ст.ст. 303, 304, ч.2п.1ст. 307, 313,ч Іп.6. ст.314, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07
лютого 2007року скасувати, справу направити до Красноармійського
міськрайонного суду Донецької області для розгляду по суті.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили цією ухвалою .