КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110 м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи № 757/2884/20-ц Апеляційне провадження № 22-ц/824/6127/2021Головуючий у суді першої інстанції - Вовк С.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2021 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Нежура В.А.,

судді Березовенко Р.В., Лапчевська О.Ф.,

секретар Рудик О.Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом Огійчуком Олегом Анатолійовичем, який діє на підставі договору, на рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 грудня 2020 року по цивільній справі за позовом заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6 в інтересах Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, скасування рішень та визнання спадщини відумерлою,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2020 року Заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 , оформлену записом, вчиненим 19.09.2017 державним реєстратором комунального підприємства «ДОБРОБУТ» Донським Я.С. про право власності на квартиру АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу, серія та номер-2853 від 22.11.2017 квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений ПН КМНО Бондар Т.М.; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 , оформлену записом, вчиненим 22.11.2017 ПН КМНО ОСОБА_3 за № 38288625 право власності на квартиру АДРЕСА_1 та визнати відумерлою спадщину померлого ОСОБА_4 , до складу якої входить квартира АДРЕСА_1 та передати її у власність територіальної громади м. Києва в особі КМР.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що Київською місцевою прокуратурою № 6 під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019101060000264, зареєстрованому 05.09.2019 за фактом заволодіння невстановленими особами шляхом використання підроблених документів нерухомим майном, встановлено факт незаконного набуття права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Вказана квартира перебувала у власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та якого згідно інформації Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи було поховано за рахунок держави.

Після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1 .

Починаючи з 13.09.2018 орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а саме Київська міська рада, був зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_4 , відумерлою. Однак, через неналежний захист державних інтересів міською радою, вказану заяву дотепер не подано.

Право власності на таку спадщину виникає у територіальної громади за місцем знаходження нерухомого майна, як це передбачено ч. 3 ст. 1277 ЦК України.

Таким чином, квартира АДРЕСА_1 повинна належати територіальній громаді міста в особі КМР. Разом з цим, Київською місцевою прокуратурою № 6 встановлено факт незаконного набуття права власності на вказане майно фізичною особою ОСОБА_2 .

Оскільки у ОСОБА_2 були відсутні будь-які майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , то у неї були відсутні будь-які права по укладенню договору купівлі-продажу з ОСОБА_1 (а.с. 1-11).

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 02.12.2020 позов задоволено. Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 оформлену записом, вчиненим 19.09.2017 державним реєстратором Донським Я.С. комунального підприємства «ДОБРОБУТ» за № 37148340 про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 36,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1355603880000).

Визнано недійсним договір купівлі-продажу, серія та номер-2853, від 22.11.2017 квартири АДРЕСА_1 загальною площею 36,4 кв.м., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ,посвідчений ПН КМНО Бондар Т.М.

Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 оформлену записом, вчиненим 22.11.2017 ПН КМНО ОСОБА_3 за № 38288625 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 36,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1355603880000).

Визнано відумерлою спадщину померлого ОСОБА_4 , до складу якої входить квартира АДРЕСА_1 загальною площею 36,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1355603880000) та передати її у власність територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради (а.с. 107-110).

В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог Київської місцевої прокуратури № 6 відмовити в повному обсязі.

Вказує, що предметом спору є поданий позивачем позов про визнання договору дарування квартири та договору купівлі-продажу квартири недійсними, скасування рішень та визнання спадщини відумерлою. Розгляд справ про визнання спадщини відумерлою здійснюється в порядку окремого провадження і законом не передбачено виключень.

Зазначає, що позивачем не надано жодного документального доказу, який підтверджує право власності за позивачем на спірне майно для витребування майна із чужого незаконного володіння. Крім того, позивач не зазначив у своєму позові вимогу про скасування публічних торгів недійсними.

Також, відсутність копії договору дарування від 31.07.2008 в нотаріальному архіві записів не може бути доказом того, що такий договір не укладався, оскільки в електронному реєстрі спірний договір є (а.с. 116-119).

