Справа № 2-83/2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2007р.                                                                                               м.Приморськ

Приморський районний суд Запорізької області в складі:

Головуючий суддя Булашев Р.Л.

при секретарі Тафрової І.І.,

представника позивача Мераджи О.Ф., відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом,

встановив:

ВАТ «Державний Ощадний банк України» в особі представника Конюхова С.О. звернулось до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 19.02.03р., який було уточнено в судовому засіданні: несплаченого кредиту - 5148,24 грн., процентів користування кредитом - 3627,51 грн., пені за несплачений кредит - 2304,55 грн., пені за проценти - 952,22 грн. ( а.с. 40).

В судовому засіданні представник позивача, за дорученням, Мераджі О.Ф. на цьому позові наполягав і пояснив, що з вини відповідача було порушено графік погашення кредиту за договором кредитування від 19.02.03р., тому було нараховано за відповідними умовами договору: пеня на суму боргу кредиту, проценти за користування кредитом, та пеню на несплачені кредит та проценти. Платежі відповідачем не виконуються з грудня 2003р., хоча строк дії договору сплинув в 2 роки з дати його укладення - 19.02.05р.

Відповідач ОСОБА_1 на розрахунок боргу не заперечує, але вказує що у нього на рахунках ВАТ «Державний Ощадний банк України» є грошові кошти, яки йому не видають, тому і не мають права вимагати сплату пені. У всякому випадку просить зарахувати ці кошти в рахунок боргу за кредитом та процентів.

Суд заслухавши думку сторін, та вивчивши матеріали справи прийшов до наступних висновків.

За кредитним договором НОМЕР_1 від 19.02.03р. ОСОБА_1 взяв позику в приморській філії ВАТ «Державний Ощадний банк України» на придбання комп'ютерів в сумі 8545 грн. строком на 2 роки з ставкою процентів - 26%. ( а.с. 6). За ст. З цього Договору позичальник зобов'язаний погасити кредит до 19.02.05р., до 19 числа звітного місяці виплачувати проценти в строки за додатком до договору, за порушення строків виплати сплачується пеня в розмірі 0,1 % від прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. За розрахунками, згідно довідок Банку, що є в справі (а.с. 10, 41-43) Банком здійснено розрахунок боргу по вказаному договору кредитування: несплаченого кредиту - 5148,24 грн., процентів - 3627,51 грн., пені за кредит - 2304,55 грн., пені за відсотки - 952,22 грн., який не оспорено відповідачем і визнається судом як доказ розрахунку боргу.

Суд визначає спірні правовідносини за нормами Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.04р., так як за Прикінцевими та перехідними положеннями цього Кодексу в п. 4 вказано, що він застосовується щодо правовідносин, які виникли до набрання ним чинності але продовжують існувати і після набрання чинності Кодексом.

За ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві суму позики у строк та в порядку, що встановлені договором.

За ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув позику, він сплачує грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на отримання процентів від суми позики. Розмір та порядок їх отримання встановлюється договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договор позики.

За ст. 549 ЦК України неустойкою визнається пеня або штраф, які є грошовою сумою які повинен боржник передати кредиторові внаслідок порушення ним зобов'язання.

За ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання звільняється від відповідальності, якщо доведе, що це порушення сталось внаслідок випадку або непереборної сили.

2

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків.

З огляду на викладені норми цивільного закону, суд вбачає наступне. Так, ОСОБА_1 є боржником який прострочив кредитору - банку за договором кредитування від 19.02.03р. Договором було визначено строк і порядок оплати суми кредиту та відсотків по ньому, а також встановлена сума пені за прострочку. ОСОБА_1 виплачував суми кредиту та проценти не систематично, порушив графік погашення, що підтверджено довідкою Банку, і з грудня 2003р. безпідставно припинив виплачувати суму кредиту та відсотків по ньому. Тому він має відповідати за договором як боржник що прострочив. Тому суму процентів та суми неповернутого кредиту суд вважає доведеним.

Проте, при вирішенні питання про задоволення позову в частині стягнення пені, суд вбачає, що позов підлягає задоволенню частково. Так, за ст. 258 ч.2 п.1 ЦК України на вимоги по стягненню пені розповсюджується спеціальна позовна давність в 1 рік. Тому пеня по невиплаті суми кредиту в 5148,24грн. судом враховується за 1 рік, за довідкою Банку починаючи з 20.06.04р., по 19.06.05р. - 712,96 грн. ( а.с. 42-43). Відповідач не просив застосувати до цих вимог строк позовної давності за ст. 267 ч.3 ЦК України. В стягненні пені за невиплачену суму процентів суд повинен відмовити, так як такі вимоги не ґрунтуються на законі, відповідний пункт кредитного договору між сторонами судом сприймається як такий що суперечить закону, а саме ст. ст. 1048, 1050 ЦК України, за якими не передбачено нарахування пені на проценти за кредитом. В такий ситуації можливо застосування ст. 625 ЦК України, але позивачем не надано розрахунку відповідальності за цією статтею і немає посилань в позові на застосування цієї норми судом. Тож сума в 952,22 грн. не підлягає стягненню з-за невідповідності закону.

Суд не сприймає посилання відповідача на наявність в нього сум вкладу на рахунку Банку, хоча це і підтверджено довідкою Банку ( а.с. 46), з якої вбачається що в Бердянській філії Банку є компенсаційний вклад с залишком 2365 грн. та два вклади: НОМЕР_2 на 1,75 грн., та НОМЕР_3 на 151,52 грн. За поясненням представника Банку ці вклади підпадають під дію ЗУ "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" від 21.11.96р., де зазначено в ст. 6, що кошти для компенсації заощаджень громадянам визначаються у Державному бюджеті окремо, порядок перерахування коштів та черговість погашення їх громадянам визначається Кабінетом Міністрів України. То ж Банк не може застосувати взаємозалік вимог в зв'язку з відсутність коштів та повноважень, які віднесено до компетенції КМУ.

Судові витрати, що понесені позивачем: 366,76 грн. судового збору, та 30 грн. на інформаційно-технічне забезпечення підлягає стягненню частково, за ст. 88 ЦПК України - пропорційно до задоволених вимог. Так, суд стягує загальну суму з відповідача - 9 488, 71 грн.( 5148,24+3627,51+712,96). Тому сума судового збору встановлюється в розмірі 1% від цієї і буде складати - 94,88 грн. Сума в 30 грн. за інформаційно-технічне забезпечення підлягає стягненню в повному обсягу.

Для забезпечення позову суд має вжити заходів - накласти арешт на майно боржника в сумі задоволеного позову.

Керуючись ст.ст. 258 ч.2 п.1, 611, 617, 1048- 1050, 1054 ЦК України, та ст.3 кредитного договору між сторонами від 19.02.03р., ст.ст. 7, 8, 10, 209, 214, 215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» 5148 грн. 24 коп. боргу по несплаченому кредиту, 3627грн. 51 коп. відсотків за заборгованості по кредиту, пені по кредиту - 712 грн. 96 коп., судових витрат: 94 грн. 88 коп., судового збору, та 30 грн. за інформаційно-технічне забезпечення, а всього в сумі - 9 613 грн. 59 коп. зарахувавши їх в до ТВБВ № 3129/074 філії Бердянське відділення № 3129 в Запорізькій області.

Для забезпечення позову накласти арешт на майно ОСОБА_1 у сумі задоволеного позову та відповідних витрат на виконання рішення.

В іншій частині позову - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення можна подати до Приморського районного суду протягом 10 діб, після цього можна оскаржити рішення до Запорізького апеляційного суду, через Приморський районний суд на протязі 20 діб.