У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Верховного Суду України у складі :
Левченка Є.Ф., Мазурка В.А., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до виконавчого комітету Запорізької міської ради, ОСОБА_6, третя особа – Орджонікідзевська районна адміністрація Запорізької міської ради, про визнання права користування жилим приміщенням і визнання ордера недійсним та за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Орджонікідзевської районної адміністрації Запорізької міської ради, треті особи – комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 13», виконавчий комітет Запорізької міської ради, відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області, ОСОБА_7, прокуратура Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, про визнання незаконним і скасування розпорядження, усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням, виселення та зняття з реєстраційного обліку місця проживання,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 12 серпня 2010 року, в задоволенні позову ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовлено, зазначений позов ОСОБА_6 задоволено, постановлено визнати незаконним і скасувати розпорядження голови Орджонікідзевської районної адміністрації Запорізької міської ради від 1 вересня 2006 року № 1216р про скасування розпорядження від 30 грудня 1999 року № 3175, усунути ОСОБА_6 перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1, виселити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 із зазначеної квартири без надання іншого жилого приміщення та зобов’язати відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області зняти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з реєстраційного обліку місця проживання за адресою АДРЕСА_1.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_5 просять скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 338 – 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Згідно з частиною першою статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити, рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 12 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України: Є.Ф. Левченко
В.А. Мазурок
Ю.Л. Сенін