15.04.2021 Київською місцевою прокуратурою № 6 подано відзив, в якому зазначено, що підставою припинення речових прав є прийняття судом рішення про визнання недійсними документів, на підставі яких проведено реєстрацію, а у разі визнання недійсним незаконного правочину ніщо не буде перешкоджати законному власнику - територіальній громаді м. Києва, в особі КМР, здійснювати будь-які дії, пов`язані із основоположними правами дійсного власника.

Також, вирішення питання про визнання спадщини відумерлою не підлягає з`ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки із поданої прокурором позовної заяви вбачається спір про право, що підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.

Позивач не погоджується з позицією апелянта про неможливість витребування майна в особи, яка придбала його в ході публічних торгів, проведених в порядку для виконання судових рішень, з тих підстав, що позивачем не заявлялися вимоги щодо витребування майна із чужого незаконного володіння, позовна заява містить вимоги щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування відповідних рішень про державну реєстрацію. У зв`язку з тим, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (ч. 1 ст. 215 ЦК України) (а.с. 143-146).

21.04.2021 Київською місцевою прокуратурою № 6 було подано лист, в якому вказано, що на підставі наказу Генерального прокурора від 17.02.2021 № 2ш у зв`язку з утворенням з 15.03.2021 окружних прокуратур і припиненням діяльності шляхом реорганізації місцевих прокуратур, виключено у структурі і штатному розписі Київської місцевої прокуратури - Київську місцеву прокуратуру № 6 та на підставі наказу Генерального прокурора від 17.02.2021 № 39 в системі органів прокуратури столиці діє Печерська окружна прокуратура м. Києва, указана прокуратура виконує функції, що є аналогічними функціями Київської місцевої прокуратури № 6 (а.с. 160-161).

В судовому засіданні представник Печерської окружної прокуратури м. Києва - Константинова І.В. підтримала апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, та просила її задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Київською місцевою прокуратурою № 6 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019101060000264, зареєстрованому 05.09.2019 за фактом заволодіння невстановленими особами шляхом використання підроблених документів нерухомим майном, за яким перевіряється факт незаконного набуття права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Вказана квартира перебувала у власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та якого згідно інформації Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи було поховано за рахунок держави.

Згідно листа КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 26.09.2019, кв. АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 04.01.1994.

Відповідно до інформації Печерського районного у м. Києві відділу РАЦС, щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесено актовий запис про смерть № 14297 від 13.09.2017. Актових записів про шлюб, розірвання шлюбу та народження дітей на зазначену особу не виявлено.

Згідно інформації зі Спадкового реєстру: спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину; заповіти/спадкові договори, спадкові справи після смерті ОСОБА_4 не відкривались, заповіти/спадкові договори не складались.

На даний час, згідно з Інформаційною довідкою, на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38288625 від 22.11.2017 власником квартири є ОСОБА_1 : реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серії НОМЕР_2 , виданий Подільським РУ ГУ МВС України в м. Києві, 29.06.2010.

До матеріалів справи долучено копію договору купівлі-продажу, укладеного 22.11.2017 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за яким остання придбала квартиру АДРЕСА_1 .

Також до матеріалів справи долучено копію договору дарування зазначеної квартири від 31.07.2008, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Згідно з листом Київського державного нотаріального архіву від 16.05.2019 № 1394/01-21, за 31.07.2008 відсутній запис про посвідчення будь-якого договору дарування на квартиру АДРЕСА_1 зареєстрованого право приватної власності за ОСОБА_2 . В справах 2-03 «Договори відчуження квартир та документи, на підставі яких вони посвідчувались» відсутні примірники договорів дарування стороною якого була б громадянка ОСОБА_2 .

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (частина перша статті 1220 ЦК України).

За приписами частин 1 - 3 статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Згідно з ч. 1 ст. 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Виключно власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном (ст.. 317 ЦК України).

У частині 1 статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Згідно із частинами 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у померлого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутні спадкоємці за заповітом і за законом, спадщину ніхто не приймав, а відтак спадщина є відумерлою та переходить у власність територіальної громади.

