СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
|
04 вересня 2006 року |
Справа № 2-30/9788-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Котлярової О.Л.,
суддів Заплави Л.М.,
Маслової З.Д.,
секретар судового засідання Лазарева К.С.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2 за довіреністю;
відповідача: Коваленко А.В. за довіреністю;
третьої особи: Малахов В.П. за довіреністю;
розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ловягіна Ю.Ю.) від 19 червня 2006 року у справі № 2-30/9788-2006А
за адміністративним позовом Суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Державної виконавчої служби у Чорноморському районі Автономної Республіки Крим (вул. Паркова, 5/1, Чорноморське, 96400)
3-тя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Чорноморське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення" (вул. Південна, 56,Чорноморське, Чорноморський район, 96400)
про визнання дій неправомірними
ВСТАНОВИВ:
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби Чорноморського району Автономної Республіки Крим про визнання дій неправомірними.
Позовні вимоги були мотивовані тим, що 23 березня 2006 року до приміщень, які орендує суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, з'явилися державні виконавці для здійснення виконавчих дій. При цьому, позивач не є стороною виконавчого провадження та є власником товару, який знаходився в приміщенні. Позивач є законним користувачем нежилового приміщення, щодо якого були проведені спірні виконавчі дії Державної виконавчої служби Чорноморського району Автономної Республіки Крим, оскільки, 02 березня 2006 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Чорноморське підприємство матеріально-технічного забезпечення», в особі директора ОСОБА_6, був укладений договір оренди нежилих приміщень і у позивача виникло право на використання приміщення площею 625 м2. за адресою: АДРЕСА_2, а отже, і право на розміщення в цьому приміщенні товару.
Відповідач у відзиві, проти позову заперечував та поясняв, що 23 березня 2006 року, державним виконавцем здійснювалися дії по виконанню рішення господарського суду у справі № 2-8/13013-2005 по виселенню суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 та суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_5
20 березня 2006 року та 23 березня 2006 року на адресу Державної виконавчої служби Чорноморському району Автономної Республіки Крим надійшов лист за підписом директора ОСОБА_4, з вимогою негайного виконання рішення суду, а 23 березня 2006 року, надійшов лист за підписом директора ОСОБА_6, з проханням припинити виконавчі дії, у зв'язку з добровільним виконання рішення суду. Проте, доказів повноважень директора ОСОБА_6 представлено не було, навпаки, усі документі свідчили про те, що директором була ОСОБА_4.
Крім того, під час проведення виконавчих дій, згідно з листами відповідних органів, за адресою, зазначену у виконавчому документі у справі № 2-8/13013-2005, знаходилися суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 та суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_5 та їх майно, тому, державні виконавці продовжили проведення виконавчих дій.
Ухвалою від 05 червня 2006 року, господарський суд залучив для участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Чорноморське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення». У поясненнях, представник третьої особи підтримав вимоги позивача.
На його думку, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-8/13013-2005, було добровільно виконано суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3, приміщення повернені власнику, про що були сповіщені державні виконавці.
02 березня 2006 року, між товариством з обмеженою відповідальністю «Чорноморське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення» і суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 був укладений договір оренди нежилих приміщень, який діє у теперішній час, не визнаний недійсним та не розірваний.
На момент проведення виконавчих дій у приміщеннях за адресою: АДРЕСА_2 - знаходилась ОСОБА_1
Ухвалою господарського суд від 05 червня 2006 року, відповідно до статті 65 Кодексу адміністративного судочинства України, у судове засідання були викликані свідки - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4.
19 червня 2006 року, у засідання господарського суду з'явилася ОСОБА_4., інші свідки не з'явилися, від суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 та суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_5 на адресу суду надійшли пояснення на позов (а.с. 177-179).
Відповідно до статті 141 Кодексу адміністративного судочинства України, ОСОБА_4., як свідок, була приведена до присяги (а.с. 173) та попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань (а.с. 174-175).