Київською місцевою прокуратурою № 6 (Печерська окружна прокуратура м. Києва) було встановлено факт незаконного набуття права власності на вказане майно фізичною особою, а саме на підставі договору дарування право власності набула ОСОБА_2 .

За приписами частин 1 - 2 статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч.ч. 3,4 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 31.07.2008, укладений між ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_2 - з іншої сторони, є нікчемним у силу закону, оскільки вказаний договір порушує публічний порядок у зв`язку з тим, що спрямований на незаконне відчуження комунального майна, яке в силу норм закону щодо відумерлої спадщини, повинно перейти у власність територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради.

Враховуючи те, що подальше відчуження майна за договором купівлі-продажу здійснено після нікчемного правочину, суд першої інстанції вірно визнав договір купівлі-продажу № 2853 від 22.11.2017 квартири АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , недійсним у судовому порядку, оскільки вказаний договір порушує право власності територіальної громади на майно.

Згідно із п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Також, враховуючи те, що у Київському державному нотаріальному архіву відсутній запис про посвідчення будь-якого договору дарування на квартиру АДРЕСА_1 та відсутні примірники договорів дарування стороною якого б була громадянка ОСОБА_2 , судом першої інстанції обґрунтовано скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно № 37148340 від 19.09.2017 на ім`я ОСОБА_2 , яка здійснена на підставі нікчемного правочину.

Твердження апелянта про те, що справи про визнання спадщини відумерлою мають розглядатись за правилами окремого провадження в порядку цивільного судочинства (ч. 2 ст. 293 ЦПК України) є безпідставними, оскільки квартира АДРЕСА_1 , після смерті її власника, на підставі спірного правочину була зареєстрована на праві власності за іншою особою, виник спір про право на згадану квартиру, у зв`язку з чим прокурор звернувся з пов`язаними між собою позовними вимогами про визнання недійсним договору, визнання спадщини відумерлою та скасування державної реєстрації саме в позовному провадженні, а не із заявою про визнання спадщини відумерлою в порядку окремого провадження.

Перехід спадкового майна у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини є юридичним наслідком відповідного судового рішення про визнання спадщини відумерлою, який передбачено ч. 3 ст. 1277 ЦК України.

У зв`язку з цим, вимога про визнання спадщини відумерлою, заявлена у поєднанні з вимогами про визнання піравочину недійсним та скасування державної реєстрації права власності на спірну квартиру, підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Посилання апелянта на те, що позовні вимоги прокуратури мали б ґрунтуватись на ст.ст. 387, 388 ЦК України, не беруться до уваги, оскільки такі позовні вимоги суперечили б вимогам ст. 20 ГК України, ст.ст. 16, 203, 215, 387, 388 ЦК України, ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якою передбачено, що підставою для припинення речових прав є саме прийняття судом рішення про визнання недійсними документів, на підставі яких проведено реєстрацію.

Посилання апелянта на те, що неможливо витребувати майно в особи, яка придбала його в ході публічних торгів, проведених в порядку для виконання судових рішень без визнання таких торгів недійсними є безпідставним, оскільки в даній справі прокуратурою не заявлялись вимоги щодо витребування майна із чужого незаконного володіння, позовна заява прокуратури містить вимоги щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування відповідних рішень про державну реєстрацію. В даному спорі прокурором позов обґрунтовано не наявністю порушень при проведенні торгів, а тим, що сторона договору купівлі-продажу не набула права власності на спірне майно, а тому і не могла ним розпоряджатись.

У зв`язку з тим, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на законність і обґрунтованість постановленої ухвали не впливають. Не правильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Понесені заявником судові витрати (судовий збір за подання апеляційної скарги) відшкодуванню не підлягають (ст. 141 ЦПК України).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом Огійчуком Олегом Анатолійовичем, який діє на підставі договору залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 грудня 2020 року по цивільній справі за позовом заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6 в інтересах Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, скасування рішень та визнання спадщини відумерлою залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст постанови виготовлено 14 вересня 2021 року.

Суддя-доповідач В.А. Нежура

Судді Р.В. Березовенко

О.Ф. Лапчевська