Свідок пояснила, що у березні 2006 року, директором була вона, а не ОСОБА_6, у тому числі і, на момент проведення виконавчих дій та вимагала від працівників Державної виконавчої служби по Чорноморському району Автономної Республіки Крим виконати рішення суду у справі № 2-8/13013-2005, оскільки, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 і суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_5 знаходились в нежилих приміщеннях. Договір оренди, укладений із ОСОБА_1 02 березня 2006 року не підписувала і не укладала.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №2-30/9788-2006А (суддя Ловягіна Ю.Ю.) від 19 червня 2006 року, у задоволенні адміністративного позову суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби у Чорноморському районі Автономної Республіки Крим, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Чорноморське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення" про визнання дій неправомірними, було відмовлено.
Не погодившись з винесеною постановою господарського суду, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить дану постанову суду скасувати.
Вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. На думку апелянта, наказ господарського суду не відповідає вимогам Закону „Про виконавче провадження”; державний виконавець був зобов'язаний зупинити виконавче провадження для вияснення особи, яка є належним директором підприємства. Судом першої інстанції не враховано, що приміщення займає апелянт за договором оренди та майно, яке знаходилось у складі, належить суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1
Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 серпня та 18 серпня 2006 року було відкрите апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду.
У судовому засіданні представники апелянту та третьої особи підтримали апеляційну скаргу, представник відповідача надав пояснення та заперечення у апеляційній скарзі.
Судова колегія, відповідно до вимог статті 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, встановила наступне.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 жовтня -01 листопаду 2005 року у справі № 2-8/13013-2005 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморське підприємство матеріально-технічного забезпечення» до суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_5, суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 про спонукання до звільнення приміщення позовні вимоги задоволені в повному обсязі, вирішено висилити суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 та суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 Стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 та суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 судові витрати. Договір оренди нежитлового приміщення визнаний на майбутнє недійсним.
9 грудня 2005 року судом першої інстанції було видано наказ на примусове виконання рішення (а. с. 51-54).
На підставі заяви стягувача -товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення», підписаної директором ОСОБА_4, Державною виконавчою службою в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим з 26 грудня 2005 року було відкрите виконавче провадження за примусовим виконання наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 грудня 2005 року у справі № 2-8/13013-2005 про виселення суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 та суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_5 із займаного нежилого приміщення загальною площею 625 м2., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
27 грудня 2005 року Державна виконавча служба в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим повідомила ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про строк добровільного виконання рішення до 12 січня 2006 року (а.с. 104-105).
10 січня 2006 року боржники за виконавчим провадженням ОСОБА_3 та ОСОБА_5 направили скаргу до Чорноморського районного суду на неправомірні дії посадовців Державної виконавчої служби в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим та оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження.
Також, 10 січня 2006 року, боржником ОСОБА_5, як суб'єктом підприємницької діяльності, була направлена скарга до господарського суду Автономної Республіки Крим про визнання неправомірними дій посадовців Державної виконавчої служби в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим. Було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про оскарження наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 грудня 2005 року.
12 січня 2006 року виконавче провадження було припинено, про що була винесена постанова державного виконавця Державної виконавчої служби в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим.
17 лютого 2006 року, Чорноморський районний суд виніс ухвалу про закриття провадження у справі №2-а-103/06 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_5 до Державної виконавчої служби в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим і товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення» про визнання дій неправомірними (а.с. 60).
17 березня 2006 року, господарський суд Автономної Республіки Крим (справа № 2-8/4879-2006) виніс ухвалу про залишення скарги суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 без розгляду (а.с. 61).
Також, відповідачі звернулися з апеляційною скаргою до Севастопольського апеляційного господарського суду.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 лютого 2006 року, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим у справі 2-8/13013-2005 було змінено, в частині визнання договору оренди недійсним скасовано, в іншій частині залишено без змін ( а. с. 51-59).
20 березня 2006 року до Державної виконавчої служби в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим в Чорноморському районі надійшла заява стягувача, за підписом директора товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення» ОСОБА_4 про відновлення виконавчого провадження за примусовим виконанням наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 грудня 2006 року у справі № 2-8/13013-2005 про виселення суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 та суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_5 із займаного нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_2, у зв'язку з усуненням обставин, що послужили підставою до припинення виконавчого провадження (а.с. 62).
Постановою від 20 березня 2006 року на адресу Державної виконавчої служби в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим було відновлено провадження за примусовим виконанням наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 грудня 2005 року № 2-8/13013 та повідомили сторони про призначення виконавчих дій по виселенню на 23 березня 2006 року та боржників, знову було запропоновано добровільно виконати рішення суду і звільнити займане приміщення.
23 березня 2006 року на Державної виконавчої служби в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим надійшла заява ОСОБА_6, яка підписалась, як директор товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморський райагроснаб» про закриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 грудня 2005 року у справі № 2-8/13013-2005, у зв'язку з добровільним виконанням рішення суду (а.с. 63).
До заяви було додано акт прийому-передачі нежилого приміщення за договором оренди від 01 березня 2005 року, згідно з яким директор товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморський райагроснаб» ОСОБА_6 прийняла від ОСОБА_3 частину нежилого приміщення площею 625 м2 за адресою: АДРЕСА_2, а також, було додано договір від 02 березня 2006 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Черноморский райагроснаб», в особі директора ОСОБА_6 і суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 про оренду цього ж приміщення (а.с. 14-17).
Одночасно, до Державної виконавчої служби в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим 23 березня 2006 року надійшла заява стягувача -товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморське підприємство матеріально-технічного забезпечення», яка була підписана директором ОСОБА_4 про негайне виконання наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 грудня 2006 року у справі № 2-8/13013-2005 за примусовим виселенням ОСОБА_3 і ОСОБА_5 (а.с. 66 - 67).
З 23 березня 2006 року по 30 березня 2006 року Державною виконавчою службою в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим були проведені виконавчі дії по виселенню боржників ОСОБА_3 і ОСОБА_5 з нежилого приміщення площею 625 м2 за адресою: АДРЕСА_2, шляхом звільнення вказаного приміщення від майна, яке там знаходилось, про що 31 березня 2006 року був складений акт про проведення виселення та передачу приміщення товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморське підприємство матеріально-технічного забезпечення» в особі директора ОСОБА_4 (а.с. 77 - 79, 120 -126).
Вивчивши матеріали справи та дослідивши представлені докази, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України „Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-Х1V( далі - Закон).
Відповідно до статті 5 Закону, державний виконавець здійснює необхідні заходи по своєчасному і повному виконанню рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, способом і в порядку, що визначені виконавчим документом.
Довід апелянта про невизначеність у наказі господарського суду об'єкта виконавчого провадження, не приймається судовою колегією до уваги, у зв'язку з тим, що у наказі господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-8/13013-2005, у відповідності до статті 19 Закону, зазначено площу та адресу приміщення, яку необхідно було звільнити.
Порядок виконання рішення про виселення боржника, встановлено статтею 79 Закону України „Про виконавче провадження", згідно з якою, виселення боржника полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), яка виселяється, її майна та в забороні даній особі користуватися цим приміщенням.
Згідно з вимогами Закону, державний виконавець 20 березня 2006 року, повідомив про призначення виконавчих дій з виселення на 23 березня 2006 року та боржникам було знову запропоновано добровільно виконати рішення суду і звільнити займане приміщення.
Встановлений виконавцем строк для добровільного виконання рішення, з врахуванням факту припинення та поновлення виконавчого провадження - минув, але, на день примусового виконання рішення суду на 23 березня 2003 року, боржники не звільнили нежиле приміщення та не передали його стягувачеві.
Довід апелянта про зупинення виконавчого провадження, не може бути прийнятий до уваги судової колегії, оскільки, на момент виконання рішення суду від стягувача -товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморське підприємство матеріально-технічного забезпечення» надійшов лист про закінчення виконавчих дій за підписом ОСОБА_6.
Відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи або уповноважених осіб (представників), які діють відповідно до установчих документів та закону.
Заява ОСОБА_6 про закриття виконавчого провадження, не містить вказівок на підстави виникнення в неї повноважень щодо представництва товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення» перед третіми особами, зокрема, перед Державною виконавчою службою Чорноморського району Автономної Республіки Крим.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що на момент звернення з вказаною заявою про закриття виконавчого провадження на підставі оформленого акту прийому-передачі нежилого приміщення за договором оренди від 01 березня 2005 року, згідно з яким ОСОБА_6 прийняла від ОСОБА_3 частину нежилого приміщення площею 625 м2. за адресою: АДРЕСА_2, та на момент укладення договору від 02 березня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Чорноморський райагроснаб», в особі директора ОСОБА_6 і суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 про оренду цього ж приміщення, саме ОСОБА_6, виконувала повноваження директора юридичної особи.
Зі змісту рішення Чорноморського районного суду від 15 квітня 2005 року, яке набрало законної сили 16 травня 2005 року, вбачається, що підстави вважати себе директором товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення» виникли у ОСОБА_6, відповідно до протоколу загальних зборів товариства № 5 від 17 липня 2004 року, однак, вищевказаним судовим рішенням цей протокол визнано недійсним.
Відповідно до статті 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15 травня 2003 року № 755-1V, в Єдиному державному реєстру містяться відомості щодо осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи.
Згідно з виписками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, виданих державним реєстратором Чорноморського району 10 лютого 2006 року (а.с. 81), 20 березня 2006 року (а.с. 80), 26 квітня 2006 року (а.с. 176), вбачається, що єдиною уповноваженою особою товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення» на вчинення будь-яких юридичних дій на період проведення примусового виселення, була саме ОСОБА_4, як директор товариства.
Крім того, слід звернути увагу, що як вже було зазначено, відповідно до статті 79 Закону України «Про виконавче провадження», виселення боржника полягає, зокрема, у звільненні приміщення від його майна.
При цьому, матеріали справи свідчать про те, що у приміщеннях за адресою: АДРЕСА_2 були виявлені документи, а саме: договори, накладні, рахунки, оформлені на ім'я або від імені Гордигіна і Томілової, а також, штамп, трудові і медичні книжки вказаних осіб, трудові і медичні книжки реалізаторів (а.с. 120-125).
Апелянтом не надано судової колегії документів, які б підтверджували ведення господарської діяльності суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1
Проте, матеріалами справи підтверджено відсутність суб'єкта підприємницької діяльності і ОСОБА_1, у якості суб'єкта господарювання.
З відповіді Чорноморської селищної ради від 22 квітня 2006 року вбачається, що селищною радою видано дозвіл на право розміщення об'єкту торгівлі за місцезнаходженням нежилого приміщення, щодо якого було проведено примусове виконання про виселення, не зверталась ОСОБА_1 і, такий дозвіл видавався тільки ОСОБА_3 (а.с. 69)
З відповіді Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом і оборотом підакцизних товарів ДПА в Автономній Республіці Крим від 13 квітня 2006 року випливає, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видавалися суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 на строк до 2004 року, з правом торгівлі за адресою: АДРЕСА_3, магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», в 2006 році будь-які ліцензії ОСОБА_1 з правом оптової чи роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами на території Чорноморського району і смт. Чорноморське не видавалося, хоча, у складі товару, щодо якого були вчинені виконавчі дії, мали місце алкогольні напої та тютюнові вироби (а.с. 70).
Так само, згідно відповіді Чорноморського відділення об'єднаної державної податкової інспекції від 03 квітня 2006 року судом вбачається, що ОСОБА_1 патент на реалізацію продовольчої продукції у 2006 році не одержувала, ліцензії на реалізацію лікеро-горілчаної і тютюнової продукції не реєструвала (а.с. 72).
Згідно з даними Чорноморського РЕМ відкритого акціонерного товариства „Крименерго" від 01 червня 2006 року (а.с. 74) також вбачається, що договір на поставку електроенергії від 09 січня 2005 року був укладений саме з суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2.
Таким чином, обставини справи свідчать про те, що нежилі приміщення за вказаною адресою АДРЕСА_2, під час вчинення виконавчих дій по виселенню перебували в користуванні саме боржників по виконавчому провадженню - ОСОБА_3 і ОСОБА_5
Судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що порушення вимог чинного законодавства щодо порядку, встановленого для виконання судових рішень з сторони державних виконавцев Державної виконавчої служби Чорноморського району Автономної Республіки Крим допущено не було.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає постанову господарського суду Автономної Республіки Крим винесеною при повному з'ясуванні усіх обставин, які мають істотне значення для справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому, апеляційну скаргу залишає без задоволення, а постанову господарського суду залишає без змін.
Керуючись статтями 24, 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 червня 2006 року у справі № 2-30/9788-2006А залишити без змін.
3. Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.
4. Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.Л. Котлярова
Судді Л.М. Заплава
З.Д. Маслова